Памятка аспіранта

аспіранта до самостійних наукових досліджень, глибокі теоретичні знання з відповідної галузі і питання, яким присвячена підготовлена дисертація.

3. Пам’ятка аспіранта

а) Аспірант першого року навчання повинен:

1.Аспіранти, які зараховані на навчання з відривом від виробництва, до

05.11.поточного року повинні подати у відділ аспірантури свої трудові книжки та довідки про заробітну плату за останні три місяці. Виготовити картки для отримання стипендії (номери рахунків повідомити у бухгалтерію університету).

2.Відвідувати заняття з філософії та відповідної іноземної мови у період з

01.11.поточного року до 01.05. поточного року. Розклад занять знаходиться у відділі аспірантури. Аспіранти, які навчаються без відриву від виробництва, для відвідування занять звільняються від роботи за основним місцем роботи з оплатою 50% встановленого розміру оплати

[1].

3.До 15.11. поточного року подати у відділ аспірантури витяг із засідання кафедри про затвердження наукового керівника.

4.До 01.12. поточного року подати і затвердити:

а) тему реферату з філософії. Тема узгоджується на кафедрі філософії (реферат необхідно підготувати для допуску складання кандидатського іспиту);

б) книгу іноземного видання або наукові статті іноземною мовою для перекладу затверджуються науковим керівником та викладачем, за яким закріплений аспірант (список викладачів знаходиться у відділі аспірантури на дошці оголошень).

5.До 20.12. поточного року подати у відділ аспірантури витяг із засідання кафедри та вченої ради структурного підрозділу університету (факультету або інституту) про затвердження теми дисертації

11

6.До 20.01. поточного року подати у відділ аспірантури затверджений індивідуальний план роботи аспіранта, підписаний науковим керівником.

7.До 01.04. поточного року подати у відділ аспірантури підготовленні реферати з філософії та відповідної іноземної мови.

8.До 15.04. поточного року пройти атестацію на засіданні кафедри за перше півріччя навчального року та заповнити індивідуальний план та атестаційний листок (зразок у додатоку 1).

9.До 20.04. поточного року затвердити атестацію на засіданні вчених рад факультетів або інститутів за перше півріччя навчального року і заповнити атестаційний листок.

10.До 25.04. поточного року здати у відділ аспірантури результати атестацій:

а) витяги із засідання вченої ради факультету або інституту та засідання кафедри;

б) заповнений і підписаний індивідуальний план роботи аспіранта та атестаційний листок.

11.Аспіранти, які навчаються без відриву від виробництва та атестовані за перше півріччя, до 01.05. поточного року подають заяву на ім’я ректора (зразок – додаток 2) для надання додаткової оплачуваної відпустки за основним місцем роботи тривалістю 10 календарних днів для складання кандидатського іспиту. До відпустки не входить час проїзду від місця роботи до місця знаходження вищого навчального закладу і назад. Витрати на проїзд несе аспірант [1].

12.У період з 10.05. до 10.06. поточного року успішно скласти кандидатські іспити.

13.До 15.10. поточного року пройти атестацію на засіданні кафедри за друге півріччя навчального року і заповнити індивідуальний план та атестаційний листок (зразок – додаток 1).

12

14.До 20.10. поточного року затвердити атестацію на засіданні вчених рад факультетів або інститутів за перше півріччя навчального року і заповнити атестаційний листок.

15.До 25.10. поточного року здати у відділ аспірантури результати атестацій за друге півріччя та посвідчення аспіранта для продовження.

Для переведення на другий рік навчання аспірант повинен:

1.Успішно скласти кандидатські іспити з філософії та відповідної іноземної мови.

2.Проявляти ініціативу і виконувати завдання наукового керівника стосовно теми наукового дослідження.

3.Зробити підбір літератури і написати аналітичний розділ дисертації.

4.Сформулювати цілі і завдання дослідження, вибрати й оволодіти методами дослідження та розв’язування поставлених завдань.

