0251552_38296_mankiv_gregori_n_makroekonomika

Графік 8-5. Вплив стимулювальної фіскальної політики інших країн на малу відкриту економіку.

Стимулювальна фіскальна політика за кордоном, що впливає на обсяг світових заощаджень та інвестицій, підвищує світову процентну ставку від r1* до r2*. Вища світова процентна ставка зменшує інвестиції у малій відкритій економіці й веде до надлишку торговельного балансу.

Оцінка економічної політики

Наша модель відкритої економіки показує, що потоки товарів і послуг, що їх відбиває торговельний баланс, жорстко пов'язані з потоками коштів для нагромадження капіталу, які відображають чисті іноземні інвестиції. Чисті іноземні інвестиції є різницею між внутрішніми заощадженнями та внутрішніми інвестиціями. Отже, вплив заходів економічної політики на торговельний баланс можна завжди виявити, досліджуючи вплив того чи того заходу на внутрішні заощадження та внутрішні інвестиції. Заходи економічної політики, що збільшують інвестиції або зменшують заощадження, спричиняють дефіцит торговельного балансу. І навпаки, заходи, що зменшують інвестиції або збільшують заощадження, ведуть до надлишку торговельного балансу.

Наш аналіз відкритої економіки був позитивним, а не нормативним. Інакше кажучи, наш аналіз впливу того або того виду економічної політики на міжнародні потоки капіталів і послуг не дає відповіді на запитання, чи ці види політики є доцільними для країни. Оцінка економічної політики і її впливу на відкриту економіку часто є предметом дискусії серед економістів та політиків.

У 1980-х та 1990-х роках, коли США зіткнулися з великим дефіцитом торговельного балансу, державні мужі мусили дати відповідь на запитання, чи є цей дефіцит національною проблемою. Більшість економістів розглядали дефіцит торговельного балансу як симптом проблеми, а не як саму проблему. Дефіцит торговельного балансу США у 1980-х та 1990-х роках відображав низький рівень заощаджень. Низький рівень заощаджень означає, що країна мало відкладає для майбутнього. У закритій економіці низький рівень заощаджень веде до малого обсягу інвестицій та невеликого

Графік 8-6. Переміщення кривої інвестицій у малій відкритій економіці. Переміщення кривої інвестицій вгору від І(r)1 до І(r)2 збільшує обсяг інвестицій за світової процентної ставки r*. В результаті інвестиції тепер перевищують заощадження. Це означає, що країна позичає за кордоном і виникає дефіцит в її торговельному балансі.

обсягу капіталу в майбутньому. У відкритій економіці низький рівень заощаджень веде до дефіциту торговельного балансу і збільшення зовнішнього боргу, який зрештою треба виплачувати. В обох випадках високий рівень поточного споживання знижує рівень споживання у майбутньому. Це означає, що майбутні покоління відчуватимуть несприятливі наслідки від низьких національних заощаджень.

Однак дефіцит торговельного балансу не завжди відображає негативні процеси в економіці країни. Коли бідні аграрні країни індустріалізують свою економіку, вони нерідко фінансують свої високі рівні інвестицій за рахунок позик за кордоном. У цих випадках дефіцит торговельного балансу є ознакою економічного розвитку. Наприклад, упродовж 70-х років Південна Корея мала великий дефіцит торговельного балансу, але демонструвала високі темпи економічного зростання. Отже, не можна оцінювати стан економіки лише на підставі динаміки торговельного балансу. Натомість треба аналізувати чинники, що спричиняють міжнародні потоки товарів і послуг та капіталу.

8-3. Валютні, або обмінні, курси

Дослідивши міжнародні потоки капіталів, товарів і послуг, розширимо межі нашого аналізу і розглянемо тепер ціни, які використовують у цих ділових операціях. Валютний, або обмінний, курс — це ціна, за якою резиденти двох країн здійснюють ділові операції між собою. У цьому підрозділі спочатку з'ясуємо, що вимірює обмінний курс, а відтак — як він встановлюється.

Номінальні та реальні обмінні курси

Економісти розрізняють два обмінні курси: номінальний валютний курс і реальний валютний курс. Проаналізуймо кожен із них і з'ясуймо, як вони пов'язані між собою.

Номінальний обмінний курс. Номінальний обмінний курс — це відносна ціна валют двох країн.

Наприклад, якщо обмінний курс американського долара до японської єни становить 120 єн за долар, це означає, що на світових валютних ринках І долар можна обміняти на 120 єн. Японцю, що бажає придбати долари, доведеться заплатити 120 єн за кожен куплений долар. Американець, що хоче придбати єни, за кожен свій долар отримає 120 єн. Коли люди говорять про "обмінний курс" між валютами двох країн, вони зазвичай мають на увазі номінальний обмінний курс.

