shteinbuk_f_m_metodika_vikladannya_zarubizhnoi_literaturi_v / Етапи вивчення художнього твору в школі

Штейнбук Ф. М. Методика викладання зарубіжної літератури в школі

Я, певно, не помилюсь, якщо стверджу, що за час вивчення зарубіжної літератури ХХ століття ми перебували нібито на веле

тенській гойдалці, постійно опиняючись то на висотах людсько го духу і надії, то у низинах того ж духу, однак просякнутого зне вірою, суцільним скепсисом і абсолютною безперспективністю щодо шляхів людства у майбутнє.

А тому, думається, у нас є достатньо підстав, а також нагальна потреба пригадати етапи цього нелегкого та – хочеться сподіватися

– захоплюючого руху в царині літератури, аби спробувати узагаль нити здобуті знання і хоча б почасти визначитися і з власною пози цією, і, сказати б, з сенсом літературного буття тієї доби, яка хроно логічно вже минула, але фактично триває і, мабуть, триватиме ще досить довго, попри космічні швидкості буття реального.

3. Надати слово учням, які представлятимуть письменників та їхніх героїв:

–„Ф. Кафка”;

–„М. Булгаков”;

–„Т. Манн”;

–„Е. Хемінгуей”;

–„А. Камю”;

–„Г. Белль”;

–„О. Твардовський”;

–„С. Беккет”;

–„Е. Йонеско” тощо.

Методичний коментар

Отже, актуалізуючи вивчений матеріал, ми звертаємося спочатку до „Ф. Кафки” і визначаємо його позицію, відповідно до якої пись менник з жахом сприймав усе, що хоч у будь який спосіб стосувало ся людини, маючи для цього і справді поважні підстави.

Після цього вже з вуст „М. Булгакова” ми повинні почути про те, що висновком з його роману „Майстер і Маргарита” може бути, зокрема, наступна теза: поняття „Добро” і „Зло” втрачають свій сенс у новітні часи передусім тому, що ареною їхньої боротьби стає душа кожної окремої особистості, а ця боротьба втрачає величний пафос і не передбачає звитяжних тріумфів, бо на зміну колишньому глобаль ному двобою приходить повсякчасне протистояння людини з самою собою, що і становить сенс і зміст людського буття у сучасну добу.

212

Розділ 6. Етапи вивчення художнього твору в школі

Проте не зайвим буде нагадати і позицію Т. Манна, який вва жав, що не можна коритися злу і погоджуватися на його безкарність.

Що ж до позиції Е. Хемінгуея, то його творчість характеризуєть

ся водночас і сумнівами, і скепсисом, але і надією, і навіть певною

вказівкою на спосіб досягнення людиною перемоги над самою со

бою, а точніше, над тим Злом, яке коріниться у нашому, людському, єстві: треба лише прокинутися, розплющити очі і простягнути руку

хлопчику, який сидить поруч і який не тільки і не стільки щось там

уособлює, скільки, на думку письменника, є просто запорукою щас

ливого майбутнього людства.

Натомість „Альбер Камю”, підсумовуючи та узагальнюючи все сказане вище, повинен буде, певно, ствердити, що в його „Чумі”,

власне, і йдеться про особисту відповідальність кожної людини як за

власну долю, так і за долю усієї людської спільноти. Адже якщо не

шукати, так би мовити, „керувальників” буття десь на боці, то тоді

треба визнати, що саме на людині спочиває обов’язок виконувати цю відповідальну місію.

Думається, що з цим також не зможуть не погодитися „Г. Белль”

і „О. Твардовський”. А ось переконання Е. Йонеска і, особливо,

С. Беккета будуть радикально суперечити попередньому, доволі

оптимістичному світогляду.

4.Надати слово „героям” тих письменників, позиції яких були сформульовані та озвучені.

5.Час на загальну розмову та обмін думками за необов’язковими, але можливими питаннями:

– Чи міг би Беранже потоваришувати з доктором Ріє?

– Що могли б сказати одне одному матінка Кураж і Василь Тьоркін?

– Що сталося б з „кавальєро” Чіполлою, якби він трапився на шляху Воланда і його почту?

– Як повела б себе Олеся на місці сестри Грегора Замзи?

– Які питання хотіли б задати герої одне одному, наприклад: старий Сантьяго старигану з крилами, Голден Колфілд Магістру Гри, майстер Жан Батісту Греную тощо?

