
історія україни _ хронологічний довідник
.pdf
|
літератури. |
|
1966-1970 р. |
8-а п’ятирічка - т.зв. "золота". Завдяки ліквідації найкричущих |
||
14 жовтня |
Пленум ЦК КПРС звільнив М. Хрущова з посади першого секретаря |
|
протиріч волюнтаристської політики М.Хрущова, частково завдяки |
|||
1964 р. |
ЦК КПРС і відправив його на пенсію. Новим керівником партії |
|
реформам 1965р і сприятливій зовнішньоекономічній кон’юктурі |
|||
|
обрано Леоніда Брежнєва. |
|
|
економічний розвиток України в цей період стабілізувався |
і значно |
|
|
|
|
|
зріс. Виробництво промислової продукції зросло на 50%, |
||
УКРАЇНА В ПЕРІОДКРИЗИ ТОТАЛІТАРНОЇ СИСТЕМИ |
|
|
національний дохід на 38%. Після цього темпи економічного |
|||
|
Пленум ЦК КПРС розглянув питання про невідкладні заходи щодо |
|
зростання почали спадати, досягнувши у 80-х роках від’ємних |
|||
Березень |
|
значень. |
|
|
||
1965 р. |
подальшого розвитку сільського господарства. Було схвалено |
|
В’ячеслав Чорновіл видав за кордоном (в Парижі) документальну |
|||
|
новий порядок заготівель с/г продукції, затверджувались тверді |
Квітень |
||||
|
плани її закупівель, підвищувалися закупівельні ціни, |
1967 р. |
збірку про масові арешти в Україні "Лихо з розуму" (портрети |
|||
|
перерозприділялись кошти на користь с/г тощо. Ці заходи дещо |
|
двадцяти "злочинців"). Підсудні виступають в книзі як обвинувачі |
|||
|
пожвавили с/г виробництво, але суттєво вплинути на стан справ не |
|
комуністичного режиму. В. Чорновола було засуджено на 3 роки |
|||
|
могли. Адже вони не змінювали виробничих відносин на селі. |
|
|
ув'язнення. |
|
|
Літо – осінь |
Хвиля масових арештів серед української інтелігенції. |
22 травня |
Стихійний протест |
проти заборони відзначення |
пам’яті |
|
1965 р. |
Заарештовано 60 чоловік. |
|
1967 р. |
Т.Шевченка в день перепоховання його праху в Україні. Міліція |
||
|
|
|
|
розігнала неформальне зібрання біля пам'ятника Т.Шевченку в |
||
4 Вересня |
Виступ В. Чорновола, І. Дзюби, В. Стуса в київському кінотеатрі |
|
Києві. У відповідь було організовано маніфестацію протесту і |
|||
1965 р. |
"Україна" під час прем’єри фільму "Тіні забутих предків" проти |
|
демонстрацію, яка дійшла до будинку ЦК КПУ. |
|
||
|
хвилі арештів. |
|
Квітень |
Протест 139 діячів української культури, науки та мистецтва, |
||
|
Пленум ЦК КПРС прийняв постанову «Про покращення управління |
|||||
Вересень |
1968 р. |
адресовані Л.Брежнєву, О.Косигіну, М.Підгорному, проти арештів та |
||||
1965 р. |
промисловістю, вдосконалення та посилення економічного |
|
політичних судових процесів 1965-1966рр. й утисків української |
|||
|
стимулювання промислового виробництва». Економічна реформа |
|
культури. Відповіддю стали нові репресії. |
|
||
|
проводилася за ініціативою Голови Ради Міністрів СРСР О.Косигіна. |
|
Робітник з Дніпропетровська Василь Макух вчинив акт |
|||
|
Зміст програми реформ був сповнений протиріч. З одного боку вона |
5 листопада |
||||
|
розширювала самостійність підприємств, посилювала прямі |
1968р. |
самоспалення на Хрещатику, протестуючи проти репресій в Україні |
|||
|
договірні зв’язки між підприємствами, встановлювала економічно |
|
та придушення радянськими танками процесу демократизації в |
|||
|
обґрунтовані ціни, матеріальне стимулювання залежно від |
|
Чехословачені т.зв "Празьку весну", що означало перехід |
|||
|
результатів праці (т.зв. 13-а зарплата), запроваджувала оцінку |
|
брежнєвського керівництва на рейки неосталінізму. |
|
||
|
діяльності підприємств за такими показниками як рентабельність та |
|
ЦК КПУ ухвалив постанову "Про підвищення відповідальності |
|||
|
прибуток тощо. З іншого боку, реформа ліквідувавши раднаргоспи |
Березень |
||||
|
відновила всевладдя союзних міністерств, тепер 90% підприємств |
1969 р. |
керівників органів преси, радіо, телебачення, кінематографії, установ |
|||
|
України підпорядковувалися Москві. У розпорядженні уряду УРСР |
|
культури і мистецтва за ідейно - політичний рівень матеріалів, що |
|||
|
залишалася лише місцева промисловість. Фактично це був новий |
|
друкуються та репертуар". Ця постанова зобов’язувала виступати |
|||
|
етап надцентралізації – майже всі економічні проблеми |
|
проти будь-яких проявів "буржуазної ідеології" та "націоналізму". З |
|||
|
вирішувалися через Москву. |
|
|
цього часу ідеологічний контроль за діяльністю інтелігенції став |
||
|
Письменник І. Дзюба надіслав на ім’я першого секретаря ЦК КПУ |
|
майже тотальним, найменші прояви вільнодумства всіляко |
|||
Грудень |
|
цькувались і переслідувались. |
|
|||
1965 р. |
П.Шелеста лист з протестом проти арештів до якого додав свою |
|
|
|
|
|
|
працю, поширювану в самвидаві "Інтернаціоналізм |
чи |
Червень |
Лист українських політв’язнів, таємно переправлений до комісії |
||
|
русифікація?" |
|
1969 р. |
ООН з охорони прав людини про політичні репресії в Україні. |
||
Січень - |
Суди у Львові, Івано-Франківську, Києві, Луцьку та інших містах |
Вересень |
Вихід книги П.Шелеста "Україно наша радянська", яка викликала |
|||
травень |
України над "інакомислячими" - дисидентами: братами Б. і М. |
1969 р. |
невдоволення в Москві своїми національними мотивами. |
|
||
1966 р. |
Горинями, І. Гелем, М. Осадчим, М. Зваричевською, О. Заливахою, |
|
Вихід першого номера |
самвидавного позацензурного |
журналу |
|
|
В.Морозом, Д.Іващенком, Л.Лук'яненком та іншими. |
|
Січень |
|||
|
|
|
1970 р. |
"Український вісник" (ред. В. Чорновіл) видавався у Львові 1970-72 |
121 |
122 |
|
рр. вийшло 6 номерів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
керівна і спрямовуюча роль Комуністичної партії в суспільстві як |
|
15-22 січня |
Перепис населення СРСР. |
|
|
|
|
|
|
|
"ядра політичної системи СРСР" ,чим утверджувалась монополія |
|||
1970 р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
КПРС на владу. Конституція СРСР скорегувала програмову мету - |
|
Трагічна загибель громадської діячки, учасниці дисидентського руху |
|
побудова розвинутого соціалізму, розглядалася як перший етап на |
|||||||||
28 листопада |
|
шляху побудови комунізму. |
||||||||||
1970 р. |
художниці Алли Горської, яка своєю активною позицією та |
|
В Каневі на могилі Т. Шевченка спалив себе мешканець Калуша |
|||||||||
|
авторитетом викликала різке незадоволення влади. |
|
|
|
|
22 січня |
||||||
|
Друга хвиля масових репресії в Україні. 30 січня 1972 р. Політбюро |
1978 р. |
Олекса Гірник, протестуючи проти репресії та поневолення |
|||||||||
Січень – |
|
українського народу. |
||||||||||
травень |
ЦК КПРС прийняло рішення про рішучу боротьбу з дисидентством і |
