1. 1 Хвилина

2. 1 година

3. 1 доба

4. 1,5 години

5. 6 годин

21. В хіміко-токсикологічну лабораторію поступив біологічний матеріал. Хімік-токсиколог при нескерованому аналізі повинен розпочинати дослідження з групи:

1. летких отрут

2. металевих отрут

3. лікарських отрут

4. пестицидів

5. мінеральних кислот, лугів, неорганічних солей

22. Відома велика кількість токсичних речовин, які можуть викликати отруєння. Ці речовини у токсикологічній хімії поділяються на групи залежно від:

1. способу їх виділення із об’єктів хіміко-токсикологічного дослідження

2. механізму їх токсичної дії

3. хімічної будови і реакційної здатності отрут

4. напрямків метаболізму в організмі

5. шляхів виведення із організму

23. Деякі отрути внаслідок окиснення в організмі утворюють сполуки, які є більш токсичними. Внаслідок окиснення гептахлору в організмі утворюється:

1. епоксид гептахлору

2. чадний газ

3. вуглекислий газ

4. оксид гептахлору

5. гексахлорциклогексан

24. Для кожної з двох фаз метаболізму в організмі характерні певні процеси, що протікають під впливом різних ферментативних систем. Які процеси протікають в другій фазі метаболізму?

1. кон’югація

2. гідроліз

3. дезалкілювання

4. окислення

5. відновлення

25. До приймального відділення лікарні поступив хворий з підозрою на отруєння жиророзчинною сполукою. Який проносний середник протипоказаний в цьому випадку?

1. олія рицинова

2. магнію сульфат

3. бісекодил

4. сенадексин

5. ізафенін

26. Консервування об’єктів хіміко-токсикологічного аналізу будь-якими речовинами забороняється. Проте у виключних випадках допускається їх консервування за допомогою:

1. етилового спирту

2. формаліну

3. фенолу

4. хлораміну

5. метилового спирту

27. Для деяких «летких» отрут характерними є особливості при їх ізолюванні з біологічного матеріалу. При перегонці ізопентанолу з водяною парою необхідно проводити:

1. концентруванням речовини із дистиляту шляхом екстракції

2. збір дистиляту в розчин натрію гідроксиду

3. перегонка із селективним переносником – бензолом

4. збір дистиляту в охолоджений приймач

5. підкислення біологічного об’єкту сульфатною чи фосфатною кислотою

28. Для деяких «летких» отрут характерними є особливості при їх ізолюванні з біологічного матеріалу. При перегонці оцтової кислоти з водяною парою необхідно проводити:

1. підкислення біологічного об’єкту сульфатною чи фосфатною кислотою

2. збір дистиляту в розчин натрію гідроксиду

3. перегонка із селективним переносником – бензолом

4. збір дистиляту в охолоджений приймач

5. концентруванням речовини із дистиляту шляхом екстракції

29. Для деяких «летких» отрут характерними є особливості при їх ізолюванні з біологічного матеріалу. При перегонці фенолу з водяною парою необхідно проводити:

1. концентруванням речовини із дистиляту шляхом екстракції

2. збір дистиляту в розчин натрію гідроксиду

3. перегонка із селективним переносником – бензолом

4. збір дистиляту в охолоджений приймач

5. підкислення біологічного об’єкту сульфатною чи фосфатною кислотою

30. Для деяких «летких» отрут характерними є особливості при їх ізолюванні з біологічного матеріалу. При перегонці метанолу з водяною парою необхідно проводити:

1. збір дистиляту в охолоджений приймач

2. збір дистиляту в розчин натрію гідроксиду

3. перегонка із селективним переносником – бензолом

4. концентруванням речовини із дистиляту шляхом екстракції

5. підкислення біологічного об’єкту сульфатною чи фосфатною кислотою

31. Необхідно провести судово-токсикологічне дослідження вмісту шлунку на групу „летких” отрут. При цьому першу фракцію дистиляту збирають у приймач, який містить:

1. розчин натрію гідроксиду

2. розчин сульфатної кислоти

3. розчин хлоридної кислоти

4. розчин щавелевої кислоти

5. хлороформ

32. Відбулося отруєння синильною кислотою. Ізолювання проводять методом перегонки з водяною парою. Приймач для збору дистиляту повинен містити:

1. розчин натрію гідроксиду

2. розчин йоду

3. розчин сульфатної кислоти

4. розчин натрію хлориду

5. розчин хлоридної кислоти

33. Перегонкою з водяною парою з біологічного матеріалу ізолюється:

1. фенол

2. натрій нітрит

3. барбітурова кислота

4. хінін

5. карбон (IV) оксид

34. При ізолюванні сполук, що відносяться до групи "летких отрут" проводять розрив зв’язку білок-“летка отрута”. Для цього використовують:

1. перегонку з водяною парою

2. настоювання із спиртом

3. мінералізацію

4. екстракцію

5. діаліз

35. На хіміко-токсикологічне дослідження прислані внутрішні органи з підозрою на отруєння хлоралгідратом. Яким методом треба ізолювати дану отруту?

