- •Державний вищий навчальний заклад
- •Лабораторна робота 4
- •2.1. У результаті проведення лабораторного заняття студенти повинні:
- •2.2. Самостійна робота на занятті:
- •3. Реактиви і обладнання:
- •4. Теоретичні відомості
- •5.Зміст роботи
- •5.1.2. Дія загальних реагентів
- •5.1.5.4. Окиснення ферум(іі)-катіоном калій йодиду:
- •5.1.6.6. Забарвлення полум'я
- •5.1.8. Характерні реакції на катіони Sb (III,V)
- •Контрольні запитання
- •Література
2.1. У результаті проведення лабораторного заняття студенти повинні:
знати
теоретичні основи якісного аналізу; класифікацію катіонів; методику проведення якісного аналізу;
методи визначення та розділення катіонів V аналітичної групи за кислотно-основною класифікацією у розчинах;
хімічні взаємодії, які відбуваються при проведенні відповідних аналітичних реакцій; аналітичні сигнали цих реакцій;
техніку роботи напiвмiкрометодом;
лабораторне обладнання i посуд, якi застосовуються в напiвмiкрометодi;
техніку безпеки при проведенні хімічних експериментів;
вміти
самостійно працювати з навчальною і довідковою літературою;
працювати з лабораторним обладнанням, лабораторним посудом та реактивами;
- провести дослідження розчинів: визначити наявність чи відсутність катіонів V аналітичної групи у досліджуваних розчинах;
- провести систематичний аналіз катіонів V групи;
- написати хімічну реакцію, на якій ґрунтується відповідне аналітичне дослідження;
виконувати вимоги безпечної роботи з хімічними об’єктами.
2.2. Самостійна робота на занятті:
- аналіз та обговорення основних питань, корекція вихідного рівня знань;
виконання тестових або індивідуальних завдань (перевірка домашньої самопідготовки);
виконання лабораторної роботи;
обговорення та математична обробка експериментальних результатів;
обговорення висновків та оформлення протоколу (залік лабораторної роботи).
3. Реактиви і обладнання:
HCl (2 M) – 1,5 мл
Н2SO4 (1М) – 0,7 мл
KMnO4 (0,1 н) – 0,2 мл
FeSО4, Fe(NO3)3, MnSО4, Mg(NO3)2, Bi(NO3)3, BiCl3, Na2СО3, Na2HPO4, K3[Fe(CN)6], K4[Fe(CN)6], NH4SCN, Na2S2O8, SnCl2 (свіжоприготовлений), NaBrO (свіжоприготовлений) (10%-ві розчини)
НNO3(2 M), СН3СООН (2 M), Н2С4Н4О6 (винна кислота) (2М)
NаOH (2 M), NаOH (6 M), NH4OH (2M)
H2O2 (3%-вий розчин)
NН4Cl (насичений розчин)
КІ, NH4SCN (сухі солі)
AgNO3 (1%-вий)
КІ (свіжоприготовлений 10%-вий)
Крохмаль (свіжоприготовлений 1%-вий)
8-оксіхінолін (5%-вий спиртовий), диметилгліоксим, сульфосаліцилова кислота, бензидин
Дистильована вода
Електроплитка
Центрифуга
Штатив з пробірками
Тримач для пробірки
Пробірки для центрифуги
Склянки термостійкі
Фарфорові чашки
Скляна паличка
Ніхромова дротина
Спиртівка
Сухий спирт
Фільтрувальний папір
Індикаторний папір
4. Теоретичні відомості
Методика проведення якісного аналізу
Більшість неорганічних сполук є електролітами і у водних розчинах знаходяться у виглядів іонів. У зв’язку з цим якісний аналіз неорганічних сполук поділяють на аналіз катіонів і аніонів. Для проведення якісних реакцій з метою їх вивчення досліджуваним розчином є розчин солі, який містить необхідний іон (наприклад, для реакцій з іоном К+ беруть розчин KNO3 ).
Перед безпосереднім проведенням аналізу невідомої речовини необхідно теоретично ознайомитися з перебігом аналітичних реакцій (специфічних і групових), які використовуються для виявлення катіонів і аніонів та їх груп, і одержати навички у техніці проведення реакцій напівмікрометодом.
При проведенні аналітичних реакцій звертають увагу на зовнішні ефекти перебігу цих реакцій, тому що при аналізі невідомої речовини спостереження за змінами в розчині від дії того чи іншого реагента дадуть можливість зробити висновки про наявність або відсутність певного іона в складі досліджуваної речовини.
Ознайомившись з реактивами, які знаходяться в штативі, приступають до вивчення реакцій катіонів та аніонів. Більшість аналітичних реакцій проводиться мокрим способом, тобто реакції між речовинами проводять в розчинах. Реакції "мокрим" способом виконують в пробірках, на предметних склах (мікрокристалоскопічні реакції), на крапельних пластинках чи на папері (крапельні реакції). При виконанні реакцій в пробірці в неї поміщають 2-3 краплі досліджуваного розчину і створюють необхідне рН. Після цього по краплях додають реагент, перемішуючи розчин скляною паличкою. Якщо реакція вимагає нагрівання, то пробірку ставлять у водяну баню або нагрівають у полум’ї. Спостерігають аналітичний сигнал (утворення осаду, зміна кольору розчину, виділення газу і т.д.).
Якщо реакція проводиться з метою розділення іонів, то беруть дещо більше досліджуваного розчину (приблизно 0,5 мл) і додають по краплях потрібний реагент. Пiсля відстоювання осаду до прозорого розчину додають ще 1-2 краплі реагенту (обережно по стiнках пробiрки, щоб не скаламутити розчин). Це робиться з метою перевірки повноти осадження. Якщо осад більше не утворюється (вiдсутнє скаламучування розчину), то вважається, що повнота осадження досягнута. Якщо ж з'являється каламуть, додають ще декілька крапель реагенту і після центрифугування знову перевіряють на повноту осадження.
Умови виконання реакцій, характеристику і властивості одержуваних сполук, рівняння реакцій записують за формою таблиці:
Реакції катіонів І аналітичної групи
|
Катіон |
Реагент |
Умови виконання реакції |
Характеристика і властивості одержаних сполук |
Рівняння реакцій |
|
NH4+
|
NaOH |
Слабке нагрівання |
Характерний запах NH3. Універсальний індикаторний папірець синіє (зеленіє) |
t oC NH4+ + OH- = NH3 + H2O NH3 + H2O <=> NH4OH <=>NH4+ + OH- |
