
- •Зм-1. Вступ до фізіології.
- •Зм-2. Фізіологія збудливих тканин.
- •4. Зміни збудливості тканин під час виникнення збудження.
- •5. Функціональна рухливість (лабільність, міра лабільності).
- •6. Біоелектричні явища в організмі тварин.
- •7. Мембранний потенціал і потенціал дії.
- •8. Теорії виникнення біострумів у тканинах тварин.
- •9. Вчення м. Є. Введенського про парабіоз.
- •10. Особливості будови скелетних і гладеньких м’язів тварин.
- •11. Властивості скелетних м’язів тварин.
- •12. Механізм м’язового скорочення в організмі тварин.
- •13. Види скорочення м’язів у тварин.
- •14. Робота і втома м’язів у тварин.
- •15. Функціональні особливості гладких м’язів тварин.
- •16. Особливості будови і властивості нервових волокон тварин.
- •17. Особливості проведення збудження нервовими волокнами тварин.
- •18. Вплив постійного струму на живі тканини. Полярний закон. Фізіологічний електротон.
- •Зм-3. Фізіологія центральної нервової системи.
- •1. Функції цнс в організмі тварин.
- •2. Еволюція цнс. Типи будови нервової системи у тварин.
- •3. Нейронна теорія будови цнс. Нейрон як структурна одиниця цнс.
- •4. Синапси, їх класифікація і властивості. Синпаси цнс тварин.
- •5. Рефлекс функціональна одиниця цнс тварин. Класифікація рефлексів.
- •6. Рефлекторна дуга її основні елементи та функції.
- •7. Нервові центри і їх властивості.
- •8. Зворотня аферентація.
- •9. Особливості будови і функцій спинного мозку тварин.
- •10. Центри і провідні шляхи спинного мозку тварин.
- •11. Особливості будови і функцій довгастого мозку.
- •12. Особливості будови і функцій варолієвого моста заднього мозку.
- •13. Особливості будови і функцій середнього мозку.
- •14. Особливості будови і функцій мозочка.
- •15. Особливості будови і функцій проміжного мозку.
- •16. Особливості будови і функцій гіпоталамусу проміжного мозку.
- •17. Функції підкоркових ядер головного мозку.
- •18. Ретикулярна формація головного мозку, її функції.
- •19. Лімбічна система головного мозку та її функції.
- •20. Особливості будови і функцій автономної (вегетативної) нервової системи тварин.
11. Властивості скелетних м’язів тварин.
1)збудливість
2)проведення збудження
3)скорочення
4)еластичність
5)пластичність
6)тонус
Збудливість скелетних м’язів є меншою ніж збудливість нервових волокон.
Другою властивістю є проведення збудження по окремих м’язових волокнах. Швидкість проведення збудження у різних м’язах є різною. Вищою вона є у білих м’язів.
Найважливішою властивістю скелетних мязів є скрочення яка зумовлюється функцією сакромерів міофібрил,
Еластичність – здатність м’яза повертатися до початкової довжини після розтягування.
Пластичність – здатність зберігати видовжену форму після зняття тягару, що спричинив його розтягування.
12. Механізм м’язового скорочення в організмі тварин.
М’язове скорочення відбувається за рахунок скорочення міофібрили. Є багато теорій, що пояснюють механізм м’язового скорочення, найбільш переконливою теорією є теорія Хакслі який пояснює скорочення м’язового волокна за рахунок переміщення, ковзання тонких актинових міофіламентів уздовж товстих міозинових міофіламентів. Каталізатором такого переміщення є йони Са, які знаходяться у депо, а депом вмісту йонів Са є агранулярна ЕПС. Під впливом нервового імпульсу із ЕПС виходять йони Са, які запускають складний механізм ковзання, переміщення тонких актинових міофіламентів в сторону товстих міозинових міофіламентів. Це призводить до скорочення міофібрил, мязевого волокна і м’яза в цілому.
13. Види скорочення м’язів у тварин.
Є 4 види скорочення м’язів у тварин:
1)Ізотонічне – це таке скорочення м’язового волокна при якому змінюється довжина, але не змінюється тонус.
2)Ізометричне – це таке скорочення при якому не змінюється довжина але змінюється тонус.
3)Поодиноке – це скорочення що виникає внаслідок дії подразника достатнього для викликання скорочення.
4)Тетанічне – стан тривалого безперервного скорочення. Представлений у вигляді зубчастого або гладкого тетанусу що залежить від частоти дії подразника на волокно.
14. Робота і втома м’язів у тварин.
Підіймаючи вантаж м’яз виконує механічну роботу W, що вимірюється добутком маси вантажу р на висоту h його підняття. Величина роботи залежить від маси вантажу та висоти скорочення м’яза. Важливим фактором що впливає на висоту скорочення є довжина м’язових волокон.
Зменшення або повне припинення працездатності м’яза називається втомою. При втомі знижується збудливість м’яза, його лабільність. Працездатність мяза залежить здебільшого від надходження кисню, що окислює молочну кислоту та інші продукти метаболізму. В умовах інтенсивної мязової роботи розвивається кисневе голодування, що знижує функцію нервової системи і є основною причиною стомлення.
Стомлення слід розглядати як складний фізіологічний процес, пов'язаний насамперед з порушенням регуляторних взаємовідносин між центральною нервовою системою, особливо корою великих півкуль та ефекторною частиною рефлекторної дуги.
15. Функціональні особливості гладких м’язів тварин.
Збудливість гладеньких м’язів значно нижча ніж скелетних. Основна відмінність гладеньких м’язів від скелетних – повільність їх скорочення. Багато гладеньких м’язів скорочується під впливом імпульсів що виникають в м’язових клітинах, тобто володіють автоматизмом. Гладенькі м’язи збуджуються деякими хімічними речовинами, що надходять у кров. Гладенькі м’язи здатні довго перебувати у тонічному стані при надмірно малій втраті енергії. Добре виражена пластичність гладеньких м’язів має важливе біологічне значення для порожнинних органів, що виконують функцію резервуара. Завдяки пластичності при наповнені шлунка, жовчного міхура, кишок, сечового міхура тиск майже не змінюється.