stalivyrazy

Російсько-український словник сталих виразів

Обособленно | Жить обособленно – жити відокремлено (відлюдно, відлюдьком). Обочина | Идти, ехать по обочине дороги – іти, їхати узбіччям дороги (шляху).

Обоюдный | Обоюдный меч, нож (устар.) – (те саме, що) Обоюдоострый кинжал, меч; обоюдоострое оружие. Див. обоюдоострый. | По обоюдному согласию (соглашению) – за обопільною (взаємною) згодою.

Обоюдоострый | Обоюдоострый кинжал, меч; обоюдоострое оружие – двосічний (дволезний, обосічний, гострий з обох боків) кинджал, меч; двосічна (дволеза) зброя. [Ся пісня двосічна, мов зброя, і будить одвагу, й жалю завдає. Українка.]

Обрабатывающий | Обрабатывающая промышленность – обробна промисловість. Обрадоваться | То-то обрадуется! – от(о) зрадіє!

I. Образ | В образе, во образе кого-либо – в образі (у постаті, у подобі) кого, чиєму, чиїй. [Страшно, кажу я на думку, що в постаті звіра ходив я. Страшно, - нащадок мій скаже, - що був я колись чоловіком. Свідзинський.] | На нём нет образа человеческого – він не має образу людського (подоби людської). | По образу и подобию чьему-либо (устар. и шутл.) –

на образ і подобу чию. | Принимать, принять образ кого-либо – брати, узяти на себе образ чий (постать, подобу чию). | Рыцарь печального образа – рицар (лицар) сумного образу.

II. Образ | Выведывать, выведать (стараться, постараться узнать) образ мыслей –

вивідувати, вивідати напрям думок; ума вивідувати, вивідати; (іноді) ума випитувати, випитати. | Образ действий – дії; спосіб дій; (спосіб) поводження. | Образ жизни – спосіб (триб) життя; побут. […Треба списати тутешній наш триб життя. Українка.] | Образ мыслей – напрям думок; спосіб думання (мислення). | Подражать чьему-либо образу действий – наслідувати чиє поводження (чий спосіб дій); поводитися так само, як хтось; робити чиїм робом.

III. Образ | Бессовестным образом – безсовісно (несумлінно, безсумлінно). | Внешним образом – зовнішньо; на око; зокола. | Вот таким образом – от (ось) таким способом (робом, побитом); от (ось) так (оттак); (розм.) о(т)такечки, о(т)такеньки. | Выгодным образом – вигідно. | Главным образом – найбільше; головно (головне, іноді найголовніше); переважно; здебільшого (здебільша). [Із квітів у нас найбільше садять коло хати рожу та жоржину. З нар. уст.] | Должным (надлежащим) образом – належно (як належить); як слід (як треба); як годиться; як має(ть)ся бути; як повинно [бути]; до діла (до ладу, до пуття); гаразд. [Приймають старого, як повинно бути. Сл. Ум.] | Естественным образом – природно (натурально); звичайно; (іноді) звичайним ладом (робом, чином). | Известным образом – певним способом (ладом, робом, чином). | Иным образом – інакше; по-іншому; іншим ладом (робом, чином, способом). | Каким бы то ни было образом – будь-яким (хоч яким) способом (чином); хоч як (хоч по-якому); за всяку ціну. | Каким образом – як; яким способом (чином, робом, ладом, розм. побитом); на який спосіб. [Здорові були, свате!.. — Здорові будьте І ви! Яким це побитом? — здивувався Хома. Коцюбинський.] | Каким-то образом – якось; якимсь чином (робом, способом). | Капитальным образом – грунтовно. | Коренным образом – докорінно. | Наилучшим образом – якнайкраще (якнайліпше); щонайкраще (щонайліпше). | Некоторым образом – якоюсь (певною, деякою) мірою; у якійсь (у певній, у деякій) мірі; до певної (до деякої) міри. | Никоим образом – [Аж] ніяк; жодною мірою; ні в якій мірі; жодним (ніяким) способом (чином, робом, побитом); (іноді) ніяким світом. | Обыкновенным образом – звичайно; звичайним ладом (робом, чином); як заведено. | Равным образом – так само; рівно ж (зарівно). | Самым изысканным образом – якнайвишуканіше. | Самым подробным (детальным) образом – якнайдокладніше (якнайдетальніше, якнайдрібніше). | Самым решительным образом – якнайрішучіше (щонайрішучіше). | Следующим образом – так (отак, отак-то); таким (отаким) чином (робом, ладом, побитом). | Случайным образом – випадково (випадком). | Таким образом – так (отак, отак-то); тим (цим) способом; таким способом (чином, ладом, робом, побитом); отже (отож). | Тем или иным образом – так чи інак (інакше); так чи сяк (так чи так); тим чи іншим способом (чином, робом, побитом). | Частным образом – приватно; приватним способом (чином).

Образец | Всяк молодец на свой образец – кожний (усяк) молодець на свій взірець. Пр. Кожний дідько у свою дудку грає. Пр. Кожна пташка своєї пісні співає. Пр. Як півень уміє, так і піє. Пр. Кожний жучок своєю доріжкою тягне. Пр. Кожна Ганна по-своєму гарна. Пр. | Он является образцом всем своим товарищам – він — зразок усім своїм товаришам; його мають собі за зразок (за взірець, за приклад) усі його товариші. | По образцу чеголибо – на зразок (на взірець, на взір, на штиб, на кшталт, давн. взором) чого; за зразком (за взірець, за взором) чого. [Писав… українські пісні взором звичайних жіночих та козачих пісень. П. Куліш.] | Ставить кого-либо в образец – ставити (становити) кого за

329

Російсько-український словник сталих виразів

(як, іноді на) зразок.

Образование | Получать, получить образование – здобувати, здобути освіту; набувати, набути освіти; діставати, дістати освіту.

Образованный | Вновь образованный – новоутворений.

I. Образоваться | В потолке образовалась течь – стеля почала текти (стеля потекла);

(образн. розм.) стеля заплакала. | На ноге (на шее…) образовался нарыв – на нозі (на шиї…) нарядився нарив (нарядилася болячка). | После дождя на склоне горы образовались рытвины – після дошу (по дощі) на (у) згір’ї (на згірку, на узбіччі) поробилися рівчаки.

II. Образоваться | Всё образуется – усе налагодиться (уладнається); усе буде гаразд. Образумиться | Образумился кто-либо – прийшов до розуму (до глузду) хто; (іноді)

опам’ятався (схаменувся) хто. [Хтось поклав на п’яльці листа і зник, перш ніж Марія Кирилівна встигла опам’ятатися. Гончар, перекл. з Пушкіна.]

Образумливать | Образумливать, образумить кого-либо – наводити, навести на розум (напоумляти, напоумити) кого.

Обрастать | На одном месте и камень мохом обрастает – на одному (на доброму) місці і камінь обростає. Пр. | Обрастать, обрасти (зарасти, покрыться) мохом (перен.) – Див. мох.

