Тема 6. Оцінка фізичного розвитку дітей.

2. При оцінці фізичного розвитку дітей можна виявити його порушення – відставання у масі, рості, надто високі для віку показники.

Серед порушень фізичного розвитку новонароджених найчастіше зустрічаютсья велика маса по відношенню до гестаційного віку (понад 90 перцентиль), внутрішньоутробна гіпотрофія (нижче від 10 перцентилі). Внутрішньоутробна гіпотрофія – це хронічний розлад живлення плода, що супроводжується порушенням функціонального стану усіх органів і систем, у першу чергу – нервової, метаболічними розладами. Внутрішньоутробна гіпотрофія виникає при важких захворюваннях матері, фетоплацентарній недостатності, внутрішньоутробному інфікуванні плоду.

Затримка ростуу дітей у багатьох випадках є поліетіологічною. Можна виділити наступні причини відставання у рості:

• Спадково-конституційна низькорослість (низький ріст батьків)

• Ендокринопатії, ураження головного мозку (ураження гіпоталамуса приводить до порушення функції гіпофіза). При порушенні секреції соматотропного гормону виникає гіпофізарнийнанізм (пропорційний, без порушень психічного розвитку, відставання у рості починається з 2-3 років), при вродженій гіпофункції щитовидної залози –тиреогенний(характерні відставання у психічному розвитку, надмірна маса тіла), при пологовій травмі, ДЦП –церебральний нанізм.

• Хромосомні захворювання (синдром Дауна, ШерешевськогоТернера).

• Хронічні захворювання різних органів та систем, які приводять до порушень росту у зв’язку з порушенням гемодинаміки, оксигенації тканин, хронічної інтоксикації (соматогенний нанізм).

• Порушення травлення, всмоктування і засвоєння поживних речовин (муковісцидоз, целіакія)

• хвороби обміну (фенілкетонурія та ін.).

• нераціональне, неповноцінне харчування

• затримка росту на грунті ураження росткової зони кісток

• психосоціальна низькорослості.

Надмірно високий зрістможе бути:

• конституційним (гіганти батьки)

• зумовлений підвищеною продукцією соматотропного гормону (найчастіше при аденомі гіпофіза

• гіпофункцією статевих залоз – високий ріст супроводжується євнухоїдним синдромом

• при синдромі Марфана характерний високий ріст, арахнодактилія, підвищена рухомість суглобів, схильність до вивихів.

Недостатня маса тіла

Стан, коли у дитини першого року життя маса тіла відповідає середнім показникам, називають ейтрофією (еутрофією), недостатня маса тіла носить назвугіпотрофії, надмірна –паратрофії.

Недостатнє набирання або і втрату маси тіла у дітей можуть спричинити:

• незбалансоване харчування (аліментарні гіпотрофії)

• анорексія (на фоні важких хронічних захворювань, при насильному годуванні, неврогенна анорексія)

• синдром мальабсорбції, інші захворювання шлунково-кишкового тракту (туберкульоз кишківника, хронічний ентерит, виразково-некротичний коліт)

• ендокринні захворювання (цукровий діабет, нецукровий діабет, гіпертиреоз, хронічна недостатність кори наднирників хвороба Адісона)

• глисні інвазії

• гнійно-септичні захворювання

• злоякісні пухлини

У дітей першого року життя знижена маса тіла гіпотрофіяу залежності від клінічних проявів та величини дефіциту маси ділиться на 3 ступені важкості.

шш

Клінічні Ознаки	Ступені гіпотрофії
	І	ІІ	ІІІ
Дефіцит маси тіла	11-20%	21-30%	30%
Загальний стан	Задовільний	Середньої важкості	Важкий
Стан підшкірно-жиро­во­­­го шару	Стоншений на животі	Стоншений на животі, тулубі, кінцівках	Цілковито зникає
Тургор тканин	Помірно знижений	Знижений	Різко знижений
Еластичність шкіри	Помірно знижена	Різко знижена	Відсутня
Відставання у рості	Відсутнє	На 1-3 см	На 3-5 см
Психомоторний розвиток	Відповідний до віку	Сповільнений	Значно відстає
Імунологічна реактивність	Збережена	Знижена	Різко знижена
Толерантність до їжі	Не змінена	Знижена	Різко знижена

За останнє десятиліття спостерігається тенденція до збільшення кількості дітей з надмірною масою тіла.