|
Ухвалення Верховною Радою УРСР: нової Конституцій УРСР; |
|||||||||
1972 р. |
"самвидавом" . Невдовзі відбулися чітко сплановані і скоординовані |
20 квітня |
||||||||||
|
масові арешти, які супроводжувалися повальними обшуками, |
1978 р. |
текст якого майже повністю збігався з Конституцією СРСР. Основні |
|||||||||
|
переслідуванням родин інакодумців та їх друзів. Були заарештовані |
|
положення конституцій носили декларативний характер. |
|||||||||
|
В.Чорновіл, Є.Сверстюк, І.Світличний, І.Дзюба, В.Стус та ін. |
|
Постанова Ради Міністрів СРСР "Про заходи по поліпшенню |
|||||||||
|
Загалом заарештовано понад 200 чоловік. |
|
|
|
|
|
13 жовтня |
|||||
|
Пленум ЦК КПУ звільнив П. Шелеста з посади першого секретаря, |
1978 р. |
вивчення російської мови в союзних республіках", в якій |
|||||||||
25 травня |
|
пропонувалося розпочати засвоєння російської мови з дошкільного |
||||||||||
1972 р. |
за недоліки у справі |
|
"інтернаціонального виховання трудящих" |
і |
|
віку. |
||||||
|
"примиренське ставлення до проявів націоналізму", "надмірній |
|
Директива колегій Міністерства освіти УРСР "Удосконалення |
|||||||||
|
пропаганді пам’яток українського народу". На його місце було |
11 листопада |
||||||||||
|
обрано В.Щербицького, який був особистим другом Л.Брежнєва. і |
1978 р. |
вивчення російської мови в загальноосвітніх школах республіки" |
|||||||||
|
найретельніше виконував всі вказівки Москви. Його керівництво |
|
Посилення русифікацій. Ще в 1973р. – вимога писати дисертації |
|||||||||
|
Україною буде продовжуватися 17 років, до 1989 року. |
|
|
|
|
лише російською мовою, чим "вимивалася" українська мова із сфери |
||||||
|
Заява В’ячеслава Чорновола, Івана Світличного, Ірини Калинець та |
|
науки. Українська мова починає зникати із офіційного вжитку. У |
|||||||||
Осінь1975 р. |
|
1976 р. В. Щербицький виголосив звітну доповідь на з'їзді КПУ |
||||||||||
|
20 інших українських політичних в'язнів про відмову від |
|
російською мовою, чим подав приклад і тепер на всіх офіційних |
|||||||||
|
радянського громадянства. |
|
|
|
|
|
|
|
зібраннях доповіді робилися на російській мові. |
|||
9 листопада |
Створення в Києві групи сприяння виконанню Гельсінських угод. |
Літо 1979 р. |
Звернення діячів українського визвольного руху до ООН щодо |
|||||||||
1976 р. |
Українська |
гельсінська група |
(УГГ). Очолив |
її |
письменник |
|
деколонізації України. |
|||||
|
М.Руденко, а її членами були Л.Лук'яненко, О.Бердник, В.Чорновіл, |
|
СРСР розпочав війну в Афганістані, яка тривала 10 років, до 15 |
|||||||||
|
І.Кандиба, П.Григоренко, О.Мешко, М.Матусевич, М.Маринович, |
25 грудня |
||||||||||
|
Н.Строката, О.Тихий. |
|
|
|
|
|
|
|
|
1979 р. |
лютого 1989р. За роки цієї чужої війни було вбито , покалічено |
|
|
Це був перший легальний рух проти |
радянської |
імперії. |
В |
|
фізично і морально багатьох юнаків покоління вісімдесятих років. |
||||||
|
Меморандумі №1 УГГ заявила свої програмні цілі: "боротьба за |
|
Україна втратила убитими - 3 360 воїнів(3 280 загинуло, 80 зникли |
|||||||||
|
Права Людини не |
припинется доти, докі |
ці Права |
не |
стануть |
|
безвісти) поранено - 8 000, багато стали інвалідами. Нині в Україні |
|||||
|
щоденною нормою суспільного життя". Група викривала злочини |
|
проживає біля 150 тис. учасників тієї війни. |
|||||||||
|
режиму , пропагувала правомірність можливого виходу України зі |
|
Початок видання за кордоном інформативного збірника "Вісник |
|||||||||
|
складу СРСР тощо. Вже в квітні 1977р. почалися арешти. Загалом до |
Січень |
||||||||||
|
1984р. через арешти і суди пройшов 41 член УГГ, всього вони |
1980 р. |
репресій в Україні" (укладач і редактор Надія Світлична, що |
|||||||||
|
відбули в ув’язненні термін 550 років, 5 чоловік (Стус, Марченко, |
|
домоглася виїзду в США). |
|||||||||
|
Тихий, Литвин, Мельник) померли в неволі. УГГ – це був перший |
|
Проведення літніх Олімпійських ігор в Москві, частична |
|||||||||
|
етап національно - визвольного руху українців, не |
відмежований, а |
Літо |
|||||||||
|
інтегрований в загальне річище європейського визвольного руху. На |
1980 р. |
спортивних змагань відбувалася в Києві. Велика кількість держав, |
|||||||||
|
сьогоднішній |
день |
у |
живих |
залишилося |
троє |
членів |
УГГ |
- |
|
зокрема США та інші, бойкотували олімпіаду, відмовлялися від |
|
|
М.Матусевич, М.Маринович і Л.Лук'яненко. |
|
|
|
|
|
|
участі в ній, оголосивши СРСР країною-агресором, через війну в |
||||
7 жовтня |
Ухвалення Верховною Радою СРСР нової Конституції СРСР. В |
|
Афганістані. |
|||||||||
|
|
|||||||||||
1977 р. |
ній вперше |
з'явилася |
стаття |
в якій юридично |
закріплювалася |
1982 р. |
Відзначення 1500-річчя заснування Києва. |
123 |
124 |
|
|
|
|
|
Продовольчу програму. Передбачалося |
|
рисах сформувалася до 1988р. Було проголошено курс на здійснення |
|||||||||||||||
Травень |
Пленум ЦК КПРС ухвалив |
|
двох взаємопов'язаних завдань: 1) радикальної економічної реформи; |
|||||||||||||||||||
1982 р. |
протягом 8 років забезпечити населення основними продуктами |
|
2) демократизації суспільного життя, розширення гласності. |
|||||||||||||||||||
|
харчування. За рівнем споживання на душу населення СРСР займав |
|
Кінцевою |
метою |
проголошувалася |
побудова, |
гуманного |
|||||||||||||||
|
у цей час лише 77 місце в світі. |
|
|
|
|
|
|
|
|
демократичного |
соціалізму, |
який |
мав |
поєднати |
ринок з |
|||||||
|
Створено Ініціативну групу |
захисту прав віруючих і Церкви на |
|
централізованим плануванням, політичний плюралізм з керівною |
||||||||||||||||||
9 вересня |
|
роллю КПРС, суверенітет республік зі збереженням єдиної союзної |
||||||||||||||||||||
1982 р. |
чолі з |
багатолітнім політв’язнем Йосипом |
Терелею. |
Релігійні |
|
держави. З 1988р. центр рушійних сил перебудови зміщується зверху |
||||||||||||||||
|
дисиденти головні свої завдання вбачали в боротьбі за реабілітацію |
|
вниз. Перебудова як "революція згори" не досягла своїх цілей, |
|||||||||||||||||||
|
та легалізацію Української Греко-Католицької Церкви, Української |
|
натомість всупереч задуму її організаторів, вона стимулювала |
|||||||||||||||||||
|
Автокефальної Православної |
Церкви, |
протестантських церков, за |
|
революційний процес "знизу", який врешті – решт призвів до краху |
|||||||||||||||||
|
свободу совісті та вільне здійснення релігійних обрядів, повернення |
|
комуністичної тоталітарної системи. Складовою частиною цього |
|||||||||||||||||||
|
відібраних державою храмів, звільнення засуджених за віру, |
|
