ru-uk

Російсько-український словник

(переселяться) перебира́тися, -ра́юся, -ра́єшся, перебра́тися, -беру́ся, -бере́шся;на 3) ( чью сторону) перехо́дити, перейти́, пристава́ти, -таю́ , -тає́ш, приста́ти, -та́ну, -та́неш (до ко́го); 4)проходить( ) мина́ти, -на́ю, -на́єш, мину́ти, -ну́, -не́ш.

Переходный – переступни́й, перехідни́й, -а́, -е́. Перехождениє – перехі́д, -хо́ду.

Перехотеть – перехоті́ти, -хочу́.

Перец – пе́рець, -рцю, пе́рчик, -ку;стручковый( ) стрюкува́тий пе́рець. Перецарапывать, перецарапать – передря́пувати, -пую, -пуєш, передря́пати, -паю. Перецеживать, перецедить – переці́джувати, -джую, -джуєш, переціди́ти, -джу́, -диш. Перецеловать – перецілува́ти, -лу́ю, -лу́єш.

Перецепливать, перецепить – перечі́плювати, -люю, -люєш, перечепи́ти, -плю́ , -пиш. Перечеканивать, перечеканить – перекарбо́вувати, -вую, -вуєш, перекарбува́ти, -бу́ю. Перечень – пере́лік, -ку.

Перечеркивание – перекре́слювання, -ння.

Перечеркивать, перечеркнуть – перекре́слювати, -люю, -люєш, перекре́слити, -лю, -лиш. Перечерчивать, перечертить – перерисо́вувати, -вую, -вуєш, перерисува́ти, -су́ю, -су́єш,

перекре́слювати, -люю, -люєш, перекре́слити, -лю, -лиш. Перечесывание – перечі́сування.

Перечесывать, перечесать – перечі́сувати, -сую, -суєш, перечеса́ти, -чешу́, -че́шеш.

Перечет, см. Перечень.

Перечинивать, перечинить – перела́годжувати, -джую, -єш, перела́годити, -джу, -диш; (белье) перела́тувати, -тую, -туєш, перелата́ти, -та́ю, -та́єш.

Перечисление – перелі́чування, перерахо́вування, -ння.

Перечислять, перечислить – перелі́чувати, -чую, -чуєш, перелічи́ти, -чу́, -чиш, перерахо́вувати, -вую, -вуєш, перерахува́ти, -раху́ю, -ху́єш.

Перечистка – перечища́ння, -ння. Перечитывание – перечи́тування.

Перечитывать, перечитать, перечесть – перечи́тувати, -тую, -туєш перечита́ти, -та́ю, -та́єш;о( мног.) поперечи́тувати, -тую, -єш (напр., бага́то книг).

Перечить – супере́чити, -чу, -чиш (кому́, чому́), спереча́тися, зма́гатися (проти ко́го, чо́го). Перечищать, перечистить – перечища́ти, -ща́ю, -ща́єш, перечи́стити, -чи́щу, -чи́стиш. Перечневый – перелічни́й, -а́, -е́.

Перечница – перча́нка, -ки.

Перечный – перце́вий, -а, -е;-ная настойка – перці́вка, -ки.

Перешагивать, перешагнуть – переступа́ти, -па́ю, -па́єш, переступи́ти, -плю́ , -пиш. Перешаривать, перешарить – перешу́кувати, -кую, -куєш, перешука́ти, -ка́ю, -ка́єш. Перешедший – пере́йшлий, -а, -е.

Перешеек, геогр. – пере́сип, -пу, ши́ярод( . ши́ї).

Перешептывать, перешептать – переші́птувати, -тую, -туєш, перешепта́ти, -пчу́, -пчеш. Перешибать, перешибить – перебива́ти, -ва́ю, -ва́єш, переби́ти, -б’ю́ , -б’є́ш.

Перешивание, перешивка – перешива́ння, -ння.

Перешивать, перешить – перешива́ти, -ва́ю, -ва́єш, переши́ти, -ши́ю, -ши́єш. Перешивной – переши́ваний, -а, -е.

Перешипеть – перешипі́ти, -плю́ , -пи́ш;о змее( ) пересича́ти, -чу́.

Перешпиливать, перешпилить – перешпи́лювати, -люю, -люєш, перешпили́ти, -лю́ , -лиш. Перештемпелевать – перештампува́ти, -пу́ю, -пу́єш.

Перештукатуривать, перештукатурить – перетинько́вувати, -вую, -вуєш, перетинькува́ти.

Перешуметь – перешумі́ти, -млю́ , -ми́ш;о людях( ) перегаласува́ти, -су́ю, -су́єш. Перещеголять – переверши́ти, -шу́.

Перещупывать, перещупать – перема́цувати, -цую, -цуєш, перема́цати, -цаю, -цаєш, перела́пувати, -пую, -пуєш, перела́пати, -паю, -паєш.

Переэкзаменовка – пере́пит, -ту.

Переэкзаменовывать, переэкзаменовать – перепи́тувати, -тую, -туєш, перепита́ти, -та́ю, -та́єш, переекзамено́вувати, переекзаменува́ти.

Перила – пору́ччя, -ччя, би́льця, -ців. Перина – пери́на, -ни.

Период – пері́од, -ду.

Периодический – періоди́чний, -а, -е;-ски – періоди́чно. Периодичность – періоди́чність.

358

Російсько-український словник

Перистый – пір’ястий, пір’юва́тийПеристые. облака – баранці́. Периферия – перифері́я, -і́ї;-рический – перифері́йний, -а, -е. Перкаль – перка́ль, -лю;-левий – перкале́вий, -а, -е.

Перл – перли́на, -ни;множ( . ч.) пе́рли, -лів. Перламутр – перламу́тр, -ру. Перламутровый – перламу́тровий, перло́вий. Перловый – перло́вий, -а, -е.