ІІІ. Підведення підсумків роботи Слово учителя

Звичайно, література, яка постала в останньому столітті дру

гого тисячоліття, відповідно до цієї, сповненої протиріч та трагі

213

Штейнбук Ф. М. Методика викладання зарубіжної літератури в школі

зму складної доби, є також трагічною та суперечливою. Однак ми повинні вказати і на очевидний, хоч від цього і не менш див

ний парадокс: саме існування літератури такої емоційної сили і такого ідейно естетичного рівня вже тільки цим фактом запере чує „кінець людини”!

Ну от згадаймо хоч, скажімо, вислів з роману М. Булгакова: „Рукописи не горять”! На перший погляд, нібито цілковита дурни ця. А на другий, так би мовити, погляд, дурниця ще більша, тому що приблизно саме у цей час на площах Германії палали багаття з кни жок, а у міні крематоріях таємної поліції (НКВС) іншої країни сум лінно спалювали не тільки книжки, а й, власне, рукописи. І не бага то бракувало, аби і рукописи автора цього вислову спіткала подібна доля.

Однак, як бачимо, від ініціаторів новітніх аутодафе та виконавців тих ганебних наказів залишилися тільки лиховісні згадки, а книжки продовжують жити, хоч і треба визнати, що їхнє життя не назвеш безхмарним, а загроза їхнього знищення змінилася на загрозу їхньої профанації.

Не хочеться упадати до параної і уподібнюватися до любителів „полювання на відьом”, тому що навряд чи ці процеси є керованими якоюсь свідомою таємничою силою, проте не можна не помічати і тенденції щодо мінімізації часу та зусиль, аби осягнути класичні літе ратурні тексти. Та, втім, найголовніше, що книги довели своє право на безсмертя, і, думається, так сталося не в останню чергу через їхню справжню, нескороминущу цінність.

Адже, подивіться, скільки героїв зібралося сьогодні в одному місці! Скільки творів вони репрезентують! Здавалося б, можна погу битися у цьому товаристві, переплутати і героїв, і авторів, що їх ство рили, і твори, які цими авторами були написані. Але ж ні, їх немож ливо переплутати, тому що кожен з них є неповторним та унікаль ним, кожен має свою історію, своє обличчя, а, крім того, кожен на свій спосіб уособлює „життя зиґзаґи звивні”, і кожен з них передусім утверджує всією своєю суттю життя як таке!

І ще одна річ, про яку не можна не сказати: протягом багатьох уроків літератури йшлося про дуже складні і серйозні проблеми людського буття, а тому дуже хотілося б сподіватися, що ця напру жена діяльність не піде на марно. Однак це зовсім не означає, що ви вже цілком готові до усіх несподіванок долі і що ви тепер досте менно відаєте, що і як треба чинити у своєму подальшому житті.

214

Розділ 6. Етапи вивчення художнього твору в школі

Згадаймо ще раз місто Оран, сумну історію якого змалював Альбер Камю: йдеться про той день, коли ті, хто пережив чуму,

зустрічають на вокзалі перший потяг, який ніби символізує по вернення оранців до нормальності. Проте і радість їхня якась див на та стримана, та й, до того ж, несподівано лунає постріл – отже, це означає, що нормальність – це коли людина загрожує собі та оточуючим у межах розумного чи, принаймні, зрозумілого?!

Ясна річ, приймати цю очевидність дуже не хочеться, але ро бити нічого: навіть переживши найстрашніше, зазирнувши в об личчя смерті і на власному досвіді пізнавши, що означає довгий час відчувати на потилиці її холодний байдужий погляд, людина все рівно залишається тим, ким вона є…

IV. Домашнє завдання

Написати твір мініатюру на наступну тему: „Чудотворних муз священна сила…” (К. Галчинський)8.