процесу стало національно-державне відродження України. |
|
||||||||||||||||||
|
реалібітацію |
страчених священнослужителів. |
В |
грудні |
1982 р. |
|
Постанова ЦК КПРС "Про боротьбу з п'янством і алкоголізмом". |
|||||||||||||||
|
Й.Тереля був заарештований, а релігійна опозиція попала під |
7 травня |
||||||||||||||||||||
|
жорстоке переслідування. |
|
|
|
|
|
|
|
|
1985 р. |
Ця компанія була прикладом виконавського ідіотизму чиновників, |
|||||||||||
|
Смерть Л.Брежнєва. Генеральний секретарем ЦК КПРС став Ю. |
|
оскільки все звелося до вирубки значних площ виноградників, |
|||||||||||||||||||
10 листопада |
|
знищення заводів |
по випуску вин, запровадженню |
так |
званих |
|||||||||||||||||
1982 р. |
Андропов, який адміністративними методами намагався зміцнити |
|
"безалкогольних весіль". В Україні цукор став дефіцитом, ширилася |
|||||||||||||||||||
|
дисципліну та побороти корупцію. |
|
|
|
|
|
|
|
токсикоманія, наркоманія. Врешті державний бюджет не отримав 10 |
|||||||||||||
26 травня |
Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про додаткові заходи |
|
мільярдів карбованців, які нічим не компенсували. |
|
|
|||||||||||||||||
|
Помер, після оголошення голодування, в пермському таборі |
|||||||||||||||||||||
1983 р. |
по вдосконаленню вивченню російської |
мови в загально - освітніх |
4 вересня |
|||||||||||||||||||
|
навчальних закладах союзних республік". В Україні |
вчителям |
1985 р. |
особливого режиму в Кучино, політв'язень Василь Стус. |
|
|||||||||||||||||
|
російської мови були встановленні 15-процентні надбавки до ставок, |
|
Аварія на Чорнобильській АЕС, яка стала національною трагедією |
|||||||||||||||||||
|
класи, у яких було понад 25 дітей, на уроках російської мови |
26 квітня |
||||||||||||||||||||
|
поділилися на групи, учнів заохочували на перервах і поза школою |
1986 р. |
України, екологічною катастрофою, що призвела до небаченого |
|||||||||||||||||||
|
спілкуватися |
російською |
|
мовою. |
|
Як |
"вагомий |
|
прояв |
|
забруднення біосфери, опромінювання та смерті тисяч людей. |
|||||||||||
|
інтернаціоналізму" було втілення в життя настанови "російська мова |
|
Республіканське керівництво, як і Москва, |
замовчувало сам факт |
||||||||||||||||||
|
є обов'язковою, а українська вивчається за бажанням". |
|
|
|
трагедії та |
його |
наслідки. |
Офіційне |
повідомлення |
про |
вибух |
|||||||||||
|
Смерть Ю.Андропова. Генеральним секретарем ЦК КПРС було |
|
з'явилося лише на 5-й день після аварії, а про небезпеку – лише через |
|||||||||||||||||||
Лютий 1984 р. |
|
10 днів, тоді як багато представників партноменклатури вже встигли |
||||||||||||||||||||
|
обрано К.Черненко. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вивезти свої сім'ї з Києва. Наслідки аварії лягли великим тягарем на |
||||||||||
|
Смерть у Римі патріарха Української Греко - Католицької Церкви |
|
економіку України: було відселено населення в радіусі 30 км. від |
|||||||||||||||||||
7 вересня |
|
ЧАЕС, з господарського обороту вилучено близько 5 мільйонів |
||||||||||||||||||||
1984 р. |
кардинала Йосипа Сліпого. Його наступником став митрополит |
|
гектарів земель, тощо. Ця трагедія стала поштовхом до пробудження |
|||||||||||||||||||
|
Мирослав Любачівський. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
українського суспільства, до стихійного невдоволення діями влади |
|||||||||||
Березень |
Смерть К.Черненко. Генеральним секретарем ЦК КПРС було |
|
та до боротьби за громадський контроль над владою. |
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
1985 р. |
обрано М.Горбачова. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Травень |
Постанова ЦК КПРС "Про боротьбу з нетрудовими доходами". |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1986 р. |
Знову в умовах бюрократично – чиновницького виконання це |
||||||||
|
Україна НА ШЛЯХУ ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ |
|
|
|
|
|
звелося до штрафів на бабусь, які торгували городиною. |
Комісії |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
обмірювали дачні будиночки і примушували руйнувати все те що |
||||||||
Квітень |
Пленум ЦК КПРС на якому радянське |
керівництво на |
чолі з |
|
понад встановлену норму, тощо. |
|
|
|
|
|||||||||||||
1985 р. |
М.Горбачовим проголосило стратегічний курс на перебудову |
|
Пленум ЦК КПРС поклав початок великих кадрових змін. До кінця |
|||||||||||||||||||
|
радянського суспільства, на прискорення соціально-економічного |
Січень |
||||||||||||||||||||
|
розвитку |
країни. |
Приступаючи до |
реформ |
керівники |
КПРС |
1987 р. |
1988р. було замінено понад 1000 працівників вищої ланки |
||||||||||||||
|
вважали, що достатньо лише виправити |
окремі |
негативні |
риси |
|
керівництва. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
радянської системи. |
Офіційно |
концепція |
перебудови в |
загальних |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
125 |
126 |
Серпень |
Створення Українського культурологічного клубу в Києві, який |
|
В.Івашка. |
|
|||||
1987 р. |
очолив Сергій Набока – це була перша |
неформальна організація (т. |
17 жовтня |
Утворена Івано-Франківська обласна організація "Меморіал". |
|||||
|
б. непідконтрольна КПРС). Поява на політичній арені неформальних |
1989 р. |
|
|
|
||||
|
організацій зумовила відкрите засудження існуючого режиму, |
|
Відбулися установчі збори відновленого Наукового Товариства |
||||||
|
критику безгосподарності , створення широкої позацензурної преси, |
21 жовтня |
|||||||
|
появу таких форм відстоювання прав і свобод як мітинги, збори, |
1989 р. |
імені Тараса Шевченка у Львові. |
|
|||||
|
демонстрації. |
|
|
|
|
28 жовтня |
Утворено екологічну асоціацію "Зелений світ". ЇЇ очолив |
||
|
|
|
журналу |
"Український |
вісник" |
||||
Вересень |
Відновлення |
видання |
1989 р. |
письменник Ю.Щербак. Мета - "Екологічна Солідарність |
|||||
1987 р. |
В.Чорноволом. І.Гелем та М.Горенем, зберігаючи перервану |
|
суспільства", боротьба за чистоту та збереження навколишнього |
||||||
|
арештами 1972 р. нумерацію часопису. |
|
|
|
середовища, безпеку життєдіяльності людини. |
|
|||
Жовтень |
Створення у Львові неформальної організації – "Товариство Лева". |
28 жовтня |
Затвердження Верховною Радою УРСР Закону про державний |
||||||
1987 р. |
|
|
|
|
|
1989 р. |
статус української мови. Це було зроблено не тільки під тиском |
||
|
|
|
|
|
|
|
громадськості, а й тому ,що аналогічні закони вже прийняли інші |
||
Весна |
Розпочало свою діяльність Івано-Франківське культурно-наукове |
|
республіки СРСР. Ситуація з українською мовою в Україні склалася |
