0251552_38296_mankiv_gregori_n_makroekonomika

Готівка [currency] — сума випущених в обіг паперових і металевих грошей.

Гранична схильність до споживання (MPC) [marginal propensity to consume] — величина збільшення споживання від збільшення використовуваного доходу на одну одиницю, наприклад, гривню чи долар.

Граничний коефіцієнт заміщення (MRS) [marginal rate of substitution] — пропорція, в якій споживач готовий замінити певну кількість одного блага на більшу кількість іншого; нахил кривої байдужості.

Граничний продукт капіталу (МРК) [marginal product of capital] — додатковий обсяг продукції від збільшення затрат капіталу на одну одиницю.

Гроші [money] — вид активів, який використовують для здійснення ділових операцій, (пор. товарні гроші, паперові гроші).

Гроші Ml, М2, МЗ — різні показники кількості грошей, де більший номер відповідає ширшому поняттю грошей.

Гроші підвищеної сили [high-powered money] — сума готівки і банківських резервів; інша назва — грошова база.

Грошовий мультиплікатор [money multiplier] — збільшення пропозиції грошей внаслідок збільшення монетарної бази на одну грошову одиницю, наприклад, на 1 гривню чи на 1 долар.

Девальвація [devaluation] — за фіксованого обмінного курсу встановлення центральним банком нижчого курсу національної валюти. (Пор. ревальвація).

Дезінфляція [disinflation] — зниження темпу зростання цін. (Пор. дефляція, інфляція).

Декретні (паперові) гроші [fiat money] — гроші, що не мають внутрішньої вартості; цінність таких грошей зумовлена їх використанням як грошей. (Пор. товарні гроші, гроші).

Депресія [depression] — дуже глибокий і затяжний спад.

Державні закупівлі [government purchases] — товари і послуги, які купує уряд. (Пор. трансферні платежі).

Державні заощадження [public saving] — різниця між надходженнями і видатками державного бюджету; надлишок у державному бюджеті.

Дефіцит бюджету [budget deficit] — перевищення суми видатків над сумою надходжень.

Дефіцит бюджету за повної зайнятості [full-employment budget deficit] — див. циклічно скориґований дефіцит бюджету.

Дефлятор ВВП [GDP deflator] — відношення номінального до реального ВВП; показник загального рівня цін, обчислений як відношення вартості кошика товарів і послуг, вироблених у поточному році, до вартості кошика у базовому році.

Дефляція [deflation] — зниження загального рівня цін. (Пор. дезінфляція, інфляція).

Дефляція боргу [debt-deflation] — теорія, згідно з якою несподіване зниження рівня цін перерозподіляє реальне майно від позичальників до кредиторів і, отже, знижує сукупні видатки в економіці.

Дисконтування [discounting] — зниження вартості майбутніх видатків і надходжень порівняно з поточними видатками і надходженнями, пов'язане із наявністю додатної процентної ставки.

Діловий цикл [business cycle] — коливання обсягу виробництва, рівня доходів і зайнятості в національній економіці.

Додана вартість [vahe added] - різниця між вартісним обсягом продукції фірми і вартістю проміжної продукції, яку фірма купила у постачальників.

Екзогенна змінна [exogenous variable] — змінна, яка є заздалегідь даною для певної моделі; змінна, значення якої не залежить від розв'язку моделі. (Пор. ендогенна змінна).

Економічний прибуток [economic profit] — частина виторгу, яку привласнюють власники фірми після відшкодування затрат усіх факторів виробництва. (Пор. бухгалтерський прибуток, прибуток).

Експорт [exports] — сукупність товарів і послуг, проданих країною іншим країнам.

Еластичність [elasticity] — відсоток, на який змінюється одна змінна у відповідь на один відсоток зміни іншої змінної.

Ендогенна змінна [endogenous variable] — змінна, яку пояснює певна конкретна модель; змінна, значення якої отримують в ході розв'язання моделі. (Пор. екзогенна змінна).

Ефект доходу [income effect] — зміна обсягу споживання внаслідок переміщення на вищу або нижчу криву байдужості за незмінних відносних цін. (Пор. ефект заміщення).

Ефект заміщення [substitution effect] — зміна у споживанні деякого блага внаслідок зміни його відносної ціни і відповідного переміщення по кривій байдужості. (Пор. ефект доходу).

