
- •1. Основні властивості неперервних функцій
- •1. Поняття рівномірної неперервності функції.
- •2. Теорема Кантора про рівномірну неперервність функції.
- •3. Теорема про неперервність оберненої функції.
- •Тема 5. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •1. Задачі, що проводять до поняття похідної
- •Після спрощення одержуємо
- •2. Означення похідної
- •3. Механічний та геометричний зміст похідної
- •4. Односторонні похідні
- •5. Нескінченні похідні
- •1. Диференційовність функції
- •2. Похідні елементарних функцій
- •3. Похідна оберненої функції.
- •1. Диференціал функції
- •2. Похідні й диференціали вищих порядків
- •3. Формула Лейбніца для п-ної похідної добутку двох функцій.
- •4. Диференціали вищих порядків.
- •Тема 5. Застосування диференціального числення до дослідження функцій
- •1. Теореми про середнє значення
- •2. Теорема Ферма
- •3. Теорема Ролля
- •4. Теорема Лагранжа
- •5. Теорема Коші
- •1. Розкриття невизначеностей. Правило Лопіталя.
- •2. Застосування правила Лопіталя при розкритті невизначеностей вигляду .
- •1. Формула Тейлора для многочлена. Розглянемо многочлен
- •6.2. Формула Тейлора для довільної функції
- •Звідси одержуємо:
- •1. Ознака монотонності функції
- •3. Необхідні й достатні умови існування екстремуми функції
- •Достатні умови існування екстремуму функції.
- •1. Опуклість та вгнутість кривої. Точки перегину
- •2. Асимптоти графіка функції
- •3. Загальна схема дослідження функцій і побудови їх графіків
- •Тема 7. Інтеграл ньютоналейбніца
- •1. Поняття первісної функції та невизначеного інтеграла
- •2. Основні властивості невизначеного інтеграла
- •3. Таблиця основних інтегралів
- •1. Подання раціональних дробів у вигляді суми найпростіших дробів
- •2. Інтегрування найпростіших раціональних дробів
- •1. Інтегрування ірраціональних функцій
- •Інтегрування деяких тригонометричних функцій
- •Приклади
2. Похідні елементарних функцій
Похідна сталої функції. Похідна
функції,
де
при
виражається формулою
.
Доведення.
.
Похідна степеневої функції.
Область визначення
цієї функції залежить від
.
Візьмемо довільну відмінну від нуля
внутрішню точку
області визначення
.
Тоді
.
Зауваження.Якщо,
то легко безпосередньо одержати значення
похідної при
.
Отже, для будь-якої точки
,
де
- область визначення функції
,
маємо:
.
Приклади.
Похідна показникової функції.
Приклади.
Похідна логарифмічної функції.
Зокрема,
якщо
,
то
.
Похідні тригонометричних функцій.
Нехай
.
Тоді
Аналогічно
доводиться, що функція
має похідну
.
Якщо
,
то
Аналогічно доводиться, що функція
має похідну
.
3. Похідна оберненої функції.
Теорема. Нехай функціязадовольняє всі умови теореми про
існування оберненої функції і в точці
має похідну
.
Тоді обернена до неї функція
у точці
має похідну і
.
Доведення.Надамо значеннюдеякий приріст
.
Тоді функція
одержить відповідний приріст
.
Оскільки
,
то за однозначністю функції
,
.
Отже,
.
Якщо
,
то за неперервністю функції
.
Звідси маємо
.
Похідні
обернених тригонометричних функцій.
Нехай маємо функцію.
За означенням функції
.
Згідно теореми про похідну оберненої функції
.
Зауваження.Тут враховано, що привиконуються співвідношення
,
тобто
.
Отже,
,
а тому
. Точки
не розглядаються, так як
і
.
Аналогічно одержуються похідні інших обернених тригонометричних функцій:
ЛЕКЦІЯ 17
Диференціал функції.
Похідні вищих порядків.
Формула Лейбніца для п-ної похідної добутку двох функцій.
Диференціали вищих порядків.
1. Диференціал функції
Нехай функція
диференційована в точці
.
Тоді її приріст у цій точці можна подати
у вигляді
,
де
при
.
Отже, доданок
є головною частиною приросту функції,
яка лінійно залежить від
.
Диференціалом
функції
в точці
називається головна частина приросту
функції в цій точці, яка лінійно залежить
від
.
Диференціал функції позначається так:
.
Враховуючи, що
,
маємо
.
Диференціалом
незалежної змінної
називається її приріст:
.
Отже,
.
Із останньої формули випливає, що похідну
можна обчислити як відношення
диференціалів:
.
Диференціал
функції має наступний геометричний
зміст. Нехай точка
(рис. 21) на графіку функції
має координати
,
де
.
Пряма
- дотична до графіка функції в точці
.
Тоді приріст
в точці
,
який відповідає приросту
аргументу, рівний величині відрізка
.
Оскільки
і
,
то, враховуючи, що
,
маємо: диференціал
функції
в точці
дорівнює приросту ординати дотичної,
проведеної до графіка функції
в точці з абсцисою
,
тобто дорівнює величині відрізка
.
Оскільки
диференціал
функції
є головною частиною її приросту, то це
дає можливість застосувати диференціал
функції в наближених обчисленнях: із
наближеної рівності
,
тобто
.
Отже
(1)
Приклад.Знайти наближено.
Розв'язування.
Розглянемо функцію.
Покладемо
.
Тоді
.
Далі маємо
.
Отже,
.
Якщо функції
диференційовані, то мають місце наступні
формули:
,
,
,
.
Нехай тепер
маємо складену функцію
,
де
диференційовані функції в точках
і
.
Тоді
.
Так як
,
то
.
Оскільки
,
то маємо
.
Таким чином, якщо функція складена, то форма диференціалу не змінює свого виду. Цю властивість називають інваріантністю форми диференціалу.