історія україни _ хронологічний довідник

41

42

Військово-адміністративним центром стало м. Катеринодар (тепер

Повітові школи, що були другим ступенем у системі початкової

Краснодар).

освіти, спочатку були двокласні, а за статутом 1828 р. – трикласні. У

них вивчали російську мову, географію, історію, арифметику,

1806 р.

До Чорноморського козацького війська приєднали Кавказьке військо

природознавство, фізику, малювання. У повітових школах навчались

і перейменували його на Кубанське козацьке військо.

здебільшого діти дворян і чиновників.

Збудовано м. Миколаїв, де почали будувати військові і торгові

Гімназії (середні школи) – до них приймали майже виключно дітей

1788 р.

дворян і чиновників. Спочатку навчання тривало 4 роки, а за

кораблі.

статутом 1828 р. – 7 років. У гімназіях викладали латинську,

1789-1793 рр.

Селянське повстання в с. Турбаї (Полтавщина). Це найбільший

німецьку і французьку мови, історію, географію, початковий курс

філософії і словесник наук, математику, фізику, природознавство,

антикріпосницький виступ кінця 18 ст. Поміщики почали

політичну економію, малювання. 1828 р. – з навчальних планів

закріпачувати селян, збільшувати панщину та інші повинності.

гімназій

було

виключено

природознавство,

філософію,

Спочатку селяни вели боротьбу мирними методами (подавали

політекономію, а введено викладання «закону Божого», «священної і

скарги). Пізніше взялися за зброю, вбивали поміщиків,

церковної історії», грецької мови.Царизм свідомо гальмував

організовували самоврядування. Через складне

становище

розвиток науки. У 1856 р. на 100 жителів України припадало по 0,6

(французька буржуазна революція, війна з Туреччиною) царський

учня, а в США -1- на 5 жителів, у Франції і Англії – 1 учень на 11

уряд не зразу застосував силу. У 1793 р. в Турбаї

були введені

жителів. 1827 р. указ імператора про заборону допуску в середні і

війська з гарматами, які і розправилися з повстанцями. Більшість

вищі навчальні заклади вихідців із кріпосних селян.

було катовано і з тавром на лобові «вор» відправлено на заслання до

Відкриття Харківського університету. З ініціативи українського

Сибіру. Решту жителів переселили в Таврію, а село стерто з лиця

1805 р.

землі.

дворянина Василя Каразина, якому вдалося отримати дозвіл царя

На місці колишньої фортеці Ходжибей виникла Одеса, яка стала

Олександра 1, були зібрані кошти (400тис. рублів зібрало

1794 р.

слобідсько-українське дворянство,181 тис. пожертвувало купецтво

центром торгівлі всієї Південної України.

Харкова, 108 тис. – дворяни Катеринославщини, а нащадки козаків -

Указ царя Олександра І, яким купцям, міщанам і державним селянам

жителі Харкова виділили 125 десятин землі). Першим ректором

1801 р.

університету став російський літературознавець і філософ Іван

надавалося право купувати землю незаселених кріпаками. Цим

Рижзький (у 1841-1849 рр. ректором був укр.письменник П. Гулак-

прискорювався буржуазний розвиток сільського господарства.

Артемовський). Харківський університет став значним осередком

Указом було заборонене будівництво церков в «малороссийском

наукового і культурного життя в Україні. У рік відкриття у ньому

1801 р.

навчалося 65 студентів, а в 1855 р. – 492. Серед них переважали діти

стиле». Були заборонені вертепи, колядки,щедрівки як пережитки

дворян і чиновників.

поганства.Заборонено різьблені скульптури у церквах та ікони в

Російсько–турецька війна, яка закінчилася поразкою Туреччини. За

українському стилі, зокрема як Божа Мати в Короні.У богослужіння

1806–1812 рр.

заборонено вживати книжки видані Києво-Печерською лаврою, всі

Бухарестським мирним договором (1812 р.) до Росії відійшли землі

книжки замінено московськими-синодайними.

між Дністром і Прутом, які стали називатися Бесарабією. Тут поряд з

Царський указ про «вільних хлібопашців». Передбачав можливість

територіями, населеними в основному молдованами, були і землі де

1803 р.

переважало українське населенняІзмаїльський, Акерманський та

звільнення від кріпацтва окремих селян та їх родин за викуп на

Хотинський повіти.

основі спільної домовленості поміщиків і селян. Цей указ становища

Вторгнення французьких військ в межі Російської імперії. Російсько-

не змінив, оскільки: поміщики не хотіли втрачати свою основну

1812 р.

робочу силу, а селяни-кріпаки не мали коштів для свого викупу.

Французька війна. Політичні плани імператора Наполеона щодо

Було затверджено «Попередні правила народної освіти» (1803 р.), а

України передбачали відокремлення українських земель від Росії і їх

1803-1804 рр.

поділ. Частина Правобережної України мала відійти до Великого

в 1804 р.- статут начальних закладів. Передбачалося 4 типи шкіл:

Герцогства Варшавського(тобто до Польщі), Волиньдо Австрії, а у

1) парафіяльні; 2) повітові; 3) губернські (гімназії); 4) університети.

Лівобережній та Південній Україні планувалося створити три

У парафіяльних школах, які створювалися при церковних парафіях і

держави- «наполеоніди»-військово-адміністративні утворення під

які були початковими, навчання продовжувалося 4-6 місяців в селах

протекторатом Франції. Чорноморське узбережжя та Крим передати

і до 1 року у містах. Дітей навчали (російською мовою) читати,

Туреччині.