Обратно | Идти, ехать… обратно – іти, їхати… назад; вертатися. | Обратно движению солнца, луны – навпаки сонця, місяця. [Я вдоха… стала на схід сонця, тричі перехрестилася та й покотила паляницю навпаки сонцю. Квітка-Основ’яненко.] | Отправлять, отправить обратно кого-, что-либо – відсилати, відіслати назад кого, що. | Туда и обратно – туди й назад.

Обратный | Закон не имеет обратного действия (юр.) – закон не має зворотної сили. | Крутить что-либо в обратную сторону – крутити що навпаки (іноді розм. навверле). [Не крути віялки навверле. З нар. уст.] | На обратном извозчике – Поворотним візником. [Другого дня, годині о дванадцятій Берсенєв з поворотним візником поїхав у Москву.

Свидзинський, перекл. з Тургенева.] | На обратном пути – поворітьма; повертаючись [назад, додому]; їдучи (ідучи) назад. | Обратный смысл – протилежне значення.

Обращаться | Бумажные деньги обращаются наравне с металлическими – паперові гроші є в обігу (мають обіг) нарівні з металевими (так само, як і металеві); паперові гроші ходять нарівні з металевими (так само, як і металеві). | [Весь] обращается, обратился кто-либо в слух, в зрение, во внимание – [Увесь] обертається, обернувся хто в (на) слух, зір, увагу; [увесь] стає, став хто слух, зір, увага. [Серце тоді переставало битись і, спинивши дух у грудях, Гнат увесь обернувся в увагу… Коцюбинський.] – вода перетворюється, перетворилась на (в) пару; вода береться, узялася парою. | Не к тебе обращаются – не до тебе мова (річ); (іноді розм. фам.) не до тебе п’ється. | Обратилось в дым что-либо – здиміло що. | Обращается, обратилось в пламя что-либо – береться, узялося полум’ям що. | Обращается что-либо вокруг чего-либо – обертається (кружляє) що навколо (навкруги, округ(и), круг) чого. [Хай собі кружляє, обертається Хоч круг лампочки земля стара!.. Рильський.] | Обращаться, обратиться в бегство – кидатися, кинутися (пускатися, пуститися) тікати (навтіки, навтікача, навтіч); (образн. глузл., тільки докон.) показати п’яти; п’ятами накивати; закресати підошвами. [Як побачив те Рінуччо, то, не довго думавши, кинув додолу Александра і пустився чимдуж навтікача. Лукаш, перекл. з Боккаччо. Ти чув? — Що таке? — Дід Цигай п’ятами накивав. Баш.] | Обращаться, обратиться к доводам ума (рассудка) – удаватися, удатися до доводів розуму (ума); (розм.) ходити, піти до голови по розум. | Обращаться, обратиться кемлибо, в кого-, во что-либо – перекидатися, перекинутися (перевертатися, перевернутися, обертатися, обернутися) ким, чим, на кого, на що, в кого, в що; скидатися, скинутися ким, чим; перемінятися, перемінитися в кого, в що. | Обращаться, обратиться назад, вспять

– повертати(ся), повернути(ся) назад (зрідка лок. назусп’ять). | Умеет, не умеет обращаться кто-либо в обществе – уміє, не уміє поводитися хто в товаристві (серед людей); знає добрий звичай, не знає доброго звичаю хто. | Умеет, не умеет обращаться с инструментами кто-либо – уміє, не уміє орудувати інструментом хто. | Хорошо, плохо обращается кто-либо с кем-либо – добре, зле (погано) поводиться хто з ким; добре, погано (зле) ставиться хто до кого.

Обращать | Не обращать, не обратить внимания на кого-либо, на что-либо – не вважати, не вважити (не зважати, не зважити) на кого, на що; не звертати, не звернути уваги на кого, на що; не брати, не узяти до уваги кого, що; залишати, залишити (полишати, полишити) без уваги кого, що; легковажити, злегковажити що; занедбувати, занедбати кого, що; не потурати (іноді лок. не вдаряти) на що. [Не вважай на урожай — сій жито —

330

Російсько-український словник сталих виразів

хліб буде. Пр. Та Маруся на ту лайку, на материн гнів зовсім не вважала, начебто вітер у бовдурі гуде.ні словом вона не обзивалася. Григоренко.] | Обратим, обратите внимание (закл.) – звернімо, зверніть увагу; уважаймо, уважайте. | Обратить в бегство кого-либо – повернути навтіки (навтікача, навтіч) кого; змусити (примусити) тікати (утікати), утекти кого; (про ворога, противника ще) погнати кого. | Обратить что-либо в деньги –

перевести (повернути) що на гроші; (іноді) згрошити що. [Як їхатимуть вже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать. Сл. Гр.] – уважати, уважити (зважати, зважити) на кого; (тільки недокон.) мати увагу на кого; звертати, звернути увагу на кого; віддавати, віддати увагу кому; (звідтінком турботи, піклування) оглядатися, оглянутися (зглянутися) на кого; (образн.) звертати, звернути око на кого; (тільки недокон.) мати око на кого. [До французької мови і до музики добре і я бралась… На се вже кожен уважає, кожен і похвалить. Вовчок. Потім оглянулись і люди на нас і драночок мені назносили. Барвінок. Зглянься на дитину бідну, друже мій. Вовчок.] | Обращать, обратить внимание на чтолибо – уважати, уважити (зважати, зважити) на що; звертати, звернути увагу на що; брати, узяти до уваги (на увагу) ш о; класти, покласти увагу на що; (від)давати, (від)дати увагу чому; (іноді лок.) ударяти нащо; (образн.) звертати, звернути око на що. [А заплаче, поскаржиться — хто на це зважить. Муратов.] | Обращать, обратить деньги на погашение долгов – повертати, повернути (уживати, ужити) гроші на сплату боргів. | Обращать, обратить кого-либо в свою веру – навертати, навернути кого до своєї віри; повертати, повернути кого на (у) свою віру. | Обращать, обратить кого-либо на путь истины, на истинный, на правый путь – навертати, навернути кого на путь істини (правди), на правдивий шлях; навертати, навернути кого на добру (праву) путь (на добрий розум). | Обращать, обратить кого-, что-либо в ничто (разг.) – повертати, повернути (обертати, обернути) кого, що унівець (у ніщо); пускати, пустити що унівець; зводити, звести що нанівець. [Старшина козацтва унівець повернула… Усі землі посіли… Мирный. Напавши на Волоську землю, внівець усю обернули. Сл. Ум.] | Обращать, обратить простые дроби в десятичные – перетворювати прості дроби на десяткові. | Обращать, обратить [свои] стопы куда-, к кому-, чему-либо – Див. стопа. | Обращать, обратить что-либо в свою пользу – повертати, повернути (обертати, обернути) що на свою користь (собі на користь, собі на пожиток); вернути (навернути, повертати, горнути) що на свою руч. | Обращать, обратить что-либо в шутку, в смех – повертати, повернути (обертати, обернути) що на жарт, на сміх. | Обращать, обратить чьё-либо внимание на кого-, чтолибо – звертати, звернути чию увагу на кого, на що; дати, подати до уваги кому, що; (іноді)зводити, звести кого на очі кого, що. [Зводжу на очі їй чимало таких, що любили та й покинули. Вовчок.]

