Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Вакарчук І.О. Квантова механіка

.pdf
Скачиваний:
352
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
5.24 Mб
Скачать

Цiкаво порiвняти цю квантову задачу iз задачею класичної гiдродинамiки про рух твердої кулi маси m i радiуса a в iдеальнiй

рiдинi зi сталою швидкiстю v.

 

 

 

Кiнетична енерґiя системи

“куля плюс рiдина” дорiвнює

m v2/2, де

 

 

 

 

m

= 1 +

2

πρa3.

 

 

3

 

m

 

 

Другий доданок у цьому виразi, який називають приєднаною масою, ураховує реакцiю рiдини на рух кулi. Вона може iнтерпретуватись як збiльшення маси кулi на величину, яка дорiвнює половинi маси рiдини, що виштовхнута нею. Як бачимо, в лiнiйному наближеннi за густиною квантовий вираз для m з точнiстю до

сталої збiгається з класичним.

§ 49. Модель iз неаналiтичною залежнiстю енерґiї

вiд константи взаємодiї

Розглянемо рiвняння Шрединґера

ˆ

Hψ = Eψ,

де гамiльтонiан

ˆ ˆ

ˆ

H = H0

+ V .

Власнi функцiї i власнi значення гамiльтонiана ˆ вiдомi:

H0

ˆ

(0)

(0)

(0)

,

H0

ψn

= En

ψn

а для визначеностi вважаємо iндекс стану n = 0, 1, 2, . . . , N. Рiв-

няння для коефiцiєнтiв розкладу хвильової функцiї ψ за ψn(0) має

такий вигляд:

En(0)

N

X

E Cn + m=0 VnmCm = 0.

На вiдмiну вiд рiвняння, яке ми виписували в §45, опускаємо iндекс у шуканiй енерґiї i другий iндекс у коефiцiєнтах Cmn.

431

Модель полягає в тому, що матричнi елементи оператора збурення (див. [20])

V0n = Vn0 = U 6= 0,

решта

 

Vmn = 0.

Випишемо рiвняння для Cn при n = 0,

E0(0)

N

X

E C0 + U m=1 Cm = 0,

атакож рiвняння, коли n 6= 0,

En(0) − E Cn + UC0 = 0,

з якого маємо

UC0 Cn = E − En(0) .

Тепер iз попереднього рiвняння для Cn при n = 0 отримуємо

 

N

(0)

X

E − E0

= U2

E Em(0)

.

 

m=1

 

 

Уведемо густину станiв

XN

ρ(E) = δ(E − Em(0))

m=1

i перепишемо наше рiвняння так:

Z

E − E0(0) = U2

−∞

Змоделюймо тепер густину станiв ρ

ρ(E)

E − E

dE.

(див. рис. 45), вибравши її

постiйною величиною в межах E0(0)

≤ E ≤ E0(0) + i рiвною

нулевi поза ними:

 

 

 

 

E0(0)

 

Z−∞

ρ( ) d = ρ

ZE0(0)

d = 2ρ .

E E

E

432

Рис. 45. Модель густини станiв.

З iншого боку, за означенням,

Z

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

N

 

−∞

 

X

−∞

 

 

X

1 = N.

ρ(E) dE = n=1 Z

 

δ

E − En(0)

dE = n=1

Отже, N = 2ρ , або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ρ =

N

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тепер

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U

2

N

E0(0)

 

 

 

 

E

E0(0) =

 

 

ZE0(0)

dE

.

 

 

 

E − E

 

 

 

 

 

 

 

 

Iнтеґруємо i отримуємо трансцендентне рiвняння для невiдомої величини E:

 

 

 

 

E

 

E0

+

 

(0)

 

U2N

 

 

E

E(0)

 

 

E − E0

= −

 

ln

 

 

0

.

 

 

(0)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звiдси знайдемо найнижче значення енерґiї E, коли

E − E0(0) − .

433

Отже,

 

 

 

 

=

U2N

ln

−2Δ

,

 

E − E0(0) +

 

!

звiдки

E − E0(0) = − − 2Δe−1/λ,

де константа взаємодiї

U2N λ = 2 .