||||||
1989 р. |
товариство "Рух", яке об'єднало ентузіастів і шанувальників |
|
катастрофічна. У вузах лише 5% лекцій читалося українською |
||||||
|
вітчизняної історії та культури. |
|
|
|
мовою. На 1989р. не залишилося жодної української школи в |
||||
|
|
|
|
|
|
|
Донецьку, Чернігові, Харкові, Луганську, Миколаєві. Книжки видані |
||
Липень |
З метою перетворення Української Гельсінської Групи з |
|
українською мовою складали лише 18% за назвою, а за тиражем - |
||||||
1989 р. |
правозахисної у політичну організацію колишні члени УГГ, |
|
тільки 3%. Це був наслідок т.зв. "духовного Чорнобиля" - |
||||||
|
політв'язні Л.Лук'яненко, В.Чорновіл, |
Б. та М. Горині, С.Хмара, |
|
русифікації. Тому надзвичайно важливим для порятунку української |
|||||
|
О.Шевченко проголосили на базі УГГ створення Української |
|
мови був закон від 28 жовтня. |
|
|||||
|
Гельсінської Спілки. Головою обрали Л.Лук'яненка. Спершу УГС |
|
|
|
|
||||
|
висунула гасло перетворення СРСР у конфедерацію республік, а з |
29 жовтня |
Було перезахоронено 526 останків жертв сталінського терору в |
||||||
|
вересня 1989р. вона стала на шлях відкритої пропаганди виходу |
1989 р. |
Дем'яновому Лазу поблизу Івано-Франківська, виявлених і |
||||||
|
України з СРСР. |
|
|
|
|
розкопаних товариством "Меморіал". |
|
||
Літо |
Відзначення |
1000-річчя |
Хрещення Руси, яке було використане |
1 грудня |
Під час візиту М.Горбачова до Ватикану було офіційно оголошено |
||||
1989 р. |
дисидентами для привернення уваги до долі УАПЦ та УГКЦ. |
1989 р. |
про легалізацію Української Греко-Католицької Церкви. Але |
||||||
|
Створення ініціативного комітету відродження УАПЦ. |
|
|
перша громада УГКЦ була юридично зареєстрована лише в травні |
|||||
Лютий |
|
|
1990р. |
31 березня 1991р глава УГКЦ кардинал Любачівський |
|||||
1989 р. |
|
|
|
|
|
|
переїхав з Риму до Львова. |
|
|
11 лютого |
Утворено Товариство української мови імені Т.Шевченка. Очолив |
22 січня |
"Живий ланцюг" із нагоди 71 річниці Акту злуки УНР і ЗУНР, що |
||||||
1989 р. |
Д.Павличко. 15 квітня - ТУМ утворено в Івано-Франківську, очолив |
1990 р. |
простягнувся від Івано-Франківська через Львів до Києва, під |
||||||
|
С.Пушик. |
|
|
|
|
|
національні прапори стали близько 3 млн. осіб. |
|
|
лютий – |
Опублікування та обговорення проекту програми Народного Руху |
30 січня |
Перейменування Екзархату Руської Православної Церкви на |
||||||
березень |
України за перебудову, розробленої в Спілці Письменників України. |
1990 р. |
Українську Православну Церкву з патріархатом у Москві. |
|
|||||
1989 р. |
На весні 1989р. почали виникати осередки Руху. Наприкінці літа Рух |
|
Реєстрація НРУ як громадсько-політичної організації, чим була |
||||||
|
об’єднував 280 тисяч членів. |
|
|
9 лютого |
|||||
|
Страйки шахтарів Донбасу та Західної України. |
|
1990 р. |
зламана монополія на владу КПУ. Протягом 1990-1991 років в |
|||||
15-16 липня |
|
|
Україні виникло майже 20 опозиційних до КПУ партій. |
|
|||||
1989 р. |
|
|
|
|
|
15 березня |
Вперше |
за радянський період офіційно на державній |
установі |
|
|
|
|
|
|
||||
8-10 вересня |
Відбувся Пленум ЦК КПУ, за участю М.Горбачова, який увільнив |
1990 р. |
(міській раді Стрия) піднято синьо-жовтий прапор. |
|
|||||
1989 р. |
В.Щербицького від виконання обов'язків першого секретаря ЦК |
|
Вибори до Верховної Ради УРСР та до місцевих Рад. |
|
|||||
|
КПУ у зв’язку з виходом на пенсію. |
На цю посаду було обрано |
Березень- |
Вибори |
127 |
128 |
травень |
відбулися на альтернативній основі, що було значною перемогою |
|
та законів республіки на її території тощо. Декларація являла собою |
||||||
1990 р. |
демократичних сил, яким вдалося відкинути компартійний Закон про |
|
конституційний акт який у подальшому визначив |
внутрішню і |
|||||
|
вибори. На 450 мандатів до Верховної Ради претендувало близько 3 |
|
зовнішню політику України. |
|
|||||
|
тисяч кандидатів тобто по 6-7 осіб на одне місце. Хоча вибори |
|
Головою Верховної Ради обрано Л.Кравчука. Було висунуто 27 |
||||||
|
відбулися в умовах однопартійної системи і монополії КПРС на |
23 липня |
|||||||
|
засоби масової інформації, Демократичний блок домігся значного |
1990 р. |
кандидатур, згодом 22 з них зняли свої кандидатури, з 5 кандидатів |
||||||
|
успіху: з 442 обраних депутатів Верховної Ради 111 користувалися |
|
переміг, Л.Кравчук набравши 239 голосів. |
|
|||||
|
його підтримкою. Блок отримав перемогу у 5 областях: Львівській, |
|
Підняття над будинком Київської міської ради синьо-жовтого |
||||||
|
Івано-Франківській, Тернопільській, Волинській і Київській. |
24 липня |
|||||||
|
Монополія на владу КПРС похитнулася. |
|
|
|
1990 р. |
прапора. |
|
|
|
3 квітня |
Над Львівською ратушею піднято синьо-жовтий прапор. |
|
1 серпня |
Вперше на території |
України було демонтовано |
пам’ятник |
|||
1990 р. |
|
|
|
|
|
1990 р. |
В.Леніну в м. Червоноград (Львівська область). |
|
|
15 квітня |
Синьо-жовтий прапор піднято над ратушею міста Івано- |
3 серпня |
Ухвалено "Закон про економічну самостійність України", в якому |
||||||
1990 р. |
Франківська. |
|
|
|
|
1990 р. |
зазначалося, що всі національні багатства є власністю народу, |
||
|
|
|
|
|
|
|
пропонувалася повна господарська самостійність, свобода |
||
29 квітня |
Близько 500 делегатів Української Гельсінської Спілки заявили про |
|
підприємництва, планувалось введення власної грошової одиниці, |
||||||
1990 р. |
саморозпуск спілки і утворення на її основі Української |
|
закріплювалося право країни вступати до міжнародних фінансових |
||||||
|
Республіканської Партії, яка стояла на виразно антикомуністичних |
|
організацій. |
|
|
||||
|
позиціях. Головою обрали Л.Лук'яненка. |
|
|
14 вересня |
Пам'ятник В.Леніну демонтовано у Львові. |
|
|||
|
Відкриття першої сесії Верховної Ради |
УРСР, |
на якій сформувалися |
|
|||||
15 травня |
1990 р. |
|
|
|
|||||
1990 р. |
2 блоки депутатів |
(група "239"-комуністична і опозиційний блок |
1-2 жовтня |
Масові мітинги в Києві, під гаслом "Ні-союзному договору!". |
|||||
|
"Народна Рада" - 125 осіб, яку очолив - І. Юхновський). |
|
1990 р. |
|
|
|
|||
4 червня |
Обрання головою Верховної Ради першого секретаря |
ЦК КПУ |
9 жовтня |
Знесено пам'ятник В.Леніну в місті Івано-Франківськ. За даними |
|||||
1990 р. |
В.Івашка. |
|
|
|
|
1990 р. |
міністерства культури УРСР на 1988р. в Україні на державному |
||
19-22 червня |
Двадцять восьмий з'їзд КПУ обрав першим секретарем С.Гуренка. |
|
облікові знаходилося аж 4.5 тисячі пам’ятників В.Леніну. |
||||||
|