5.Закоординувати тему дисертаційного дослідження у координаційній раді. Перелік необхідних документів у додатку 3.

6.Провести наукові дослідження. Провести апробацію отриманих результатів дослідження на наукових конференціях і підготувати та опублікувати дві статті у фахових виданнях ВАК України.

б) Аспірантові другого року з відривом від виробництва і третього року навчання без відриву від виробництва необхідно:

1.Пройти педагогічну практику (підготувати і прочитати лекції із спеціальності, провести лабораторні або практичні заняття зі студентами під керівництвом наукового керівника) у терміни, визначені спеціалізованою кафедрою. Про результати практики доповісти на засіданні кафедри та здати у відділ аспірантури витяг із засідання.

2.Провести експериментальні дослідження, визначені індивідуальним планом роботи аспіранта.

3.Результати дослідження періодично доповідати на наукових семінарах і

13

засіданнях спеціалізованої кафедри та провести їх апробацію не менше ніж на двох наукових конференціях з даного фаху.

4.Опублікувати або подати до друку не менше двох статей у фахових виданнях ВАК України. Відправити заявку на отримання деклараційного патенту України стосовно свого дослідження.

5.Закінчити збір матеріалу для завершення дисертаційного дослідження.

6.Написати і дати на перевірку науковому керівникові і провідним спеціалістам з даного фаху другий і третій розділи дисертації.

7.Чітко сформулювати етапи завершення дисертаційного дослідження.

8.Виконати пункти 8-10 і 13-15, які виконує аспірант першого року навчання.

в) Аспірант третього року навчання з відривом від виробництва і четвертого року навчання без відриву від виробництва повинен:

1.Виконати пункти 7-10, які виконує аспірант першого року навчання.

2.Скласти кандидатський іспит зі спеціальності, за якою навчається аспірант. Аспірант подає у відділ аспірантури до 30.03 поточного року необхідний пакет документів (додаток 4).

3.Затвердити додаткову програму кандидатського іспиту на засіданні кафедри та вченій раді факультету або інституту, у складі якого перебуває відповідна кафедра.

4.У разі зміни або уточнення теми дисертації аспірант подає у відділ аспірантури витяг із засідання вченої ради факультету або інституту та засідання кафедри про зміну або уточнення теми дисертації.

5.Опублікувати основні результати дисертаційного дослідження у фахових виданнях ВАК України і провести їх апробацію на наукових конференціях.

6.Чітко сформулювати висновки дисертації і показати особистий внесок аспіранта у розв’язання поставленого наукового завдання під час

14

проведення даного наукового дослідження.

7.Повністю завершити роботу над дисертацією.

8.Підготуватися до попереднього захисту кандидатської дисертації на засіданні кафедри та розширеному семінарі спеціалізованих кафедр у травні-вересні поточного року. Здати у відділ аспірантури витяг з протоколу кафедри про попередній захист.

9.До 15.10. поточного року пройти атестацію на засіданні кафедри за весь період навчання і заповнити атестаційний листок (додаток 5).

10.До 20.10. поточного року затвердити атестацію на засіданні вчених рад факультетів або інститутів за перше півріччя навчального року і заповнити атестаційний листок.

11.До 25.10. поточного року здати у відділ аспірантури заповнений індивідуальний план роботи аспіранта, результати атестацій за весь період навчання та обхідний листок.

12.Після подачі необхідних документів у відділ аспірантури отримати посвідчення про закінчення аспірантури встановленого зразка.

4. Вимоги до реферату із філософії

Знання філософії для майбутнього науковця має не тільки загальнокультурне значення (пізнаванне, світоглядне тощо), але й методологічне. Філософія збагачує молодих науковців загальними принципами, методами, концептуальними підходами до розв’язання наукових проблем, чим прискорює досягнення істини, дозволяє уникати помилок і хибних думок. Водночас оволодіння філософськими знаннями дозволяє формувати логічне, абстрактне мислення, що є досить важливим у пошуках і розв’язанні наукових проблем.

