
- •Державний вищий навчальний заклад
- •Лабораторна робота 4
- •2.1. У результаті проведення лабораторного заняття студенти повинні:
- •2.2. Самостійна робота на занятті:
- •3. Реактиви і обладнання:
- •4. Теоретичні відомості
- •5.Зміст роботи
- •5.1.2. Дія загальних реагентів
- •5.1.5.4. Окиснення ферум(іі)-катіоном калій йодиду:
- •5.1.6.6. Забарвлення полум'я
- •5.1.8. Характерні реакції на катіони Sb (III,V)
- •Контрольні запитання
- •Література
5.1.6.6. Забарвлення полум'я
Леткі солі бісмуту забарвлюють безбарвне полум’я пальника в брудний зелено-білий колір. Ніхромову дротину змочити розчином хлоридної кислоти (об’ємом 1 мл) та прожарити у полум'ї до зникнення забарвлення. На чисту прожарену дротину помістити кілька кристаликів сухої солі і внести у безбарвне полум'я.
5.1.7. Характерні реакції на іони Mn2+
Характерними і специфічними реакціями на цей катіон є реакції окиснення його різними окисниками, потенціал окиснення яких більший, ніж 1,52 В).
Як окисники для реакції використовують дихромат калію К2Cr2O7, РbO2, КClO3, (NH4)2S2O8, Н2О2, Na2О2, хлорну воду (розчин Сl2 у воді), бромну воду (розчин Вr2 у воді). Всі ці окисники окислюють Мn2+ до чотиривалентного.
5.1.7.1. Гіпоброміт натрію NaBrO в присутності каталізатора (розчин CuSO4)) і при нагріванні окислює Мn2+ до перманганат-іонів МnO4-, забарвлених у рожево-фіолетовий колір. Реакція специфічна і може використовуватись для дробного відкриття йона Мn2+.
Цю реакцію проводять у сильнолужному середовищі, використовуючи дуже розбавлений розчин солі Мn2+:
2MnCl2+ 5NaBrO + 6NaOH =2NaMпO4 + 5NaBr + 4NaCl + 3H2O
Виконання реакції
У пробірку помістити 1(!) краплину розчину, що містить іони Мn2+, додати 1 краплину розчину CuSO4 і 5-6 мл щойно виготовленого розчину NaBrO. Вміст пробірки добре перемішати, нагріти до кипіння (обережно !), прокип'ятити 1 хвилину і залишити на деякий час. Розчин над осадом набуває рожево - фіолетового забарвлення. Виявленню Мn2+ за допомогою цієї реакції не заважають інші катіони.
5.1.7.2. Гідроген пероксид Н2О2 окиснює манган(ІІ)-катіон до MпO2:
2 MnSO4 + H2O2 + 2 КОН → MnO2 + 2 К2SO4 + 2H2O
Виконання реакції
До краплі розчину манган сульфату додати 2 краплі розчину гідроген пероксиду, КОН і нагрівають до кипіння. При наявності манган(ІІ)-катіона випадає темно-бурий осад MпO2.
5.1.7.3. Амоній пероксидисульфат (NH4)2S2O8 в кислому середовищі в присутності каталізатора (солі аргентуму) взаємодіє з манган сульфатом за реакцією:
2 MnSO4 + 5(NH4)2S2O8 + 8 H2O → 2 HMnO4 + 5 (NH4)2SO4 + 7 H2SO4
У відсутності каталізатора окиснення йде до марганцю (IV), при цьому випадає чорно-коричневий осад діоксиду:
2 MnSO4 + 2 (NH4)2S2O8 + 5 H2O → 2 MnO2 + 2 (NH4)2SO4 + 4 H2SO4
Виконання реакції
У пробірку помістити 5-6 крапель розчину (NH4)2S2O8, 1 краплю 2М розчину HNO3, 2 краплі 1%-вого розчину арґентум нітрату і нагріти на водяній бані. У гарячу суміш додати 1-2 краплі розчину MnSO4. Спостерігають появу червоно-фіолетового забарвлення розчину.
