28) Причини порушення носового дихання

До основних причин порушення дихання через ніс можна віднести:

вірусні та бактеріальні інфекції верхніх дихальних шляхів;

риніт (медикаментозний, алергічний, гіпертрофічний, вазомоторний);

синусит (гайморит, фронтит, етмоїдит, сфеноїдит);

гранулематозні захворювання;

викривлення носової перегородки, деформація внутріносових структур;

травми носа;

чужорідні тіла;

доброякісні або злоякісні пухлини носа, носоглотки;

атрезія хоан;

обструкція носоглотки:

аденоїдна гіпертрофія, аденоїдит;

інфекційні хвороби (туберкульоз, інфекційний мононуклеоз, сифіліс);

кісти (енцефалоцеле, кіста Торнвальдта).

Лікування утрудненого носового дихання

Незалежно від причини і механізмів розвитку розладів носового дихання, застосовується симптоматична терапія деконгестантами, які ефективно і швидко усувають закладеність носа. Назальними деконгестантами називають препарати, що викликають оборотне звуження судин слизової оболонки носової порожнини. За тривалістю впливу назальні деконгестанти підрозділяють на препарати короткої дії (до 6 годин) — тетризолін, інданазолін, нафазолин, середньої тривалості дії (8-10 годин) — ксилометазолін, а також тривалого дії (до 12 годин) — оксиметазолін.

Більшість деконгестантів продаються в аптеках без рецепта, тому часто хворі застосовують їх самостійно, не проконсультувавшись попередньо з лікарем. При неправильному застосуванні судинозвужувальних засобів можуть розвиватися ускладнення. До місцевих ускладнень можна віднести минуще відчуття сухості, печіння в носі і носоглотці, набряк слизової після припинення дії крапель, порушення вегетативної регуляції залоз і судин порожнини носа з розвитком медикаментозного риніту, атрофічного риніту.

Негативним наслідком застосування місцевих судинозвужувальних препаратів є висушування слизової оболонки носової порожнини. За рахунок зниження кровопостачання скорочується вироблення слизу. Страждає миготливий епітелій і ускладнюється самоочищення пазух носа. Така побічна дія часто призводить до розвитку бактеріальних процесів в навколоносових пазухах.

Найбільш серйозна проблема — це медикаментозна залежність, тобто неможливість відновлення вільного носового дихання без допомоги ліків. Крім того, з часом судини стають нечутливі до деконгестантів.

При порушенні носового дихання алергічного походження додатково все застосовують антигістамінні препарати, топічні глюкокортикоїди.

Також в схему лікування слід включати фізіотерапію, яка повинна носити відволікаючий характер. Заборонено проводити зігріваючі процедури — тепло (наприклад, лазерне випромінювання, УВЧ) посилює приплив крові до судин носа. Рекомендується приймати ванни, парити ноги, оскільки при цьому розширюються судини кінцівок, кров відтікає до них. Можливе застосування голкорефлексотерапії.

Заняття фізкультурою на свіжому повітрі, активне загартовування, контрастний душ дозволять людині забути про закладеність носа, оскільки при цих процедурах відбувається додатковий викид адреналіну і підвищується тонус судин.