Пернатый – перна́тий, пір’юва́тий, -а, -е.

Перо – перо́, -ра́;собир( .) пі́р’я, -р’я;писчее( ) перо́, -ра́. Перон – перо́н, -ну;-нный – перо́нний, -а, -е. Перочинный ножик – цизо́рик, -ка, склада́ний но́жик. Перпендикуляр – перпендикуля́р, -ру, простопа́д, -ду.

Перпендикулярный – перпендикуля́рний, простопа́дний, -а, --е;рно – перпендикуля́рно, простопа́дно.

Персик – пе́рсик, -ка, броскви́на́, -ни́. Персона – осо́ба, -би.

Персонал – персона́л, -лу, особо́вий склад, -ду;-льный – персона́льний, особо́вий, -а, -е. Перспектива – перспекти́ва, -ви;-вный – перспекти́вний, -а, -е.

Перст – па́лець, -льця.

Перстень – пе́рстінь, -теня, пе́рстень, -рсня. Пертурбация – пертурба́ція, -ії.

Перун – перу́н, -на́. Перхоть – лупа́, -пи́.

Перцовка – перці́вка, перчакі́вка, -ки.

Перчатка – рукави́чка, -ки;-точный – рукави́чний, -а, -е. Перышко – пери́нка, -ки, пірце́, -ця́.

Пес – пес (род. пса).

Песенник (сборник песень) – спі́ванник, -ка, збі́рник пісе́нь. Песенный – пісе́нний, -а, -е.

Песенька – пі́сенька, -ки.

Песий – пе́ський, пе́сячий, -а, -е. Песик – цу́цик, -ка, цуценя́, -ня́ти. Пескарь, зоол. – писка́р, ско́блик. Песковатый – піскува́тий, -а, -е.

Песня – пі́сня, -ні, спі́в, -ву;свадебные песни – весі́льні пісні́;весенние песни – веснянки́, -но́к;колыбельные песни – колиско́ві пісні́.

Песок – пісо́к, -ску;множ( .) піски́. Песочный – піскови́й, -а́, -е́. Пессимист – песимі́ст, -та.

Пессимистический – песимісти́чний, -а, -е.

Пест – 1) (в ступке) товка́ч, -ча́; 2)кухонный( ) макогі́н, -го́ну. Пестик – 1) товка́чик, макого́ник, -ка; 2)у цветка( ) ма́точка, -ки. Пестреть – рябі́ти, -бі́ю, -бі́єш.

Пестроватый – рябува́тий, -а, -е. Пестрота – ряби́зна, -ни, рябина́.

Пестрый – 1) ряби́й, строка́тий; 2)цветистый( ) кольори́стий, різноба́рвний. Пестунчик (баловень) – песту́н, -на́, песту́нчик, -ка, мазу́нчик. Песчаник – піскове́цьрод( . пісківця́).

Песчанистый – піскува́тий, -а, -е. Песчаный – піскува́тий, піща́ний. Песчинка – піщи́нка, -ки.

Петелька – пете́лька, -ки;металлич( .) ба́бка, -ки. Петиция – пети́ція, -ії.

Петлица – 1) за́стіжка, пете́лька, -ки; 2)форменная( ) петли́ця, -ці.

Петля – 1) петля́, -лі́;затяжная( ) за́шморг, -гу; 2)в( вязаньи) очко́, -ка́; 3)у дверей( ) заві́са, -си.

Петров пост – петрі́вка, -ки. Петрушка – петру́шка, -ки. Петух – пі́вень, -вня.

Петуший – пі́внячий, -а, -е.

359

Російсько-український словник

Петушиться – 1) (задориться) коко́шитися, -шуся, -шишся; 2)чваниться( ) чва́нитися, -нюся, -нишся, пиша́тися, -ша́юся.

Петушок – пі́вник, -ка.

Петь – 1) співа́ти, -ва́ю, -ва́єш;о2)петухе( ) кукурі́кати, -каю, -каєш. Пехота – піхо́та, -ти;-тный – піхо́тний, -а, -е.

Пехотинец – піхоти́нець, -нця, піша́к, -ка́.

Печалить – жури́ти, -рю́ , -риш, смути́ти (смучу́, сму́ти́ш);-ться – жури́тися, сумува́ти, -му́ю, -му́єш.

Печаль – журба́, -би́, сум, -му, ту́га, -ги, печа́ль, -лі. Печальник – жалібни́к, -ка́;-ница – жалібни́ця, -ці. Печальный – сумни́й, смутни́й, жу́рни́й, -а, -е.

Печатание – 1) печа́тання, -ння; 2)типогр( .) друкува́ння, -ння.

Печатать – 1) (прикладывать печатку) печа́тати, -таю, -таєш; 2)в( типогр.) друкува́ти, -ку́ю.

Печатка – печа́тка, -ки. Печатник – друка́р, -ря́.

Печатный – 1) (с печатью) штампо́ваний, -а, -е; 2)в( типогр.) друко́ваний, -а, -е. Печатня – друка́рня, -ні.

Печаточник – печатка́р, -ря.

Печать – 1) печа́тка, -ки; 2)печатное( слово) друк, -ку; отдать в печать – відда́ти до дру́ку.

Печение – печі́ння, -ння. Печеночный – печі́нковий, -а, -е. Печеный – пе́чений, -а, -е. Печень – печі́нка, -ки.

Печенье – 1) (действие) печі́ння, -ння; 2)все( спеченное) пе́чиво, -ва; 3)пирожное( ) ті́стечко, -ка.

Печерица (гриб) – печери́ця, -ці. Печник – пічни́к, гру́бник, -ка. Печной – пічни́й, гру́бний, -а, -е.

Печурка – закапе́лок, -лка, печу́рка, -ки.

