Леткі отрути

Тема 1. Знайомство з тб і правилами та порядком роботи в лабораторії токсикологічної хімії. Зовнішній огляд і попередні випробовування об’єкта дослідження.

1. Робота і обов’язки судово-медичного експерта-токсиколога регламентуються нормативними актами ( кримінально –процесуальним кодексом – КПК). Згідно цього акту судово – медичний експерт-токсиколог має право:

1. Знайомитися з матеріалами справи, яка стосується експертизи.

2. Проводити допити.

3. Не давати експертного висновку, якщо поставлені складні питання.

4. Не проводити складних експертиз.

5. При відсутності реактивів і методик давати заключення (експертний висновок) на підставі однієї реакції чи одного методу.

2. При дослідженні органів трупу на наявність аміаку треба враховувати ймовірність його утворення при гнитті біологічного матеріалу. Тому перед початком аналізу досліджувану біологічну пробу перевіряють на наявність:

1. Сірководню

2. Сірковуглецю

3. Оксиду вуглецю (ІV)

4. Оксиду вуглецю (ІІ)

5. Оксиду азоту (ІІ)

3. При проведенні попередніх випробовувань використовують різні індикаторні папірці. Посиніння індикаторних папірців (лакмусового та обробленого купрум сульфатом) вказує на наявність в біологічному об’єкті :

1. амонію гідроксидуу

2. хлороводню

3. сірководню

4. кислоти сульфатної

5. натрію гідроксиду

4. При проведенні попередніх випробовувань використовують різні індикаторні папірці. Почорніння індикаторного папірця, обробленого плюмбум ацетатом вказує на наявність в біологічному об’єкті:

1. сірководню

2. хлороводню

3. амонію гідроксиду

4. кислоти сульфатної

5. натрію гідроксиду

5. При хіміко-токсикологічному дослідженні діалізату з водної витяжки реакцію на аміак не проводять, коли доведено в ньому наявність:

1. сірководню

2. кислоти сульфітної.

3. кислоти сульфатної.

4. кислоти нітратної.

5. кислоти нітритної.

6. При проведенні попередніх випробовувань використовують різні індикаторні папірці. Посиніння індикаторних папірців (лакмусового та обробленого купрум сульфатом) вказує на наявність в біологічному обєкті:

1. амонію гідроксиду

2. сірководню

3. кислоти сульфатної

4. натрію гідроксиду

5. хлороводню

7. При роботі з шкідливими та отруйними речовинами (солі металів, металічна ртуть, сірководень тощо) студентам необхідно дотримуватись наступних правил:

1. всі перелічені відповіді вірні

2. слідкувати за тим, щоб отруйні речовини не потрапляли на шкіру та очі.

3. забороняється приймати їжу в лабораторії

4. після роботи необхідно добре вимити руки

5. не допускати безладу на робочому місці

8. В лабораторії хімік-експерт часто працює з легкозаймистими та горючими речовинами (органічними розчинниками). При виконанні такої роботи суворо забороняється нагрівати ці речовин:

1. на відкритому вогні чи сильно нагрітих електричних приладах

2. на водяних огрівниках в колбах із зворотним холодильником

3. без вогню, на попередньо нагрітому водяному огрівнику

4. не виконувати роботу близько біля вогню

5. всі перелічені відповіді вірні

9. При виконанні судово-хімічної експертизи хімік-експерт працює з біологічними об’єктами, зокрема рідинами та тканинами внутрішніх органів трупів людей. При недотриманні правил роботи існує небезпека:

1. всі перелічені відповіді вірні

2. проникнення в організм токсичних речовин

3. зараження збудниками інфекційних хвороб

4. зараження птомаїнами

5. зараження СНіДом та гепатитами

10. Серед речовин, що викликають гострі та хронічні отруєння, значне місце займають «леткі отрути». До їх числа не належать::

1. піретроїди

2. аліфатичні вуглеводні

3. альдегіди

4. кетони

5. карбонові кислоти

11. При складанні плану хіміко-токсикологічного аналізу на невідому отруту, хімік-експерт попередньо проводить зовнішній огляд об’єктів дослідження. При цьому необхідно звернути увагу на:

1. всі перелічені ознаки

2. наявність сторонніх включень

3. визначення кольору об’єктів дослідження

4. визначення запаху

5. забарвлення об’єкта дослідження

12. Важливе судово-медичне значення мають отрути, що викликають первинні зміни в крові – гемоглобінотропні отрути. При отруєнні кров набуває темно-червоного кольору, яка на повітрі стає коричневою. Назвіть ці отруйні речовини:

1. всі перелічені речовини

2. калій перхлорат

3. нітрити

4. нітросполуки

5. анілін та його похідні

13. Для проведення судово-хімічної експертизи разом з речовими доказами необхідно скерувати такі документи:

1. всі перелічені документи

2. письмову постанову слідчого про призначення експертизи

3. направлення судмедексперта

4. виписку із акта судово-медичного дослідження трупа

5. копію карти стаціонарного паспорта

14. Судово-токсикологічна експертиза проводиться в установлені «Правилами» терміни, тобто протягом:

1. 30 діб

2. 20 діб

3. 7 діб

4. 3 доби

5. 14 діб

15. При підозрі на отруєння леткими хлорорганічними речовинами (хлороформ, дихлоретан, хлорорганічні пестициди) додатково для судово-хімічного дослідження скеровують:

1. сальник і 1/3 головного мозку

2. шлунок із вмістом

3. 1 м тонкої кишки із найбільш пошкоджених відділів

4. нирка та 1/3 печінки

5. сеча та кров

16. Біологічні об’єкти судово-хімічного дослідження, взяті із органів трупа рекомендовано консервувати етанолом за винятком підозри на отруєння:

1. металами

2. серцевими глікозидами

3. фенотіазинами

4. фосфорорганічними пестицидами

5. трициклічними антидепресантами

17. Ефективність і точність проведення хіміко-токсикологічного аналізу біологічних об’єктів при отруєннях не залежить від:

1. кількості взятого біоматеріалу

2. відбору проб

3. попередніх випробовувань

4. підготовки проби до аналізу

5. самого аналізу і обробки результатів

18. Швидка поява червоно-рожевого забарвлення сечі чи витяжки із вмістом шлунка вказує на присутність у цих об’єктах похідних фенотіазину як при отруєнні, так і при лікуванні терапевтичними дозами. Яким реактивом хімік-експерт може отримати такий результат?

1. реактивом ФПН

2. реактивом Фореста

3. реактивом Неслера

4. реактивом Фоліна

5. реактивом Тріндлера

19. Яким чином необхідно надати потерпілому першу допомогу при попаданні на його шкіру концентрованого розчину фенолу?

1. промити ушкоджену ділянку шкіри етиловим спиртом

2. промити ушкоджену ділянку шкіри водою

3. промити водою та нейтралізувати розведеною ацетатною кислотою

4. промити водою та нейтралізувати 1% розчином питтєвої соди

5. витерти сухою тканиною або ватно-марлевим тампоном

20. У приймальне відділення лікарні поступив хворий із симптомами гострого отруєння. При зовнішньому огляді об’єкту дослідження (сеча) лаборант звернув увагу на забарвлення її в оливково-чорний колір. Це свідчить про можливість отруєння:

1. фенолом

2. етанолом

3. ацетоном

4. формальдегідом

5. ціанідами

21. Госпіталізовано хворого з гострим отруєнням невідомою речовиною. На скерований аналіз була направлена сеча, яка дала позитивний результат із реактивом Фореста. Яку групу речовин необхідно включити в план судово-хімічного аналізу?

1. трициклічних антидепресантів

2. опіатів

3. похідних барбітурової кислоти

4. похідних бенздіазепіну

5. саліцилатів

22. На судово-хімічне дослідження надійшов біологічний матеріал трупа людини, що померла від отруєння невідомою речовиною. Токсичну речовину, виділену із біоматеріалу, спалили у фарфоровій чашці, в результаті чого утворився твердий залишок. Це свідчить про можливість отруєння:

1. металами

2. пестицидами

3. алкалоїдами

4. леткими сполуками

5. барбітуратами

23. На чому ґрунтується умовний поділ токсичних речовин у токсикологічній хімії і токсикології:

1. за способом ізолювання речовин

2. за хімічною будовою речовин

3. за фармакологічними властивостями

4. за складом речовин

5. за складом та будовою речовин

24. При патоморфологічному огляді тіла та внутрішніх органів людини відмічені характерні вишнево-червоні трупні плями та відчувається запах гіркого мигдалю. Отруєння якою речовиною необхідно в першу чергу підтвердити хіміку-експерту?

1. ціанідами

2. формальдегідом

3. етанолом

4. солями ртуті

5. хлорофосом

25. При транспортуванні біологічного матеріалу для проведення судово-хімічної експертизи допускається його консервування. Якими речовинами не рекомендовано проводити консервування об’єктів судово-токсикологічного аналізу?

1. всіма переліченими речовинами

2. етанолом

3. формаліном

4. фенолом

5. гліцерином

26. При судово-медичній експертизі трупного матеріалу та при прижиттєвій діагностиці отруєнь важливу роль відіграє попередня підготовка проб (пробопідготовка). Що розуміють під цим терміном:

1. всі перелічені відповіді

2. обезводжування (ліофілізація)

3. подрібнення (гомогенізація)

4. осадження білків

5. видалення ліпідів