Ефект Мандела—Тобіна [Mundell—Tobin effect] — зниження реальної процентної ставки внаслідок того, що зростання очікуваного темпу інфляції підвищує номінальну процентну ставку, зменшує реальні грошові залишки і реальне майно і, отже, зменшує споживання і збільшує заощадження.

Ефект Піґу [Pigou effect] — збільшення видатків на споживання, зумовлене зростанням добробуту споживачів внаслідок зниження рівня цін і, отже, збільшення реальних грошових залишків.

Ефект Фішера [Fisher effect] — зміна номінальної процентної ставки залежно від очікуваного темпу інфляції у співвідношенні "один до одного".

Ефективність праці [efficiency of labor] - змінна в моделі економічного зростання Солоу, яка відображає стан здоров'я, рівень освіти, кваліфікації і знань робочої сили.

Життєсприймання, (стадне відчуття) [animal spirits] - відчуття оптимізму або песимізму щодо стану національної економіки, яке впливає на рівень інвестицій. Згідно з поглядами деяких економістів, ці відчуття виникають екзогенно і випадково.

Загальна рівновага [general equilibrium] - одночасна рівновага на усіх ринках в національній економіці.

Закон Оукена [Okun's law] — зворотна залежність між рівнем безробіття і реальним ВВП, яка показує, що зниження безробіття на 1% збільшує реальний ВВП приблизно на 2%.

Закрита економіка [closed economy] — національна економіка, яка не бере участі у міжнародній торгівлі. (Пор. відкрита економіка).

Залишок Солоу [Solow residual] — приріст сукупної продуктивності факторів виробництва, який вимірюють як різницю між відсотком зміни обсягу продукції та відсотком зміни факторів виробництва, де фактори зважені за їх часткою у виготовленому продукті. (Пор. сукупна продуктивність факторів виробництва).

Заощадження [saving] — див. національні заощадження, приватні заощадження і державні заощадження.

Заробітна плата [wage] — оплата одиниці праці.

Засіб нагромадження [store of value] — знаряддя переміщення купівельної спроможності на майбутнє; одна із функцій грошей. (Пор. засіб обміну, міра вартості).

Засіб обміну [medium of exchange] — річ, яка обслуговує ділові операції з товарами і послугами; одна із функцій грошей. (Пор. нагромадження вартості, міра вартості}.

Застережні заощадження [precautionary saving] — додаткові заощадження, які зумовлені майбутньою невизначеністю, наприклад, можливістю скорочення доходу у майбутньому.

Збалансована зовнішня торгівля [balanced trade] — стан зовнішньої торгівлі країни, за якого обсяг імпорту дорівнює обсягові експорту, тому чистий експорт дорівнює нулю.

Збалансований бюджет [balanced budget] — бюджет, в якому надходження дорівнюють видаткам.

Збурення пропозиції [supply shocks] — екзогенні події, що переміщують криву сукупної пропозиції.

Збурення, шок [shock] — різка зміна економічних залежностей, наприклад, переміщення кривих сукупного попиту чи сукупної пропозиції внаслідок дії зовнішніх чинників. Інша назва — потрясіння.

Збурення (шоки) попиту [demand shocks] — екзогенні події, що переміщують криву сукупного попиту. Інша назва — потрясіння попиту.

Зневірені працівники [discouraged workers] — працівники, що втратили надію знайти роботу і вибули із робочої сили.

Знецінення [depreciation] — падіння вартості валюти країни стосовно вартості інших валют. (Пор. поцінування).

Зношення основного капіталу (амортизація) [depreciation] — зменшення вартості основного капіталу внаслідок його використання у виробництві або дії на нього сил природи.

Зовнішній лаг [outside lag] — проміжок часу від моменту ухвалення певного заходу економічної політики до моменту появи його результатів. (Пор. внутрішній лаг).

Золоте правило [golden rule] — рівень заощадження в моделі Солоу, що веде до стабільного стану, в якому максимізується споживання на працівника (або споживання на одну ефективну одиницю праці).

Золотий стандарт [gold standard] — грошова система, в якій* золото слугує як гроші, а всі інші види грошей розмінні на золото.

Імпорт [imports] — сукупність товарів і послуг, які країна купує в інших країнах.

Імпортна квота [import quota] — кількість певного товару, яку, згідно із нормативними актами країни, можна ввезти у цю країну з іншої.

Інвестиції [investment] — товари, які купують фірми і приватні особи для збільшення нагромадженого капіталу.