Обращение | Изымать, изъять из обращения – вилучати, вилучити з обігу; виводити, вивести з ужитку. | Обращение кого-либо в чью-либо веру (процесс и законченое действие, перен.) – навертання, навернення кого на чию віру (до чиєї віри).

Обращенный | Обращенный в новую веру – новонавернений.

Обрезать | Обрезать кого как следует (разг.) – гостро перервати (урвати) мову (річ) чию; притяти кому носа добре.

Обрез | В обрез чего-либо (разг.) – саме враз; в обріз; без лишку.

Обрекать | Обрекать, обречь на жертву кого-либо – прирікати, приректи (рокувати) на жертву (жертвою) кого. [Дмитрій: Тінь Грозного мене усиновила, Димитрієм із гробу нарекла. Моїм ім’ям народи зворушила і жертвою Бориса прирекла. Терещенко, перекл. з Пушкіна. Я, мов ідолянин, дітей своїх на жертву рокував. Українка.]

Обременять | Это тебя не обременит? – це тобі не заважить?; це тебе не обтяжить? Обронить | Обронить замечание – кинути (побіжну) увагу, кинути (побіжне) зауваження;

побіжно зауважити.

Обручальный | Обручальное кольцо – заручний перстень; обручка.

Обрушиваться | Все беды обрушиваются, обрушились на кого-либо, на чью-либо голову –

усі лиха (усі біди) спадають, спали (падають, упали) на кого, на чию голову; (тільки докон.) усі біди (усі лиха) окошилися на кому.

Обрывать | Обрывать, оборвать речь, слово… – уривати, урвати мову (річ), слово… Обрывистый | С обрывистыми берегами – крутоберегий (стрімкоберегий,

крутобережний). | С обрывистыми склонами – крутосхилий (крутобокий, крутогорий). Обрыв | Нависший обрыв – нависла круча (нависле урвище); нависень.

Обсевок | И я не обсевок в поле – і я не абищо.

Обсохнуть | Молоко на губах не обсохло у кого-либо – [Ще] молоко на губах не обсохло в кого (кому); [ще] материне молоко пахне кому; материне молоко на губах у кого; ще молоко тече по бороді в кого.

331

Російсько-український словник сталих виразів

Обстоятельнее | Как можно обстоятельнее – якнайдокладніше (якнайдрібніше). [Я мав був якнайдрібніше побалакати про Ваші твори. Мирний.]

Обстоятельство | Более благоприятные обстоятельства – сприятливі обставини; (іноді поет.) краща доля. | Всего удивительнее было то обстоятельство, что… – [А] найдивніше було те, що… | Выбиться из тяжёлых обстоятельств – вибитися (виборсатися) з [важкого] скруту (з [важкої] скрути); вибитися (виборсатися) з тяжких (важких, скрутних) обставин; піднестися з біди. | Оказался в стеснённых обстоятельствах кто-либо – опинився у скруті (у скрутних обставинах, у сутузї) хто; тісно (до скруту) прийшлося кому; до скруту (до сутуги) дійшлося кому. | По личным (семейным) обстоятельствам – через особисті (родинні, сімейні) обставини; з особистих (родинних, сімейних) причин. | По независящим [от меня] обстоятельствам – через незалежні [від мене] обставини; з незалежних [від мене] причин. | По непредвиденным обстоятельствам – з непередбачених причин (обставин); через непередбачені обставини. | Поправить свои обстоятельства – поліпшити свою долю; підмогтися. [Запрацюю щось, підможуся, та візьму таки Наталю. Вовчок.] | Поступать сообразно обстоятельствам – чинити (робити) як до обставин (відповідно до обставин, залежно від обставин); чинити (робити), зважаючи на обставини (зваживши обставини). | При всех обстоятельствах – за всяких (за всіх) обставин. | При неблагоприятных, при хороших обстоятельствах – за несприятливих, за добрих обставин; (іноді) у доброму разі. | При плохих обстоятельствах – за лихих обставин; (іноді) при лихій годині. | Произошло одно неожиданное обстоятельство – сталася одна несподівана подія (річ). [Гарасим усе був за двірника і дуже був задоволений своєю долею, коли раптом сталася одна несподівана подія… Свідзинський, перекл. з Тургенєва. …Раптом сталася несподівана річ… Рильський, перекл. з Тургенєва.] | Смотря (глядя) по обстоятельствам – як до обставин; зважаючи на обставини; залежно від обставин. | Так складываются обстоятельства – так складається; так складаються обставини. | Тонкий намёк на толстые обстоятельства – тонкий (делікатний) натяк на грубу річ (на великий кус(ень)). [Наздогад буряків (навтяки буряки), щоб дали капусти (коли треба моркви). Пр. У вас, у молодих, теперечки й граматка, і всі смертні іріхи повиходили з моди.говорила Лекерія наздогад буряків, коли треба було моркви… Н.-Левицький.] – скрутні (сутужні) обставини; скрут(а) (сутуга). | Учесть, взвесить обстоятельства – зважити [на] обставини; узяти до уваги (на увагу) обставини.

Обстоять | Всё обстоит благополучно – усе гаразд; усе добре. | Так обстоит дело с… –

так (ось так) стоїть справа з… Обстрел | Город был три дня под обстрелом – місто три дні обстрілювано (обстрілювали);

місто було три дні під обстрілом.

Обсуждение | Приступать, приступить к обсуждению чего-либо – починати, почати (розпочинати, розпочати) обговорювати що (обговорювання чого); заходжуватися, заходитися обговорювати що.

Обтяжка | В обтяжку (про одежду) – [Як] облиплий, облипла, облипле, облиплі; облипчастий, облипчаста, облипчасте, облипчасті.

Обтяпать | Обтяпать дело (дельце) (разг.) – облагодити діло (дільце); упорати справу. Обуза | Быть обузой (в обузу) для кого-либо – бути за тягар (тягарем, завадою) кому, для

кого; (лок.) бути за глобу кому.

Обусловливаться | Это обусловливается многими причинами – це залежить від багатьох причин; багатьма причинами це діється; з багатьох причин це виходить; (книжн.) це зумовлюється багатьма причинами.

Обух | Как (точно, будто, словно…) обухом по голове – як (мов, наче…) обухом по голові; як (мов, наче…) удар обуха В тім’я. [Мов удар обуха в тім’я, так оглушили ті слова Захара Беркута. Франко.] | Плетью обуха не перешибёшь – батогом обуха не перебити. Пр.