писати, перших дій арифметики, основ православної віри.

43

44

Липень-

Формування українського козацького війська та ополчення. Згідно

1817 – 1822 р.

Виникнення масонських лож в Україні. Масони – різновид

вересень

маніфесту Олександра 1 створювалися козацькі полки. Їм обіцяли,

суспільного руху. Вони сповідували ідею Бога – Великого Майстра

1812 р.

що після закінчення війни всі воїни українських козацьких полків

Всесвіту та ідею єдиної людської спільноти. Гасло масонів –

разом із сім’ями вважатимуться навічно приналежними до вільного

„Свобода, рівність, братерство”.

козацького стану з надільними земельними ділянками. До ополчення

1817р.– масонські ложі в Одесі: ”Понт Євксинський” /70 осіб/.

набиралися кріпаки за згодою поміщика, а вихідці з інших станів-

Засновник граф О. Ланжерон. Члени ложі: І.Орлай; І.Котляревський

добровільно. Активну участь у формуванні ополчення брав

та ін. „Трьох царств природи”. Члени ложі онуки останнього

український письменник Іван Котляревський. Усього було

гетьмана України Петро і Кирило Разумовські;

сформовано козацького війська і ополчення майже 70 тисяч осіб. На

1818 - 1819 рр. – в Полтаві масонська ложа „Любов до істини” /23

потреби війни населення України пожертвувало 9 млн 27 тис.

особи/. Очолив: М. Новиков. Члени ложі: І. Котляревський,

карбованців, 13.5 пудів срібла, кілька кілограмів золота. 1816 р. всі

В. Лукашевич, С. Кочубей та ін. 1818 – 1822 рр. – в Києві масонська

привілеї у козаків відібрали, а їх самих повернули до попереднього

ложа „З’єднання слов’ян” /80 осіб/. Члени ложі: В. Роснішевський,

стану. Чимало з них у 1820-25 рр. виїхали на Кубань, де вони

П. Харлинський, П. Олізер. 1822р. – діяльність лож була заборонена

влилися до Кубанського війська. Ополченські полки було

царським указом.

розформовано і солдати повинні були повернутись у кріпацтво.

1818 р.

У Перербурзі видано книгу «Граматика малоссийского наречия»

Селянський рух на Поділлі під керівництвом Устима Кармелюка.

1813-1835 рр.

О. Павловського – першої наукової граматики української мови. Цим

Участь у селянському русі, що тривав більше 20 р. взяли понад 20

було започатковано українське мовознавство.

тис. кріпаків. Було здійснено понад 1000 нападів на панські маєтки.

Власті 4 рази засуджували Кармелюка до каторжних робіт і

1819 р.

Князь М. Цертелєв видав у Петербурзі першу збірку „Опыт

відправляли до Сибіру. Але він щоразу тікав і знов очолював

собрания малороссейских песней”, що започаткувала українську

боротьбу. У 1835 р. його підступно вбили.

фольклористику.

1816-1819 рр.

У Харкові видався перший масовий популярний часопис

1819 р.

Повстання військових поселенців у Чугуєві Харківської губернії.

«Украинский вестник».

Повсталі висунули вимогу ліквідації військових поселень. Проти

Створення військових поселень, які були особливим видом

повсталих кинули регулярні війська, озброєні гарматами. Було

1817 р.

вчинено жорстоку розправу, від шпіцрутенів загинуло 80 осіб. 1829р.

кріпаччини. В Україні військові поселення були розміщені в

повстали військові поселенці у Шебелинці Слобідської України

Харківській, Катеринославській і Херсонській губерніях. Військові

/Харківська губернія/. Загинуло 109 повстанців, 143 учасників

поселенці не тільки проводили регулярні військові навчання, а й

повстання заарештували.

виконували різні сільськогосподарські роботи. Їхні діти – кантоністи

Декабристський рух. Створення управ Петербурзького „Союзу

з семирічного віку також відбували військову муштру. Мешканці

1819 – 1820 рр.

військових поселень не мали особистих прав і свобод, права на

благоденства” в Тульчині та Полтаві.

земельну власність. Робочий день поселенців регламентувався, за

Відкрито у Ніжині гімназію на гроші канцлера Росії князя О.

особистим життям здійснювався суворий нагляд. Військові

1820 р.

поселення були скасовані 1857 р.

Безбородька. В ній вчилися М. Гоголь, Є. Гребінка та інші. 1832р. -

1817 р.

Повстання бузьких козаків на Херсонщині. Очолювали повстання

її перетворено на гімназію вищих наук.

Виникло „Південне товариство” на місті Тульчинської управи

Панас Бабиченко і Герасим Гетьманенко. На придушення повстання

1821 р.

було кинуто 10 тис. солдат російської армії. Повстання було

після розпаду „Союзу благоденства. Мета товариства: шляхом

розгромлено. 100 повстанців було засуджено до страти, покарання

військового перевороту повалити самодержавство і перетворити

шпіцрутенами (проведення засуджених крізь стрій) та до вічної

Росію на централізовану республіку з однопалатним парламентом.

каторги.

Ліквідувати кріпосне право. Декабристська організація в Україні

За наказом царського уряду було закрито Києво-Могилянську

діяла в 3-х управах:

1817 р.

1) Тульчинська /на чолі з П. Пестилем, автором програми „Руська

академію,а через два роки в її приміщенні було відкрито духовну

правда”/

академію, яка проіснувала до 1920 р. В 1991 р. Києво-Могилянську

2) Кам’янська /на чолі – В. Давидовим і С. Волконським/

академію відновлено, її надано прав міжнародного університету.

