1. Розвиток нервової системи у дошкільному віці.

Звіком маса головного мозку швидко збільшується, змінюються його топографічне положення, форма, кількість і розміри борозен і звивин кори великих півкуль. Особливо інтенсивно процес розвитку мозку відбувається на 1-му році життя.

До 6 міс маса головного мозку збільшується в 2 рази, до 9 міс – у 3 рази, після 5-6 років швидкість нарощування маси головного мозку зменшується.

Повне диференціювання нервових клітин відбувається до 3 років, а у 8 років кора великого мозку відповідає за будовою корі дорослої людини. Мієлінізація нервової системи завершується в основному до 3-5 років.

Темп збільшення маси і розмірів спинного мозку менш інтенсивний, ніж голового. Шиийне і поперекове стовщення стають помітними тільки в 3 роки. Подвоєння маси спинного мозку відбувається в 10 міс, потроєння — у 5 років.

Кровопостачання мозку в дітей краще, ніж у дорослих. Це пояснюється великою капілярною сіткою, яка розвивається після народження. Потреба мозку в кисні в новонароджених у 20 разів вища, ніж у дорослих. Однак відтік крові від головного мозку гірший. Тому мозкова тканина в дітей дуже чутлива до підвищення внутрішньочерепного тиску.

Вегетативна нервова система, особливо її симпатичний від­діл, формується відразу після народження, парасимпатична система дозріває пізніше. Для процесів мієлінізації характерною є така послідовність: периферичні нерви, волокна спинного мозку, стовбур головного мозку, мозочок, волокна великих півкуль головного мозку.

Швидкість проведення нервових імпульсів дещо нижча і рівня дорослого цей показник досягає у 5 років. Проте, провідну роль у цьому відіграють такі фактори: утворення мієлінових оболонок, збільшення амплітуди потенціалів дії, збільшення діаметру аксону.

2. Анатомо-фізіологічні особливості опорно-рухового апарату.

У дітей дошкільного віку кісткова тканина має характерну будову – нагадує волокнисту кісткову тканину дорослих. У кітковій тканині цього віку більше органічних речовин, тому кістка характеризується меншою твердістю, більшою пластичністю, вона легше зазнає деформацій. Крім того, особливістю дитячого віку є відносно більша товщина і функціональна активність окістя.

Протягом першого року розвитку спостерігається найбільш інтенсивний ріст черепа, товщина якого зростає у 3 рази. При цьому об’єм черепа у 6 місяців становить ½ дорослого, а у 2 роки – 2/3 дорослого. Тімячка (мале тім’ячко і велике тім’ячко), наявні у черепі новонародженого, закриваються ізаміщуються кістковою тканиною до 1-2 років.

Хребет новонародженого не має вигинів і вгинів. Шийний лордоз формується до 2 міс. Грудний кіфоз встановлюється у віці 6-7 місяців, поперековий лордоз зявляється у віці 9-12 міс, а закінчує формуватися у шкільному віці. Після 12 міс формується крижово-куприковий кіфоз. Слід зазначити, що недостатній розвиток м’язів і нефізіологічні пози призводять до змін форми хребта.

Форма грудної клітки змінюється з віком. До 2,5-3 років вона росте паралельно з ростом тіла. Потім ріст тіла більш виражений. У віці 7-8 років вона набуває форми, характерної для дорослих.У дітей при тривалій роботі, яка вимагає стискання грудної клітки, можлива її деформація.

Ріст кісток таза відбувається інтенсивно до 6 років, потім настає період стабілізації розмірів таза (6-12 років).

Після народження дитини м’язова маса нарощується не за рахунок збільшення кількості м’язових волокон, а за рахунок їх стовщення. Розвиток мязів різних ділянок тіла відбувається нерівномірно. Спочатку дозрівають мязи шиї (2,5-3 міс), потім – м’язи тулуба і рук (5-6 міс), і нарешті – м’язи тазу та ніг (11-12 міс.). Під час першого року життя найбільшим розвитком характеризуються м’язи плечового поясу і рук. З 2 до 4 року особливо інтенсивно ростуть м’язи спини. Для цього періоду характерний більш виражений розвиток м’язів тулуба у порівнянні з м’язами кінцівок. Розвиток м’язів тісно пов’язаний із руховою діяльністю дитини. Зокрема, м’язи передпліччя та кисті інтенсивно розвиваються у 6-7 років, коли дитина навчається писати, малювати, виконувати різноманітну роботу.