Пугою обуха не пересічеш. Пр. Головою (лобом) муру не проб’єш. Пр. Проти сили і віл не потягне. Пр. Проти вітру піском не посиплеш. Пр. Проти гори піском не сип. Пр. Не дмухай проти вітру. Пр. Ликом пастернаку не викопаєш. Пр. І риба не пливе проти бистрої води. Пр. Ночвами моря не перепливеш. Пр. Шилом моря не нагрієш. Пр. Пальцем потопу не заставити. Пр.

Обучаться | Обучаться, обучиться грамоте (музыке и пению) – навчатися, навчитися грамоти (музики і співів).

Обучать | Обучать на родном языке – навчати рідною мовою. | Обучать, обучить грамоте (чтению и письму) кого-либо – навчати, навчити грамоти (письма) кого; навчати, навчити читати й писати кого.

Обучение | Быть в обучении – бути в науці. | Обучение иностранным языкам – навчання

332

Російсько-український словник сталих виразів

іноземних мов.

Обученный | Грамоте был хорошо обучен кто-либо – був добре письменний (грамотний) хто.

Обхват | Дуб, клён… в полтора, два… обхвата – дуб, клен… на (у) півтора, два… обіймища; дуб, клен… у двоє обіймищ; дуб, клен… на півтора, на два… обмахи. [Такі дуби верга, що на півтора обіймища. Н. к.]

Обходиться | Без него (неё…) не обойдётся – без нього (неї…) не обійдеться; (розм. образн.) без нього (неї…) вода не освятиться (паска не посвятиться). [Без Гриця й вода не освятиться. Пр. Аякже! Без неї й паски не посвятяться. М. Куліш.] | Во сколько это обойдётся? – скільки (що) це коштуватиме?; скільки це стане (іноді розм. потягне)? | Все обошлось, обойдётся хорошо – усе обійшлося, обійдеться (закінчилося, закінчиться) добре; усе перемеженилося, перемежениться. [Люди думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло. Барвінок.] | Даром не обойдётся что-либо комулибо – так (дурно) не мине(ться) кому що; дасться взнаки кому що. | Обходиться, обойтись чем, без чего – обходитися (обіходитися), обійтися (перебуватися, перебутися) чим, без чого. [Може тобі борошна? — Та я й своїм перебудуся. Сл. Гр.] | Это мне обошлось очень дорого – це мені вийшло (стало) дуже (вельми) дорого; це мені багато коштувало.

Обходить | Обходить, обойти, брать, взять лестью кого – Див. лесть. | Обходить, обойти закон – о(б)минати, о(б)минути (нехтувати, знехтувати) закон; (жарт.) розминатися, розминутися з законом. | Обходить, обойти молчанием что-либо – о(б)минати, о(б)минути (поминати, поминути) мовчанкою (мовчки) що; збувати, збути мовчанням (мовчанкою) що; промовчувати, промовчати що (про що). | Обходить, обойти стороной что-либо – обминати, обминути що.

Обход | Большой обход (в пути) – дуже далеко обходити, дуже обхідно. | Делать обход (в пути) – кругу накидати (надавати). | Идти, пойти в обход – іти, піти в обхід; (розм. ще) іти, піти околяса (околясом).

Обчесться | Раз, два (один, два) и обчелся (разг.) – раз, два (один, два; один, другий) і кінець (та й годі, та й край, та й усе, та й усі).

Общаться | Общаться с кем-либо – єднатися з ким; мати зв’язки (стосунки, взаємини) з ким; взаємитися (знатися, водитися) з ким.

Общепринято | Это здесь общепринято – тут так заведено; це тут звичайне; це тут звичайна (світова) річ.

Общественник | Общественник кто – громадський працівник (діяч) хто.

Общественный | Общественное сознание – суспільна свідомість. | Общественный долг –

громадський обов’язок (громадська повинність).

Общество | Бывать в обществе – бувати в товаристві; серед (поміж) людей (на людях) бувати. | Душа общества – душа товариства. | Избранное общество – добірне (виборне) товариство. | Подонки общества (перен.) – покидьки (потолоч) суспільства; покидьки суспільні (суспільна потолоч). | Член [крестьянского] общества (ист.) – член громади.

Общий | В общей сложности – загалом беручи; у цілому. | В общем – загалом (узагалі); у цілому (у підсумку). | В общем итоге – у загальному підсумку; загальним підсумком. | В общем и целом – загалом і в цілому; у загальній цілості; без подробиць. | В общих чертах

– загально; загальними рисами; у загальних рисах. | Места общего пользования – місця спільного користування. | Найти общий язык с кем-либо – знайти спільну мову з ким. | Общая собственность – спільна (іноді гуртова, сукупна) власність. | Общее благо –

загальне добро (благо). | Общее место, выражение (трюизм) – загальне місце, загальник (трюїзм). | Общее собрание – загальні збори; спільне зібрання. | Общими силами – спільно (гуртом, громадою). | От общего к частному – від загального до окремого. | По общему мнению – на загальну думку. | По общему согласию – за спільною згодою.

Объедение | Борщ, пирог… [просто, прямо] объедение (разг.) – борщ, пиріг… такий смачний, що їси й не наїсишся; це не борщ, не пиріг…, а самий смак; розкіш, який борш, пиріг…; борщ, пиріг… просто розкіш (насолода, смакота); борщ, пиріг… справжня розкіш (насолода, смакота); (зниж.) борщ, пиріг… такий смачний, що язика з ним проковтнути можна. [Се не пиріг, а самий смак. Сл. Ум. Розкіш, які вареники! Сл. Ум.]

Объезд | В объезд, так к обеду, а прямо, так дай бог к ночи – як поїхав у об’їзд, то буде і на обід, а як навпрошки, то увечері. Пр. Як поїде на об’їзд, то сьогодні дома буде, а як поїде навпростець — і завтра не буде. Пр. Як поїхав кругом, то сьогодні буде, а як поїде навпростець, то хіба завтра. Пр. Хто просто їде, той дома не ночує, а хто об’їжджає, той у лісі блукає. Пр.

333

Російсько-український словник сталих виразів

Объем | Во всём объёме – в усьому обсязі (обширі). | В полном объеме – у цілому (у повному) обсязі (обширі); цілком; до краю. | Объём знаний – обсяг знань.

Объесться | Будто (словно…) белены объелся – як (мов, наче) блекоти (дурману, кукільвану, маку) наївся (об’ївся). [Дарина: Що це з ним? Мов кукільвану наївся. Старицький.]

Объехать | На козе, на кривой не объедешь кого-либо (разг.) – сплоха не обдуриш (не піддуриш, не налигаєш) кого; у дурні не пошиєш кого; воза не підвезеш кому. | Суженого на коне не объедешь – судженого і конем не об’їдеш. Пр. Суджене — не розгуджене. Пр. Кожна птиця знайде свого Гриця. Пр.

