Висновки
Отже, в залежності від того, на який психологічний ефект розраховує суб’єкт впливу, він повинен використовувати відповідні соціально-психологічні механізми. Скільки ж і яких механізмів можна виділити, щоб їх сукупність відповідала критерію необхідності і достатності? Чи існує якась внутрішня структурно-функціональна залежність між окремими механізмами і чи можливо їх об’єднати за принципом системності? Спроба відповісти на означені питання дозволила дійти висновку, що той чи той соціально-психологічний механізм впливу набуває структурно-функціональної визначеності і відносної самостійності, а сукупність цих механізмів може розглядатися як системне утворення, якщо в основу їх інтеграції буде покладено критеріальну психологічну модель людини як суб`єкта діяльності і як спів діяча.
Список використаної літератури:
1. Зимбардо Ф., Ляйппе М. Социальное влияние – СПб, 2000.
2. Кабаченко Т. С. Методы психологического воздействия: Учебное пособие. – М.: Педагогическое общество России, 2000.
3. Лебон Г. Психология народов и масс. Пер. с фр. А. Фридмана и Э. Пименовой. – С.-Петербург: изд. Ф. Павленкова, 1896.
4. Одайник В. Психология политики. Политические и социальные идеи К. Г. Юнга. – СПб: «Ювента», 1996.
5. Фрейд З. Психология масс и анализ человеческого «Я». – М.: «Современные проблемы», 1925.
6. Шибутани Т. Социальная психология. – М.: «Прогресс», 1969.
7. Манипулятивное воздействие и рефлексивное управление / Психологический журнал, № 6, Т. 17, 1996, с. 139 – 144.
8. Татенко В. А. О структуре социально-психологических механизмов формирования личности // Личность и деятельность: Тезисы докл. к V Всесоюзному съезду психологов. – М., 1977.
9. Татенко В. А. Психология в субъектном измерении. – К.: “Просвіта”, 1996.
10. Татенко В. О. Психологія впливу: суб’єктна парадигма // Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей. – К.: Видавництво “Сталь”, 2000. – Вип. 3(6). – С. 3 – 18.
11. http://www.politik.org.ua