1. перегонкою з водяною парою;

2. настоюванням з підкисленим спиртом;

3. настоюванням з підкисленою водою;

4. мінералізацією;

5. екстракцією органічними розчинниками.

36. Відбулося отруєння тетраетилсвинцем. Тетраетилсвинець при перегонці з водяною парою збирають в колбу, що містить:

1. спиртовий розчин йоду

2. кислоту хлористоводневу

3. натрію гідроксид

4. дистильовануводу

5. в пусту колбу

37. При проведенні дослідження на етиленгліколь його ізолюють із біологічного матеріалу методом перегонки з водяною парою. У цьому методі селективним переносником етиленгліколю є:

1. бензол

2. етиловий спирт

3. гептан

4. бензол

5. хлороформ

38. Від органів трупа чути запах гіркого мигдалю. На наявність якої леткої отрути необхідно провести хіміко-токсикологічний аналіз?

1. синильна кислота

2. фенол

3. ацетон

4. оцтова кислота

5. хлороформ

39. Яка реакція або метод є найбільш доказовим для виявлення синильної кислоти у дистилятах після перегонки з водяною парою?

1. реакція утворення берлінської блакиті

2. реакція утворення роданіду заліза

3. реакція утворення бензидинової сині

4. реакція з пікриновою кислотою

5. метод мікродифузії

40. При інтоксикації хворого ціанідами застосовують антидот. Який антидот є метгемоглобіно-утворювачем?

1. метиленовий синій

2. атропін

3. натрію гідрокарбонат

4. унітіол

5. метанол

41. Хлоралгідрат, який у малих дозах проявляє заспокійливу та снодійну дію, при передозуванні може викликати отруєння. Його виявлення за допомогою реакції з реактивом Неслера може бути помилковим у разі наявності в біоматеріалі:

1. альдегідів

2. хлороформу

3. тетрахлорометану

4. дихлороетану

5. хлористого етилену

42. Відбулося отруєння хлорованим вуглеводнем. За допомогою якої реакції можна відрізнити хлороформ від чотирихлористого вуглецю у досліджуваному дистиляті?

1. з реактивом Фелінга

2. утворення ізонітрилу.

3. з резорцином.

4. відщеплення хлору.

5. Фудживара

43. При необхідності відрізнити хлороформ і чотирихлористий вуглець у хіміко-токсикологічному дослідженні можна застосувати:

1. реакцію Фелінга

2. реакцію утворення ізонітрилу

3. реакцію Фудживара

4. реакцію відщеплення хлору

5. реакцію з резорцином

44. Вкажіть реакцію, що використовується для попереднього виявлення галагенопохідних вуглеводнів :

1. з реактивом Фудживара

2. утворення ацетиленіду міді

3. з хіноліном

4. з нітратом срібла

5. утворення формальдегіду

45. Відбулося отруєння 1,2-дихлоретаном. Якою реакцією його можна відрізнити від інших хлорпохідних при дослідженні дистиляту :

1. реакція утворення етиленгліколю та виявлення його після переведення в формальдегід

2. реакція Фудживара

3. реакція утворення ізонітрилу

4. реакція відщеплення хлору

5. реакція з спиртовим розчином срібла нітрату

46. Яка реакція використовується для того, щоб відрізнити хлоралгідрат від хлороформу?

1. реакція з реактивом Неслера

2. реакція відщеплення хлору

3. реакція з резорцином

4. реакція Фудживара

5. реакція утворення ізонітрилу

47. Реакція відщеплення хлору використовується для виявлення:

1. хлороформу

2. етилового спирту

3. фенолу

4. ацетону

5. формальдегіду

48. При інтоксикації хворого ціанідами використовується антидот. Який антидот є метгемоглобіноутворювачем?

1. метиленова синька

2. атропін

3. натрію гідрокарбонат

4. унітіол

5. етанол

49. Відбулося отруєння леткими отрутами. Тетраетилсвинець при дистиляції з водяною парою збирають у колбу, що містить:

1. спиртовий розчин йоду

2. хлористоводневу кислоту

3. гідроксид натрію

4. воду, що дистилює

5. у порожню колбу

50. Відбулося отруєння синильною кислотою. Ізолювання проводять методом перегонки з водяною парою. Приймач для збору дистиляту повинен містити розчин:

1. натрію гідроксиду

2. йоду

3. сульфатної кислоти

4. натрію хлориду

5. хлоридної кислоти