Объявлять | Объявить о своём несогласии – заявити про свою незгоду. | Объявлять, объявить себя кем-, чем-либо – об’являти, об’явити себе ким, чим; об’являтися, об’явитися (іноді називатися, назватися, озиватися, озватися) ким, чим. [Нарвус: Чи не хгів він В той вечір неофітом об’явитись? Українка. Аж ось озвавсь якось козацьким гетьманом Петро Конашевич Сагайдачний. П. Куліш.]

Объяснение | Иметь объяснение с кем-либо – мати розмову з ким. [Перед від’їздом з міста О… вона мала розмову з своїм чоловіком. Свідзинський, перекл. з Тургенєва.] | Объяснение в любви – освідчення (про кохання, про любов); (іноді) признання. | Потребовать объяснений о т кого-либо – зажадати пояснень від кого. [Я вас покликав… для того, щоб зажадати від вас пояснень. Свідзинський, перекл. з Тургенєва.]

Объясняться | Нам надо объясниться – нам треба порозумітися; нам треба вияснити (з’ясувати) непорозуміння. | Объясняться, объясниться в любви кому-либо –

освідчуватися, освідчитися (про кохання, про любов) кому (іноді перед ким); освідчувати, освідчити кохання кому; признаватися, признатися (що кохає, що любить) кому. [… Тінгочче… легше було освідчитися своїй коханій. Лукаш, перекл. з Боккаччо.] | Объясняться по-русски, по-польски… с кем-либо – розмовляти по-російському, попольському… з ким; говорити (розмовляти) російською, польською… мовою з ким.

Объятие | Броситься, упасть в чьи-либо объятия, в объятия к кому-либо – кинутися, упасти… в чиї обійми, в обійми кому (до кого). | Заключать, заключить кого-либо в объятия (книжн. устар.) – обнімати, обнята (обіймати, обійняти) кого. | Принимать, принять (встречать, встретить) с распростёртыми объятиями кого-либо – гаряче (радо) вітати, привітати кого; вітати, привітати (приймати, прийняти, [зу] стрічати, (зу)стріти) дуже гостинно (з радістю, радо) кого; (зу)стрічати, (зу)стріти з розкритими обіймами (іноді раменами) кого.

Объятый | Дом был объят пламенем – дім (будинок) узявся (пойнявся) полум’ям (вогнем); будинок (дім) пойняло (охопило) полум’я.

Объять | Никому не объять необъятного; нельзя объять необъятного – ніхто не осягне неосяжного; не можна осягнути (осягти) неосяжного; неосяжного не осягнеш (не осягнути).

Обыкновение | Брать, взять за обыкновение – брати, узяти звичай. | Вошло в обыкновение что-либо – повелося що; стало звичаєм (за звичай) що. | Вышло из обыкновения что-либо – вивелося що. | Здесь (там…) такое обыкновение – тут (там…) так ведеться; тут (там…) такий звичай. | По заведённому обыкновению – заведеним (іноді за заведеним) звичаєм. | По обыкновению – [Як] звичайно; звичаєм; (іноді) як завжди. [Побачивши Тетяну, він спершу, як звичайно, ласкаво мукаючи, закивав їй головою.

Рильський, перекл. з Тургенєва.] | По своєму обыкновению – своїм (іноді за своїм) звичаєм. [Лесь своїм звичаєм украв… трохи ячменю і ніс до корчми. Стефаник.] | Против обыкновения – проти звичаю; проти звички. | У него было обыкновение… он имел обыкновение… – у нього був звичай (була звичка, було заведено)…; він мав звичай (звичку)…

Обыкновенный | Больше, меньше… обыкновенного – (як прикм.) Більший (-ша, -ше, -ші…), як (ніж) звичайно; (як присл.) більше, менше…, як (ніж) звичайно. | Дело обыкновенное – звичайна (світова) річ. | Обыкновенным образом – звичайно; звичайним ладом; як заведено; як звичне. | Обыкновенным чередом – як звичайно. [Другий і дальші дні минали на хуторі як звичайно. Антоненко-Давидович, перекл. з Шевченка.] | Самым обыкновенным образом – якнайзвичайніше; звичайнісінько.

Обыск | Делать, сделать (производить, произвести) обыск у кого-либо, – робити, зробити трус у кого (кому); трусити, потрусити кого. | Найти при обыске что-либо – витрусити що.

Обычай | Быть в обычае у кого-либо – бути звичайною річчю (бути звичайним) для кого; бути за звичай кому, вестися у кого. | Входить, вошло в обычай что-либо – у(ві)ходить, увійшло в звичай що; узвичаюється, узвичаїлося що; (тільки докон.) повелося. | Для обычая – для звичаю; для годиться. | Обычаи и нравы – звичаї та (і) обичаї. | По обычаю

334

Російсько-український словник сталих виразів

этой страны – (за) звичаєм цього краю (цієї країни); у згоді із звичаєм цього краю (цієї країни). | По старому обычаю – старим (давнім) звичаєм; (іноді) за старим (давнім) звичаєм. | Это мой обычай – це мій звичай; це моя звичка. | Это не в моём, не в его обычае – це не (є) мій, його звичай.

Обычный | Быть обычным делом – бути звичайною річчю (звичайним ділом); за звичай бути. | В обычное время – звичайного часу. | В обычном порядке – звичайним порядком (ладом, іноді трибом). | Обычная вещь – звичайна (світова, людська) річ. | Обычное право – звичайне право. | Самая обыкновенная вещь – щонайзвичайніша (звичайнісінька) річ.

Обязанность | В круг его обязанностей входит… – до його обов’язків належить… | Вменять, вменить в обязанность кому-либо что-либо – ставити, поставити за обов’язок кому що. | Вся обязанность его состояла в том, чтобы… – увесь обов’язок його був (полягав) у тому, щоб…; він мусив тільки (лише) пильнувати, що… | Забыть свои обязанности перед кем-либо – забути (занедбати) свій обов’язок (свою повинність) до (щодо) кого. | Отправлять обязанности – виконувати обов’язки. | По обязанности – з обов’язку (з повинності). | Права и обязанности граждан – права і обов’язки громадян. | Слагать обязанности – складати обов’язки. | Служебные обязанности, обязанности по службе – службові обов’язки. | Ставить себе в обязанность – брати (ставити) собі за обов’язок (за повинність). | Считать (полагать) своею обязанностью – уважати (мати) за свій обов’язок; мати собі за обов’язок. | Считать своей священной обязанностью – уважати (мати) собі за святу повинність (за святий обов’язок). | Это не только наш долг, но и обязанность – це не тільки наш обов’язок, а й повинність.

Обязанный | Он обязан (обязан был, будет обязан) сделать это – він повинен (він повинен був, він повинен буде) зробити це. | Премного вам обязан – дуже вдячний вам; дуже дякую. | Я ему (ей…) обязан жизнью – я йому (їй…) завдячую життям (зобов’язаний життям).