5.1.7.4. Бензидин C12H8(NH2)2 з манган(ІІ)-катіоном у лужному середовищі утворює синє забарвлення.
Виконання реакції
На смужку фільтрувального паперу нанести краплю розчину солі манган(ІІ)-катіону, краплю 6М розчину натрій гідроксиду, почекати 1-2 хв і додати краплю ацетатного розчину бензидину. Утворюється синя пляма.
5.1.8. Характерні реакції на катіони Sb (III,V)
Стибій, як і арсен, утворює два ряда сполук: в одному з них стибій трьохвалентний, в іншому – п’ятивалентний. Розчини солей стибію безколірні.
Солі стибію легко гідролізуються у водних розчинах з утворенням малорозчинних основних солей, що розчиняються в надлишку HCl і в винній кислоті. В азотній кислоті солі стибію не розчиняються, але переходять в малорозчинну кислоту НSbО3.
Специфічними реакціями, які найчастіше використовують для відкриття стибій (ІІІ)-катіона, є відновлення катіона до металічного стибію чи стибіну та окиснення стибій (ІІІ)-катіона до стибій(V)-катіона.
Специфічними реакціями, які найчастіше використовують для відкриття стибій (V)-катіона, є відновлення сильним відновниками (метали) та взаємодія стибій(V)-катіона з родаміном Б або метил фіолетовим барвником.
5.1.8.1. Гідроліз солей. При розведенні водою кислі розчини, що містять сполуки стибію, легко гідролізують з утворенням білих осадів основних солей:
H3SbCl6 + H2O = SbOCl + 5HCl
HSbCl6 + H2O = SbOCl3 + 3HCl
Виявленню стибію заважають іони Bi 3+, Sn2+ та Sn4+.
5.1.8.2. Активні метали (Al, Zn, Sn, Fe) відновлюють Sb (III i V) із його сполук до вільного металу, який має в цьому разі вигляд чорних пухнастих пластівців:
2H3SbCl6 + 3Fe = 2Sb + 3FeCl2 + 6HCl
2HSbCl6 + 5Fe = 2Sb + 5FeCl2 + 2HCl
Реакцію проводять у середовищі НСl.
Виявленню стибію заважають усі метали, які в ряді напруги стоять праворуч від заліза.
5.1.8.3. Н2S із розчинів, що містять Sb(III i V), осаджує оранжеві осади сульфідів Sb2S3 та Sb2S5:
2H3SbCl6 + 3H2S = Sb2S3 + 12HCl
2HSbCl6 + 5H2 S = Sb2S5 + 12HCl
Реакцію проводять у середовищі 3М НСl. Обидва сульфіди розчинні в концентрованій НСl та в NаОН. При взаємодії з концентрованою НNО3 обидва сульфіди перетворюються на білий осад малорозчинної стибієвої кислоти НSbО3.
5.1.8.4. Натрій тіосульфат Na2S2O3 при нагріванні з солями стибію (ІІІ) утворює червоний осад Sb2OS3. Присутність великого надлишку кислоти, яка розкладає реактив, заважає реакції.
5.1.8.5. Реакція відновлення стибій (ІІІ)-катіона моногідрогеном до стибіну SbH3, який при взаємоді з аргентум(І)-йоном відновлює його до металічного срібла, проводиться так, як це було описано при відкритті арсен(ІІІ)-і (V)-катіонів.
5.1.8.6. Родамін Б або метилфіолетовий барвник з стибій(V)-катіоном утворює фіолетово-синє забарвлення.
5.1.8.7. Сечовина CO(NH2)2 (органічний реагент ) з іонами SbCl6- утворює іонний асоціат фіолетового кольору, який екстрагується органічними розчинниками, толуолом або бензолом. Реакцію проводять у середовищі 2М НСl. У реакцію з метиловим фіолетовим вступає лише щойно окислений стибій(V).
Інші катіони не заважають виявленню стибію.