Інвестиції в основний капітал [businessfixed investment] — устаткування, машини, виробничі будівлі, які купують фірми для використання у виробництві.

Інвестиції у житлове будівництво [residential investment] — купівля нових будинків для власного проживання або для надання їх в оренду наймачам.

Інвестиції у запаси [inventory investment] — зміна кількості товарів, що перебувають на складах фірм, у тому числі основні і допоміжні матеріали, незавершена продукція і кінцеві вироби.

Інвестиційний податковий кредит [investment tax credit] — зниження прибуткового податку для фірм, коли вони купують нові капітальні блага.

Індекс випереджувальних показників [index of leading indicators] — див. випереджувальні показники.

Індекс цін Леспейреса [Laspeyres price index] — показник рівня цін, обчислюваний на підставі цін певного фіксованого кошика товарів і послуг. (Пор. індекс цін Пааше).

Індекс споживчих цін (ІСЦ) [consumer price index (CPI)] — показник загального рівня цін, обчислений як відношення вартості фіксованого кошика споживчих благ у розрахунковому році до вартості аналогічного кошика у базовому році.

Індекс цін Пааше [Paasche price index] — показник рівня цін, обчислений на підставі змінного набору товарів і послуг. (Пор. індекс цін Леспейреса).

Інсайдери [insiders] — працівники, зайняті на даному підприємстві і які можуть впливати на хід переговорів про оплату праці. (пор. аутсайдери).

Інфляційний податок [inflation tax] — дохід, отримуваний державою від випуску в обіг додаткової кількості грошей; інша назва — сеньйораж.

Інфляція [inflation] — зростання загального рівня цін. (Пор. дефляція, дезінфляція).

Інфляція витрат [cost-push inflation] — інфляція, яку генерують збурення сукупної пропозиції (Пор. інфляція попиту).

Інфляція попиту [demand-putt inflation] — інфляція, яку генерують збурення у сукупному попиті. (Пор. інфляція витрат).

ІСЦ [CPІ] — див. індекс споживчих цін.

Капітал [capital] — 1) Сукупність устаткування, машин, виробничих будівель і споруд, що використовуються у виробництві. 2) Фінансові кошти, що витрачаються на купівлю устаткування, машини, виробничих будівель і споруд.

Квота [quota] — див. імпортна квота.

Кейнсіанська модель [Keynesian model] — модель, яку будують на підставі основних ідей "Загальної теорії..." Кейнса; модель грунтується на припущеннях про негнучкість цін і заробітної плати, а також залежності обсягу виробництва і рівня зайнятості від сукупного попиту. (Пор. класична модель).

Кейнсіанський хрест [Keynesian cross] — проста модель доходу, яка грунтується на "Загальній теорії..." Кейнса; ця модель виявляє мультиплікативне збільшення сукупного доходу зі зміною видатків.

Кількісна теорія грошей [quantity theory of money] — теорія, згідно з якою зміна кількості грошей змінює обсяг номінальних видатків.

Кількісне рівняння обміну [quantity equation] — тотожність, згідно з якою добуток пропозиції грошей та швидкості їх обігу дорівнює номінальним видаткам (MV = PY); за припущення стабільної швидкості грошей пояснення динаміки номінальних видатків називають кількісною теорією грошей.

Кількість ефективних одиниць праці [efficiency units of labor] — показник робочої сили, який обчислюють на підставі кількості працівників і ефективності праці кожного працівника.

Класична дихотомія [classical dichotomy] — у класичній моделі — теоретичне відокремлення номінальних і реальних змінних, яке означає, що номінальні змінні не впливають на реальні змінні. (Пор. нейтральність грошей).

Класична модель [classical model] — модель національної економіки, яка ґрунтується на класичних докейнсіанських ідеях. Вихідні припущення моделі — швидка зміна заробітної плати і цін для досягнення ринкової рівноваги, а також відсутність впливу монетарної політики на реальні змінні. (Пор. кейнсіанська модель).

Коефіцієнт дезінфляційних втрат [sacrifice ratio] зниження інфляції на 1%.

Коефіцієнт участі у робочій силі [labor-force participation rate] населення, що входить до робочої сили.

Конкуренція [competition] ситуація на ринку, коли кількість осіб або фірм настільки велика, що дії кожної із них не впливають на рівень цін.