Васильківська /на чолі – С. Муравйовим-Апостолом/.

45

46

47

48

Куліш та ін. Активно співпрацював з товариством Т.Шевченко.

дуже малим, бо ці нововведення було припинено в 1855 р.

Усього було 12 активних членів, біля 100 осіб підтримувало з

Г. Андрузький підготував проект ”Начерки конституції

братством активні зв’язки. Програмні положення братства були

1850 р.

викладені у „Книзі буття українського народу”, „Статуті Кирило-

республіки”, який передбачав створення федерації слов’янських

Мефодіївського товариства” та відозвах. Товариство ставило за мету:

країн без Росії. Він був заарештований і засланий до в’язниці

1) об’єднати всі слов’янські народи в одну федерацію на засадах

Соловецького монастиря на Білому морі.

рівності, свободи;

Кримська війна. Причини – намагання Росії посилити свій

2) скасувати кріпацтво та сомодержавство;

1853-1855 рр.

вплив

3) ліквідувати нерівність між людьми;

на Балканах і розгромити Османську імперію, захопити протоки

4) запровадити загальну освіту серед народу;

Босфор і Дарданелли. Турецький султан оголосив війну Росії.

5) перебудувати суспільство на засадах християнства, поступово

Воєнні дії відбувалися на Чорному морі, Дунаї і на Кавказі. В

поширити християнський лад на весь світ:

листопаді 1853 р. російський флот в складі 8 кораблів під

6) проголошували ідею месіанства українського народу, який має

командуванням віце-адмірала П. Нахімова прорвалися в Сінопську

історичне покликання, підняти інші народи на боротьбу за

бухту і знищили турецьку ескаду, яка налічувала 13 кораблів. У

національне визволення тощо.

полон попав штаб турецького флоту на чолі з командуванням Осман-

Практична діяльність Товариства зводилась до написання

пашою. Оскільки Туреччині загрожував розгром, у березні 1854 р.

прокламацій, звернень до „братів-українців”, до „братів

Англія і Франція оголосила війну Росії. Основним театром воєнних

великоросіян і поляків”, поширення творів Т. Шевченка, розробки

дій став Крим. Героїзм народних мас /у війні брали брали участь

проектів запровадження мережі початкових навчальних закладів в

багато українців-солдат і матросів/ не міг компенсувати воєнно-

Україні, видання книг. Проіснувало воно недовго /14 місяців/, за

технічної та економічної відсталості Російської імперії. Кримська

доносом провокатора студента Петрова було викрите і розгромлене

війна закінчилася поразкою Росії і підписанням Паризького мирного

жандармами.

Членів Товариства засуджено до

різних строків

договору (18 березня 1856 р.). Росії заборонялося тримати на

ув’язнення та заслань, але найжорстокіше покарали Т.Шевченка,

Чорному морі військові кораблі та будувати на узбережжі

його відправили у солдати на 10 років із забороною писать і

укріплення.

малювать.

„Київська козаччина”. Масові виступи селян, породжені чутками

Кирило-Мефодієвське Товариство було першою політичною

березень-

організацією української інтелегенції, яка мала програму

квітень 1855 р.

про запис у козаки для участі у Кримській війні та визволення за це з

національного відродження України. Поява та діяльність цього

кріпацтва, отримання землі. Селянський рух охопив 422 села в

Товариства стала початком переходу від фольклорно-етнографічного

Київській губернії. Царський уряд жорстоко розправився з

до літературно-просвітницького /пропагандистського/

етапу

повстанцями.

національного розвитку.

весна – літо

„Похід у Таврію за волею”. Цей рух охопив Катеринославщину,

1847 – 1848 рр. „Інвентарні

реформи” генерал-губернатора

Бібікова

на

1856 р.

Херсонську та деякі інші губернії, всього 574 села, з населенням 76

Правобережній Україні. Були спричинені надзвичайно жорстокою

тис. душ. Він був породжений чутками про заселення кріпаками

експлуатацією селян на Правобережній Україні. Суть реформ:

зруйнованого війною Кримського півострова. Там вони повинні були

- було обмежено свавілля поміщиків над селянами;

отримати волю та землю. Царський уряд на боротьбу з цим рухом

- встановився чіткий порядок відбування панщини й точно

відправив війська, які придушили його.

визначалася кількість днів, протягом яких селянин мав працювати на

„Хлопоманство”. Народницько-культурна течія української

поміщика (панщина обмежувалась 3-ма днями на тиждень);

Кінець 1850 р.

- всякі натуральні побори на користь поміщика скасовувалися;

інтелегенції Правобережної України. Ідеолог – В. Антонович, тоді

- всі додаткові роботи селяни могли виконувати лише за окрему

студент випускного курсу Київського університету. Займалися

плату;

етнографічною діяльністю, піднесенням національної, політичної

- поміщики не мали права втрачатися в особисте життя своїх селян,

свідомості селян, мріяли про скасування кріпацтва, ліквідацію

каратиїх без суду, переводити їх в дворові тощо…

царизму. Погляди В. Антоновича підтримали Т. Рильський, К.

У кожному поміщицькому маєтку запроваджувалася інвентарна

Михальчук, П. Житецький. Вони розмовляли українською мовою,

книга, до якої записувалися норми панщини та інші кріпацькі

вбиралися в національний одяг,дотримувалися народних звичаїв.