Обязательный | В обязательном порядке – обов’язково (доконче, неодмінно). | Обязательный человек – послужлива (догідлива) людина; готова (охоча) до послуги людина.

Обязательство | Уплатить по обязательству – сплатити зобов’язання.

Обязывать | Вы (он) премного (навеки) обяжете (обяжет) меня, если… – я (він) дуже та й дуже (повік, довіку) буду (буде) вдячний вам, коли (якщо)… | Обязать клятвой коголибо – узяти присягу від кого. | Обязать себя словом – зв’язати себе (зв’язатися) словом. | Положение (возраст…) обязывает к чему-либо – становище (вік…) зобов’язує до чого.

Овес | Зерно овса (овсянка) – вівсина (вівсянка). | Овёс к коню не ходит – ясла до коней не ходять. Пр. Не йдуть ясла за волами, але воли за яслами. Пр. Корита не ходять до свиней, а свині до корит. Пр. Як захоче коза сіна, то до воза прийде. Пр. Не копитові кобила, а копит(о) кобилі. Пр. | Овёс любит хоть в воду, да в пору – овес каже: топчи мене в болото, то я буду як злото. Пр. Казав овес: топчи мене в грязь, будеш (як) князь. Пр. Сій овес у кожусі, жито — в брилі. Пр. Кинь ячмінь у болото, вбере тебе в злото. Пр.

Овечий | Волк в овечьей шкуре (шубе) (перен. книжн.) – вовк в овечій (у баранячій) шкурі (кожушині); вовк за вівцю перебрався. Дивиться лисицею, а думає вовком. Пр. Хоч одягне вовк і овечу шкуру, а все вовком буде. Пр. Добрий, як баранчик, тільки по-вовчому виє.

Пр. | Отольются волку овечьи слёзки – віділлються вовкові овечі (кобилячі) сльози. Пр. Відізвуться вовкові овечі (телячі) слізки. Пр. Тривай, це йому рогом (боком) вилізе. Пр. Прийде й на пса колись зима. Пр.

Овечка | Овечку стригут, а другая того же жди – вівцю стрижуть, а друга дивиться (а друга на черзі). Пр.

Овладевать | Горе овладело, печаль (тоска) овладела кем-либо – горе посіло, журба (туга) пойняла (обняла) кого. | Им овладело отчаяние – його охопив (пойняв, узяв) розпач (відчай); його охопила (пойняла, узяла) розпука. | Овладевает, овладел сон кем-либо – обіймає, обняв (огортає, огорнув, бере, узяв) сон кого. | Овладевать, овладеть городом, крепостью… – здобувати, здобути місто, фортецю. | Овладевать, овладеть собой –

опановувати, опанувати себе; (тільки докон.) запанувати над собою; (іноді) перемагати, перемогти себе (перемагатися, перемогтися). [Здригнула Оксана дуже… далі перемоглася, як кинеться, як ухопить дитину… Квітка-Основ’яненко.] | Овладело желание кем-либо – узяло (пойняло) бажання кого; забажалося (забаглося) кому; хіть узяла кого. | Овладел языком кто-либо – опанував мову хто; добре вивчив мову хто. | Овладеть производством – опанувати виробництво. | Овладеть чьей-либо землёй, чьимлибо имуществом – заволодіти чиєю землею, чиїм майном (добром); посісти чию землю, чиє майно (добро).

Овощной | Овощные консервы – консерви з городини.

335

Російсько-український словник сталих виразів

Овощ | Всякому овощу своё время – усякий овоч має свій час. Пр. Усякому овочеві свій час. Пр. На все (є) свій час. Пр. Порою сіно косять. Пр. Минуло літо — не ходи в луг по | Фрукты и овощи – садовина та (і) городина; овочі (фрукти) і городина.

Овраг | Большой овраг – великий яр; яруга. | Овраг, поросший лесом – байрак. | Отрог оврага – приярок. | Поперечный овраг – переярок.

Овсяной | Овсяная солома – вівсяна солома; вівсянка (вівсяниця). | Овсяной хлеб – вівсяник.

Овца | Быть пастухом овец, пасти овцы – бути пастухом овець, пасти овець; вівчарувати (вівчарити, чабанувати). | Заблудшая овца (перен.) – блудна (заблудла, заблукана) вівця. [В’яжуться люди в товаристві… та й Івана беруть між собою. А він ходить, наче та блудна вівця. Мартович.] | И волки сыты, и овцы целы – вовк ситий і коза ціла. Пр. І кози ситі, і сіно ціле. Пр. Щоб вовк був ситий і баран цілий. Пр. | Молодец на овец, а на молодца (и) сам овца – молодець проти овець, а проти молодця і сам вівця (а проти баранця і сам, як вівця). Пр. Завзяте, як перець, покіль не вийде на гер(е)ць. Пр. Це та Солоха, що кури полоха. Пр. Не то молодець, що за водою пливе, а то молодець, що проти води. Пр. Як п’ян, то копитан, а як проспався, то й свині злякався. Пр. | Не за то волка бьют, что сер, а за то, что овцу съел – не за те вовка б’ють, що він сірий, а за те, що овечку (вівцю) з’їв. Пр. Не за те бито, що ходила в жито, а за те, що дома не ночувала. Пр. Не тим кобила завинила, що вона сива, а тим, що вона побила (що поносила). Пр. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе. Пр. Не тим дівка погана, що не вродлива, а тим, що ледача й вередлива. Пр. | Овец не стало, так и на коз честь стала – де не маєш співця — послухаєш горобця. Пр. Нема чобіт — узувай постоли. Пр. Не прилетів соловей — нехай іволга за нього править. Пр. Нема хліба — їж пироги. Пр. | Паршивая овца всё стадо портит – одна паршива овечка всю отару поганить. Пр. Паршива вівця всю отару спаскудить. Пр. | Сделайся овцой, а волки готовы – хто стає вівцею, того вовк з’їсть. Пр. Тихого та смирного і кури заклюють (загребуть). Пр. Хто стає медом, того мухи злижуть.

Пр. На похиле дерево і кози скачуть. Пр. | С паршивой овцы хоть шерсти клок – з паршивої вівці хоч вовни жмут. Пр. З ледачого вовка хоч шерсті жмут. Пр. З худого кабана хоч вишкварки. Пр. Нічим не візьмеш, так хоч клоччям. Пр. | Упрямая овца волку корысть – уперта (вередлива) коза вовкові користь. Пр.

Овчинка | Небо с овчинку показалось, покажется кому-либо – [Аж] небо за макове зернятко здалося, здасться кому. | Овчинка выделки [не] стоит – шкурка вичинки [не] варта. Пр. [Не] стане шкурка за вичинку. Пр. Шкурка за чиньбу [не] стане. Пр. [Не] стане шкурка за виправу. Пр. [Не] варт товар роботи. Пр. [Не] варте діло заходу. Пр.

