Економічна трансформація та нова структура влади в Чеській Республіці

В умовах Чехії, де основним компонентом трансформаційного процесу була приватизація, дуже часто, якщо не в більшості випадків, вона приносила певну деста-білізацію в підприємницьку сферу. Завдяки так званій дрібній приватизації, яку по-декуди називають зразком вдалого роздержавлення, було створено структуру малих підприємств. Роздрібну торгівлю захопили великі міжнародні торгові мережі, до яких національним дрібним та середнім виробникам вдалося проникнути з величезними труднощами. Аби вижити на ринку, вони мусіли продавати свої товари за цінами, що вимагали величезних зусиль, а розширення бізнесу було для них лише мрією. Іноземні компанії отримали додаткову вигоду, продаючи на чеському ринку великі обсяги про-дукції своїх традиційних постачальників. Це стало однією з причин дефіциту торгового балансу Чехії [11].

Прямі іноземні інвестиції

Практичні здобутки економічної трансформації привели чеських економістів до думки, що єдиний шлях стабілізації та спасіння економіки Чехії полягає в негайному залученні прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Економічні результати діяльності чеських підприємств, особливо великих, були здебільшого катастрофічними.

Політична та економічна стабілізація й порівняно прийнятна правова система ство-рили в Чеській Республіці привабливі умови для масового притоку іноземного капіталу. Політика інтенсивного стимулювання залучення іноземних інвестицій мала достатньо підстав для успіху, який не забарився. У другій половині 1998 р. у Чехію ринула поту-жна хвиля прямих зовнішніх інвестицій, яка, співвідносно до річного ВВП та чисель-ності населення, виявилася однією з найінтенсивніших у світі.

Водночас приплив прямих іноземних інвестицій справив позитивний вплив на економіку – спад було зупинено й почалося відновлення зростання. Окрім того, їх виявилося достатньо, аби впродовж багатьох років покривати дефіцит поточного платіжного балансу .Однак про те, що масове входження іноземних інвестицій пов'язане із значними втратами для чеської економіки говорили мало [1].

Податкова система Чеської Республіки

З початком перебудови економіки для ЧР були характерні ті ж негативні явища, що і для інших країн соціалістичної орієнтації. На початку 90-х років державний бюджет формувався зі значним дефіцитом. Для його ліквідації потрібно було, з одного боку, досить суттєво скоротити дотації різним підприємствам, компенсації та субсидії населенню у зв'язку з високими темпами інфляції за рахунок зменшення державних капітальних вкладень в економіку, а також закрити або зменшити деякі соціальні програми, військове фінансування. З другого боку, створити умови для одержання підприємствами прибутків, провести продуману приватизацію та політику залучення інвестицій, у тому числі і зовнішніх. Слід зазначити, що в ЧР у той період темпи інфляції були не такими високими порівняно з іншими країнами. Тому і проведення податкової реформи було передусім спрямоване на зацікавленість підприємців та різних підприємств, незалежно від форми власності, у розвитку виробництва, з одного боку, і в наповненні дохідної частини державного бюджету та вирішенні загальнонаціональних завдань — з другого. Загалом податкова система реформувалась з метою вступу держави до Європейського Союзу.

Насамперед це стосувалось проведення диференціації податків з населення, зміни соціальної політики, але це все проводилось виважено. Характерною особливістю податкової системи ЧР є її простота. Усі правовідносини у податковій сфері регулюються лише дев'ятьма законодавчими документами та деякими підзаконними актами. Тобто ЧР намагалась при проведенні податкової реформи уникнути тих проблем, які були характерні для інших держав і пов'язані з великою кількістю податків, різними податковими ставками, вузькою базою оподаткування, а також наявністю значної кількості податкових пільг тощо. Проведення такої виваженої податкової політики дало змогу ЧР сформувати так званий середній клас, тобто тих, хто заробляє для себе і постійно сплачує податки, чим забезпечує надходження до державного бюджету і при цьому не ухиляється від сплати податків. Усе це стало наслідком стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу [11].

Податкова система ЧР дотримується фіскального принципу ринкової економіки. Вона спрямована на забезпечення гнучкого взаємозв'язку дохідної та витратної частин державного бюджету, на розвиток валового внутрішнього продукту, створення рівних умов конкуренції серед підприємств, підтримку корисної підприємницької діяльності.

Центральна податкова установа ЧР є складовою міністерства фінансів країни. Працівник установи або інспекції — керівник податками. Він має відповідні права та обов'язки. Так, керівник (причому будь-якого рівня) не має права приймати рішення про безперечне списання засобів під час виявлення порушень. При проведенні перевірки, коли виявляються певні порушення податкового законодавства, податковий працівник надсилає повідомлення про це платнику податку. Останній повинен протягом 15 днів виправити помилки і сплатити податок. Якщо платник податку цього не робить, то податківець звертається до суду. Слід зазначити, що загальні штрафи за податкові порушення у ЧР досить високі. У країні не існує такого поняття, як ліміт каси, а також проблем щодо роботи з готівкою. Тому підприємець може мати будь-яку суму готівкою на підприємстві або вдома, якщо це йому вигідно. Штраф може сплачуватися повністю готівкою.

Податкова система в ЧР побудована таким чином, що контакти між платником податку та податківцем можуть бути відсутні. Більшість підприємців середнього та малого бізнесу звітують перед податковими установами раз на рік і не знають свого податкового інспектора. Крім того, деякі підприємці не мають бухгалтера (це стосується передусім малого бізнесу), по-перше, тому що заробітна плата бухгалтера досить висока ($600-800), а по-друге, за малих оборотів мати бухгалтера недоцільно. У ЧР практично відсутні численні відрахування у різні позабюджетні та цільові фонди, у тому числі у фонд оплати праці.

Загалом в ЧР стягуються такі податки:

• податок на додану вартість;

• акцизи (на пально-мастильні матеріали, спирт, міцні алкогольні напої, пиво та тютюнові вироби);

• прибутковий податок з доходів фізичних осіб;

• прибутковий податок з доходів юридичних осіб;

• податкові відрахування у фонди;

• податок на нерухоме майно;

• шляховий податок з автомобілів;

• податок на спадщину та дарування;

• податок на передачу нерухомого майна;

• податок на охорону навколишнього середовища. Завершується фінансовий рік для платника податку складанням і поданням у податкову установу річного звіту та податкових декларацій [19].