Печь – піч (род. пе́чі);комнатная( ) гру́ба, -би;кухонная печь – вари́ста піч. Печь – 1) пекти (печу́, пече́ш); 2)жечь( ) пали́ти, -лю́ , -лиш, жа́рити, -рю, -риш. Пешеход – пішохо́дець, пі́ший.

Пешеходный – пішохі́дний, -а, -е. Пеший – пі́ший, -а, -е.

Пешка – 1) (в игре) піша́к, -ка́, 2)о (человеке) попи́хач, -ча. Пешком, нар. – пі́шки.

Пещера – пече́ра, -ри;-рный – пече́рний, -а, -е. Пианист – піяні́ст, -та;-стка – піяні́стка, -ки. Пивная – пивни́ця, -ці.

Пиво – пи́во, -ва.

Пивовар – брова́рник, -ка, пивова́р, -ра. Пивоварение – брова́рство, -ва, пивова́рство, -ва.

Пивоваренный – брова́рний, -а, -е;-ный завод – брова́рня, -ні. Пигалица – ча́йка, -ки.

Пигмент – піґме́нт, -ту. Пиджак – піджа́к, -ка́. Пика – спис, -са́.

Пикантный – піка́нтний, -а, -е;-ность – піка́нтність, -ности. Пикет – 1) (военный) ча́та, -ти́; 2)картежная( игра) піке́т, -та.

Пики (масть в картах) – вино́.

Пикирование – пікува́ння. Пикник – гу́лянка, -ки, -маївка́ . Пикнуть – пи́снути, -ну, -неш. Пиковый – вино́вий, -а, -е. Пила – пила́, -ли́, пи́лка, -ки. Пиление – пиля́ння, -ння. Пилёный – пи́ляний.

Пилигрим – пільґри́м, -ма, проча́нин, -на;-мка – пільґри́мка, проча́нка, -ки.

360

Російсько-український словник

Пилить – 1) пиля́ти, -ля́ю, -ля́єш;грызть2) ( голову) гри́зти, -зу́, -зе́ш (го́лову кому́). Пилот – піло́т, -та.

Пилоточильщик – пилоточі́й, -чі́я.

Пильня – пи́льня, -ні, тарта́к, -ка́, дра́чка, -ки. Пильщик – пиля́р, -ра́, драч, -ча́.

Пилюля – пігу́лка, -ки.

Пинок – стуса́н, -на́, штурха́н, -на́. Пион – піво́нія, -ії.

Пионер – піоне́р, -ра;-рка – піоне́рка, -ки. Пионерский – піоне́рський, -а, -е.

Пир – бе́нке́т, -ту, баль, -лю, у́чта, -ти.

Пирамида – пірамі́да, -ди;-дный – пірамі́довий, -а, -е. Пират – піра́т, -та, розбі́йник морськи́й. Пирование – бенкетува́ння.

Пировать – бенкетува́ти, -ту́ю.

Пирог – пирі́грод( . пирога́), пиріжо́к, -жка́. Пирожное – ті́стечко, пе́чиво, -ва. Пироксилин – піроксилі́на, -ни. Пироксилиновый – піроксилі́новий. Пирушка – бе́сіда, -ди, бе́нкет, -ту.

Пиршество, см. Пир. Писака – писа́ка, -ки.

Писание – 1) (действие) писа́ння, -ння; 2)написанное( ) письмо́, -ма́;священное -ние – святе́ письмо́.

Писаный – пи́саний;красками( ) мальо́ваний, -а, -е. Писаришка – писарчу́к, -ка́.

Писарский – пи́сарський, -а, -е. Писарствовать – писарюва́ти, -рю́ ю, -рю́ єш. Писарь – пи́сар, -ря;-рша – пи́сарка, -ки.

Писатель – письме́нник, -ка;-ница – письме́нниця, -ці. Писательский – письме́нницький, -а, -е;-льство – письме́нництво. Писать – писа́ти (пишу́, пи́шеш);красками( ) малюва́ти, -лю́ ю. Писец – пи́сар, -ря, перепи́сувач.

Писк – писк, -ку, пища́ння, -ння. Пискарь – писка́р, -ря́.

Пискливый – верескли́вий, -а, -е;-во – верескли́во. Пискотня – пи́скнява, -ви.

Пискулька – пи́скавка, пи́щалка, -ки. Пистолет – пісто́ль, -ля;-ный – пісто́льний, -а, -е. Пистон – пісто́н, -на.

Писулька – пису́лька, цеду́лька, -ки.

Писчебумажный – паперо́вий, -а, -е;-ная фабрика – папі́рня, -ні. Писчий – писа́льний, -а, -е.

Письмена – письмена́, -ме́н.

Письменность – 1) (грамотность) письме́нність, -ности; 2)литература( ) письме́нство, -ва.

Письменный – 1) листо́вний, -а, -е; 2)о( письм. работе) пи́саний, -а, -е;-но – листо́вно. Письмо – лист, -та́;открытое( ) листі́вка, -ки.

Письмовник – листі́вня, -ні. Письмоводитель – письмово́д, -да, пи́сар, -ря. Письмоводство – ділово́дство.

Письмоносец – листоно́ша, -ші.

Питание – 1) (процесс) годува́ння, харчува́ння, -ння; 2)пища( ) пожи́вок, -вку, пожи́ва, -ви. Питательность – три́вність, пожи́вність, -ности.

Питательный – тривни́й, пожи́вни́й, -а́,-но-е́;– си́тно, три́вно́. Питать – годува́ти, -ду́ю, -ду́єш;-ся – годува́тися, харчува́тися. Питейный – (мед) питни́й, -а́, -е́;дом() шино́к, -нку́.

Питомец – вихова́нець, -нця, годо́ванець, -нця;-мица – вихова́нка, -ки, годо́ванка, -ки. Питомник – саді́бник, розса́дник, -ка.