Контрциклічний [countercyclical] — змінна, яка упродовж економічного циклу змінюється у протилежному напрямі до зміни обсягу виробництва, доходів та зайнятості і зростає у фазі спаду, і знижується у фазі піднесення. (Пор. ациклічний, проциклічний).

Крива байдужості [indifference curves] графічне зображення уподобань споживача, яке показує різні комбінації благ, які забезпечують однаковий рівень його добробуту.

Крива IS [IS curve] обернена залежність між процентною ставкою і рівнем доходу, яка виникає на ринку товарів і послуг. (Пор. модель IS-LM, крива LM).

Крива LM [ІМ curve] пряма залежність між процентною ставкою і рівнем доходу (за незмінних цін), що виникає на ринку реальних грошових залишків. (Пор. модель ІS-LM, крива IS).

Крива сукупного попиту [aggregate demand curve] — обернені залежність між рівнем цін і сукупною величиною товарів та послуг, які хочуть придбати, що виникає внаслідок взаємодії товарного і грошового ринків.

Крива сукупної пропозиції [aggregate supply curve] — залежність між рівнем цін і сукупним обсягом продукції, який виробляють фірми.

Крива Філіпса [Phillips curve] — обернена залежність між інфляцією та безробіттям; у її нинішньому варіанті відображає залежність між інфляцією, циклічним безробіттям, очікуваною інфляцією і збуреннями пропозиції, яку виводять за допомогою короткострокової кривої сукупної пропозиції.

Критика Лукаса [Lucas critique] — твердження про те, що традиційні методи аналізу політики не можуть адекватно відобразити вплив економічної політики на очікування населення.

Ліквідне обмеження [liquidity constraint] — максимальна сума, яку особа може позичити у фінансовій інституції, що обмежує можливість переміщення майбутнього доходу ДЛЯ поточного споживання; інша назва — позичкове обмеження.

Ліквідний [liquid] — той, що легко перетворюється на засіб обміну; той, що легко обслуговує ділові операції.

Майже гроші [near money] — активи, які можуть обслуговувати здійснення ділових операцій як близькі замінники грошей.

Макроеконометрична модель [macroeconometric model] — модель, що дає змогу за допомогою певних показників і статистичних методів описати кількісні параметри національної економіки.

Макроекономіка [macroeconomics] — наука про національну економіку як єдине ціле. (Пор. мікроекономіка).

Мала відкрита економіка [small open economy] — національна економіка, в якій процентну ставку визначають умови світового фінансового ринку; національна економіка, незначні розміри якої не дають їй змоги помітно впливати на процеси на світовому ринку, зокрема, на світову процентну ставку. (Пор. велика відкрита економіка).

Мито [tariff] — податок на імпортовані товари.

Міжчасове бюджетне обмеження [intertemporal budget constraint] — бюджетне обмеження щодо видатків і доходів більш ніж на один період.

Міжчасове заміщення на ринку праці [intertemporal substitution of labor] — добровільна відмова від праці в одному періоді задля праці у наступному.

Мікроекономіка [microeconomics] — наука про поведінку окремих ринків та економічних агентів, які ухвалюють ділові рішення.

Міра вартості [unit of account] — одиниці, в яких вимірюють ціни і ведеться бухгалтерський облік; одна із функцій грошей. (Пор. засіб обігу, засіб нагромадження).

Модель [model] — спрощене відображення дійсності за допомогою графіків та рівнянь, що описують залежності між змінними.

Модель IS-LM [IS-LM model] — модель сукупного попиту, яка дає змогу виявити чинники, які впливають на сукупний дохід за даного рівня цін, на підставі взаємодії товарного і грошового ринків. (Пор. крива IS, крива LM).

Модель акселератора [accelerator model] — модель, згідно з якою обсяг інвестицій залежить від змін в обсязі національного виробництва.

Модель Баумоля — Тобіна [Baumol — Tobin model] — модель попиту на гроші, згідно з якою люди визначають суму потрібних їм грошей на підставі порівняння альтернативної вартості втраченого на цю суму процента і вартісної оцінки вигід від зменшення кількості відвідин банку.

Модель зрівноважування ринку [market-clearing model] — модель, яка виходить із припущення про те, що ціни вільно змінюються для зрівноважування пропозиції і попиту.

Модель зростання Солоу [Solow growth model] — модель, що показує вплив заощаджень, зростання населення і науково-технічного прогресу на динаміку рівня життя.

Модель Мандела—Флемінга [Mundeil—Fleming model] — модель IS-LM для малої відкритої економіки.

