Виникнення освіти і виховання у світовій суспільній цивілізації.

Мета: ознайомити студентів з основними принципами історії педагогіки (об'єктивності, історизму, логі­чного взаємозв'язку); з підходами до виникненняя виховання в історії розвитку суспільства (біологічний, психологічний, релігійний, соціологічний та культурологічний підходи).

Професійна спрямованість:сприяти розвитку педагогічного мислення майбутніх вихователів.

Ключові поняття: історія педагогіки, предмет вивчення історії педагогіки, підходи до виникнення виховання.

Методи: пояснення, розповідь, дискусія, метод порівняльного аналізу, використання опорних блок-схем.

План лекції.

1. Предмет і завдання історії педагогіки.

2. Підходи світової науки до виникнення виховання.

3. Виховання у первісному суспільстві.

4. Виникнення перших шкіл у світовій цивілізації. Виховання у країнах Стародавнього Сходу.

Питання для самоопрацювання.

1. Взаємозв'язок культури й освіти у доісторичних світових цивілізаціях.

2. Характеристика змісту освіти й виховання у перших шко­лах (порівняльний аналіз).

4. Становлення виховання дітей у доісторичний період з XX ст. до н.е. до поч. н.е.

Питання для самоконтролю.

1. Обґрунтуйте, який з підходів щодо виникнення виховання абсолютно є не науковим?

2. Які з пам'яток джерел педагогіки є на території нашого краю (найстаріші на Житомирщині)?

Рекомендована література:

1. Левківський М.В. Історія педагогіки – Житомир, 2002. – 292 с.

2. Кравець В. Історія класичної зарубіжної педагогіки та шкільництва. – Тернопіль, 1996.

3. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – К., 1995.

4. Історія педагогіки. /За ред. Гриценка М.С. – К.: Вищ. шк., 1973.

5. Історія педагогіки /За ред. М. В. Левківскього, О. А. Дубасенюк/. – Житомир, 1999.

6. Боннар А. Греческая цивилизация. От Иллиады до Парфенова. Пер. с фр. О.В.Волкова. – М., 1992.

7. Сбруєва А. А., Рисіна М. Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: Навчальний посібник. – Суми: СумДПУ, 2000.

№1.

Освіта, навчання і виховання - процеси соціальні, історично зумовлені, в яких завжди відображаються цілі та інтереси панівних класів суспільства, а також їх політичних партій. Щоб правильно зрозуміти закономірності цих процесів, необхідно знати історію розвитку освіти, виховання, школи та педагогічних теорій від найдавніших часів до наших днів.

Історія педагогіки – це наука, яка вивчає (ретроспективне) становлення та розвиток освітніх і виховних систем від найдревніших часів і до сьогодення.

Предметом історії педагогікиє процес виникнення, становлення і розвитку основних педагогічних категорій: “навчання”, “освіта”, “виховання”, педагогічних систем та концепцій, а також досвіду освітньої й виховної практики.

Як окрема галузь знань історія педагогіки зародилася в другій половині XVIIст./

Основні принципи побудови історії педагогіки:

1. Принцип історизму передбачає розгляд педагогічних явищ стосовно конкретної історичної епохи, соціально-економічних особливостей цієї епохи, що визначають зміст, методи і організацію навчально-виховного процесу.

2. Значення принципу логічного взаємозв’язкуполягає насамперед у тому, що освіта й виховання виникають не ізольовано, а в складній системі суспільного розвитку. Вони розвиваються разом з розвитком самого суспільства, виходячи з його потреб.

3. Принцип об’єктивностіпередбачає розгляд історико-педагогічних явищ з відображенням їх істинності. Йдеться про об’єктивне оцінювання, виникнення та ретроспективу становлення того чи іншого педагогічного поняття. Ще у недалекому минулому відсутність обєктивності була притаманна радянській історії педагогіки, коли нею розглядались педагогічні явища під кутом класовості.

Основні завдання історії педагогіки як науки:

- отримання достовірних наукових знань про особливості розвитку різних педагогічних явищ та різних педагогічних теорій;

- розкриття з наукових позицій причин якісних змін в розвитку педагогіки;

- визначення напрямів, за якими йшов процес формування нових педагогічних теорій (генезис прогресивних начал педагогічної теорії).