Пить – 1) пи́ти (п’ю́ , п’єш); 2)пьянствовать( ) пия́чити, -чу, -чиш.

361

Російсько-український словник

Питье – 1) (действие) пиття́, -ття́; 2)напиток( ) питво́, -ва́, напі́й, -по́ю, напи́ток, для-тку; ( скота) пі́йло, -ла.

Пихать, пихнуть – пха́ти (пха́ю, пха́єш), пхну́ти (пхну, пхнеш), штовха́ти, -ха́ю, -ха́єш, штовхну́ти, -ну́, -не́ш.

Пихта – смере́ка, -ки;-овый – смере́ковий, -а, -е.

Пища – їжа́ (род. їжі),́ харч, -чі (ж. р.) и -чу (м. р.), їда́род( . їди́);вареная( ) стра́ва, -ви. Пищаль – пища́ль, -лі, рушни́ця.

Пищать – пища́ти, -щу, -щи́ш, пи́скати, -каю, -каєш. Пищеварение – тра́влення, -ння. Пищеварительный – травни́й, -а́, -е́.

Пищевик – харчівни́к, харчови́к, -ка́. Пищевод – стравохі́д, -хо́ду. Пищеводный – стравохі́дний. Пищевой – харчови́й, стра́вний. Пищеприемник – стравоприйма́льник. Пищеприёмный – стравоприйма́льний. Пиявка – п’я́вка, -ки.

Плав – 1) (топкое место) плав, -ву; 2) (действие) пла́вання, -ння; 3)плот( ) кла́дка, -ки.

Плавальщик, плаватель – пла́вальник, -ка.

Плавание – плав, -ву, пла́вання, -ння;на( судах) плавба́, -би́. Плавательный – пла́вальний, плавни́й, -а́, -е́.

Плавать – пла́вати, -ваю, -ваєш. Плавильный – топи́льний, гама́рний, -а, -е. Плавильня – гама́рня, -ні.

Плавильщик – гама́рник, -ка.

Плавить – 1) (сплавлять по воде) сплавля́ти, -ля́ю, -ля́єш, гна́ти (водо́ю);металл2) ( ) топи́ти, -плю́ , -пиш.

Плавкий – топки́й, -а́, -е́. Плавкость – то́пкість, -кости. Плавление – то́плення, топлі́ння.

Плавники (рыбьи) – пливці́, -ці́в, пі́р’я, -р’я. Плавность – пла́вкість, пла́вність.

Плавный – плавки́й, пла́вний, -а, --е;но – пла́вко, пла́вно. Плавучий – пливки́й, -а́, -е́.

Плавщик – спла́вни́к, -ка. Плагиат – плаґія́т, -ту. Плагиатор – плаґія́тор, -ра. Плазма, нар. – пла́зма.

Плакальщик – пла́кальник, -ка;-щица – пла́кальниця, -ці. Плакание – пла́кання, -ння.

Плакат – пляка́т, -та;-тный – пляка́тний, -а, -е.

Плакать – пла́кати, -ла́чу, -чеш;-ться – пла́катися (на ко́го). Плакса – плаксі́й, -ія́.

Плаксивость – плакси́вість, плакли́вість, -вости.

Плаксивый – плакси́вий, плакли́вий, -а, --е;во – плакси́во, плакли́во. Пламенистый – полум’яни́стий.

Пламенный – 1) (об огне) попум’я́ний; 2)пылкий,( страстный) палки́й, жагу́чий, -а, -е; -нно – па́лко, жагу́чо.

Пламенеть – поломені́ти, -ні́ю. Пламя – по́лум’я, -м’я, по́лумінь, -меня. План – плян, -ну.

Планета – плане́та, -ти;-тный – плане́тний, -а, -е. Планиметрия – пляніме́трія, -ії.

Планирование – плянува́ння. Планировать – плянува́ти, -ну́ю.

Планка – ли́штва, -ви;поперечная( ) пере́чка, -ки. Планомерный – пляномі́рний, -а, -е. Плантатор – плянта́тор, -ра.

Плантация – плянта́ція, -ії. Пласт – шар, -ру, верства́, -ви́.

362

Російсько-український словник

Пластика – пла́стика, -ки.

Пластинка – пласти́нка, -ки,металлич( .) бля́шка, -ки. Пластинчатый – пласти́нчастий, -а, -е.

Пластический, пластичный – пласти́чний, -а, -е;-чность – пласти́чність, -ности. Пластование – пластува́ння, наве́рстування, -ння.

Пластовать – пластува́ти, -ту́ю, -ту́єш, наве́рстувати, -тую. Пластун – пласту́н, -на́;-ский – пласту́нський, -а, -е. Пластырь – пля́стер, -тру.

Плата – платня́, -ні́, пла́та, -заработнаяти; плата – зарі́бна, заробі́тна платня́. Платеж – платі́ж, -тежу́, опла́та, ви́плата, -ти.

Платежеспособность – платоспромо́жність, -ности. Платежеспособный – платоспромо́жний, -а, -е. Платежный – платі́жний, -а, -е.

Плательщик – пла́тник, платі́жник, -ка;-щица – пла́тниця, платі́жниця, -ці. Платина – пля́ти́на, -ни;-нный – пляти́но́вий, -а, -е.

Платить – плати́ти (плачу́, пла́тиш) кому за що. Платный – пла́тний, запла́тний, -а, --е;тно – пла́тно. Платок – ху́стка, -ки, хусти́на, -ий, плато́к, -тка́. Платформа – плятфо́рма, -ми.

Платье – убра́ння, -ння;женск( .) су́кня, -ні. Платяной – оде́жний, -а, -е.