Паратрофія у ранньому віці має потенційно негативні наслідки  у таких дітей частіше виникає рахіт, анемія (у 4 рази), ексудативно-катаральний діатез, спостерігається тенденція до зниження неспецифічних факторів захисту. При паратрофії порушуються усі види обміну, у першу чергу жировий, що проявляється підвищенням рівня загальних ліпідів та їх фракцій у сироватці крові, а також холестерину.

Ожиріння поліетіологічне захворювання. Найбільш значущим етіологічним фактором є неправильне харчування. Кількісне і якісне перегодовування можна виявити в анамнезі майже у всіх дітей з надмірною масою тіла. Позитивний енергетичний баланс, що сприяє відкладенню надміру жиру, спричинюється не лише підвищеним поступленням енергії з їжею, але й зі зниженими енергозатратами дитячого організму. Значну роль у виникненні ожиріння відіграє гормональний дисбаланс.

У залежності від механізму розвитку ожиріння розрізняють його форми

• конституційно-екзогенне

• церебральне

• ендокринне

• змішане

Розрізняють 4 ступені ожиріння:

• І – 15 – 29 % надмірної маси тіла

• ІІ – 30 – 40 % надмірної маси тіла

• ІІІ – 50 – 100 % надмірної маси тіла

• ІV – понад 100 % надмірної маси тіла

Для нормального росту та розвитку дитини, забезпечення енергетичного балансу, збереження нормальної імунологічної реактивності, велике значення має загартовування, відповідні до віку фізичні навантаження, режим дня.

Загартовування дітей можна починати з перших днів життя з проведенняповітряних ванн. Температура оточуючого повітря повинна бути не нижча від 20 – 22^оС. Тривалість першої ванни не повинна перевищувати 1 – 5 хвилин з поступовим збільшенням тривалості до 10 – 15 хвилин. У дітей першого року життя повітряні ванни проводять 2 – 3 рази на добу. Під час повітряних ванн дітям можна проводитимасаж– застосовують погладжування, розтирання, розминання, легке постукування.

У літній період часу діти віком до 1 року можуть перебувати під розсіяними сонячними променями, починаючи від 1 – 2 хвилин до 5 – 10 хвилин, діти від 3 років - до 1 години.

Загартовування водою теж проводять від перших днів життя дитини (вмивання, гігієнічні ванни з наступним обливанням). Починаючи від 6 місяців застосовують обтирання. Послідовність обтирання наступна: верхні кінцівки від кисті до плеча, нижні кінцівки від стопи до стегна, груди, живіт, спина. Температура води для обтирання повинна складати 33 – 35^оС, потім її знижують на 1 – 2^оС кожні 2 – 3 дні до 28 – 30^оС. Закінчивши обтирання кожної ділянки тіла, її слід розтерти сухим рушником до легкого почервоніння.

Гімнастичні вправибувають пасивні і активні. При пасивних усі рухи виконуються за допомогою дорослих. Активні рухи поступово вводять, починаючи від 4 місяців. Чим старша дитина, тим більше активних і менше пасивних рухів повинен містити комплекс гімнастичних вправ.

Режим – це ритм життя, раціональне чергування сну, неспання, годування, зміна видів діяльності та ін. Крім віку, індивідуальних особливостей кожної дитини, режим залежить і від зайнятості батьків, сезону, від того, чи відвідує дитина дитячі заклади (школа, садок). Чим менша дитина, тим частіше міняється її режим дня (таблиця )