Реальний обмінний курс. Реальний обмінний курс — це відносна ціна товарів, що вироблені у двох країнах. Інакше кажучи, реальний обмінний курс повідомляє нам, у якому співвідношенні товари однієї країни можна обміняти на товари іншої. Реальний обмінний курс інколи називають умовами торгівлі.

Для розуміння взаємозв'язку між номінальним і реальним обмінними курсами візLMімо такий продукт, який виробляє багато країн, — автомобіль. Припустімо, що американський автомобіль коштує 10 000 дол. а аналогічний японський — 2 400 000 єн. Для порівняння цін обох автомобілів нам потрібно виразити ці ціни в одній валюті. Якщо долар коштує 120 єн, то американський автомобіль коштує 1 200 000 єн. Порівнюючи ціну американського автомобіля (1 200 000 єн) та японського (2 400 000 єн), доходимо висновку, що ціна американського автомобіля становить половину ціни японського. Інакше кажучи, за поточних цін два американські автомобілі можна обміняти на один японський автомобіль.

Наші обчислення можна підсумувати так:

Реальний обмінний курс = (120єн/долар) (10000доларів/американськийавтомобіль) = 2400000єн/ японськийавтомобіль

= 0,5 японськийавтомобіль американськийавтомобіль

За цих цін і цього обмінного курсу американці отримують половину японського автомобіля за американський автомобіль. Загальніше це обчислення можна записати так:

Реальний обмінний курс = номінальнийобміннийкурс цінавітчизняноготовару цінаіноземноготовару

Співвідношення, за яким вітчизняні товари обмінюємо на іноземні, залежить від цін товарів у національних валютах і від курсу, за яким обмінюються ці валюти.

Розрахунок реального обмінного курсу для окремого товару підказує, як цей курс треба визначити для ширшого набору благ. Нехай e є номінальним обмінним курсом (кількість єн за долар), Р — рівень цін у США (виражений в доларах), а Р* — рівень цін у Японії (виміряний в єнах). Тоді реальний обмінний курс ε дорівнює:

Source: The Wall Street Journal, Thursday October 8.1998. Reprinted by permission of the Waff Street Journal, © 1998 Dow Jones & Company, Inc. All Rights Reserved Worldwide.

Зв'язок між реальним обмінним курсом і чистим експортом запишемо як:

NX = NX (ε)

З цього рівняння видно, що чистий експорт є функцією реального обмінного курсу. Цю обернену залежність між торговельним балансом і реальним обмінним курсом показано на графіку 8-7.

Чинники, що визначають реальний обмінний курс

Тепер у нас є всі складові, потрібні для побудови моделі, яка пояснює чинники, що визначають реальний обмінний курс. Зокрема, ми поєднаємо взаємозв'язок між чистим експортом і реальним обмінним курсом, який щойно проаналізували, з моделлю торговельного балансу, яку розвинули у цьому розділі раніше. Наш аналіз можна підсумувати так:

Графік 8-7. Чистий експорт і реальний обмінний курс. На графіку показано залежність ніж реальним обмінним курсом і чистим експортом: чим нижчий реальний обмінний курс, тим дешевші товари вітчизняного виробництва порівняно з імпортними і тим більша величина нашого чистого експорту. Завважте, що на частині горизонтальної осі відкладено від ємні значення NХ: оскільки імпорт може перевищувати експорт, величина чистого експорту може бути меншою нуля.

Реальний обмінний курс пов'язаний із чистим експортом. Якщо реальний валютний курс є нижчим, то вітчизняні товари порівняно з іноземними товарами дешевшають і чистий експорт зростає.

Торговельний баланс (чистий експорт) повинен дорівнювати чистим іноземним інвестиціям, які, в свою чергу, дорівнюють різниці між заощадженнями та інвестиціями. Заощадження визначають функція споживання і Фіскальна політика: інвестиції визначають інвестиційна функція і світова процентна ставка.

Обидві умови зображені на графіку 8-8. Лінія, яка показує залежність між чистим експортом та реальним обмінним курсом, є спадною, бо низький реальний обмінний курс робить вітчизняні товари відносно дешевшими. Лінія, яка відображає надлишок заощаджень над інвестиціями S - I, є вертикальною, бо ні заощадження, ні інвестиції не залежать від реального обмінного курсу. Точка перетину цих двох кривих визначає рівноважний обмінний курс.

Графік 8-8. Чинники, що визначають реальний обмінний курс. Реальний обмінний курс встановлюється в точці перетину вертикальної лінії, що репрезентує різницю заощаджень та інвестицій і спадної кривої чистого експорту. У цій точці кількість доларів, отриманих від чистих іноземних інвестицій, дорівнює кількості доларів, потрібних для покриття чистого експорту товарів і послуг.