Плаха – коло́да, -ди, пла́ха, -хи;для( рубки дров) дри́вітня, -ні. Плац – майда́н, -ну, пляц, -цу.

Плач – плач, -чу; (с причитанием) голосі́ння, -ння. Плачевный – плачли́вий, -а, -е;-вно – плачли́во. Плашмя, нар. – пла́зом.

Плащ – плащ, -ща́. Плащаница – плащани́ця, -ці. Плебисцит – плебісци́т, -ту.

Плева – пліва́, -ви́, плі́вка, -ки;девственная( ) діво́ча пере́тинка. Плевака – плюва́ка, -ки.

Плевание – плюва́ння, -ння.

Плевательница – плюва́чка, -ки, плюва́льниця, -ці.

Плевать, плюнуть – плюва́ти (плюю́ , плює́ш), плю́ нути, -ну, -неш;сквозь( зубы) чви́ркати, -каю, чви́ркнути, -ну, -неш.

Плевелы – бур’я́н, -ну́. Плевра – плевра́, -ри́. Плеврит – плеври́т, -ту. Плед – плед, -да.

Племенистый – поро́дистий, -а, -е.

Племенной – племінни́й, -а́, -е́;животн( .) завідськи́й.

Племя – 1) пле́м’ярод( . пле́мени); 2)потомство( ) поколі́ння, -ння, рідр(. ро́ду), колі́но, -на.

Племянник – племе́[і́]нник, -ка, не́біжрод(. небо́жа);-ница – племе́[і́]нниця, -ці, небо́га, -ги.

Плен – поло́н, -ну́, нево́ля, -лі. Пленарный – плена́рний, зага́льний, -а, -е. Пленение – поло́н, -ну́, полоне́ння, -ння.

Пленитель – чарівни́к, -ка́;-ница – чарівни́ця, -ці. Пленительность – чарі́вність, прина́дність, -ности.

Пленительный – чарівни́й, прина́дний, -а, --е;но – чарі́вно, прина́дно. Пленка – плі́вка, -ки, плі́нка, -ки, шку́рка, -ки.

Пленник – полоне́нник, -ка, бра́нець, -нця;-ница – полоня́нка, -ки, бра́нка, -ки. Пленный – полоне́ний, -а, -е.

Пленять, пленить – 1) (брать в плен) полони́ти, -ню́ , -ниш, заполони́ти, -ню́ , -ниш; 2) (прельщать) чарува́ти, причарува́ти, -ру́ю, -ру́єш.

Плес – пле́с, -са.

Плесень – цвіль (род. цві́лі). Плеск – пле́скіт, -коту, плеск, -ку.

Плескание – пле́(ю́ )скання, хлю́ пання, -ння.

363

Російсько-український словник

Плескать, плеснуть – плю́ скати, плю́ снути, хлю́ пати, -паю, -паєш, хлю́ пнути, -ну, -неш. Плескаться, плеснуться – плю́ скатися, -каюся, -каєшся, плюсну́тися, -ну́ся, -не́шся,

хлю́ патися, -паюся, -паєшся, хлю́ пну́тися, -ну́ся, -нешся. Плесневеть – плі́снявіти, -вію, -вієш.

Плести – плести (плету́, плете́ш);вздор,( чушь) верзти (верзу́, верзе́ш), торо́чити, -чу, -чиш. Плестись – 1) (виться) плести́ся, (плету́ся, плете́шся), ви́тися(в’ю́ ся, в’є́шся);идти (

медленно) брести (бреду́, бреде́ш), пле́нтатися, -таюся, тягти́ся (тягну́ся, тя́гнешся). Плетенка – 1) плетени́ця, -ці; 2)корзина( ) ко́шик, -ка;лубочная( ) ко́зуб, -ба, козубе́нька,

-ки.

Плетёный – пле́тений.

Плетень – пліт (род. пло́ту), тин, -ну, лі́са, -си. Плетка – батіжо́к, -жка́, баті́грод(. батога́). Плетневый – пле́тений, -а, -е.

Плетушка – ко́шик, -ка.

Плечевой – плечови́й, пле́чний, раме́нний, -а, -е. Плечистый – плечи́стий, плеча́стий, -а, -е. Плечо – плече́, -ча́, раме́но, -на.

Плешиветь – лисі́ти, -сі́ю, -сі́єш. Плешивец – лису́н, -на́, голомо́зько, -ка.

Плешивый – пліши́вий, голомо́зий, ли́сий, -а, -е. Плешь – ли́сина, -на.

Плеяды, астр. – Волосожа́р, Кво́чка. Плита – плита́, -ти́.

Пловец – плаве́ць, -вця́, пливу́н, -на́. Пловучий – плаву́чий, плавни́й.

Плод – 1) плід (род. пло́ду); 2)на( деревьях) овоч (род. о́вочу); 3)результат( ) здобу́ток, на́слідок, -дку;садовые -ды – садовина́;огородные -ды – горо́дина, -ни.

Плодить – (кого, что) плоди́ти, -джу́, -диш (кого́, що);-ся – плоди́тися, розво́дитися. Плодовитость – плі́дність, -ности, плодю́ чість, -чости.

Плодовитый – плідни́й, плодю́ чий, -а, -е. Плодовый – плодови́й, -а́, -е́, овоче́вий, -а, -е. Плодоносный – плі́дни́й, -а, -е.

Плодообильный – родю́ чий.

Плодоовощный (рынок) – плодоовоче́вий (ри́нок). Плодопеременный – плодозмі́нний, -а, -е. Плодородие – плодю́ чість, родю́ чість, -чости. Плодородный – плодю́ чий, родю́ чий, -а, -е. Плодотворный – живода́вний, плодотво́рчий, -а, -е. Пломба – пльо́мба, -би.

Пломбировальный – пльомбува́льний. Пломбирование – пльомбува́ння, -ння. Пломбировать – пльомбува́ти.

