Соціально-психологічні методи вивчення організації в структурі управління

Соціально-психологічні методи базуються на вико­ристанні соціально-психологічних механізмів, які ді­ють в організації (йдеться про організацію як групу людей, колектив): взаємин у формальних і неформаль­них групах, статусно-рольової реалізації особистості, соціальних потреб тощо. Ця група методів, до якої на­лежать методи впливу, метод соціометрії, метод гру­пового оцінювання особистості, вирізняється своєю мотиваційною характеристикою, яка визначає особ­ливості впливу.

Методи впливу. Оскільки управлінська діяльність не існує поза спілкуванням і взаємодією, то головною детермінантою взаємовпливу людей є її змістова харак­теристика. Методи впливу спрямовані саме на те, щоб виявити зміну поведінки і діяльності партнера по спіл­куванню. З іншого боку, навіювання, наслідування, пе­реконання тощо — специфічні механізми впливу, за до­помогою яких здійснюється регуляція поведінки інди­відів. Серед методів впливу вирізняють:

• переконання (вплив на свідомість особистості через звернення до її критичного судження);

• навіювання (процес впливу на психічну сферу людини, пов'язаний із зниженням свідомості та критичності сприймання інформації);

• наслідування (вплив на психічну сферу людини з метою свідомого чи неусвідомленого повторення нею чиїхось вчинків, жестів, манер, стилю життя тощо);

• зараження (вплив на емоційну сферу людини; процес передавання емоційного стану від одного індивіда до іншого на психофізіологічному рівні контакту,крім власне смислового впливу).

Основними джерелами інформації про соціально-психологічні явища в організації є: характеристики ре­альної поведінки, діяльності особистості й групи (вер­бальна і невербальна поведінка, вчинки і дії та ін.); особливості індивідуальної та групової свідомості (соці­альні установки, ціннісні орієнтації, соціальні уявлен­ня, очікування, переконання тощо); ситуації соціальної взаємодії; характеристики продуктів матеріальної і ду-хо^вної діяльності особистості, групи та ін.

Метод соціометрії. Розроблений Дж. Морено метод застосовують під час дослідження емоційно-психологічних взаємин у групі (організації). Соціометрична методика має на меті вивчення групової диференціа­лі Кожному пропонують дати відповіді, приміром, на такі запитання: Кого б Ви хотіли обрати керівникомі? З ким би Ви хотіли розв'язувати групове завдання? тощо. Підставою для оцінювання та вибору є почуття симпатії або антипатії до інших. Як правило,називають три кандидатури. При цьому зазначають,

Кого б обрали першим, другим, третім. «Вибори» можуть. бути взаємопозитивними, взаємонегативними

Або позитивними чи негативними для того, хто вибирає, негативними чи позитивними для того, кого обирають. Кількість позитивних і негативних «виборів» Фіксують на матриці, після чого підраховують відсотки по кожному з них. Метод дає змогу виявити реальне місце особистості у групі за її діловими якостями, по­пулярністю, міжособистісними стосунками.

Метод групового оцінювання особистості. Цей метод базується на феномені групових уявлень про кожного як результат взаємопізнання в процесі спіль­ної діяльності, спілкування і дає змогу отримати ха­рактеристики особистості через взаємооцінювання. За мого допомогою оцінюють якості людини (за поданим переліком) з використанням прийомів: прямого оці­нювання; ранжирування якостей; попарного порів­няння та ін. Зміст якостей, що оцінюються, визнача-ються цілями дослідження, а їхня кількість є різною — під 20 до 150.

Застосування соціально-психологічних методів у психології управління переслідує мету забезпечення зростаючих соціальних потреб учасників управлінсь­кого процесу, їх розвитку, підвищення управлінської пктивності особистості та ефективної діяльності організації.