Ми отримали цiкавий результат неаналiтичну залежнiсть енерґiї E нашої моделi вiд константи взаємодiї λ. Очевидно, що цей

результат неможливо одержати звичайним застосуванням теорiї збурень Релея–Шрединґера.

Модель, яку ми розглянули, коли матричнi елементи оператора збурення є вiдмiнними вiд нуля лише мiж основним та збудженими станами нульової задачi (i всi вони рiвнi мiж собою), стосується i моделi надпровiдника Бардiна–Купера–Шрiффера (модель БКШ). Пониження енерґiї основного стану в моделi БКШ за рахунок електрон-фононної взаємодiї та утворення куперiвських пар електронiв з енерґiєю зв’язку порядку енерґетичної щiлини має таку ж залежнiсть вiд константи зв’язку λ, яку ми щойно знайшли. Причому ωD, де ωD частота Дебая. При температу-

рi абсолютного нуля надпровiдник це сукупнiсть куперiвських пар, якi при розсiяннi не сприймають енерґiї меншої, нiж енерґiя зв’язку. Тому й спостерiгається безутратний транспорт електричного заряду. Iз пiдвищенням температури тепловий рух розриває куперiвськi пари, i при температурi Tc = 2Δe−1/λ надпровiднiсть

зникає.

§ 50. Теорiя збурень у випадку виродження

Розглянемо незбурену систему, енерґетичнi рiвнi якої є виро-

дженими, тобто рiвню енерґiї En(0) вiдповiдає не одна власна фун-

кцiя, а декiлька:

ˆ

(0)

(0)

(0)

H0

ψn,α = En

ψn,α,

434

де другий iндекс стану α = 1, . . . , s. Кратнiсть виродження s, узагалi кажучи, залежить вiд квантового числа n. Наприклад, у теорiї атома водню енерґiя En(0) = −me4/2~2n2 залежить вiд

головного квантового числа n = 1, 2, . . ., а хвильовi функцiї ψn,l,m(0) залежать не лише вiд n, а й вiд орбiтального l та магнiтного m

квантових чисел, α = (l, m). Кратнiсть виродження s = n2 (без

урахування спiну електрона).

Збурення ˆ може приводити до часткового або повного зняття

V

виродження. Наше завдання знайти це розщеплення енерґетичних рiвнiв для збуреної задачi. Виходимо з рiвняння Шрединґера

ˆ ˆ

(H0 + V )ψ = Eψ.

Зобразимо функцiю ψ у виглядi лiнiйної комбiнацiї з s функцiй, що вiдповiдають енерґiї En(0):

 

s

 

X

ψ =

Cαψ(0) .

 

n,α

 

α=1

Це є наближений вигляд хвильової функцiї, оскiльки сукупнiсть лише s функцiй ψn,α(0) не утворює повного набору. Пiдставимо цей

вираз у рiвняння Шрединґера, помножимо його злiва на ψn,α(0) ,

проiнтеґруємо за змiнними, вiд яких залежать хвильовi функцiї, i знайдемо рiвняння для коефiцiєнтiв розкладу Cα:

Xs h i

En(0) − E δαα + Vαα Cα = 0,

α=1

де матричний елемент оператора збурення

Z

(0) ˆ (0)

Vαα = ψn,αV ψn,α dq.

Умовою нетривiального розв’язку отриманого рiвняння є рiвнiсть його визначника нулевi:

| − Eδαα + Vαα| = 0,

тут уведено позначення для зсуву енерґiї

E = E − En(0).

435

Ми отримали алґебраїчне рiвняння s-го степеня для E, коре-

нi якого E1, . . . , Es дають шукане розщеплення енерґетичних

ˆ

, цi коренi мо-

рiвнiв. Залежно вiд симетрiї оператора збурення V

жуть бути всi рiзними, тодi виродження повнiстю знiмається, або якщо деякi коренi рiвнi мiж собою, то виродження знiмається лише частково.

Наступний крок полягає в знаходженнi коефiцiєнтiв розкладу Cα з рiвняння для них з урахуванням умови нормування

Xs

|Cα|2 = 1.