Пломбировщик – пльомба́р, -ря́.

Плоский – пло́ский, пла́ский, уло́гий, рі́вний, -а,-ко-е;– пло́ско, рі́вно. Плосковатый – плискува́тий.

Плоскогорье – узгі́р’я, -р’я. Плоскогубцы – плоскогу́бці, обце́ньки. Плоскодонка – плоскоде́нка, -ки. Плоскодонный – плоскоде́нний, -а, -е.

Плоскость – 1) (геом.) пло́скість, -кости; 2)ровная( поверхность) площина́, -ни́, пло́ща, -щі.

Плот – пліт (род. пло́ту);для( сплава) сплав, -ву. Плотва – плі́тка, -ки.

Плотина – гре́бля, -лі, га́тка, -ки;-ный – гребе́льний, -а, -е. Плотник – те́сля, -лі, тесля́р, -ра́.

Плотничать – теслюва́ти, -лю́ ю, -лю́ єш, теслярува́ти, -ру́ю.

Плотничий, плотнический – тесля́рський.

Плотничество – тесля́рство, -ва.

Плотность – 1) щі́льність, -ности; 2)о( человеке) дебе́лість, -лости.

Плотный – 1) (густой, сжатый) густи́й, стислий, -а, -е; 2)без( щелей и дыр) щі́льний; 3)о(

364

Російсько-український словник

телосложении) дебе́лий, тіли́стий, огря́дни́й, -а́, -упругийе́; 4) ( ) напру́гий, -а, -е. Плотовщик – сплавни́к, -ка́.

Плотоугодие – плотолю́ бність, -ности, по́хіть, -хо́ті. Плотоядное (животн.) – м’ясоже́рець, -рця. Плотоядный – м’ясоже́рний, м’ясоїдний,́ -а, -е. Плотский – пло́тський, тіле́сний, -а, -е.

Плоть – 1) плоть (род. пло́ті), ті́ло, -ла; 2)крайняя( плоть) при́путня, -ні. Плохо – пога́но, ке́псько.

Плоховатый – погане́нький, поганкува́тий, -а, --е;то – погане́нько, поганкува́то. Плохой – 1) (дурной, непутный) пога́ний, лихи́й, недо́брий, -а, -е;отвратительный,2) (

скверный) ке́пський, злий, -а, -е; 3)негодный( ) негодя́щий, нікче́мний, -а, -е. Плошать – 1) гі́ршати, плохі́шати, -шаю, -шаєш; 2)делать( оплошность) хи́бити, -блю,

-биш, обмиля́тися, -ла́юся, -ля́єшся;становиться3) ( все плоше) погані́шати, -шаю, -шаєш, попогані́ти, -ні́ю, -ні́єш.

Плошка – 1) (посуда) ри́нка, -ки, ми́сочка, -ки; 2)лампадка( в черепке) кагане́ць, -нця́. Площадка – 1) майда́нчик, -ка; 2)искуственное( возвышение) по́міст, -мосту, площа́дка,

-ки; 3) (подвода) плятфо́рма, -ми.

Площадный – 1) майда́нний, пляцови́й, -а́, -е́;пошлый2) ( ) база́рний, неподо́бний. Площадь – 1) (геометр.) пло́ща, -щі; 2) майда́н, -ну; 3) (торговая) торго́виця, -ці;ровное4) (

место) пло́ща, -щі, площи́на́, -щи́ни́. Плуг – плуг, -га.

Плут (мошенник) – шахра́й, -ая́, круті́й, -ія́. Плутишка – хи́трик, -ка.

Плутни – круті́йство, -ва, крутня́. Плутоватый – шахраюва́тий.

Плутовать – шахрува́ти, -ру́ю, -ру́єш, шахраюва́ти, -раю́ ю, махлюва́ти. Плутовка – шахра́йка, -ки, круті́йка, -ки.

Плутовской – шахра́йський, круті́йський, -а, -е. Плутовство – шахра́йство, круті́йство, -ва. Плутяга – плутя́га, -ги, крутія́ка, -ки.

Плыть – пливти́и пли́сти́, -ву́.

Плюгавец – плюга́вець, -вця;невзрачный( ) ми́ршавець, -вця;-вка – 1) плюга́вка, -ки; 2) ми́ршавка, -ки.

Плюгавый – 1) (мерзкий) плюга́вий, пога́ний, -а, -е; 2)невзрачный( ) ми́ршавий, -а, -е. Плюс – плюс, -са.

Плющ, бот. – плющ.

Плясать – танцюва́ти, -цю́ ю, -цю́ єш.

Пляска – та́нець, -нцю, та́нці, -ців;-совой – тане́чний, -а, -е.

Плясун – танцюри́ста, -ти, танцюри́стий, -того;-нья – тане́чниця, -ці, танцюри́стка, -ки. По, пред. – 1) з, до, для, пі́сляПо. своей воле – з своє́ї во́ліПо. недоразумению – з

непорозумі́нняПо. поручению, по приказанию – з дору́чення, з нака́зуПо. поводу – з при́водуПо. настоящее время – до цьо́го часу́С.5 января по 5 марта – з 5 сі́чня до 5 бе́резняКомиссия. по составлению словаря живого языка – комі́сія для склада́ння словника́ живо́ї мо́ви;с2)дательным( падежом употребляется только в форме на́речия) по-францу́зькому, по-німе́цькому, по-дитя́чому;с3)винительным( падежом) на, в(у), че́резПо. моему мнению – на мою́ ду́мкуПо. моей просьбе – на моє́ проха́нняПо.

