19. Отогенний менінгіт

Отогенний менінгіт, або лептоменінгіт, являє собою гнійне запалення м'якої мозкової оболонки і є одним із найпоширеніших отогенних внутрішньочерепних ускладнень. Патологічна анатомія. М'яка мозкова оболонка набрякає, стає гіперемійованою, нерідко вона вкривається фібринозним нальотом. У субарахноїдальному просторі з'являється серозний ексудат, який незабаром стає гнійним або гнійно-фібринозним. Маса спинномозкової рідини збільшується в 5 разів і більше. Запальний процес поширюється на речовину мозку, що веде до набряку та згладженості мозкових звивин, утворення вогнищ розплавлення, так званого енцефаліту. Тому дане захворювання називається менінгоенцефалітом. Клініка. Захворювання характеризується гострим початком, високою температурою тіла. Температурна крива постійного типу. Найраннішим та домінуючим симптомом, що часто зустрічається, є інтенсивний головний біль, який виникає внаслідок внутрішньочерепної гіпертензії. Головний біль посилюється внаслідок будь-якого зовнішнього подразнення – тактильного, звукового, світлового. Він може досягнути значної інтенсивності та мати дифузний характер. Наростання інтенсивності головного болю аж до крику хворого є поганою прогностичною ознакою і часто передує коматозному стану з наступним летальним кінцем, якщо не будуть застосовані сучасні лікувальні засоби. Спостерігаються нудота та блювання. Пульс лабільний, у разі наростання гіпертензійного синдрому сповільнений, у термінальний період різко частішає. Спостерігається сонливість, іноді психомоторне збудження – галюцинації, делірій. Хворі частіше лежать на боці з зігнутими ногами та закинутою головою. Важливим клінічним проявом менінгіту є оболонкові, або менінгеальні, знаки. Ригідність м'язів потилиці проявляється напруженням задніх шийних м'язів унаслідок намагання пасивно нахилити голову хворого вперед так, щоб підборіддя змогло доторкнутися грудини за умови закритого рота. При цьому з'являється різкий біль у потилиці. Симптом Керніга '. Хворому, який лежить на спині, згинають ногу (при повному її розслабленні) під прямим кутом в тазостегновому і колінному суглобах і потім намагаються повністю розігнути її в колінному суглобі. Внаслідок наступаючого при цьому натягу і роздратування нервових корінців виникають біль і рефлекторне скорочення згиначів гомілки, що перешкоджає розгинанню в колінному суглобі. Верхній симптом Брудзинського - згинання ніг і підтягування їх до живота при різкому пасивному згинанні голови; одночасно може статися і підведення плечей при зігнутих в ліктьових суглобах руках (симптом вставання).Нижній симптом Брудзинського - при пасивному згинанні однієї ноги в колінному і тазостегновому суглобах інша нога теж згинається. Виличної симптом Бехтерева - різке посилення болю всередині голови і виникнення блефароспазму при битті молоточком по виличної дузі.. Велике значення для діагнозу менінгіту, визначення загального стану та прогнозу мають дані аналізу спинномозкової рідини. Спинномозкова рідина, отримана шляхом пункції в поперековій ділянці, витікає під підвищеним тиском (300-400 мм вод. ст. і вище), може витікати струминно. Ліквор мутний, іноді гнійний, з великою кількістю клітинних елементів, як правило, переважають нейтрофіли над лімфоцитами. Підвищується вміст білка, глобулінові реакції позитивні або різко позитивні. Вміст цукру та хлоридів знижений. Інколи вдається знайти гноєрідні бактерії, що полегшує вибір відповідного антибіотика. Виявляються при цьому ті самі мікроорганізми, що спричинили гнійне запалення у вусі. У крові визначають нейтрофільний лейкоцитоз, зсув формули вліво та збільшену ШОЕ. Виявляють зміни на очному дні в 30% хворих.