Політичне голодування студентів на площі Жовтневої революції в |
||||||||
1990 р. |
Спроба покращити самоорганізацію, дисципліну і посилити тиск на |
2-17 жовтня |
|||||||
|
опозиційні сили. |
|
|
|
|
1990 р. |
Києві, якуопозиціонери почали називати майдан Незалежності. |
||
|
|
перший собор |
відновленої УАПЦ, який |
|
Студенти висунули політичні вимоги: |
|
|||
Червень |
У Києві відбувся |
|
1) відставка голови РадиМіністрів В.Масола; |
|
|||||
1990 р. |
проголосив патріархом Київським і всієї України митрополита |
|
2) призначення нових виборів на основі багатопартійності на весні |
||||||
|
Мстислава, (племінника С.Петлюри) який у жовтні 1990р. |
|
1991р; |
|
|
||||
|
повернувся в Україну із США. |
|
|
|
|
3) прийняття постанови про націоналізацію майна КПРС та ВЛКСМ |
|||
|
Ухвалення Верховною Радою Декларації про Державний |
|
на території України; |
|
|
||||
16 липня |
|
4) відмови від підписання союзного договору; |
|
||||||
1990 р. |
суверенітет України. 9 липня подав у відставку В.Івашко, |
|
5) повернення в Україну всіх її громадян, що проходять строкову |
||||||
|
депутатська комуністична більшість залишилася без лідера, |
|
військову службу за межами республіки. |
|
|||||
|
скориставшись цим, "Народна Рада" перейшла у наступ і винесла на |
|
Голодування тривало 15 днів і в ньому взяли участь сотні |
||||||
|
голосування "Декларацію..." За неї проголосували 355 депутатів, 4 - |
|
студентів. На підтримку |
голодуючих пройшли студентські страйки |
|||||
|
проти. На позицію українських парламентарів вплинуло і те, що 12 |
|
та маніфестації у Львові, Івано-Франківську (16 жовтня) та інших |
||||||
|
липня аналогічний документ прийняла Верховна Рада РРФСР. У |
|
містах. І парламентська комуністична більшість похитнулася. 17 |
||||||
|
преамбулі декларацій зафіксовано "державний суверенітет як |
|
жовтня Верховна Рада прийняла постанову, яка задовольняла |
||||||
|
верховенство, самостійність, неподільність |
і повноту |
влади у |
|
основну частину вимог студентів. Але до кінця була виконана лише |
||||
|
республіці в межах її території та незалежність і рівноправність у |
|
1 вимога – відставка В.Масола. |
|
|||||
|
зовнішніх відносинах". Було проголошено верховенство Конституції |
|
|
|
|
129 |
130 |
24 жовтня |
Верховна |
Рада |
ухвалила закон |
про зміни і доповнення до |
|
1990 р. |
Конституції УРСР. Найголовніше - скасовувалася 6 |
стаття про |
|||
|
керівну роль Комуністичної партії, |
закріплювались правові основи |
|||
|
діяльності політичних партій, верховенство законів республіки на |
||||
|
території України. |
|
|
||
25-28 жовтня |
Другий з'їзд НРУ відмовився від приставки за перебудову в своїй |
||||
1990 р. |
назві. Сформулював програмну мету – здобуття незалежності |
||||
|
України мирними методами. Чисельність Руху зросла до 633 тис. |
||||
1 листопада |
Запроваджено продаж промислових та продовольчих товарів лише за |
||||
1990 р. |
картками споживача з відрізними купонами. Наростають кризові |
||||
|
явища в СРСР і в Україні: зростають ціни, скорочується промислове |
||||
|
виробництво, збільшується дефіцит бюджету, зростає інфляція. |
||||
14 листопада |
Головою |
Ради |
Міністрів УРСР |
замість В.Масола |
призначено |
1990 р. |
В.Фокіна. |
|
|
|
|
30 грудня Знищено пам'ятник Степану Бандері у його рідному селі Старий
1990 р. Угринів Калуського району Івано-Франківської області. Влада розв'язала справжню війну проти нововстановлених пам'ятників героям національно-визвольної боротьби.
14 листопада Верховна Рада, комуністичною більшістю ("239 + 1") дала згоду на 1990 р. притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата, довголітнього дисидента і політв’язня Степана Хмару, який був звинувачений у нападі на працівника міліції. Цей інцидент був заздалегідь спланованою провокацією. Арешт С.Хмари став
початком тривалої кризи у Верховній Раді.
12 лютого |
Верховна Рада ухвалила постанову про відновлення автономії |
||||||
1991 р. |
Криму. У січні 1991р у Криму відбувся референдум під час якого |
||||||
|
93% висловилися за автономію Криму. |
|
|
||||
17 березня |
Було проведено всесоюзний референдум. М.Горбачов прагнучи |
||||||
1991 р. |
зберегти СРСР, як |
оновлену федерацію |
вирішив спертися на "волю |
||||
|
народу". Виборцями було запропоновано відповісти за запитання: |
||||||
|
1) "Чи вважаєте Ви за необхідне |
зберегти СРСР |
як оновлену |
||||
|
федерацю рівноправних, суверенних республік, в якій повною мірою |
||||||
|
гарантуватимуться |
|
права і свободи людини будь-якої |
||||
|
національності"? (всесоюзний бюлетень) |
|
|
||||
|
2) "Чи згодні Ви |
з тим, що Україна має бути в складі СРСР на |
|||||
|
засадах Декларації |
про |
державний |
суверенітет |
України"? |
||
|
(республіканський бюлетень). |
|
|
|
|
||
|
Крім того, за рішенням "Галицької асамблеї" (спільної сесії 3-х обл. |
||||||
|
рад) у Львівській, |
Тернопільській |
та Івано-Франківській областях |
||||
|
був ще 3-й бюлетень, |
який |
пропонував виборцям висловити своє |
||||
|
ставлення до незалежності України. У всесоюзному референдумі і |
||||||
|
республіканському опитуванні взяло участь 83,5% виборців, з них |
70,5% відповіло "так" на перше питання, 80,3% - на друге; в Галичині понад 89% сказали "так" незалежності України. М.Горбачов планував якнайшвидше підписати новий союзний договір і зберегти СРСР, його підписання планувалося на 20 серпня
1991 р.
1 серпня |
Київ відвідав з візитом Президент США Джордж Буш, який |
|||
1991 р. |
боючись "балканізації" СРСР беззастережно підтримував підписання |
|||
|
нового союзного договору, що мав реанімувати Радянський Союз і |
|||
|
критикував " самовбивчий націоналізм". |
|
|
|
19-21серпня |
Спроба державного перевороту в СРСР – утворення Державного |
|||
1991 р. |
Комітету з |
надзвичайних ситуацій (ДКНС) у |
складі Г.Янаєва, |
|
|
О.Бакланова, В.Крючкова, Д. Павлова, В . Пуго, В. Стародубцева, |
|||
|
О.Тізякова, Д.Язова. Ця група комуністів - консерваторів спробувала |
|||
|
не тільки загальмувати хід демократичних перетворень |
а й |
||
|
реанімувати |
СРСР , відновити тоталітарний |
режим. |
Генерал |
В.Варенніков пред'явив ультиматум Л.Кравчуку про введення воєнного стану в Україні , якщо буде опір ДКНС. Л.Кравчук зайняв вичікувальнупозицію не виступив проти путчу , а закликав громадян зберігати спокій і продовжувати працювати. Керівництво КПУ підтримало заколот ДКНС. Путч закінчився провалом. Члени ДКНС були заарештовані.
ТЕМА: Україна В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗБУДОВА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (1991-2008 РР.)