заказу N – на замо́влення NПо. праздникам, по вторникам – у свя́та, у вівто́ркиПо. всему свету – на ввесь світ. По мере возможности – у мі́ру можли́востіПо. болезни – че́рез хворо́буПо. ошибке – че́рез по́ми́лку;с4)творительним( падежом без предлога или с предлогом) за. По своей форме – своєю фо́рмоюПо. временам – часа́миПо. праздникам –

свята́миИдти. по улицу – іти́ ву́лицеюЕхать. по железной дороге – їхати́ залізни́цеюПо. последним сведениям – за оста́нніми відо́мостямиПо. декрету – за декре́томПлакать. по отцу, по матери – пла́кати за ба́тьком, за ма́тір’юПо. совету – за пора́дою; 5)с(

предложным падежом) по. По города́м, по селам– по міста́х, по се́лахУдарить. по голове, по руке – уда́рити по голові́, по руці́.

Поаплодировать – поплеска́ти.

Поахать – поа́хкати, поо́хкати.

Побагроветь – почервоні́ти, зчервоні́ти, -ні́ю, -ні́єш. Побаиваться – побо́юватися, -бо́ююся, -бо́юєшся. Побалагурить – побазі́кати, побала́кати, -каю, -каєш.

365

Російсько-український словник

Побаливать – побо́лювати, -люю.

Побаловать – поба́лувати, -лую, -луєш;-ться – попустува́ти, -сту́ю, -сту́єш. Побалтывать, поболтать – 1) (жидкость) побо́втувати, -тую, -туєш, побо́вта́ти, -таю,

-таєш, колоти́ти, поколоти́ти, -лочу́, -ло́тиш;говорить2) ( вздор) базі́кати, побазі́кати, -каю, -каєш; 3) (поговаривать) поде́йкувати.

Побанить – поми́ти, -ми́ю, -ми́єш. Побарабанить – поб[т]араба́нити, -ню, -ниш.

Побарахтаться – побо́рсатися, -саюся, -саєшся, поборюка́тися, -ка́юся, -ка́єшся. Побасенка – побрехе́нька, -ки.

Побаюкать – поколиса́ти, поколиха́ти, -ли́шу, -ли́шеш.

Побег – 1) уте́ча, -чі; 2)действие( ) утіка́ння, -ння; 3)отросток( ) па́гін, -гону, па́рость, -ти. Побегать – побі́гати, -гаю, -гаєш.

Побегушки – побіга́шки, -шок, побіга́нки, -нок. Победа – перемо́га, -ги.

Победный – перемо́жний, -а, -е.

Победитель – перемо́жець, -жця;-ница – перемо́жниця, -ці. Победнеть – побідні́шати, -шаю.

Победоносный – перемо́жний, -а, -е;-но – перемо́жно. Побежать – побі́гти, -біжу́, -біжи́ш.

Побеждать, победить – перемага́ти, -га́ю, -га́єш, перемогти́, -мо́жу, -мо́жеш. Побездельничать – побайдикува́ти; -ку́ю, -ку́єш.

Побелевший – побілі́лий, збілі́лий, -а, -е. Побелеть – побілі́ти, збілі́ти.

Побелить – побіли́ти, -лю, -лиш;о( мног.) повибі́лювати, -люю, -люєш (напр. сті́ни). Побелка – побі́л, -лу, побі́лення, -ння.

Побережный – побере́жний, -а, -е. Побережье – побере́жжя, узбере́жжя, -жжя.

Побеседовать – порозмовля́ти, -ля́ю, -ля́єш, побала́кати, -каю.

Побесить – подратува́ти, -ту́ю, -ту́єш;-ться – полютува́ти, -ту́ю, -тує́ш, покази́тися, -кажу́ся, -ка́зишся;шутя( ) подурі́ти, -рі́ю, -рі́єш.

Побеспокоить – потурбува́ти, -бу́ю, -бу́єш;-ться – потурбува́тися.

Побивать, побить – 1) (колотить) побива́ти, -ва́ю, -ва́єш, поби́ти (поб’ю́ , поб’є́ш); 2) (пересиливать, побеждать) побива́ти, поби́ти, перева́жувати, -жую, -жуєш, перева́жити, -жу, -жиш; 3) (всех перебить) поби́ти, повбива́ти, -ва́ю.

Поблагодарить – подя́кувати, -кую, -куєш (кому за що).

Поблагоприятствовать – посприя́ти, -я́ю, -я́єш (кому ) поща́сти́ти (кому́, в чо́му). Поблажать – потура́ти, -ра́ю.

Поблаженствовать – пораюва́ти (пораю́ ю, пораю́ єш), порозкошува́ти, -шу́ю, -шу́єш. Поблажка – потура́ння, -ння, по́тур, по́пуск, -ку.

Побледневший, побледнелый – поблі́длий, зблі́длий;как( полотно) сполотні́лий, пополотні́лий, -а, -е.

Побледнеть – поблі́днути, зблі́днути, -ну, -неш;как( полотно) сполотні́ти, -ні́ю, -ні́єш. Поблеклый – побля́клий, збля́клий, -а, -е.

Поблекнуть – побля́кнути, збля́кнути, -ну, -неш.

Поблестеть – поблища́ти, -щу́, -щи́ш, поблискоті́ти, -кочу́, -коти́ш, побли́скати, -каю, -каєш. Поблизости, нар. – поблизу́, бли́зько.

Поблистать – побли́скати, -каю, -каєш.

Поблудить – 1) (побродить) поблука́ти, -ка́ю, -ка́єш;поразвратничать2) ( ) побахурува́ти, -ру́ю, -ру́єш.

Побогатеть – побага́тшати, -шаю, -шаєш. По-богатырски – по-лица́рському.

Побожиться – забожи́тися, побожи́тися, -жу́ся, -жи́шся. Побой – побі́й, -бо́ю.

Побои – 1) побо́ї; 2)вульг( .) духопе́лики, стусани́.