Модель негнучких цін [sticky-price model] — модель сукупної пропозиції, яка виходить із повільного пристосування цін на товари і послуги.

Модель негнучкої заробітної плати [sticky-wage model] — модель сукупної пропозиції, яка виходить із повільного пристосування заробітної плати.

Модель недосконалої інформації [imperfect-information model] — модель сукупної пропозиції, згідно з якою індивіди не завжди точно оцінюють динаміку загального рівня цін, бо не можуть простежити за цінами усіх товарів і послуг в економіці

Модель неправильних уявлень працівників [worker-misperception model] — модель сукупної пропозиції, яка виходить з того, що працівники інколи неправильно оцінюють загальний рівень цін.

Монетаризм [monetarism] — економічна теорія, згідно з якою основною причиною економічних коливань є зміни пропозиції грошей, тому стабілізація грошового обігу стабілізує національну економіку загалом.

Монетарна база [monetary base] — сума готівки і банківських резервів; нерідко називають грішми підвищеної сили.

568 Словник понять і термінів

Монетарна політика [monetary policy) — сукупність рішень центрального банку стосовно пропозиції грошей.

Моральний ризик [moral hazard] можливість несумлінної поведінки в умовах недостатнього контролю; наприклад, у теоріях стимульованої зарплати можливість недобросовісного виконання працівниками із низькою платнею своїх службових обов'язків навіть під загрозою втрати роботи.

Мультиплікатор [multiplier] — див. мультиплікатор державних видатків, грошовий мультиплікатор, мультиплікатор податків.

Мультиплікатор державних (урядових) закупівель [governmentpurchases multiplier) — зміна обсягу сукупного доходу на одиницю зміни обсягу державних закупівель.

Мультиплікатор податків [tax multiplier] — зміна обсягу сукупного доходу, внаслідок зміни податків на одну одиницю, наприклад, на 1 долар.

Надлишкові резерви [excess reserves] — сума, на яку резерви банку перевищують резервні вимоги.

Надлишок бюджету [budget surplus] — перевищення суми надходжень над сумою видатків.

Національні заощадження [national saving] — частина національного доходу за вирахуванням споживання та державних закупівель; сума приватних і державних заощаджень.

Національні рахунки [national income accounting] — статистична система вимірювання ВВП та інших пов'язаних із ним показників.

Невдала координація [coordination failure] — ситуація, за якої ті, що ухвалюють рішення, не можуть виробити спільної стратега з оптимальним рішенням, внаслідок чого усі мають гірший результат.

Негнучкі ціни [sticky prices] — ціни, що змінюються повільно і, отже, не завжди зрівноважують пропозицію і попит. (Пор. гнучкі ціни).

Негнучкість заробітної плати [wage rigidity] — неспроможність зарплати виконувати функцію зрівноважування попиту на працю і пропозиції праці.

Незавершене виробництво [work in process] — запаси продукції на складах підприємства, яка підлягає подальшому обробленню.

Нейтралізащйна політика [accomodating policy] — економічна політика, що спрямована на пом'якшення наслідків збурень в національній економіці та ослаблення їх руйнівної сили. Наприклад, політика збільшення сукупного попиту для нейтралізації несприятливих збурень пропозиції; ця політика допускає зростання цін для підтримання обсягу виробництва на його природному рівні.

Нейтральність грошей [neutrality of money] — властивість грошей, завдяки якій зміна їх пропозиції не впливає на реальні змінні. (Пор. класична дихотомія).

Неокласична модель інвестицій [neoclassical model of investment] — теорія, згідно з якою обсяг інвестицій залежить від величини відхилення граничного продукту капіталу від витрат на капітал.

Непослідовність економічної політики [time inconsistency] — намагання державних мужів заздалегідь оголошувати про курс економічної політики для того, щоб вплинути на очікування приватних осіб, а потім, після формування відповідних очікувань, дотримуватись іншої політики, використовуючи ці очікування.

Несприятливий вибір [adverse selection] - процес небажаного розподілу людей в економіці через їх власний вибір. Наприклад, згідно з теорією стимульованої заробітної плати, зниження заробітку спонукає кращих працівників звільнятися з підприємства, а гірші продовжують працювати.

Нова кейнсіанська аналітична економія [new Keynesian economics] — наукова школа, згідно з принципами якої економічні коливання можна пояснити лише на підставі певних вад ринкового механізму, як-от негнучкості цін і зарплати. (Пор. нова класична аналітична економія).