24 серпня |
Проголошення Верховною радою УРСР Акта про незалежність |
1991 р. |
України, який мав бути підтверджений всенародним референдумом |
|
1 грудня. «За» проголосувало – 346; «проти» – 1. Створення |
|
самостійної української держави проголошувалось на основі права |
|
на самовизначення народів, передбаченого статутом ООН та іншими |
|
міжнародно-правовими актами. З моменту проголошення |
|
незалежності чинними в Україні були тільки Конституція, закони, |
|
постанови уряду та інші законодавчі акти республіки. Територія |
|
України оголошувалась неподільною і недоторканою. Акт 24 серпня |
|
відкрив нову еру в історії України. |
30 серпня |
Указ Президії Верховної Ради України «Про заборону діяльності |
1991 р. |
Компартії України» на підставі висновків Тимчасової слідчої |
|
комісії про підтримку керівництвом КПУ державного перевороту. |
4 вересня |
Підняття над будинком Верховної Ради України синьо-жовтого |
1991 р. |
прапора. |
12 вересня |
Ухвалено закон «Про правонаступництво України», яким |
1991 р. |
наголошувалося, що на території України діють лише ті закони й |
|
акти УРСР, які не суперечать законам України, ухваленим після |
|
проголошення Акта про незалежність. |
131 |
132 |
|
|
|
|
|
виконання завдань, не пов’язаних з обороною держави. Першим |
17 вересня |
Внесення змін і доповнень до Конституції – назву УРСР замінено на |
|
міністром оборони став К.Морозов. |
||
1991 р. |
Україна. |
|
7-8 грудня |
Представник України (Л. Кравчук), Росії (Б. Єльцин), Білорусії |
|
|
|
|
|
||
20 вересня |
Ліквідовано КДБ, на його базі утворено Службу Національної |
1991 р. |
(С.Шушкевич) в Біловезькій Пущі підписали акт денонсації |
||
1991 р. |
Безпеки України (СНБУ) (з 25 березня 1992 р. замінено назву на |
|
союзного договору 1922 року, і прийняли рішення про утворення |
||
|
|
СБУ). Очолив Є. Марчук. |
|
Співдружності Незалежних Держав (СНД). |
|
8 жовтня |
Закон «Про громадянство», визнав громадянство як невід’ємне |
12 грудня |
Указ Президента України «Про утворення Державного митного |
||
1991 р. |
право людини. |
1991 р. |
комітету України». |
||
|
|
Було |
реалізовано т. з. «нульовий варіант»– громадянство України |
|
Спеціальна заява Верховної ради України із категоричним |
|
|
гарантувалося кожному, хто на момент набуття чинності Закону |
20 грудня |
||
|
|
проживав на її території та не був на той час громадянином іншої |
1991 р. |
запереченням можливості перетворення СНД на державне |
|
|
|
держави. |
|
|
утворення. |
4 |
листопада |
Ухвалено Закон «Про державний кордон України». |
21 грудня |
Зустріч лідерів 11 незалежних держав колишнього СРСР (окрім |
|
1991 р. |
|
|
1991 р. |
Грузії, Литви, Латвії та Естонії) в Алма-Аті – було підписано |
|
|
|
|
|
|
протокол за яким держави на рівноправних засадах проголосили себе |
1 грудня |
Проведення Всенародного референдуму на підтвердження Акту |
|
засновниками СНД. |
||
1991 р. |
незалежності України. Обрання президента України. В |
|
М. Горбачов заявив про свою відставку з поста Президента СРСР. |
||
|
|
референдумі взяли участь 32 млн. чол. (84% всіх виборців), майже 29 |
25 грудня |
||
|
|
млн. (95,35%) підтвердили Акт про незалежність України (навіть у |
1991 р. |
|
|
|
|
Криму проголосувало 67,5% громадян і 54,1% з них підтримали ідею |
|
На території України введено в обіг купони багаторазового |
|
|
|
незалежності України). Звичайно було б ілюзією вважати, що 90,35% |
10 січня |
||
|
|
громадян України за короткий час стали свідомими самостійниками. |
1991 р. |
використання, що започаткувало вихід України із рубльової зони і |
|
|
|
Основна маса проголосувала з надією на покращення свого життя в |
|
перший крок до переходу до власної національної валюти. |
|
|
|
незалежній Україні. Внаслідок волевиявлення народу народилася |
|
Запровадження національної валюти в умовах галопуючої інфляції |
|
|
|
самостійна Українська держава. Водночас з референдумом уперше |
|
прирекло б її на прискорений обвал. |
|
|
|
в історії українського народу всенародно обрався на альтернативній |
|
Затвердження гімну України «Ще не вмерла Україна» (музика М |
|
|
|
основі Президент України. Із шести кандидатів (Л. Лук’яненко, В. |
16 січня |
||
|
|
Чорновіл, В. Гриньов, П. Табурянський, Л. Кравчук, І. Юхновський) |
1991 р. |
Вербицького, слова П. Чубинського). |
|
|
|
у першому турі переміг Л. Кравчук, набравши 61,59% голосів. |
28 січня |
Затвердження державним прапором України національного |
|
|
|
Початок міжнародного визнання України. Першими незалежність |
|||
2 грудня |
1992 р. |
прапора синьо-жовтого кольору. |
|||
1991 р. |
України визнали Польща і Канада (2 грудня). 3 грудня – Угорщина, 4 |
|
Затвердження золотого тризуба на блакитному тлі малим гербом |
||
|
|
грудня – Латвія, Литва, 5 грудня – Росія, Болгарія, Хорватія, Болівія, |
19 лютого |
||
|
|
Аргентина, 25 грудня – США. За грудень 1991 року Україну визнали |
1992 р. |
України. |
|
|
|
68 держав. До кінця 1992 року – 132 країни. |
5 березня |
Закон України «Про запровадження інституту представників |
|
|
|
|
|
||
2 грудня |
Полк зв’язку 13-ї армії (командир полку Вілен Мартиросян) підняв |
1992 р. |
президента», як найвищих посадових осіб виконавчої влади – голів |
||
1991 р. |
синьо-жовтий прапор, а 23 грудня першим присягнув на вірність |
|
місцевої державної адміністрації. Інститут Представників |
||
|
|
Україні. |
|
|
Президента певною мірою зміцнив виконавську вертикаль влади, |
|
|
Верховна Рада прийняла звернення «До парламентаріїв і народів |
|
разом з тим почалися тертя з головами обласних і районних рад, |
|
5 грудня |
|
відносини між якими не були законодавчо врегульованими. |
|||
1991 р. |
світу», в якому наголосила, що договір 1922 року про утворення |
|
Представників Президента скасували в 1994 році. |
||
|
|
СРСР Україна вважає стосовно себе недійсним. |
5-6 травня |
Верховна Рада Кримської автономної республіки проголосила Акт |
|
|
|
|
|
||
6 грудня |
Верховна Рада ухвалила Закон «Про збройні сили України», яким |
1992 р. |
про державну самостійність республіки Крим і прийняла |
||
1991 р. |
заборонялося застосовувати їх без рішення Верховної Ради для |
|
Конституцію, яка фактично проголосила вихід Криму із складу |
133 |
134 |
|
України. Розпочалася тривала і складна боротьба із кримським |
|
сепаратизмом. 9 липня 1993 року Державна Дума Росії прийняла |
|
безпрецедентну постанову «Про статус міста Севастополя», якою |
|
надала йому статус міста російської Федерації. Рада безпеки ООН на |
|
прохання України визнала це рішення не сумісне з принципами |
|
статуту ООН і констатувала, що воно не має юридичної сили. |
|
Найбільшим каменем спотикання в українсько-російських |
|
відносинах став Чорноморський флот. В червні і серпні 1992 року Л. |
|
Кравчук і Б. Єльцин на зустрічах у Криму досягли домовленості про |
|
встановлення подвійного контролю над Чорноморським флотом |
|
терміном на 5 років. Згодом, скориставшись величезним боргом |
|
України за постачання російських енергоносіїв, Росія поставила |
|
ультиматум і Л. Кравчук підписав протокол, що Україна віддає свою |
|
частину флоту за погашення боргу, тепер весь Чорноморський флот |
|
разом з інфраструктурою буде використовуватися Росією за певну |
|
компенсаційну оплату для України. Ситуація з Кримом ще більше |
|
загострилася після обрання в січні 1994 року Президентом Криму |
|
проросійськи налаштованого Ю. Мєшкова, котрий видавав укази, |
|
відверто спрямовані на конфронтацію з Києвом, порушуючи закони |
|
України. 17 березня 1995 року Верховна Рада України відмінила дію |
|
Конституції Криму і цим самим відносини поступово перейшли у |
|
правове поле. |
Червень |
Прийнято Закон «Про об’єднання громадян», що стало правовою |
1992 р. |
базою для творення нових політичних партій в Україні. |
Жовтень |
Відставка уряду В. Фокіна та формування уряду Л. Кучми. |
1992 р. |
|
Червень- Страйк донецьких шахтарів, до якого приєдналися трудові липень 1993 р. колективи інших галузей промисловості. Поряд з економічними страйкарі висунули і політичні вимоги. Як результат – дострокові
вибори до Верховної Ради і президента України в 1994 році.
