Короткий термінологічний словник

КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ словник

Аллелі (від грец. «allelon* — взаємно) — різні форми одного й то­ го ж гена, які зумовлюють фенотипічні (зовнішні) відмінності осо­ бин.

Вертикальне профілювання обличчя — випинання обличчя вперед у вертикальній площині. Розрізняють три ступені верти­ кального профілювання: сильне, або прогнатизм (від грец. «рго»

— вперед, і gnathos — щелепа), помірне, або мезогнатизм (від грец. «mesos» — середній), і слабке, або ортогнатизм (від грец. «ortos» — прямий).

Генофонд ( від грец. «genos» — рід, народження, походження та лат. «fundus» — основа) — сукупність генів біологічного виду чи популяції.

Гематологія (від грец. «haima», «haimatos» — кров та «logos» —

наука, поняття) — наука про будову крові.

Г0ронім (від грец. «hydros » — вода та «опуша » — ім’я) — назва водного об'єкту.

Грацильний (від грец. «gracylis») — тонкий, тендітний. ГЬловний (черепний) показник— поперечно-поздовжній індекс,

що вказує на форму голови. За його величиною розрізняють доліхокефалію (від грец. «dolihos» — довгий, та «kefale» — голова), або «довгоголовість»; мезокефалію (від грец. «mesos» — середній), або «середньоголовість» і брахікефалію (від грец. «brahos» — ко­ роткий); відповідно стосовно черепа — доліхокранію. мезокранію і брахікранію (від грец. «kranion» — череп).

ГЬризонтальне профілювання обличчя — ступінь сплощення обличчя в горизонтальній площині. Визначається на підставі назомалярного, або верхнього, і зигомаксилярного, або нижнього кутів горизонтального профілювання.

Дерматогліфіка (від лат. «derma» — шкіра, «glyphe» — гравіюва­ ти) — розділ антропології, який вивчає шкірний рельєф долонних і підошвенних поверхень, вкритих численними папілярними лініями і візерунками.

Діастема (від гр. «diastema» — проміжок) — проміжок між різ­ цями та іклами.

241

Сергій Сегеда

Диморфізм (від грец. «di» — двічі, та «morphe» — форма) — влас­ тивість набувати двох форм: статевий диморфізм — зовнішня відмінність між чоловіками та жінками.

Дистальний (від лат. «disto» — перебуваю на віддалі)— віддале­ ний від центра чи серединної площини тіла.

Енеоліт (від лат. «aeneus» — мідь, «lithos» — камінь) — доба міді-

каменю.

Етногенез (від грец. «ethnos» — народ та «genesis» — походжен­ ня) — походження народу. Процес формування нової етнічної спільноти на основі різних етнічних компонентів, що існували раніше.

Етнографія (від грец. «ethnos» — народ та «grapho» — пишу) —

історична наука, яка вивчає культуру та побут, етногенез та етнічну історію народів світу.

Краніологія (від грец. «cranion» — череп і «logos» — наука,

помяття) — розділ антропології, що вивчає будову черепа люди­ ни.

Латеральний ( від лат. «lateralis» — бічний) — бічний, віддале­ ний від середини.

Медіальний (від лат. «medialis» — серединний) — розміщений ближче до серединної площини тіла.

Мезоліт (від грец. «methos» — середній і «lithos»— камінь) — се­ редній кам’яний вік.

Молекулярна біологія — розділ біології, що вивчає властивості та вияви життя на молекулярному рівні.

Морфологія (від грец. «morphe» — вид. образ, форма і «logos» —

наука, поняття) — наука про форми; розділ антропології, який вивчає закономірності індивідуального та історичного розвитку людського тіла.

Неоліт (від грец «neos» — новий та «lithos» — камінь) — новий кам'яний вік.

Одонтологія (від грец. «odus», «odontos» — зуб і «logos» — наука,

поняття) — розділ антропології, що вивчає будову зубів давніх і сучасних груп людства.

Ойкумена (від грец. «оікео» — населена земля) — та частина земної кулі, яка населена людьми.

Палеоліт (від грец. «palaios» — давній та «lithos» — камінь) —

давній кам'яний вік.

Палеоантропологія (від грец. «palaios* — давній, «anthropos» —

людина і «logos» — наука, поняття) — розділ антропології, що вив­ чає фізичний тип викопних людей.

242

I Короткий термінологічний словник

Папілярні (від. лат «papilla» — сосок) лін ії— лінії на поверхні до­ лоні й підошви людини.

Популяція (від лат. «populus» — населення) — сукупність особин одного біологічного виду, котрі мають спільний генофонд і займа­ ють певну територію.

Ремінісценція (від лат. «reminiscentia») — невиразний спогад, відгомін того, що колись відбувалось у житті.

Соматологія (від грец. «soma», «somatos» — тіло) — розділ ант­ ропології, який вивчає індивідуальну та міжгрупову мінливість будови тіла людини.

Таксономія (від грец. «taxis» розташування та «nomos» — закон) — розділ систематики, присвячений принципам, методам і прави­ лам класифікації організмів.

2 4 3