19, Переяславська рада і її місце в історичній долі українського народу

Україна, знекровлена й виснажена тривалою боротьбою з Польщею, оточена з усіх боків економічно та військово потужнішими ворогами, змушена була шукати союзників . Влітку 1653 p. Польща утворила антиукраїнську коаліцію з Валахією, Молдавією й Трансільванією. Союз України з татарами вичерпав себе. Із впливових сусідів лишилася лише Московська держава.

Укладаючи союз з Росією, Б. Хмельницький насамперед розраховував об’єднаними зусиллями нейтралізувати Польщу й у такий спосіб отримати можливість подальшого військово-політичного та дипломатичного маневру та на цій основі зміцнити міжнародно-правовий статус Війська Запорозького

Угода в Переяславі була усною й передбачала обопільну присягу: як козаки присягали на вірність царю, так і монарх (або уповноважений ним представник) зобов’язувався гарантувати права й вільності українського народу.

договір 1654 р. призвів тільки до утворення військово-політичного союзу, до певної конфедерації, в якій Гетьманщина зберігала свій суверенітет. Але цей договір Москва постійно пробувала порушити і грубо його порушила, по суті, зірвала вже восени 1656 р. Тоді на мирні переговори у Вільні з Польщею та Литвою не були допущені українські представники і як наслідок - укладено сепаратне порозуміння між Московською державою та РіччюПосполитою.Значення договору полягало в наступному: —по-перше, в царині міжнародних відносин він засвідчував юридичну форму відокремлення й незалежності козацької України від Речі Посполитої, — по-друге, він служив правовим визнанням Росією внутрішньополітичної суверенності Української держави, недоторканості існуючих державних інституцій і витвореної системи соціально-економічних відносин, —по-третє, він відкривав перспективу в союзі з Московією довести до переможного кінця війну з Річчю Посполитою й завершити об'єднання земель у кордонах національної держави.

20. Історичне значення козацько-гетьманської держави.

Народження з Запорізької Січі Гетьманської держави було логічним продовженням формування нації і державності. Виняткову роль в цьому відіграв гетьман Богдан Хмельницький. При ньому держава набула всіх ознак республіканського демократичного устрою.

В середовищі козацької еліти вперше було чітко сформульовані функціональні основи національної державної ідеї – право українського народу на створення власної держави в етнічних межах проживання, незалежність і соборність Української держави, генетичний зв'язок козацької держави з Київською Руссю, спадкоємність кордонів, традицій, культури княжої доби,.

В процесі національно-визвольних змагань у світогляді козацької еліти відбулася еволюція від ідеї козацької автономії до створення суверенної незалежної держави, В основу державотворчого процесу було покладено модель військового територіального поділу та систему організації публічної влади Запорізької Січі. З часом під впливом обставин у житті козацької держави посилилися тенденції переростання демократії в авторитизм, а республіки в монархію,