Реферат аспіранта з філософії – це наукова робота, яка містить систематизовану інформацію стосовно вибраної аспірантом теми. Обсяг реферату становить від 25 до 30 друкованих сторінок формату А 4, шрифт

15

Тimes New Roman, розмір 14, міжрядковий інтервал 1,5, розмір полів: ліве – 25 мм, праве 10 мм, верхнє – 15 мм, нижнє – 15 мм. Реферат повинен містити літературні матеріали, а також власні дослідження і власну думку з даної проблеми.

Реферат повинен відповідати вимогам, які ставляться до наукової роботи. Аспірант повинен:

•чітко і послідовно викладати матеріал;

•подати точні формулювання понять, які розглядаються у рефераті;

•навести переконливі аргументи стосовно власної думки;

•обґрунтувати висновки;

•список використаних джерел оформити згідно із вимогами ВАК України [2] (додаток 6)

Структура реферату:

•титульний аркуш;

•зміст;

•вступ;

•розділи реферату;

•список використаних джерел;

•додатки (за необхідності).

Титульний аркуш є першою сторінкою реферату, на якому зазначаються (додаток 7):

•назва відомства, якому підпорядковується дана установа;

•назва самої установи;

•структурний підрозділ і відповідна кафедра;

•нижче йде напис: Реферат для складання кандидатського іспиту з філософії;

•тема реферату;

16

•шифр і назва наукової спеціальності аспіранта (здобувача), форма навчання та прізвище, ім’я, по батькові виконавця;

•місце для написання прізвища, імені та по батькові, наукового ступеня рецензента;

•оцінка, виставлена рецензентом;

•місто та рік написання реферату.

Зміст потрібно подавати на другій сторінці роботи після титульного аркуша. Зміст повинен містити структурні елементи у такій послідовності: вступ; перелік назв всіх розділів, параграфів і пунктів; висновки роботи; список використаних літературних джерел; додатки (при необхідності); номери сторінок.

Вступ повинен починатися з нової сторінки і його обсяг не повинен перевищувати однієї сторінки. У вступі автор розкриває актуальність вибраної теми й обґрунтовує необхідність її виконання.

Восновній частині реферату розкривається суть даної теми. Написання

їїрозпочинають з наступної сторінки після вступу. Вона може включати такі розділи:

1). короткий аналітичний огляд літератури (стан проблеми); 2). розділи і параграфи, які відображають необхідні відомості про

предмет дослідження і є достатніми для розкриття сутності даної теми; 3). результати виконаної роботи.

Урозділах наводять:

•огляд літературних джерел, який висвітлює історію вивчення даного питання і містить короткі узагальнення;

•загальний виклад методики та основних методів дослідження;

•аналіз досліджуваної проблеми.

17

Реферат присвячується вузькій обраній темі дослідження, тому авторові необхідно обмежитися розглядом вибраної теми, а не всією проблемою в цілому.

Текст реферату повинен відповідати таким вимогам:

•автор використовує повну і достовірну інформацію з посиланням на літературні джерела та критично оцінює наведену інформацію;

•повинен містити логічне і послідовне викладення матеріалу;

•мати композиційну цілісність;

•висновки мають бути обґрунтовані;

•мова викладення має бути чітка і лаконічна відповідно до норм літературної мови.

Розділи автор може поділяти на підрозділи і пункти.

Висновки в тексті розміщуються після викладення суті реферату і починатися з нової сторінки. Вони є узагальненням наведених результатів дослідження і повинні викладатися чітко та лаконічно. У висновках автор коротко висвітлює суть розглянутої теми дослідження.

Список використаних джерел подається на окремій сторінці і є сукупністю бібліографічних відомостей про використані документи або частини документів, які наводить автор за визначеними вимогами і які є достатніми для характеристики та ідентифікації видання. Виконується мовою оригіналу, всі елементи списку друкуються із проміжками між знаками та елементами опису і використовуються для розрізнення знаків граматичної і приписаної пунктуації [3]. Правила складання списку літератури наведені у роботі [4]. Використані джерела рекомендується розміщати в міру їх посилання у тексті реферату під порядковим номером. Допускається також застосовувати посилання в алфавітному порядку за першими літерами прізвища авторів або назв творів.