α=1

Покладаючи E = E1, з цих рiвнянь знаходимо Cα = Cα(ΔE1) i вiдповiдну хвильову функцiю

ψ1

= Cα(ΔE1) ψ(0) .

 

n,α

 

α

 

X

Послiдовно продовжуємо цю процедуру i, нарештi, покладаючи E = Es, знаходимо Cα = Cα(ΔEs) i s-ту хвильову функцiю

 

X

(ΔE ) ψ(0) .

ψ =

C

s

α

s

n,α

α

Поставлена задача розв’язана в першому наближеннi. Нагадаємо, що при вiдсутностi виродження хвильовi функцiї нульового наближення просто збiгались iз хвильовими функцiями незбуреної задачi. У випадку виродження, оскiльки одному рiвню енерґiї

En(0) вiдповiдають s хвильових функцiй, ми повиннi в нульовому

наближеннi взяти до уваги всi цi функцiї. Згiдно з принципом суперпозицiї, їхня лiнiйна комбiнацiя також описує стан з цiєю енерґiєю. Отже, знайденi хвильовi функцiї ψ1, . . . , ψs є правильними

хвильовими функцiями нульового наближення. На цих функцiях можна тепер розраховувати поправки вищого порядку.

Як приклад розглянемо випадок двократного (s = 2) виродження. Для зсуву енерґiї E маємо квадратне рiвняння:

 

− E + V11

V12

 

= 0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V21

 

E + V22

 

 

 

 

 

 

436

коренi якого

E1,2 = V11 + V22 ± 1p(V11 − V22)2 + 4|V12|2.

2 2

Система рiвнянь для коефiцiєнтiв розкладу Cα має такий вигляд:

(V11 − E)C1 + V12C2 = 0,

V21C1 + (V22 − E)C2 = 0,

|C1|2 + |C2|2 = 1.

З другого рiвняння знаходимо

 

 

C2 = −

 

V21

C1.

 

 

 

 

V22 − E

 

 

Тепер iз третього рiвняння

 

 

 

 

|C1|2

1

 

.

 

 

=

 

 

 

 

 

1 + |V12|2/(V22 − E)2

 

 

Отже, маємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

C1 = ±

 

 

 

,

 

p

 

 

1 + |V12|2/(V22 − E)2

C2 =

 

 

 

 

 

 

V21

 

 

 

.

(V22 − E)p

 

1 + |V12|2/(V22 − E)2

Розгляньмо для простоти випадок, коли дiагональнi матричнi елементи оператора збурення дорiвнюють нулевi: V11 = V22 = 0. Для

зсуву енерґiї отримаємо

 

 

 

E1,2 = ±|V12|.

 

 

 

Тепер при E = E1 = |V12|

знаходимо

 

 

 

1

 

 

V21

 

 

 

 

 

2.

C1 = ±

 

,

C2 = ±

 

|V12|

2

437

Припустимо, що матричнi елементи оператора збурень є дiйсними величинами i V12 < 0, тодi

1

 

1

C1 =

 

,

C2 = −

 

2

2

i правильна хвильова функцiя нульового наближення

1

(0)

(0)

 

 

 

ψ1 =

 

 

ψn1

− ψn2

.

2

Якщо E = E2 = −|V12|, то

 

1

 

1

 

 

C1 =

 

, C2 =

 

,

2

2

а хвильова функцiя

 

 

 

 

 

 

1

(0)

(0)

 

 

 

ψ2 =

 

ψn1

+ ψn2

.

2

Для систем iз двома станами виписанi формули дають точний розв’язок задачi. Цi вирази були використанi в §3 для iлюстрацiї принципу суперпозицiї: молекулярний йон водню, молекула етилену, явище биття та iн.

§ 51. Ефект Штарка в атомi водню

Ефект Штарка це розщеплення енерґетичних рiвнiв атома в зовнiшньому електричному полi. Накладемо на атом водню зовнiшнє постiйне однорiдне електричне поле5 напруженiстю E. Виберемо систему координат так, щоб вектор E був напрямлений уздовж осi z. Оператор енерґiї взаємодiї атома iз зовнiшнiм полем

ˆ

V = dE,

де електричний дипольний момент атома

d = er = −|e| r,

5Вплив неоднорiдних полiв на атомнi спектри дослiджував В. С. Мiлiянчук

(1905–1958), який працював у Львiвському унiверситетi й у 1946–1958 роках завiдував кафедрою теоретичної фiзики.