повиннисті.

Отже ці заходи певною мірою полегшили становище українського

1859 р.

Виникла перша Громада /напівлегальне політичне об’єднання/ в

селянства, але практичне значення інвентарних реформ виявилося

Петербурзі. До складу Громади увійшли, повернувшись

після

49

50

амністії із заслання, колишні члени Кирило-Мифодіївського братства

зобов’язані або повертати поміщику грішми, або відробити на

М. Костомаров, В. Білозерський, П. Куліш, А згодом Т. Шевченко.

поміщика. 94 % селянських сімей одержали мізерні наділи /до 5

Вони переслідували мету: сприяти розвиткові освіти, свободі

десятин/. Але все таки реформи 1861 р. створили умови для

літературного слова, поширенню національної ідеї. Вони почали

розвитку капіталізму в Росії.

видання першого в Росії українського часопису „Основа” /1861 р./

Смерть Т. Шевченка. Похований на Смоленському кладовищі у

(редактор В. Білозерський).

10 березня

Перша Громада виникла в Україні у Київському університеті з

1861 р.

Петербурзі. 22 травня 1861 р. тіло Шевченка перевезли в Україну і

таємного гуртка хлопоманів /1861 р./. Вона налічувала 300 членів,

перепоховали на Чернечій горі в Каневі.

Очолив громадівців В. Антонович. Весною 1861 р. Громади існували

Фінансова реформа

у Києві, Одесі, Полтаві, Чернігові. 1862 р. надрукована стаття В.

1862 р.

Антоновича „Моя сповідь” в якій яскраво заявлена позиція

1. Було централізовано управління грошовим господарством у руках

громадівців-українців Відповідаючи на обвинувачення поляків в

міністерства фінансів.

тому, що Антонович „перевертень”, народжений шляхтичем він

2. Створено державний банк.

начебто зрадив поляків – він наголосив , що „повертається до

3. Введено єдиний державний ревізійний центр.

української народності, колись покинутої ... предками” і „невтомною

4. Створено єдині державні каси, що зосереджували у своїх руках усі

працею і любо’ю ... винагородити все зло, завдане ними народові” і

прибутки і витрати держави.

далі „єдина зброя, яку ми бажаємо дати нашому народові, це не ніж,

5. Введено акцизне обкладання спиртних напоїв.

не коса – а совість і наука”. Громадівці відкривали недільні та

6. Збільшено податки на товари масового споживання.

щоденні школи, працювали в них учителями; виступали з лекціями,

7. Було встановлено гласність бюджету, державний розпис прибутків

організовавули публічні бібліотеки, поширювали серед населення

і видатків став публікуватися в пресі.

твори Т. Шевченка М. Вовчка і т. д.

П.Чубинський написав

вірш

„Ще

не вмерла

Україна”

1862 р. – активних членів кількох громад було заарештовано;

1862 р.

закрито недільні школи; припинено випуск „Основи”.

/надрукований в 1863 р./. Він швидко поширився серед української

Ліквідація кріпосного права в Російській імперії. Олександр ІІ

молоді. Музику написав західноукраїнський композитор М.

19 лютого

Вербицький. Незабаром ця пісня-вірш фактично стала національним

1861 р.

підписав „Маніфест” про скасування кріпацтва і „Положення про

гімном. 16 січня 1992 р. його було проголошено офіційним

селян, звільнених від кріпосної залежності”. В Україні ці документи

державним гімном України.

почали обнародуватись з 9 березня. У результаті реформи

Польське повстання проти гноблення царської Росії. Крім Польщі

скасовувалась особиста залежність селянина від поміщика. Селяни

Січень 1863 р.-

діставали особисту свободу:

квітень1864 р.

охопило також і Правобережну Україну. Учасники польського

- поміщик не мав права купувати, продавати, дарувати селян;

визвольного руху розповсюджували серед населення відозви,

- селяни могли тепер вступати в шлюб без дозволу поміщика;

листівки, прокламації, зокрема

„Грамоту сільському

народові”

- селяни могли вступати на службу або в навчальні заклади,

(„Золоту грамоту”). У цій „Грамоті” проголошувалося воля й

переходити в інші верстви суспільства (міщан, купців та ін.).

рівність селян з іншими громадянами, а землі якими користувалися

Селяни діставали економічні права:

на той час селяни, їх власністю. Але українське селянство не

- могли самостійно укладати договори і торговельні угоди;

довіряло польському панству й не пішло за ним. Росія за допомогою

- могли вільно займатися промислом чи торгівлею;

Австрії та Прусії придушила повстання, розправившись з його

- мали право придбати рухоме і нерухоме майно, вільно ним

учасниками.

розпоряджатися та одержувати його за законом у спадок.

Валуєвський циркуляр про заборону української мови. Міністр

Але ставши вільними селяни залишалися „нижчим” станом

Липень1863 р.

суспільства. Поміщики повинні були за плату надати селянам

внутрішніх справ Росії П. Валуєв видав указ за яким:

невеликі за розміром наділи. До укладання з поміщиками викупної

1. суворо заборонялося

друкування

українською мовою книг

угоди селяни вважалися тимчасово зобов’язаними і повинні були

„навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу”;

відробляти і сплачувати оброк. Термін сплати викупу закінчувався в

2. заборонялося видавати українською мовою педагогічну, церковну,

1881 р. Передбачалося, що уряд компенсує поміщикам 80%

наукову літературу й підручники;

вартості землі у вигляді облігацій, а селяни мали виплачувати

3. саме навчання українською мовою визначалося як політична

урядові цю суму разом із процентами протягом 49 років (до 1907 р.