Червень |
Відновлення діяльності КПУ. У Донецьку відбувся з’їзд, першим |
|
1993 р. |
секретарем КПУ обрано П.Симоненка. КПУ офіційно зареєстрована |
|
|
Мінюстом у жовтні 1993 року. |
|
Літо 1993 р. |
Розкол у народному Русі України. Частина рухівців відійшла від |
|
|
більшості В.Чорновола, створила Всеукраїнський Рух на чолі з Л. |
|
|
Скорик та М. Поровським. |
|
2 липня |
Ухвалення Верховною радою «Основних напрямів зовнішньої |
|
1993 р. |
політики України». Головні принципи: |
|
|
1) |
послідовність, рівноправ’я, взаємоповага; |
|
2) |
невтручання у внутрішні справи інших держав; |
|
3) |
виключення територіальних домагань щодо інших держав; |
|
4) |
визнання пріоритетів м/н права; |
|
5) |
без’ядерний статус. |
Вересень |
Верховна Рада задовольнила прохання Л.Кучми і звільнила його від |
1993 р. |
обов’язків прем’єр-міністра. Уряд очолив Л.Кравчук, виконання |
|
обов’язків прем’єр-міністра покладено на Ю.Звягільського. |
Січень 1994 р. |
Підписання Президентом України, США, Росії в Москві |
|
тристоронньої заяви та угоди щодо ліквідації ядерної зброї в |
|
Україні. Після розвалу СРСР, 15% його ядерного потенціалу |
|
перебувало на території України. 176 міжконтинентальних |
|
балістичних ракет та близько 3 тис. одиниць тактичної ядерної зброї, |
|
тому Україні стала третьою після США та Росії за ядерним |
|
потенціалом. Ще в Декларації про суверенітет Україна проголосила |
|
свій намір стати без’ядерною державою. Але роззброєння |
|
потребувало великих коштів, приблизно 2.8 млрд. доларів, плюс |
|
стільки ж коштував уран і плутоній, що містився в ракетах. Росія |
|
відмовилася платити за вивезене ядерне топливо, що загальмувало |
|
процес ядерного роззброєння. Підписання тристоронньої угоди в |
|
Москві було наслідком досягнутого компромісу. США і Росія |
|
надавали Україні гарантії безпеки, та фінансову і технічну допомогу |
|
для демонтажу ракет, а ще Росія мала надати Україні компенсацію у |
|
вигляді поставок низько збагаченого урану для потреб атомних |
|
станцій. |
3 лютого |
Підписання Україною в Брюсселі документів щодо участі в |
1994 р. |
програмі НАТО «Партнерство заради миру». Це був перший крок |
|
України до співробітництва з НАТО. |
23 березня |
Підписання в Брюсселі угоди про партнерство і співробітництво |
1994 р. |
між Україною і Європейським Союзом, що стало першим кроком |
|
України на шляху інтеграції в Європу. |
27 березня |
Вибори до Верховної Ради України. Вибори відбувалися за |
1994 р. |
мажоритарним законом з системою абсолютної більшості, на |
|
багатопартійній основі. У виборах взяли участь 32 партії, з яких 14 |
|
здобули право бути представленими у парламенті. У голосуванні |
|
взяли участь лише 75.6% виборців. В першому турі було обрано |
|
лише 338 депутатів із 450. ще 56 депутатів було обрано під час |
|
другого та третього туру, а в 44 округах тричі вибори визнавалися |
|
такими, що не відбулися через неявку виборців. Склад депутатського |
|
корпусу був таким: |
|
25% - набрала КПУ; 5.9% - РУХ; 5.3% - селянська партія; 4.1% - |
|
Соціалістична партія; незначну кількість депутатів представляли |
|
інші партії – УРП, КУН, УХДП, ПДВУ та інші. 170 депутатів були |
|
позапартійними. |
|
Головою верховної Ради обрано лідера СПУ О. Мороза. |
16 червня |
Верховна Рада затвердила прем’єр-міністром В. Масола, який уже |
1994 р. |
був головою Ради Міністрів в 1987-1990 роках і пішов у відставку |
|
під тиском студентського голодування. |
135 |
136 |
Червень- Дострокові вибори Президента України. У першому турі (26
липень 1994 р. червня) ніхто з семи кандидатів не набрав 50%+1. У другий тур (10 липня) вийшло двоє, які набрали найбільше голосів: Л. Кравчук (37.7%) і Л. Кучма (31.2%). Переміг Л. Кучма – набрав 52.14%, а Л.Кравчук 45.06%. Особливо вагому перемогу Л. Кучма здобув в Донбасі, Криму, в південних областях України, оскільки його передвиборча програма включала надання російській мові статусу офіційної, відновлення братерських відносин з Росією тощо.
Вибори 1994 року завершили перший етап становлення незалежної України.
Червень |
Замість В. Масола головою уряду призначено Є. Марчука. |
1995 р. |
|
8 червня |
Укладання конституційного договору між Верховною Радою і |
1995 р. |
Президентом України, який розмежував компетенції виконавчої та |
|
законодавчої влади до часу, поки не буде затверджена Конституція |
|
України. |
9 листопада |
Прийняття України до Ради Європи. Україна стала 37-м членом |
1995 р. |
цієї авторитетної організації, це дало можливість брати участь у |
|
виробленні спільної політики держав Європи. |
Травень |
Призначення П. Лазаренка прем’єр-міністром України. |
1996 р. |
|
28 червня |
Прийняття конституції України. Конституційний процес |
1996 р. |
проходив з великими труднощами і тривав 5 років. Україна була |
|
останньою з республік СРСР, яка не мала нової Конституції. Дві |
|
спроби зрушити з місця конституційний процес – винесення на |
|
всенародне обговорення у 1992-1993 роках двох варіантів проекту |
|
Конституції – закінчилися невдачею: Верховна Рада не затвердила |
|
жоден з них. Безкомпромісна позиція прихильників збереження |
|
радянської системи – з одного боку, та прибічників парламентської |
|
чи президентської – з іншого боку, остаточно загальмували |
|
конституційний процес, внаслідок чого залишалася чинною |
|
Конституція УРСР 1978 року, до якої було внесено понад 200 |
|
поправок. Конституційний договір 8 червня 1995 року створив |
|
умови для активізації процесу. «Яблуком розбрату» серед депутатів |
|
стали 5 пунктів: 1) розподіл повноважень між гілками влади; 2) |
|
проблема приватної власності; 3) державна символіка; 4) статус |
|
російської мови; 5) статус Республіки Крим. Було створено 5 |
|
узгоджувальних комісій і Спеціальна депутатська комісія на чолі з |
|
народним депутатом М. Сиротою, долаючи величезні труднощі, |
|
комісія узгоджувала думки різних фракцій, партій у кожній спірній |
|
статті Конституції. У знамениту «конституційну ніч» (з 27 на 28 |
|
червня) Основний Закон України було прийнято. 28 червня – день |
|
прийняття Конституції проголошено державним святом. |
|
Прийняття Конституції України завершило процес становлення |
|
політичної системи держави, як єдиного цілісного організму. |
2 вересня |
Грошова реформа. Введення на території України національної |
1996 р. |
валюти – гривні. В ході реформи відбувся обмін купоно-карбованців |
|
з розрахунку 1 гривня=100 000 купоно-карбованців. (В 1994 році в |
|
обігу з’явилася 500-тисячна купюра купоно-карбованця, але її |
|
реальна вартість не перевищувала й 4-ох доларів). Завдяки |
|
продуманій стратегії реформи, вона пройшла відносно вдало, не |
|
спричинила фінансових і соціальних потрясінь. |
30 травня |
В Києві, під час візиту президента Росії Б. Єльцина, було підписано |
1997 р. |
Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією і |
|
Україною. В договорі вказувалося, що сторони «визнають |
|
територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність |
|
існуючих між ними кордонів». Одночасно була розв’язана проблема |
|
Чорноморського флоту. Флот та інфраструктура було поділено і |
|
Росія викупила певну частину української долі флоту. Сума викупу і |
|
вартість 20-річної оренди бази в Севастополі покривалися боргом |
|
України за енергоносії. |
Липень 1997 р. |
Підписання «Хартії про особливе партнерство між Україною і |
|
НАТО» в Мадриді. Глави 16 держав і Генеральний секретар НАТО |
|
Хав’єр Солана з одного боку і Л. Кучма (Президент України) з |
|
іншого зобов’язалися розширяти співробітництво та розвивати |
|
партнерство. |
Липень 1997 р. |
П.Лазаренко подав у відставку, прем’єр-міністром став |
|
В.Пустовойтенко. |
Серпень |
Ухвалення Верховною Радою закону про вибори народних |
1997 р. |
депутатів за змішаною мажоритарно-пропорційною системою. |
19листопада |
Стартував американський космічний корабель «Колумбія», у складі |
1997 р. |
міжнародного екіпажу був перший космонавт незалежної України |
|
Леонід Каденюк. Після 16 діб польоту і успішного виконання |
|
програми екіпаж благополучно повернувся на Землю. |
29 березня Вибори до Верховної Ради України та місцевих органів влади.