Графік 8-8 має вигляд звичайної схеми попиту і пропозиції. Криві цього графіка можна, по суті, розглядати як криві попиту і пропозиції на іноземну валюту. Вертикальна лінія 5-7 позначає надлишок внутрішніх заощаджень над внутрішніми інвестиціями, і, отже, пропозицію національної валюти, яку обмінюють на іноземну валюту та інвестують за кордоном. Спадна лінія МХ відображає чистий попит на національну валюту з боку іноземців, які хочуть купити наші товари. За рівноважного реального обмінного курсу пропозиція національної валюти, що наявна для чистих іноземних інвестицій, зрівноважує попит на національну валюту з боку іноземців, які купують наш чистий експорт.

Як політика впливає на реальний обмінний курс

Тепер можна застосувати нашу модель для аналізу впливів змін в економічній політиці на реальний обмінний курс.

Фіскальна політика всередині країни. Що станеться з реальним обмінним курсом, якщо уряд зменшує національні заощадження шляхом збільшення державних закупівель або зниження податків. Як уже зазначалося раніше, це скорочення заоща-

джень знижує величину 5-7 і, отже, NX. Тому зменшення заощаджень веде до дефіциту торговельного балансу.

На графіку 8-9 показано, як рівноважний обмінний курс змінюється, спричиняючи зменшення NX. Зміна економічної політики переміщує вертикальну лінію S - І вліво, зменшуючи пропозицію національної валюти для зарубіжних інвестицій. Менша пропозиція національної валюти спричиняє зростання рівноважного реального обмінного курсу від ε1 до ε2 , тобто національна валюта поціновується. Внаслідок зростання вартості національної валюти вітчизняні вироби порівняно з іноземними дорожчають, що спричиняє скорочення експорту та збільшення імпорту. Зміна експорту і зміна імпорту одночасно діють у напрямі скорочення чистого експорту.

Графік 8-9. Вплив стимулювальної фіскальної політики на реальний обмінний курс. Стимулювальна фіскальна політика в країні, як-от збільшення державних закупівель або зниження податків знижує рівень національних заощаджень. Зменшення заощаджень звужує пропозицію національної валюти, яку обмінюють на іноземну валюту, від S1 - I до S2 – I. Ця зміна підвищує рівноважний реальний курс від ε1 до

ε2.

Фіскальна політика за кордоном. Що станеться з реальним обмінним курсом національної валюти, якщо уряди інших країн збільшать державні закупівлі або зменшать податки? Така зміна фіскальної політики за кордоном зменшить рівень світових заощаджень і збільшить світову процентну ставку. Підвищення світової процентної ставки зменшить внутрішні інвестиції I, що збільшить S - І і, відповідно, NX. Отже, підвищення світової процентної ставки спричинить надлишок тогровельного балансу.

На графіку 8-10 показано, як ця зміна політики перемістить вертикальну лінію S - I вправо, збільшуючи пропозицію національної валюти для інвестування за кордоном. Тому рівноважний реальний обмінний курс знижується. Інакше кажучи, національна валюта і вітчизняні товари порівняно з іноземними дешевшають.

Графік 8-10. Вплив стимулювальної фіскальної політики за кордоном на реальний обмінний курс. Стимулювальна фіскальна політика в інших країнах знижує рівень світових заощаджень і підвищує світову процентну ставку від r1* до r2*. Підвищення світової процентної ставки зменшує обсяг інвестицій у цій країні, яка відповідно збільшує пропозицію національної валюти для обміну на іноземні валюти. В результаті рівноважний реальний обмінний курс знижується від ε1 до ε2.

Зміна інвестиційного попиту. Що станеться з реальним обмінним курсом, коли інвестиційний попит в країні зростає, наприклад, внаслідок того, що законодавчий орган ухвалює закон про інвестиційний податковий кредит. За даної світової процентної ставки збільшення інвестиційного попиту збільшує обсяг інвестицій. Більше значення І означає меншу величину S – I та NX. Отже, збільшення інвестиційного попиту зумовить дефіцит торговельного балансу.

На графіку 8-11 показано, що збільшення інвестиційного попиту переміщує вертикальну лінію S - I вліво, зменшуючи пропозицію національної валюти для інвестування за кордоном. Тому рівноважний реальний обмінний курс зростає. Так, наприклад, інвестиційний податковий кредит, прийнятий у США, робить інвестування у США прибутковішим, що також підвищує курс долара. З поцінуванням долара американські вироби порівняно з іноземними дорожчають, а чистий експорт США зменшується.

Наслідки зовнішньоторговельної політики

Нашу модель, яка пояснює торговельний баланс і реальний обмінний курс, можна застосувати для аналізу макроекономічних наслідків зовнішньоторговельної політики. У широкому розумінні зовнішньоторговельна політика спрямована на захист вітчизняної економіки від конкурентних іноземних товарів — або через запровадження податку на імпортні товари (мито) або через введення кількісних обмежень на імпорт товарів і послуг (квота).