3.1.3. Загальний аналіз соціально-психологічних установок студентів аграрної спеціальності
Аналізуючи обидві групи досліджуваних студентів, можна сумувати і виявити загальну тенденцію спрямування соціально-психологічних установок студентів агрономів обох груп. Таким чином можна побачити загальні ціннісні орієнтації і очікування досліджуваних від обраної професії. Представлення у вигляді діаграм:
Рисунок 6. Показники установок студентів І та ІІ курсів по першому субтесту
Аналізуючи загальні показники по обидва групам, можна виявити, що домінуючою ознакою серед студентів в їх майбутній професії є процес (32%).Отже, студенти розраховують в майбутньому професійному становленні віддавати установку на процес діяльності, проте результат є також важливим фактором в майбутній професії, оскільки його показник є досить близьким до показника праці (30%).Це означатиме, що окрім праці досліджувані можуть надати перевагу також результату виконаної роботи. Також близьким до максимального є показник егоїзму (28%), це значить те, що в нерідких ситуаціях досліджувані надають перевагу більш егоїстичним цінностям, а тому можуть знехтувати іншими факторами, зокрема альтруїстичними переконаннями, оскільки альтруїзм набрав найменший загальний показник серед інших (10%), таким чином альтруїзм є абсолютно не важливим у наданні переваги серед інших факторів.
Рисунок 7. Показники установок студентів І та ІІ курсів по другомусубтесту
Проаналізувавши дану діаграму, можна помітити, що переважаючим показником є свобода (43%), це значить, що серед установок у студентів переважаючим є відчуття свободи в професійній діяльності яке домінує над іншими установками і є найбажанішою установкою в майбутній професії. Наступним показником виступають гроші (25%), тому це значить, що наступним головним компонентом в установках студентів буде грошова винагорода за працю. Праця займає наступну позицію (18%) але не має достатньо високих показників для того щоб бути досить значимим у відношенні домінуючої установки. Влада займає найменшу позицію (14%), а тому проявляється тільки в окремих випадках, тому можна вважати його не домінуючою установкою серед студентів агрономів по відношенню до майбутньої професії.
Вплив соціально-психологічних установок у професійній підготовці майбутніх агрономів
Розглядаючи аналіз отриманих результатів студентів 1-го та 2-го курсів можна побачити тенденцію, що головними факторами вони виділяють процес. Це може вказувати, що розмірковуючи про свою майбутню професію, майбутні агрономи сподіваються на вигідні умови праці, тобто в своїй майбутній діяльності студенти покладаються на те, що під час виконання професійних обов’язків основним компонентом буде саме праця, це означатиме, що результат не буде хвилювати і основним компонентом саме процес роботи, оскільки він для них буде головним і домінуючим, нехтуючи іншими факторами. В той же час у студентів в плані установок, ще проявляється такий показник як свобода, це означає, що в своїй майбутній діяльності досліджувані будуть надавати перевагу вільній діяльності. Це означатиме, що досліджувані в своєму професійному становленні розглядають свою подальшу професійну діяльність з точки зору, свободи в праці, тобто їх приваблює майже повна відсутність відповідальності перед керівництвом, відсутність скованості зі сторони колег та начальства. Таким чином можна побачити, що у студентів чітко видно певну тенденцію до відчуття свободи і процесу. Це означає, що в своєму прагненні студенти агрономи сподіваються на свободу рішень і дій. Тобто при виборі своєї наукової направленості студенти були направлені на те, щоб в подальшій професійній діяльності розраховувати на свободу дій і отримувати саме від процесу задоволення.
Також можна було в ході аналізу помітити, що у студентів 2-го курсу процес і результати знаходяться на одному рівні тобто, на наступному курсі студенти зробили переоцінку установок. Можливо дане відхилення від результатів 1-го курсу було зумовлене усвідомленням деяких професійних обов’язків, а тому можливо пройшло певне переосмислення своїх установок де результат став на один рівень поряд з процесом. Проте загальний підсумок всіх показників показав, що домінантним показником залишається процес.
Отже студенти які прагнули отримати спеціальність агронома, мали установку яка була зосереджена на отримання як найбільшої свободи в майбутній роботі і задоволення, від процесу виконання роботи.
Також аналізуючи певні наукові джерела, можна виявити дослідження на базі методики діагностики соціально-психологічних установок особистості в мотиваційно-потребової сфері О. Ф.Потемкіной. Це дослідження було направлене на дослідження готовності майбутніх фахівців нафтогазового профілю і дало можливість вивчити: орієнтацію на процес, на працю; на альтруїзм і владу; орієнтацію на результат і волю; орієнтацію на егоїзм і гроші.
Середньостатистичний показник за критерієм орієнтації на працю становить – 2,5, на процес – 2,5, на результат – 2,9, на свободу (усереднений статистичний показник) – 4,3 балів і є найвищим показником. Ціннісною ознакою у структурі особистісної готовності займають альтруїстичні цінності. Фахівці, які орієнтуються на альтруїзм, відзначаються працьовитістю, вони постійно прагнуть до безкорисливої праці на благо інших, готові зректися власних інтересів. Орієнтація на альтруїзм становить 3,5 балів, на владу – 3,9 балів, на егоїзм – 4,8 балів, на гроші – 5,2 балів.
Таким чином видно, що досліджувані фахівці нафтогазового профілю мають установку на свободу а також на гроші. В той же час як майбутні агрономи як було описано вище мають установку на свободу і процес.