1998 р. Вони відбулися відповідно до нового закону за змішаною мажоритарно-пропорційною системою. Участь в голосуванні взяли 70.8% виборців. У виборах в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі взяли участь 30 політичних партій та блоків. Найбільшу кількість голосів виборців здобули:
1)КПУ – 24.6%–84 депутатські мандати;
2)Народний рух України – 9.4%– 32 мандати;
3)блок соціалістичної та селянської партій – 8.6%–29 мандатів;
4)партія зелених України – 5.4%–19 мандатів;
5)народно-демократична партія – 5.0%–17 мандатів;
6)всеукраїнське об’єднання «Громада»– 4.7% –17 мандатів.
137 |
138 |
|
В одномандатних виборчих округах було обрано: |
|
регіонів; |
|
1) безпартійних – 11; 2) комуністів – 38; 3) членів НРУ – 13; 5) |
|
6) про ухвалення Конституції України на Всеукраїнському |
|
аграрної партії – 8; |
|
референдумі. |
|
4) народно-демократичної партії – 11. |
|
Результати референдуму виявилися такими: |
|
Стійкої парламентської більшості утворено не було. 7 липня 1998 |
|
по другому питанню – 85%; по 3-му – 89%; по 4-му – 90%; по 5-му – |
|
року після численних засідань і тривалих дискусій головою |
|
82% виборців. Отже більшість виборців підтримали винесені на |
|
Верховної Ради обрано лідера Селянської партії – О.Ткаченка. В |
|
референдум питання, але конкретного механізму їх імплементації до |
|
січні 2000 року у Верховній Раді утворено конституційну більшість |
|
Конституції України вироблено не було і тому вони лишилися |
|
(237 депутатів). Було переобрано керівництво Верховної Ради – |
|
простими побажаннями. |
|
головою став І.Плющ. |
15 грудня |
Рішення про закриття Чорнобильської АЕС. Це був акт доброї |
|
У Києві відбулося офіційне відкриття монетного двору |
||
Квітень |
2000 р. |
волі України. Уряди західних країн обіцяли надати допомогу як |
|
1998 р. |
Національного банку України. Востаннє монети в Україні |
|
компенсацію за втрату значної кількості електроенергії у зв’язку з |
|
виготовлялися ще за часів Київської Русі. |
|
припиненням роботи ЧАЕС. Проте обіцяної фінансової допомоги в |
Січень 1999 р. |
Розкол Народного Руху України (НРУ) на 2 частини: Український |
|
повному обсязі Україна й досі не отримала. |
|
«Касетний скандал». Поява за кордоном касетних записів майора |
||
|
народний Рух очолив Ю.Костенко і Народний Рух України – В. |
Березень |
|
|
Чорновіл. |
2001 р. |
Мельниченка (звинувачення причетності Президента Л.Кучми до |
|
В автомобільній катастрофі, при нез’ясованих обставинах, загинув |
|
зникнення журналіста Г.Гонгадзе). Загострення ситуації в Україні. |
25 березня |
|
Акція опозиції – «Україна без Кучми». |
|
1999 р. |
відомий політичний діяч, народний депутат, голова Народного Руху |
|
Відставка уряду В.Ющенка. Загострення політичної ситуації в |
|
України В’ячеслав Чорновіл. |
Квітень |
|
|
|
2001 р. |
Україні. Розпад депутатської більшості. Частина фракцій Верховної |
31 жовтня |
Вибори Президента України. Вибори відбулися у 2 тури – 31 |
|
Ради («Трудова Україна», СДПУ(о), НДП, КПУ) ініціювали |
1999 р. |
жовтня і 14 листопада. У першому турі брали участь 15 кандидатів |
|
відставку уряду В.Ющенка. |
|
(згодом 2 зняли свої кандидатури). У другий тур вийшли чинний |
|
Прем’єр-міністром України призначено А.Кінаха. |
|
Президент Л.Кучма (36.5%) і лідер КПУ – П.Симоненко(22.3%). За |
Травень |
|
|
результатами другого туру Президентом було обрано Л.Кучму |
2001 р. |
Вибори до Верховної Ради України. Характерною особливістю |
|
(56.2% виборців), П.Симоненко набрав 37.8%. |
31 березня |
|
|
Призначення прем’єр-міністром голови Національного банку |
2002 р. |
виборів 2002 року є створення потужних партійних блоків. До блоку |
Грудень |
|
«За єдину Україну» ввійшли центриські партії ( НДП, Партія |
|
1999 р. |
України В.Ющенка. |
|
регіонів, Партія промисловців і підприємців, Аграрна партія |
|
В Україні відмінено смертну кару. |
|
України, «Трудова Україна), лідер В. Литвин. До блоку «Наша |
22 лютого |
|
Україна»– праві партії (НРУ, УНР, «Реформи і порядок», «Вперед |
|
2000 р. |
|
|
Україно» та інші). До блоку Ю.Тимошенко (БЮТ) – Всеукраїнське |
|
|
|
об’єднання «Батьківщина», українська народна партія «Собор», |
Березень |
Представлено програму Кабінету міністрів на чолі з В.Ющенком |
|
УРП). |
2000 р. |
«Реформи заради добробуту». Втілення програми у життя мало |
|
У виборах узяли участь 69.6% виборців. За 4-ри відсотковою межею |
|
створити умови виходу з кризи, підняти Україну до рівня |
|
в багатомандатному окрузі залишилося 27 партій і виборчих блоків |
|
європейських держав. |
|
(серед них блок Н. Вітренко – 3.22%, УНА – 0.04%). |
|
Всеукраїнський референдум на який винесено 6 питань: |
|
До парламенту увійшли за багатомандатним округом «Наша Україна |
16 квітня |
|
(23.5%) – 70 депутатів; КПУ (20.0%) – 59 осіб; «За єдину Україну» |
|
2000 р. |
1) про виявлення недовіри до Верховної Ради; |
|
(11.8%) – 35 осіб; БЮТ (7.2%) – 22 депутати; СПУ (6.9%) – 20 |
|
2) про право Президента на розпуск Верховної Ради, якщо вона |
|
депутатів; СДПУ (о) (6.3%) – 19 осіб. |
|
впродовж місяця не сформує постійно діючу більшість, або не |
|
За одномандатними виборчими округами до Верховної Ради |
|
затвердить державний бюджет; |
|
пройшло 219 осіб. |
|
3) про скасування депутатської недоторканості; |
|
Кількісний склад фракцій Верховної Ради: «За єдину Україну»–175 |
|
4) про скорочення кількості народних депутатів із 450 до 300; |
|
народних депутатів; «Наша Україна»–119; КПУ – 63; СДПУ (о) – 31; |
|
5) про заснування верхньої палати Верховної Ради як представника |
|
БЮТ – 23; СПУ – 22. |
139 |
140 |