438

а r радiус-вектор електрона. Тут ми не беремо до уваги електри-

чний квадрупольний та вищi моменти атома. Отже, оператор

ˆ | | | |E | | E

V = e rE = e z = e r cos θ,

де полярний кут θ це кут мiж вiссю z i радiус-вектором r.

Розрахуємо першу поправку до енерґiї основного стану атома

4

2

), розглядаючи оператор

ˆ

як збурення:

водню (−me /2~

 

V

E0(1) = h1, 0, 0|Vˆ |1, 0, 0i = Z

ψ12,0,0(r)|e|rEdr,

тут |n, l, mi = ψn,l,m хвильовi функцiї атома водню. Легко бачи-

ти, що перша поправка дорiвнює нулевi. Це видно хоча би з того, що при замiнi r на (−r) вона змiнює знак. Формально нульове зна-

чення отримуємо при iнтеґруваннi у сферичнiй системi координат за полярним кутом θ. I взагалi, усi дiагональнi матричнi елементи

дорiвнюють нулевi:

h | ˆ | i

n, l, m V n, l, m = 0.

Отже, виходить, що розщеплення енерґетичних рiвнiв атомiв вiдмiнне вiд нуля лише в другому порядку теорiї збурень i є, внаслiдок цього, пропорцiйним до квадрата напруженостi електричного поля. Цей так званий квадратичний ефект Штарка i спостерiгається для атомiв. Винятком є атом водню, у якому, внаслiдок виродження енерґетичних рiвнiв, спостерiгаємо лiнiйний ефект Штарка, тобто зсув енерґетичних рiвнiв, пропорцiйний до напруженостi E.

Розглянемо, для прикладу, перший збуджений рiвень атома водню, коли головне квантове число n = 2. Енерґiї (−me4/8~2)

тепер вiдповiдають чотири хвильовi функцiї:

|1i = ψ2,0,0,

|2i = ψ2,1,0,

|3i = ψ2,1,−1,

|4i = ψ2,1,1.

Розрахуємо потрiбнi для розв’язку секулярної задачi матричнi елементи Vαα оператора збурення на цих станах. Використовую-

чи ранiше прийнятi в теорiї атома водню позначення, знаходимо

Z

h

n, l, m

Vˆ

n, l, m

i

=

e

Rn,l(r)rRn,l(r)r2dr

|

|

 

 

| | E

0

439

Zπ

×Θl,m(θ) cos θ Θl,m(θ) sin θ dθ

 

 

0

×

Z

e−imϕ eimϕ

√ √ dϕ = const × δm,m.

02π 2π

Символ Кронекера δm,m дає iнтеґрування за азимутальним кутом ϕ, внаслiдок чого з усiх матричних елементiв Vαα вiдмiнними вiд нуля є лише V12 та V21:

ˆ

ˆ

|2, 1, 0i.

V12 = V21 = h1|V

|2i = h2, 0, 0|V

Таким чином, матриця оператора збурення має такий вигляд:

 

 

 

 

 

0

V12

0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

0

0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V21

0 0 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Vˆ =

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

0

0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матричний елемент V12 легко розрахувати:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V12 = |e|E Z0R2,0(r)rR2,1(r)r2 dr

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

×

Z0

Θ0,0(θ) cos θ Θ1,0(θ) sin θ dθ Z0

 

 

dϕ.

 

 

Маємо iнтеґрали:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z0

 

 

 

 

aB

 

 

 

 

 

ρ

 

 

 

R2,0(r)rR2,1(r)r2dr =

 

43

Z0

e−ρρ4 1 − 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

aB

 

5!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

4

 

 

4! −

 

=

−33aB,

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

3

 

Z0

π

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Θ0,0(θ) cos θ Θ1,0(θ) sin θ dθ =

3

Z0

sin θ cos2

θ dθ =

 

.

2

3

Отже,

V12 = −3|e| EaB.

440

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]