пропоганда, а ті хто за неї брався, звинувачувалися у „сепаратиських

селяни виплатили державі понад 1,5 млрд. крб., що набагато

задумах, ворожих Росії й погибельних для Малоросії”.

перевищувало вартість землі). Решту вартості землі селяни були

У ньому заявлялося, що „ніякої української мови немає, не було і не

51

52

може бути”, що є лише, малоросійське „наріччя” російської мови.

заплатити за навчання.

Дозволялося писати малоросійським „наріччям” тільки художні

4.

Університети отримали більшу автономію (1866 р.).

твори.

5.

Було вдосконалено програми навчання.

1864 р.

Земська реформа. Створювалися губернські і повітові земські

1864 р.

Військова реформа.

зібрання /розпорядчі органи/ та земські управи /виконавчі органи/.

1.

Реформа передбачала поділ території Росії на 15 військових

На Лівобережній Україні було створено 6 губернських і 60 повітових

округів, три з них було на Україні: Київський,Одеський,

земських управ.

Харківський.

1. Земства були виборними /члени земств обиралися на 3 роки/.

2.

Статут про військову повиннісь від 1 січня 1874 р. ліквідував

2. Земства були загальностановими /в них брали участь стани, що

рекрутські набори і службу протягом 25 років, і вводив загальну

мали у власності землю – великі землевласники, духовенство,

військову повинність для всіх чоловіків, які досягли 20 років.

міщани, селяни/.

3.

Строк служби встановлювався: у сухопутних військах – 6 років

3. Земства займалися лише господарськими і культурними справами

дійсної служби і 9 років у запасі; на флоті – 7 років і 3 роки в запасі.

на території повіту і губернії:

Особо, що мали вищу освіту, служили від 6 місяців до 4 років.

- засновували школи;

4.

Відкривалися військові і юнкерські училища.

- організовували лікарні;

5.

Армію було переозброєно і переобмундировано.

- піклувалися про шляхи, торгівлю;

6.

Дворяни і духовенство звільнялося від військової служби.

- опікувалися соціальними проблемами, зокрема притулками тощо.

4. Нагляд за земствами покладався на губернатора і міністра

1864 р.

В

Києві почав виходити офіційний Російський часопис

внутрішніх справ, які мали право вето на всяке рішення земств. На

„Киевлянин” /ред.В. Шульгін/, який щедро субсидіював уряд. За

Правобережжі через повстання польської шляхти земства

своїм змістом „Киевлянин” спочатку був антипольським, але згодом

запровадили лише в 1911 р.

повів боротьбу з „українським сепаратизмом”.

1864 р.

Судова реформа.

1865 р.

Цензурна реформа.

1. Замість станового вводився безстановий суд, незалежний від

1.

Були створені спеціальні органи цензури.

адміністрації та чиновників. До реформи кожен стан мав свій суд.

2.

Цензурні установи вилучалися з відання міністерства народної

2. Замість закритого – відкритий „гласний” суд, де судовий процес

освіти і підпорядковувалися міністерству внутрішніх справ

відбувався публічно, відкрито.

3.

У складі міністерства внутрішніх справ створювалося головне

3. В судовому процесі брали участь дві сторони – обвинувачений і

управління у справах друку і комітет іноземної цензури.

обвинувачувач /прокурор/. Вперше запроваджувалась участь

4.

Продовжувала діяти й церковна цензура.

адвоката. Процес відбувався на принципах змагальності.

Заснування Новоросійського університету в Одесі.

4. Винність або невинність підсудного визначали присяжні

1865 р.

засідателі – представники від населення, що призначалися за

Побудовано першу залізницю в Україні між Одесою та Балтою.

жеребом з числа заможних громадян, бо вимагався майновий ценз.

1865 р.

Судова реформа була найбільш послідовною порівняно із іншими

Будівництво залізниці Київ-Одеса.

реформами, але й вона зберігала деякі кріпосницькі пережитки: для

1866-1871рр.

селян існував становий волосний суд, залишалися окремі суди для

Реформа Міського самоврядування.

духівництва /консисторії/, для військовослужбовців, для розгляду

1870 р.

„державний злочинів”, які передавалися із суду присяжних до

1.

В усіх містах України обиралися безстанові органи міського

військових судів.

управління – міські думи строком на 4 роки.

Шкільна реформа.

2. У виборах членів міських дум – гласних – формально мали брати

1864 р.

участь всі платники податків, які досягли 25-річного віку. Вони

1. Було запроваджено єдину систему початкової освіти.

відповідно до сплачуваної суми податків поділялися на 3 курії,

2. Створювалася мережа чоловічих і жіночих, класичних і реальних

кожна з яких сплачувала третину податків і на своїх зборах обирала

гімназій.У класичних гімназіях переважали гуманітарні предмети, їх

третину гласних. Це забезпечувало у міській думі перевагу

випускники без іспитів могли вступити до університетів.

заможним верствам.

Реальні гімназії мали природничий цикл – після їх закінчення було

3.

Міська дума обирала на своїх зборах міського голову і

право вступу лише до вищих технічних навчальних закладів.

виконавчий орган - міську управу, які й були постійнодіючими

3. Право на освіту отримували всі стани, які були спроможні

органами міського управління.

53

54

4. Міські управи і думи відали господарськими питаннями,

1874 р.