Побоище – 1) (действие) побі́й, бійрод( . бо́ю); 2)место( битвы) бойови́ще, -ща, бойови́сько, -ка.

Поболеть – послабува́ти, -бу́ю, -бу́єш, похворі́ти, -рі́ю, -рі́єш. Побольше, нар. – бі́льше, побі́льше.

Побор – 1) (налоги) побі́р, -бо́ру;непосильный( ) зди́рство, -ва; 2)взятка( ) хаба́р, -ра́. Поборник – (с)побо́рник, -ка;-ница – (с)побо́рниця, -ці.

366

Російсько-український словник

Побороть – поборо́ти, -рю, -реш;осилить( ) поду́жати, -жаю, -жаєш;победить( врага) перемогти́, -мо́жу, -мо́жеш (во́рога).

Побочный – 1) побі́чний, -а, -е;сторонний( ) сторо́нній, -я, -є. Побояться – побоя́тися, -бою́ ся, -боїшся́ .

Пображничать – побенькетува́ти, -ту́ю, -ту́єш, погуля́ти, -ля́ю. Побранить – пола́яти, -ла́ю, -ла́єш, посвари́ти, -рю́ , -риш. Побранка – ла́йка, -ки, сва́рка.

Побратание – побрата́ння, -ння. По-братски – по-брате́рському.

Побрезгать – погре́бати, -баю, -баєш, погидува́ти, -ду́ю. Побреньчать – побри́нькати, -каю, -каєш, побряжча́ти, -чу́.

Побрести – побрести́, -реду́, -де́ш, попле́нтатися, -таюся, -таєшся, почвала́ти, -ла́ю, -ла́єш. Побрить – поголи́ти, -лю́ , -лиш.

Побродить – поблука́ти, -ка́ю. Побросать – поки́дати, -да́ю.

Побрызгать – побри́зкати, -каю, -каєш, попи́рскати, каю, -каєш. Побрюзжать – побурча́ти, -чу́, -чи́ш, побуркоті́ти, -очу́, -тиш.

Побрякивать, побрякать – побря́зкувати, -кую, -куєш, побря́зкати, -каю, -каєш. Побрякунчик – побря́зкач, -ча.

Побрякушка – бря́зкало, -ла, бря́зкальце, -ця.

Побряцать – побря́зкати, -каю, -каєш, побряжча́ти, -чу́, -чи́ш. Побудитель – спону́кач, -ча;-ница – спону́качка, -ки. Побудительность – спону́кливість.

Побудительный – спону́кливий, -а, -е.

Побуждать, побудить – спону́кувати, -кую, -куєш, спону́кати, -каю, -каєш, підохо́чувати, -чую, -чуєш, підохо́тити, -хо́чу, -хо́тиш (кого до чо́го).

Побуждение – спону́кування, підохо́чування, -ння.

Побуйствовать – побешкетува́ти, -ту́ю, -ту́єш, побушува́ти, -шу́ю, -шу́єш. Побунтовать – побунтува́ти, -ту́ю, -ту́єш.

Побуравить – посвердли́ти, -лю́ . Побуреть – поруді́ти, -ді́ю, -ді́єш.

Побурлить – поклекота́ти, -кочу́, -ко́чеш, побурха́ти, -ха́ю, -єш. Побурчать – побурча́ти, -чу́, -чи́ш, побуркота́ти, -кочу́, -еш.

Побушевать – 1) (о человеке) побуя́ти, -буя́ю, -буя́єш, побешкетува́ти, -ту́ю, -ту́єш;о 2) ( море) побурха́ти, -ха́ю, -ха́єш, похвилюва́ти, -лю́ ю, -лю́ єш.

Побывать – побува́ти, -ва́ю, -ва́єш (в ко́го, де), відві́дати, -даю, -даєш (кого́). Побывка – побува́ння.

Повадка – 1) уна́да, -ди, зви́чка, -ки; 2)поблажка( ) потура́ння, -ння, по́пуск, -ку. Повадный – уна́дний, -а, -е;-но – уна́дно.

Поваживать, повадить – 1) прина́джувати, -джую, -джуєш, прина́дити, -джу, -диш, призвича́ювати, -ча́юю, -ча́юєш, призвича́їти, -ча́ю, -ча́їш;потворствовать2) ( ) потура́ти, -ра́ю, -ра́єш (кому́).

Поваживать, поводить – пово́джувати, -джую, -джуєш, поводи́ти, -джу́, -диш (кого́). Поваживать, повозить – вози́ти, повози́ти, -вожу́, -во́зиш.

Поважничать – попиша́тися, -ша́юся, -ша́єшся, повелича́тися, ча́юся, -ча́єшся. Поваксить – поваксува́ти, -су́ю, -су́єш (що).

Повал – 1) (действие) пова́лення, -ння; 2)на( людей) см. Мор; 3) (на животных) см.

Падеж.

Повалить – повали́ти, звали́ти, -лю́ , -лиш.

Повальный – 1) (о болезни) по́шесний; 2)всеобщий( ) зага́льний, поголо́вний, -а, -е. Повар – ку́хар, -ря, кухова́р, -ра;-риха – кухова́рка, -ки.

Поваренный – кухе́нний, кухова́рський, -а, -е. Поваренок – кухарчу́к, -ка́.

Поварничать – кухарюва́ти, -рю́ ю, кухова́рити, -рю, -риш. Поварня – кухова́рня, пека́рня.

Поварской – ку́харський, кухова́рський, -а, -е. Поварство – ку́харство, кухова́рство, -ва.

Повевать, повеять – повіва́ти, -ва́ю, -ва́єш, пові́яти, -ві́ю, -ві́єш, подиха́ти, -ха́ю, -ха́єш, подихну́ти, -ну́, -не́ш.

Поведение – поведі́нка, -ки, пово́дження, -ння.

367