Нова класична аналітична економія [new classical economics] наукова школа, в якій аналіз економічних коливань ґрунтується на принципах і постулатах класичної моделі. (Пор. нова кейнсіанська аналітична економія).

Номінальна процентна ставка [nominal interest rate] — дохід на заощадження і витрати на обслуговування позики без коригування на інфляцію. (Пор. реальна процентна ставка).

Номінальний [nominal] — той, що вимірюють у поточних цінах; не скориґований на інфляцію.

Номінальний обмінний курс [nominal exchange rate] — співвідношення, в якому валюта однієї країни обмінюється на валюту іншої. (Пор. обмінний курс, реальний обмінний курс).

Норма резервних вимог [reserve requirements] мінімальний коефіцієнт резервування депозитів, який центральний банк встановлює для банків.

Нормальне благо [normalgood] — благо, попит на яке з боку споживача зі збільшенням його доходів збільшується.

Облігація [bond] — документ, який засвідчує, що емітент (звичайно — корпорація або держава) взяв певну суму під проценти.

Облікова (дисконтна) ставка [discount rate] — процентна ставка, за якою центральний банк країни надає позики комерційним банкам.

Обмінний (валютний) курс [exchange rate] — співвідношення, в якому країна обмінюється товарами і послугами на світовому ринку. (Пор. номінальний валютний курс, реальний валютний курс).

Обопільний збіг бажань [double coincidence of wants] — ситуація, за якої у кожної з двох осіб є саме те благо, яке необхідне іншій.

Операції на відкритому ринку [open-market operations] — продаж і купівля центральним банком державних облігацій для збільшення або зменшення пропозиції грошей.

Основна тотожність національних рахунків [national income accounts identity) — рівняння, згідно з яким ВВП дорівнює сумі споживання, інвестицій, державних закупівель та чистого експорту.

Очікуване безробіття [wait unemployment] — безробіття, зумовлене негнучкою зарплатою та обмеженою кількістю робочих місць. (Пор. фрикційне безробіття).

Паритет купівельної спроможності [purchasing-power parity] — теорія, згідно з якою ціна певного товару у всіх країнах повинна вирівнюватися, а це означає, що номінальний обмінний курс відображає різницю у рівні цін.

Передавальний грошовий механізм [monetary transmission mechanism] — механізм впливу змін пропозиції грошей на рішення домогосподарств і фірм стосовно обсягу видатків на товари і послуги.

Плаваючий обмінний курс [floating exchange rate] - валютний курс, який за рішенням центрального банку формується під впливом економічних умов і економічної політики. (Пор. фіксований обмінний курс).

570 Словник понять і термінів

Позичкова ціна капіталу [rental price of capital) — сума, яку платять за оренду одиниці капіталу.

Позичкове обмеження [borrowing constraint] — максимальна сума, яку особа може позичити у фінансовій інституції, і яка обмежує можливість особи витрачати її майбутній дохід сьогодні. Інша назва — ліквідне обмеження.

Позичкові кошти [loanable funds] — обсяг ресурсів, наявних для фінансування нагромадження капіталу.

Показник q Тобіна [Tobin's q) — відношення ринкової вартості облаштованого капіталу до його відновної вартості.

Показник запасу [stock] — змінна, яку вимірюють на певну дату. (Пор. показник потоку). Показник потоку [flow] — змінна, яку вимірюють за одиницю часу. (Пор. показник запасу).

Політичний діловий цикл [political business cycle] — коливання обсягу виробництва і зайнятості, пов'язані зі змінами економічної політики задля перемоги на виборах.

Портфельні теорії попиту на гроші [portfolio theories of money demand] — теорії, які виявляють чинники, що визначають кількість грошей, якою люди хочуть володіти, і наголошують на функції грошей як засобу нагромадження. (Пор. трансакційні теорії попиту на гроші).

Посередництво [intermediation] — див. фінансове посередництво.

Постійна віддача від масштабу [constant returns to scale] — властивість виробничої функції, згідно з якою пропорційне збільшення усіх факторів виробництва на певний відсоток збільшує обсяг продукції на той самий відсоток.

Постійний дохід [permanent income) — дохід, який сподіваються отримувати у майбутньому; нормальний дохід. (Пор. тимчасовий дохід).

Поточна вартість [present value] — нинішня вартість доходу, який буде отримано у майбутньому; поточна вартість враховує процент, який можна заробити за період від даного моменту до певного моменту у майбутньому.