«Ходіння в народ», революційної народницької молоді, для підняття

турбувалися про благоустрій міст, про міську торгівлю і

селянства на соціальну революцію. Переодягнувшись у простий

промисловість, про комунальне господарство, школи, лікарні,

одяг, народники під виглядом шевців, слюсарів, теслярів, вчителів,

транспорт. У своїй діяльності вони повністю підлягали губернатору і

фельдшерів тощо йшли в села, вели бесіди з селянами, читали й

міністру внутрішніх справ.

поширювали популярні книжки, в яких розповідалося про тяжке

Заснування «Старої громади»,

життя народу й містилися заклики до революції. Під кінець 1874 р.

1870 р.

що

стало

другим етапом

близько тисячі учасників «ходіння в народ» було заарештовано.

громадівського руху. У Києві за підтримки М.Драгоманова, О.Русова

Слідство тривало 3 роки й закінчилося «процесом 193–х» під час

відновилася громада, під

назвою

«Стара громада» на чолі з

якого багатьох народників було засуджено до каторги. «Ходіння в

В.Антоновичем. Вона об’єднала

тогочасну

українську

народ» не досягло поставленої мети.

інтелектуальну еліту, яка утримувалася від політичної діяльності, а

Діяльність гуртка «південних бунтарів», утвореного з колишніх

віддавала перевагу культурницьким та освітнім заходам. 1873 р.

1875 р.

членам Київської громади вдалося добитися відкриття в Києві

членів «Київської комуни», всього до 30 осіб, яких очолив – Яків

Південно – Західного відділу Російського географічного

Стефанович. Вони намагалися утворити серед селян організацію для

товариства (проіснував до 1876 р.), який досліджував історію,

підготовки їх до повстання. Найбільш реально це виявилося у так

географію, економіку, статистику, фольклор України. Були видані 2

званій «Чигиринській змові». Було створено селянське таємне

томи «Записок», 1874 р. організували в Києві третій Всеросійський

товариство «Таємна дружина», до якого вступило до 1 тисячі селян

археологічний з’їзд. Було зібрано, підготовлено і видано 7 томів

Чигиринщини. Поширювалися начебто від імені царя «Височайші

етнографічностатичних матеріалів. 1873 р. громадівці заснували

грамоти» із закликом ділити землю. 1877 р. «Таємна дружина» була

Історичне товариство Нестора-літописця, 1875 р. викупили російську

викрита і багато її учасників було заарештовано.

газету «Київський телеграф», яку цілий рік утримували як свій

друкований орган. «Стара Громада» придбала могилу Шевченка в

1875 р.

Внаслідок антиукраїнських репресій, за особистим наказом царя, з

Каневі, яку за допомогою Золотоноського земства впорядкувала і

посади доцента Київського університету було звільнено Михайла

поставила залізний хрест. Довкруги могили розбили великий парк і

Драгоманова. Він змушений був виїхати за кордон.

побудували сходи для виходу на гору. 1876 р. – було закрито газету

Емський указ імператора Олександра ІІ.

«Київський телеграф», розігнано Південно-Західний відділ

1876 р.

Російського географічного товариства. Активні діячі громадівського

В 1875 р.створено комісію для розгляду засобів боротьби з

руху зазнали переслідувань.Рятуючись, П.Чубинський виїхав до

українофільством. У висновках комісії зазначалося: «Допустити

Петербурга, а Ф. Вовк, С. Подолинський, М. Драгоманов – за

окрему літературу простонародною говіркою означало б закласти

кордон. Пізніше в др.половині 70-х років серед молодої української

міцні підвалини для переконання можливості відокремлення України

інтелігенції посилюються незадоволення поміркованою, лише

від Росії, хай навіть у далекому майбутньому»18 травня 1876 р.

культурницькою діяльністю громад,

виникають

більш радикальні

ознайомившись із цими рекомендаціями комісії під час лікування на

гуртки, які почали називати «Молодими громадами».

німецькому курорті Емс, Олександр ІІ підписав Емський указ, згідно

з яким:

1872 р.

У Бахмутському повіті на березі р.Кальміус відкрився металургійний

1. заборонялося видання українською мовою як оригінальних творів,

завод

Новоросійського

товариства, що

належав

англійському

так і перекладів(навіть текстів до нот);

капіталісту Джону Юзу. Поруч було закладено гірниче селище

2. заборонялося завезення до імперії українських книг і брошур,

Юзівка (тепер Донецьк).

надрукованих за кордоном;

1872 – 1873 рр. Створення та діяльність народницьких гуртків в Україні, в Києві,

3. не дозволялося

ставити п'єси

й

влаштовувати концерти

«малоросійською говіркою»;

Одесі, Херсоні, Харкові. В Києві революційно-народницький гурток

4. наказувалося посилити нагляд, щоб у початкових школах не

очолив студент Київського університету П. Аксельрод. 1873 р. у

велося викладання українською мовою і щоб з бібліотек навчальних

Києві утворився бунтарський гурток «Київська коммуна», до якого

закладів були вилучені книги українською мовою;

входили: В.Дебогорій-Мокрієвич,К.Брешковська, М.Судзиловський,

5. вирішено закрити Південно-Західний відділ Російського

Й.Каблиць, Я.Стефанович. Народники вірили, що всі проблеми

географічного товариства і припинити видання газети «Киевский

будуть вирішені в ході всеросійської соціальної революції,рушійна

телеграф».