Огласка | Во избежание огласки – щоб уникнути (щоб не було) розголосу (розм. також слави). | Получать, получить огласку – набувати, набути розголосу; ставати, стати загальновідомим. | Предавать, предать огласке что-либо – розголошувати, розголосити що. | Пустить в огласку что-либо – розголосити (оголосити) що; дати розголос чому; (іноді розм. про щось небажане) рознести (роздзвонити) що; пустити славу про що.

Оглашаться | Лес оглашается, огласился пением птиц – ліс лунає, залунав пташиним співом; ліс сповнюється, сповнився (наповнюється, наповнився) пташиним співом.

Оглашать | Радостные крики оглашают, огласили воздух – радісні крики (покрики) лунають, залунали в повітрі; радісні крики (покрики) сповнюють, сповнили (наповнюють, наповнили) повітря. | Эхо оглашает лес – луна розлягається в лісі (лісом).

Оглашение | Не подлежит оглашению что-либо – не може бути оголошено що; не можна оголошувати чого; не підлягає оголошенню що.

Оглобля | Не по коню, да по оглобле – не по коневі, то по голоблях. Пр. Не може по конях, то хоч по голоблях. Пр. Не можна по коневі, то по сідлу (то по кульбаці). Пр. (іноді також) Як нема на кого, то на жінку. Пр. На того вина, кого вдома нема. Пр. Хома не без ума: не жінку б’є, а тещу. Пр. | Поворачивать, повернуть оглобли (перен. разг. шутл.) –

повертати, повернути голоблі. [Крицький: …Який же практичний результат мого непрошеного візиту до вас? Може, краще мені повернути голоблі в інший бік? Українка.]

Оглохнуть | Аль ты оглох?; аль вы оглохли? – чи ти [не] оглух?; чи тобі [не] позакладало?; чи [не] оглухли (про багатьох поглухли)?; чи вам [не] позакладало?

Оглушенный | Лежать оглушённым ударом (образн.) – джмелі (в) слухати.

Оглядка | Без оглядки (бежать, убегать, мчаться…) – не оглядаючись (неоглядки); не озираючись (необзир), нео(б)зирці; без очей; (іноді) куди видно. | Без оглядки (действовать, делать что-либо) – необачно (безоглядно); (іноді) зажмуром. [Як можна в таке діло зажмуром іти? Пчілка.] | С оглядкой (действовать, делать что-либо) – обачно (обачливо); з осторогою; (розм. образн.) оглядатися (поглядати, позирати) на задні колеса.

336

Російсько-український словник сталих виразів

I. Оглядываться. | Оглядываться, оглядеться по сторонам, кругом, вокруг… –

розглядатися, розглянутися (роздивлятися, роздивитися, озиратися, озирнутися, роззиратися, роззирнутися, оглядатися, оглянутися) на всі боки (навсібіч, іноді яг. всі чотири), навкруги (округи), навколо (довкола), круг себе, кругом. [Уже він начинав боятися. На всі чотири озирався. Котляревський. …Питає Колобок-Дудка й озирається навсібіч… Гуцало.]

II. Оглядываться | Оглянись на себя, каков ты сам – подивися на себе (самого); подивися в воду на свою вроду. | Оглянуться не успеешь, не успел, не успела, не успели, как… –

незчуєшся, незчувся, незчулася, незчулися (не зоглядишся, не зоглядівся, не зогляділася, не зогляділися), як…; не оглянешся, не оглянувся, не оглянулася, не оглянулися, як… [Не оглянулася, як стала хата ще вища та рівніша за стару. Коцюбинський.] | Шути, да оглядывайся – жартуй, та оглядайся. Пр. Жарт жартом (жарти жартами), а хвіст набік. Пр. Смійся, смійся, а зуби на полиці держи.

Оглядывать | Оглядывать, оглядеть с головы до ног, с ног до головы, с (от) головы до пят кого-либо – оглядати, оглянута (озирати, озирнути, обводити, обвести очима) від голови до п’ят; від потилиці до п’ят, від голови до ніг, від ніг до голови кого.

Огненный | Геенна огненная (церк.) – геєна (в)огненна (пекло вогненне). […Я питаю тебе, чи не попав ти між грішні душі в геєну огненну? Лукаш, перекл. з Боккаччо.] | Огненный нрав – палка (вогнева) вдача. | Огненный цвет – жаркий ((в)огнистий) колір.

Оговариваться | Оговорился кто-либо – помилився на слові (прохопився словом) хто. Оговаривать | Оговаривать, оговорить что-либо – застерігати, застерегти що; робити,

зробити застереження щодо чого.

Оговорка | Делать, сделать оговорку – робити, зробити застереження; застерігати, застерегти.

Оговорочка | Он отделывается оговорочками – він відбувається відмовочками; він сяктак вимовляється.

Огонек | Блуждающие огоньки – блудні (мандрівні) вогники; блимавки. [Де горіли свічки, блимають ті самі мандрівні вогники. Васильченко.] | Работать с огоньком (перен.) – працювати з запалом (з захопленням).

Огонь | Беглый огонь (воен.) – швидкий (перебіжний) вогонь. | Бежать как от огня –

тікати як від вогню (пожежі). | Бояться как огня кого-, чего-либо – боятися як вогню кого, чого; боятися як чорт свяченої води (як заєць бубна, як полоханий заєць пенька, як собака дрючка, кия) кого, чого. | В огонь и в воду (готов, пойду…) – у вогонь і (в) воду (готовий, ладен, піду…); і в вогонь ладен (готовий) [скочити]… | Высекать, высечь огонь – кресати [вогонь], викресати [вогню]. | Глаза горят огнём у кого-либо – очі горять, як жар, у кого, кому. | Горит как в огне кто-либо – горить як у вогні (як жар) хто. | Девушка-огонь –

дівчина як вогонь (як присок); (в)огонь — не дівчина. [Огонь була — не дівка!.. Мирний.] | Днём с огнём не сыщешь – і в світі [білому] не знайдеш. Пр. Того і вдень із свічкою не знайдеш. Пр. Ні слуху ні послуху. Пр. Шукай вітра в полі. Пр. | Дом сразу был охвачен огнём – будинок відразу взявся (пойнявся) вогнем (полум’ям). | Зажигать, зажечь огонь (огни) – світити (засвічувати), засвітати (світло); (про богат. тільки докон.) посвітити (позасвічувати) [світла]; (іноді) посвітитися. [Було вже смерком.по хатах вже посвітилися.

Сл. Гр.] | Играть (шутить, шалить) с огнём – гратися (жартувати) з вогнем. | Из огня да в полымя – з дощу та під ринву. Пр. З вогню та в полум’я (в полумінь). Пр. Тікав від диму та впав у вогонь. Пр. З калюжі та в болото. Пр. Утікав перед вовком, та впав на ведмедя.