Поточні рахунки [demand deposits] — активи, які зберігають у банках та які можна використовувати на вимогу для здійснення ділових операцій; наприклад чекові рахунки.

Подорожчання валюти, підвищення валютного курсу [appreciation] — підвищення вартості національної валюти щодо вартості інших валют на валютних ринках. (Пор. знецінення).

Прибутковий податок на корпорації [corporate income tax] — податок на бухгалтерський прибуток корпорацій.

Прибуток [profit] — дохід власників фірми; дорівнює різниці між виторгом фірми та її витратами. (Пор. бухгалтерський прибуток, економічний прибуток).

Приватні заощадження [private saving] — різниця між використовуваним доходом і споживанням.

Приписана вартість [imputed value] — оцінка вартості товару і послуги, які не продаються на ринку і, отже, не мають ринкової ціни.

Природний рівень безробіття [natural rate of unemployment) — стабільний рівень безробіття; рівень безробіття, до якого тяжіє національна економіка у довгостроковому періоді.

Проблема ідентифікації [identification problem] — складність виявлення залежності між змінними, якщо між ними існує кілька напрямів зв'язку.

Процентна ставка [interest rate] — ринкова ціна, за якою ресурси переміщуються між поточним і майбутнім періодами; дохід від заощаджень і витрати на обслуговування позики.

Проциклічний [procychcal] - той, динаміка якого упродовж циклу збігається із динамікою обсягу виробництва, доходів та зайнятості; знижується у фазі спаду і зростає у фазі піднесення. (Пор. ациклічний, контрциклічний).

Раціональні очікування [rational expectations] — підхід, за якого для прогнозування майбутнього люди оптимально використовують усю наявну інформацію, зокрема й інформацію про сучасну та майбутню економічну політику. (Пор. адаптивні очікування).

Реальна процентна ставка [real interest rate] - дохід на заощадження або витрати на позики, скориґовані на інфляцію.

Реальна процентна ставка ex ante [ex ante real interest rate] — рівень реальної процентної ставки, який передбачають у момент надання позики; різниця між номінальною процентною ставкою та очікуваним темпом інфляції. (Пор. реальна процентна ставка ex post).

Реальна процентна ставка ex post [ex post real interest rate] — фактичний рівень реальної

процентної ставки; різниця між номінальною процентною ставкою та фактичним темпом інфляції. (Пор. реальна процентна ставка ex ante).

Реальний [real] — виміряний у постійних цінах; скоригований на інфляцію. (Пор. номінальний).

Реальний обмінний курс [real exchange rate] — співвідношення, в якому товари однієї країни обмінюються на товари іншої. (Пор. обмінний курс, номінальний обмінний курс).

Реальні грошові залишки [real money balances] — кількість грошей, виражена через кількість товарів і послуг, які за них можна купити; відношення кількості грошей до рівня цін (M/F).

Ревальвація [revaluation] — підвищення центральним банком обмінного курсу національної валюти за системи фіксованих валютних курсів. (Пор. девальвація).

Резерви [reserves] — частина вкладів у банк, яку не використовують для надання позик.

Рівень безробіття [unemployment rate] — відсоток учасників робочої сили, які не мають роботи.

Рівність Рікардо [Ricardian equivalence] — теорія, згідно з якою передбачливі споживачі на підставі величини державного боргу можуть точно оцінити рівень майбутніх податків. Тому нагромадження державного боргу у поєднанні з необхідністю його погашення майбутнім підвищенням податків впливає на економіку так само, як поточне підвищення податків.

Рівновага [equilibrium] — стан рівності протилежно спрямованих сил, наприклад, рівність попиту і пропозиції на ринку.

Рівняння Фішера [Fisher equation] — рівняння, в якому номінальна процентна ставка дорівнює сумі реальної процентної ставки та очікуваного темпу інфляції (і = r + πe).

Робоча сила [labor force] — та частина дорослого населення, яка має роботу або шукає її.

Світова процентна ставка [world interest rate] — процентна ставка, яка складається на світових фінансових ринках.

Сезонні коригування [seasonal adjustment) — очищення динаміки економічної змінної від регулярних коливань, пов'язаних із порою року.

Сеньйораж [seigniorage] - дохід, отримуваний державою внаслідок випуску в обіг додаткової кількості грошей; інша назва — інфляційний податок.