сила якої – селянство. Їх мало цікавили національно – визвольні

Емський

указ

був

яскравим

проявом

гнобительської,

прагнення поневолених Росією народів.

колонізаторської політики царизму, він гальмував розвиток

української

культури і

національного

руху хоч

повністю його

55

56

припинити не зміг.

10 містах України, але в 1893 р. був розгромлений поліцією

1878-1872 рр.

Видання М.Драгомановим у Женеві журналу «Громада».

харківський осередок, а згодом і інші.

1896 р.

Відкриття перших пам’яток трипільської культури археологом

Видано українською мовою «Новий Заповіт» в перекладі П.Куліша

1880 р.

В.Хвойком.

та І.Пулюя.

1897 р.

Заснування Загальної Української Організації (ЗУО) на базі

Роз’яснення Міністерства внутрішніх справ щодо Емського указу

1881 р.

колишніх громад, об’єднавши їх у вільну федерацію, на чолі якої

1876 р. Не скасовуючи указу в нього було внесено деякі

стояла Рада. ЗУО очолили В.Антонович і О.Кониський.

послаблення:

Створення першої української політичної партії - Революційної

1. було дозволено друкувати на українській мові

крім творів

1900 р.

художньої літератури та історичних документів, ще й словники, але

української партії(РУП) на зборах студентських громад у Харкові. Її

російською абеткою;

засновниками були Д. Антонович, М. Русов, Л. Мацієвич, Б.

2. питання про українські вистави тепер вирішувала місцева влада.

Каменський. Програму РУП підготував адвокат М. Міхновський, в

Не дивлячись на послаблення, Емський указ фактично діяв до

брошурі «Самостійна Україна» (1900 р.) Головною метою було

революції 1905-1907 рр.

утворення незалежної, самостійної української держави: «Одна,

єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських

1882 р.

У Києві відкрито історико-етнографічний і літературний журнал

аж по Кавказькі». Інші соціально-економічні та політичні питання не

«Киевская старина». Він був заснований за ініціативи і при діяльній

були програмово розроблені. Невдовзі (у першому номері газети

участі іториків О.Лазаревського,

В.Антоновича,

Ф.Лебединцева

«Гасло» за 1903 рік) РУП фактично відмовилась від своєї

(перший редактор) і видавався при матеріальній допомозі

програмової брошури

«Самостійна

Україна»,

замість

гасла із

українського цукрозаводчика

В.Симиренка

та

поміщика,

«Кобзаря» Шевченка «Борітеся-Поборете!» стали користуватися

громадського і культурного діяча В.Тарнавського. Журнал виходив

лозунгом «Пролетарі всіх країн єднайтеся!». У 1904 році було

до 1907 року, коли його було перетворено на щомісячний журнал

розроблено проект програми партії, в якому РУП відмовилася від

«Україна».

ідеї самостійності України і перейшла на позиції автономізму,

Початок діяльності в Єлисаветграді (тепер Кіровоград) українського

відстоюючи ідею широкої політичної автономії України в складі

1882 р.

демократичної Російської республіки. 1905 року РУП розкололася і

професійноготеатру під керівництвом Марка Кропивницького.

припинила існування, частина її членів перейменували РУП на

Запроваджено новий університетський статут, який ліквідував

УСДРП (Українську соціал-демократичну робітничу партію). Її

1884 р.

лідерами стали В. Винниченко, С. Петлюра, М. Порш, Л. Юркевич.

автономію університетів.

1901 р.

Віддано в солдати 183 студенти Київського університету, які

Виступи студентів Харківського та Новоросійського університетів

1887 р.

вимагали прийняти назад до університету звільнених за участь у

із вимогою скасувати реакційний університетський статут.

сходках студентів.

1887 р.

Вийшов циркуляр про так званих «кухарчиних

дітей»,

що

1902 р.

Створення Української Народної Партії, групою однодумців М.

забороняв приймати до гімназії дітей, вихідців з нижчих верств

Міхновського, які вийшли з РУП. Ця партія весь час була чисельно

населення.

невеликою, але найбільш послідовною у відстоюванні самостійності

Утворення та діяльність «Братства Тарасівців». Нелегальна

української держави. Своєрідним маніфестом, катехізисом

1891-1893 рр.

самостійників стали «10 заповідей УНП» М. Міхновського.

українська організація з виразною політичною спрямованістю. Її

Основним гаслом – «Україна для українців». У 1903 році при УНП

учасники називали себе уже не українофілами, а «свідомими

була створена бойова організація самостійників «Оборона України»,

українцями». Заснували його студенти Харківського університету

яка мала вести боротьбу за здійснення ідеалів партії.

М.Базькевич, М. Байздренко, І. Липа і студент Київського

Відкриття пам‘ятника І. Котляревському в Полтаві. На нього

університету В.Боровик. На могилі Т.Шевченка в

Каневі

вони

1903 р.

заприсяглися на все життя бути вірними заповітам національного

з‘їхалися представники з цілої України. Організатори зверталися до

генія. Спочатку тарасівці стояли на самостійницьких позиціях, але

уряду за дозволом провести свято українською мовою, але уряд

згодом більшість вважала цю мету нереальною і перейшла на

дозволу не дав. Виняток зробили для гостей з Галичини і Буковини,

автономно-федералістські позиції.

Осередки товариства виникли в

бо вони заявили, що

не знають

російської

мови.

Делегати

57

58

відмовились виступати російською мовою і поклали на стіл президії

18-21 грудня

«Сорочинська трагедія». Повстання жителів села Великі Сорочинці

тексти своїх промов українською мовою.