Пр. Поправився з печі на лоб. Пр. Берігся кия, та дістав нагая. Пр. | Меж двух огней (разг.) – між двох вогнів (між двома вогнями); між (межи) молотом і ковадлом; як у лещатах: і туди гаряче, і сюди боляче. Пр. Хоч круть-верть, хоч верть-круть, як з обох боків товчуть. Пр. | Нет дыма без огня; дыма без огня не бывает; ни дыму без огня, ни огня без дыму – нема диму без вогню. Пр. Диму без вогню не буває. Пр. Де не горить, там ся не курить (там не куриться, не димить). Пр. Де верба, там і вода. Пр. Де вода, там і верба. Пр. | Огнём и мечом (книжн.) – [З] огнем і мечем. | Огня взаймы не выпросишь – (у нього, в неї) серед зими льоду (снігу) не випросиш. | Подливать, подлить масла в огонь – доливати, долити (підливати, підлити) оливи у вогонь (до вогню); підкладати, підкласти (докидати, докинути) дров у (до) багаття; підкидати, підкинути хмизу в вогонь; (тільки докон.) до гарячого ще приском сипнути. | Предавать, предать огню и мечу (книжн.) –

пускати, пустити під (в)огонь і меч; спускати, спустити на пожар (на вогонь) і під меч положити (класти, покласти); людей мечем сікти, посікти, а добро з (за) димом пускати, пустити; вогнем палити, спалити й кіньми топтати, стоптати; знищувати, знищити (в)огнем і мечем. | Прошёл огонь и воду [и медные трубы] – пройшов крізь огонь і воду. Був і на коні, і під конем (на возі й під возом, у ступі й за ступою). Пр. Перейшов [уже]

337

Російсько-український словник сталих виразів

крізь сито і решето. Пр. Пройшов Крим і Рим. Пр. Пройшов мідні труби і чортові зуби. Пр. Був вовк і в сіті, й перед сіттю. Пр. Поспитав уже і пня, й колоди. Пр. […Максим Полатай ко, який пройшов і мідні труби, і чортові зуби, доладно пустив низом пісню… Стельмах.] | Сидеть при огне – сидіти при світлі. | С огнём не шути (перен.) – з вогнем не грайся (не жартуй). | С огнём не шутят; не шути с огнём — обожжёшься – з вогнем не жартуй [бо то жижа]. Пр. Не грайся з вогнем, бо о(б)печешся, о(б)палишся. Пр. Не клади у вогонь пальця, бо спечеш. Пр. Не клади псові пальців у зуби, бо вкусить. Пр. Не тягни пса за хвіст, бо вкусить. Пр. Не стромляй (не сунь, не тикай) пальців (пальця, пучки) між (межи) двері, бо прищикнуть (придавлять). Пр. | Солома с огнём не дружит (не улежится) – не прикладай соломи (сіна) до вогню [бо згорить]. Пр. Не кидай іскри в попіл: і сама згорить, і село спалить. Пр.

Огораживать | Огораживать, огородить что-либо забором, плетнём, жердями, решётчатой оградой, каменной стеной… – обгороджувати, обгородити що парканом, плотом (лісою), тином, вір’ям (воринням), штахетами (штахетом), муром…; обпарканювати, обпарканити, обплітати, обплести, обтинювати, обтинити, обворювати, обворити, обмуровувати, обмурувати… що.

Огородник | Быть огородником – бути городником; городникувати.

Огородничество | Заниматься огородничеством (огородничать) – працювати коло городу; плекати (вирощувати) городину; городникувати. | С любовью заниматься огородничеством (огородом) – кохатися у городі (у городництві).

Огородный | Огородные овощи, огородная зелень – городина (грядовина), зелени на (іноді

зеленець). [Сякий-такий зеленець, аби хліба буханець. Пр.]

Огород | Бросать (кидать) камешки (камешек) в чей-либо огород (разг.) – кидати (закидати, шпурляти) камінці (камінець, камінь) до чийого городу (у чий город); водою бризкати на кого; кидати (шпурляти) грудкою в чий город; ключку закидати куди. | В чей огород камешек – у чий город камінець (грудка); у чиє вікно камінець (камінь) (ударив); на кого водою бризнуто; куди ключку закинено (закинуто); (іноді) кому пришито квітку. [Я вже знаю, про кого мова мовиться. Не в наше вікно камінь ударив. Н.-Левицький.] | Нечего было, не стоило из-за этого и огород городить – не треба було й починати цього; навіщо було й заходжуватися коло цього діла?; шкода й заходу; шкода часу й атласу; як погано орати, то краще (лучче) випрягати. | Пустить козла в огород (разг.) – пустити цапа в капусту, приставити вовка до отари; настановити цапа на городника. | Чужой рот не свой огород — не притворишь – чужий рот не хлів, не зачинити. Пр. Рот не город, не загородиш. Пр.

Огорошенный | Быть огорошенным ударом (образн.) – джмелі (в) слухати. Огорошивать | Огорошивать, огорошить кого-либо (разг.) – приголомшувати,

приголомшити (ошелешувати, ошелешити) кого; (іноді образн., тільки докон.) мокрим рядном накрити кого.

Огорчаться | Не огорчайся, всё будет хорошо – не журися (не смутися), все буде добре (гаразд); не смутися (не вдавайся в смуток, не вдавайся в жаль, не вдавайся в тугу), все буде добре (гаразд).

Огорчение | Причинять огорчение, причинить огорчение кому-либо – завдавати, завдати прикростей (прикрощів) кому; завдавати, завдати жалю (болю, смутку) кому; чинити (робити) прикрощі кому; смутити (засмучувати) кого.

Огорченный | Я очень огорчён этим – мені це дуже прикро; мене дуже засмутило (вразило) це; я дуже засмучений (вражений) цим.

Ограда | Каменная (кирпичная) ограда – мур. | Кольцеобразная ограда из кольев – окіл. Ограждаться | Ограждаться, оградиться каменной стеной – обгороджуватися,

обгородитися муром; обмуровуватися, обмуруватися.

Ограниченный | Ограниченный человек – обмежена людина; (іноді розм.) дрібноголова людина (дрібноголовець, обведена голова).

Ограничиваться | Дело ограничилось тем, что… – справа закінчилася (скінчилася) на тому (звелася до того), що… | Этим дело и ограничилось – на цьому все й закінчилося (скінчилося); на тому все й стало.

Огребать | Огребать деньги (денежки) (разг.) – загрібати гроші (грошики). Огуречный | Огуречная ботва, огуречные стебли – огудина на огірках (з огірків,

огіркова); огірчана.

Одеваться | Оделся Иван, да не в свой кафтан – не в свої штани (шаровари) убрався. Пр. | Она оделась как куколка – вона прибралася (вистроїлася) як лялечка. | Он хорошо одевается – він добре одягається; він гарно (хороше) ходить.

338