При складанні списку використаних джерел необхідно дотримуватись таких вимог:

18

•основні праці провідних фахівців з даного напрямку (монографії, підручники, першоджерела);

•наукові статті авторів, які розглядають дану тематику;

•офіційні документи, які свідчать про актуальність даної теми. До списку використаних джерел не слід включати видання, на які автор

не посилається у тексті. Якщо автор робить посилання на запозичені факти або цитує інших авторів, він обов’язково має зазначити у квадратних дужках джерело інформації.

Відомості про використані джерела, які автор наводить у списку, повинні відповідати державним та міждержавним стандартам [3] (додаток 6).

5.Перелік питань до кандидатського іспиту з філософії

1.Світогляд та його структура. Історичні типи світогляду. Філософія як світоглядне знання.

2.Сучасні уявлення про філософію, її особливості у порівнянні з міфологією, релігією, мистецтвом і наукою.

3.Природа філософських проблем, їх зв’язок з фундаментальними питаннями людського буття. Людиновимірна сутність філософії.

4.Предмет філософії. Відношення “людина – світ” як предметне поле філософії.

5. Філософія і філософування. “Софійний” та “епістемний” способи філософування.

6.Головні функції філософії. Філософія і наука.

7.Передумови і джерела генезису філософії. Концепції походження філософії.

8.Загальнолюдське і національно–особливе у філософії.

9.Виникнення і основні риси філософії у стародавній Індії. Ортодоксальні та

неортодоксальні системи староіндійської філософії.

10.Філософія Стародавнього Китаю. Вчення Конфуція про людину та її виховання. Даосизм про начала буття та ідеал мудрості.

19

11.Антична філософія, її джерела та особливості.

12.Тлумачення проблеми буття в старогрецькій філософії. Космоцентризм. 13.Концепція буття (теорія ідей) Платона. Проблеми душі. Теорія пізнання.

Вчення про ерос.

14.Трактовка буття Аристотелем. Поняття сутності, матерії і форми. Вчення про першооснови (причини) буття [за працею “Метафізика”].

15.Проблема людини в античній філософії (Протагор, Горгій, Сократ). 16.Філософія епохи еллінізму. Епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм. 17.Філософія стародавнього Риму. Тіт Лукрецій Кар. Неоплатонізм. 18.Особливості розвитку філософії Середньовіччя. Теоцентризм. Схоластика. 19.Філософсько–теологічна система Томи Аквінського.

20.Основні риси філософії Відродження. Антропоцентризм філософського мислення.

21.Натурфілософія Відродження. Природничо–наукова думка. Пантеїзм. (Леонардо да Вінчі, Микола Копернік, Дж. Бруно).

22.Соціально–філософська і політична доктрина Макіавеллі. Гуманістичний ідеал справедливого суспільства Т.Мора і Т. Кампанелли.

23.Особливості розвитку філософії Нового часу (ХУП–ХУШ ст.) в Європі. Формування нової парадигми філософування.

24.Натуралістична антропологія Ф. Бекона, розробка нової моделі науки, емпіричного методу і розуміння причин і помилок у пізнанні (за працею “Новий Органон”).

25.Проблема субстанції у філософії Нового часу (Р.Декарт, Б. Спіноза, Дж. Берклі, Д. Юм, Г. Ляйбніц).

26.Філософія Просвітництва в Європі. Французький матеріалізм ХУШ ст.. 27.Діяльно–творча основа буття у філософії Й. Фіхте. Філософія тотожності

В. Шеллінга.

28.Філософія І. Канта. “Коперніканський переворот” у теорії пізнання. Природа і свобода. Теоретичний і практичний розум.

29. Філософська система і метод Г. Гегеля.

20