1905 р.

Миргородського повіту Полтавської губернії було жорстоко

1904 р.

На з‘їзді Української Загальної Організації (УЗО), яка стояла на

придушено.

Діяльність 1 Державної Думи. Загалом від України було обрано

поміркованих ліберально-демократичних позиціях, було заявлено

27 квітня – 8

про неможливість обмежуватися лише культурницькою діяльністю і

липня 1906 р.

102 депутати. 42 з них об’єднались в Українську парламентську

про перехід до політичної діяльності та утворення політичної партії

громаду, головою якої було обрано адвоката з Чернігова І.Шрага.

– Української Демократичної партії (УДП) і ухвалено її програму.

Громада мала свій друкований орган - «Украинский вестник».

Лідери- О. Лотоцький, Є. Тимченко, Є. Чикаленко. Партія

Політичною платформою були вимоги автономії України,

відстоювала федеративний устрій Росії і автономію України в її

українізації державного управління та освіти. У липні 1906 року 1

складі, за проведення реформ. Оскільки програма задовільнила не

Дума була розпущена.

всіх членів, частина їх відкололася від УДП і в 1904 р. утворила

Українську радикальну партію – (УРП). Її керівники: Б. Гріченко,

9 листопада

Реформа П.Столипіна (міністра внутрішніх справ Росії),

С.Єфремов, Ф. Матушевський. Обидві партії були малочисельними

1906 р.

започаткована указом 9 листопада про вільний вихід із селянської

інтелигентськими групами. В кінці 1905 року УДП і УРП

общини і завершена законами від 14 червня 1910 і 29 травня 1911

об‘єдналися в одну Українську демократично-радикалну партію

років була направлена на капіталізацію сільського господарства.

(УДРП).

Скасовувались обов’язкові земельні общини і кожному селянинові

9 січня 1905 р.

«Кривава неділя» В Петербурзі, початок буржуазно-демократичної

надавалося право вимагати виділення йому землі «відруб» в одному

масиві. Селяни могли переносити туди свої господарські будівлі та

революції.

створювати хутір. Тільки угіддя (ліс, сіножаті) залишалися у

Повстання в Одесі та моряків на броненосці «Потемкин».

спільному володінні. Уряд створив спеціальний фонд із державних

14-25 червня

та викуплених селянським банком у поміщиків земель, які

1905 р.

Організатори повстання Г.Вакуленчук і П.Матюшенко, вихідці з

продавалися селянам з виплатою протягом 55,5 років. Передбачалося

України. У повстанні взяло участь 6 тисяч матросів. Намагалися

піднесення агрокультури, реорганізація місцевого самоуправління.

разом із робітниками захопити владу в Одесі. Спроба виявилася

Програма реформ могла бути реалізована протягом 20 років. Проти

невдалою. Команда вивела корабель до румунського порту

реформи виступили реакційні сили. 1911 року Столипін був вбитий

Констанца, передавши представникам іноземної преси та консулам

терористом. Столипінська реформа мала найбільший успіх в Україні:

«Звернення до всього цивілізованого світу».

сформувався прошарок заможного селянства.

17 жовтня

Цар Микола ІІ затвердив Маніфест «Про вдосконалення

20 лютого - 3

Діяльність ІІ Державної Думи. Українські губернії представлені

1905 р.

державного ладу», яким «дарував» населенню громадянські

червня 1907 р.

102 депутатами. В Українській думській громаді 47 депутатів.

свободи, особисту недоторканість, свободу слова, сумління, друку,

Видавалася газета «Рідна справа», журнал «Вісті з Думи». Громада

зібрань і спілок. Водночас засновувалась Державна Дума.

виступила за надання Україні автономії, амністії політичних в’язнів,

Утворення шовіністичної чорносотенної організації «Союзу

свободу слова, друку та українізацію освіти. З аграрного питання

Жовтень

спільної думки не було. Керівництво громади стояло за втілення

1905р.

російського народу», яка діяла в багатьох містах України. Лідери –

програми шляхом реформ, закликало йти на компроміси з царатом.

О.Дубровін, В.Пуришкевич. Вона вчинила низку кривавих

Царський Маніфест про розпуск ІІ Державної Думи, зміни

єврейських погромів в Одесі, Києві, Чернігові.

3 червня

У Севастополі повстали моряки 12 кораблів Чорноморського

1907 р.

виборного законодавства. Цим була завершена буржуазна революція

15-16

1905-1907 рр. В країні був проголошений надзвичайний стан,

листопада

флоту. Їх очолив лейтенант П.Шмідт. Повсталі висунули вимоги

вводилися військові суди(трибунали), які засуджували до страти

1905 р.

до царя – скликати Установчі збори. Після 13 – годинного бою

сотні повсталих селян, робітників, заборонені демонстрації.

виступ було придушено. П.Шмідта та його помічників розстріляли за

Політичні партії були вимушені піти в підпілля. Самодержавство

вироком суду на о.Березань в Чорному морі.

проводило антиукраїнську політику, яка призвела до того, що

Повстання трьох рот саперів на чолі з Б.Жаданівським у Києві.

практично зникли українські періодичні видання, відкинута ідея

18 листопада

українізації освіти.

1905 р.

До майже тисячі солдат приєдналися 4 тисячі робітників міста.

М.Грушевський заснував у Києві «Українське Наукове

Урядові війська розгромили повсталих.

Квітень 1907р.

Товариство», яке будувалося за зразком НТШ. Воно

59

60