8 Про методику проведення підсумкових уроків див. також: Вітченко А.О. Гра повторення (Підсумковий урок мандрівка за темою „Літературна казка” // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.– 2000.– № 12.– С. 13 14;

Вознюк О.В. Прощаємось з уроками зарубіжної літератури, а не з самою літе ратурою (Конспект підсумкового уроку) // Всесвітня література в середніх навчаль них закладах України.– 2001.– № 5.– С. 2 4;

Ярошенко Р.А. На підсумковому занятті учні захищають проект „Пам’ятник моє му улюбленому поету (письменнику) ХХ ст. (Конспект уроку) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.– 2001.– № 5.– С. 30 32;

Мацевко Л.В. Щоб учні забули про дзвінок на перерву: Комбінований (бесіда, літературна вікторина, рольова гра тощо) урок повторення і закріплення знань, нави чок, умінь // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.– 2000.– №5.– С. 29 31;

Журова Л.Є. Літературний брейн ринг. 8 клас // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.– 2000.– № 5.– С. 32;

Берестовська Д. Великі Діонісії: Сценарій підсумкового заняття з вивчення ан тичності в старших класах // Всесвітня література та культура в середніх навчальних закладах України.– 2001.– № 11.– С. 33 42;

Коваленко Н.М. У світі казок: Підсумковий урок конкурс. 5 клас // Всесвітня література та культура в середніх навчальних закладах України.– 2003.– № 5.– С. 30 31;

Мельник А. Чарівний світ зарубіжної літератури: Підсумковий урок вікторина у 5 класі // Всесвітня література та культура в середніх навчальних закладах України.– 2002.– № 5.– С. 39 40;

Ісаєва О. От і закінчується 6 й клас... (Матеріали до підсумкового уроку в 6 класі // Всесвітня література та культура в середніх навчальних закладах України.– 2002.– № 5.– С. 41 42;

215

Штейнбук Ф. М. Методика викладання зарубіжної літератури в школі

***

Таким чином, етапність вивчення окремих тем та розділів, ста новить об’єктивну передумову повноцінного та професійного ви кладання зарубіжної літератури, а розуміння змісту та методики використання різних форм занять щодо етапності такого викла дання є обов’язковим для фахової реалізації тих завдань, що сто ять перед учителем.

Висновки до розділу

1.Навчально виховний процес, складаючись з певних етапів щодо вивчення окремих тем та розділів програми, диктує необхідність вдаватись до організації вступних занять, занять, що присвячуються аналізу художніх творів та підсумкових занять.

2.Вступні заняття – це такий різновид занять, який є поклика ним забезпечити „установку” учнів на читання художніх творів, за цікавити школярів цим твором та створити підґрунтя для подаль шого його аналізу.

3.Уроки аналізу художнього твору спрямовані на організа цію аналітичної діяльності учнів і забезпечують одне з основних завдань школи щодо викладання літератури – вивчення предме ту та виховання читача.

8 Соколова Л. Розумники й розумниці: Підсумковий урок гра у 7 класі // Все світня література та культура в середніх навчальних закладах України.– 2002.– № 5.– С. 42 43;

Чередник Л. Літературний калейдоскоп: Урок повторення й узагальнення вивченого у 8 класі // Всесвітня література та культура в середніх навчальних за кладах України.– 2002.– № 5.– С. 43 44;

Панова Л.М. Уміти черпати красу і духовність зі скарбниці світової літератури і за порогом школи (Урок прощання) // Всесвітня література в середніх навчаль них закладах України.– 2004.– № 5.– С. 6 8;

Коваленко В.Г. Система завершальних уроків із зарубіжної літератури // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.– 2004.– № 5.– С. 15 35;

Гревцева Т.М. Зацікавити подальшим вивченням літератури: Завершальний урок перегук у 5 класі // Всесвітня література в середніх навчальних закладах Украї ни.– 2004.– № 5.– С. 36 38;

Гайван К.М. Солодкий брейн ринг: Підсумковий урок гра // Всесвітня літера тура в середніх навчальних закладах України.– 2004.– № 5.– С. 38 39.

216

Розділ 6. Етапи вивчення художнього твору в школі

4. Змістом та суттю підсумкових занять є необхідність на но вому рівні узагальнити вивчене, розкрити подальші перспекти

ви та слугувати систематичному характеру викладання предме ту.

Питання та завдання для самостійної роботи

1.Чим зумовлюється необхідність диференціювати уроки на вступні заняття, уроки аналізу твору та підсумкові заняття?

2.У чому полягають особливості вступних занять?

3.Які психолого педагогічні умови впливають на вибір шляху аналізу художнього твору?

4.Чи має право учитель літератури вдаватися до імпровізації в організації навчально виховного процесу та у процесі аналізу літе ратурних творів?

5.Порівняйте психолого педагогічні особливості вступних та підсумкових занять.

217