Шпора СНЗП

22)А.Бандура.Поняттясамоефективності особистості та шляхи її досягнення

Використ.поняття «ефективність ос-ті» - почуття самоповаги самооцінки та компетентності ос-ті при вирішенні життєвих проблем. Виділив 4 шляхи здобуття самоефективностіос-ті:1)здатність побудувати поведінку.2)Опосередкований досвід(вчитись на чужих помилках).3)Вербальне переконання(віра у мій успіх).4)Емоційний настрій.

23)Дж.Роттер.Теорія соціального когнітивного научіння Роттер.»Соціальненаучіння і клінічна психологія».Почаввикорист.термін «теорія соц.научіння».Розробивкогніт.підхід в біхев.,беручи до уваги переживання внутрішніх суб активних переживань людини.Людинавч.формамповед.наосн.досвіду.Субєктивні переживання визначають який вплив мають на людину зовнішні чинники. Повед.люд.залежить від 4 змінних:1)потенціал повед.2)очікування.3)цінність підкріплення.4)психол.ситуація. Потенціал повед=очікування+цінність підкріплення. Розгляд.людину як цілеспрямованого індивіда,цілі визначають напрям поведінки людини в пошуках шляхів задоволення осн.потреб.Найкращепрогноз.повед.людини на основі усвідомлення цілей та потреб.Краще прогнозувати цілі і потреби,ніж 4 перемінні.Виділивосн.види потреб:потреба у визанні,захист – залежність,домінування,незалежність,потреба у любові та привязаності,приналежності,фізичний комфорт.Потреба має 3 осн.компоненти:потенціал,цінність потреби,свобода д-сті. Вивів ф-лу прогнозу повед.людини у повсякденних ситуаціях:потенціал потреби=свободад-сті+цінність потреби.(тобто людина схильна прагнути до цілей ,досягнення яких буде мати підкріплення і це підкріплення буде мати високу цінність).Відомий (Роттер) вченням про локус контролю.(зовнішній:людина переконана що все залежить від зовніш.серед.,внут – все залежить від самої людини) 24)Поняття локусу контролю.Х-ки людей з різними локусами контролю В теорії соц. научіння мають значення уявлення людини про джерело підкріплення.Одні люди вірять що підкріплення залежить від них самих – внутрішній локус контролю.Інші люди вірять що підкріплення визначається зовнішніми факторами – зовнішній локус контролю.Такі 2 локуси контролю ведуть до різних впливів на поведінку.Вважається що люди із зовнішнім локусом контролю докладають мінімум зусиль або не намагаються змінити ситуацію вважаючи що їх власні здібності і вчинки не мають значення.У людей із внутрішнім локусом контролю вищий рівень самооцінки,вони користуються більшою популярністю більш здоровіші і мають ширший вибір можливостей.Локус контролю закладається в дитинстві батьками до 5років.Батьків дітей із внут локусом контролю можна назвати помічниками своїх дітей,щедрими на похвалу. 25)Когнітивний підхід Міллера і Найсера

Міллер займався проблемами мовної комунікації.Одна з його праць «Мова та спілкування» .Підтримував ідеї біхевіоризму.Пізніше почав використовувати статистичні методи у вивченні процесу научіння а також компютерним моделюванням процесу мислення.Його наукові інтереси переорієнтувались у напрямі когнітивної пс.Разом з Брунером створили дослідницький центр по вивченню процесів мислення(«Центр когні досліджень»).У центрі займались дослідженням мови,памяті,процесів сприймання та утворення понять,мислення та психології розвитку.У.Найсер був учнем Міллера.На його думку сприймання є вихідним предметом дослідження когнітивної психології.Сприймання розглядає як основну когнітивну активність на осн якої виникає мова та інші когнітпроцеси.Індивід в процесі пізнання не є замкненою системою.Вел значення надає у процесі пізнання інформації із зовні світу і тим схемам чи схематичним конструкціям індивіда який отримує цю інф.Схема за ним розглядається як організація попередніїр-цій способами які дозволяють адекватно реагувати на нові ситуації.Схеми є частиною НС а також інші ст.-ри та процеси які спрям на відбір певних порцій інф.Когнітивна схема на думку Найсера спрямовує людину в її пізнанні і поведінці і є необх засобом запамятовування.У взаємодії із світом індивід не тільки інформується але також і змінюється під впливом інформації яка надходить.ЗгідноНайсерад-сть визначається наявною ситуацією,минули досвідом,планами та очікуваннями.Говорив про непередбачуваність поведінки,вчинку. 26)Теорія особистісних конструктів Дж.Келлі «Пс.особистісних конструктів» В основі теорії лежить конструктивний альтернативізм – позиція що людина має велику к-сть можливостей для вибору альтернативи банальному.Стверджував що у світі не існує такої речі згідно якої не може бути двох точок зору.Об активна реальність є,але люди усвідомлюють її по-різному.Поведінка ніколи не є повністю визначеною,а минулий досвід впливає на поведінку.Когніт.теоріяКеллі побудована на зіткненні свободи та детермінізму.У теорії К.розглядає людину як дослідника.Висновок:люди в осн.орієнт.на майбутнє а не на минуле.,людині властива активність та творчість. Особистісний конструкт в основі когніт.теоріїКеллі.Це ідея або думка яку людина використовує щоб усвідомити і пояснити,передбачити свій досвід. Для конструкта важливим є наскільки ефективно він прогнозує ситуацію чи подію.Якщо конструкт дієвий,то він зберігається,якщо ні – людина його переглядає або позбавляється.(Є протилежні і парні конструкти – біполярні і дихотомічні).Ос-ть індивіда являє собою організовану систему більш чи менш важливих конструктів.Пізнатиос-ть – дізнатись як людина трактує свій особистісний досвід тобто якими конструктами вона оперує.Розробив репертуарний тест рольового конструкта. 27)Х-ка когнітивно-простих та когнітивно-складних типів ос-тей за Дж.Келлі. Люди розрізняються за змістом і кількістю доступних їм конструктів, за складністю організації системи конструктів і тим, наскільки ці системи відкриті змінам. Джордж Келлі виділяє два типи особистостей: когнітивно складна (особистість, у якої є велика кількість конструктів) і когнітивно проста (з невеликою кількістю конструктів). Когнітивно прості особистості розглядають інших людей та довколишній світ, базуючись на невеликій кількості конструктів. Когнітивно прості люди мають усталені погляди щодо інших людей, ігнорують інформацію, яка суперечить їхнім уявленням. Вони прості в спілкуванні, володіють бідним репертуаром соціальних ролей. Когнітивно прості суб'єкти не помічають відмінностей між собою та іншими людьми, вони прагнуть знайти підтвердження тому, що інші схожі на них, їхні соціальні прогнози неефективні. Когнітивно складними вважають тих людей, які використовують достатньо складну і диференційовану систему конструктів. Вони чітко розрізняють себе та інших, розглядають людей у багатьох ракурсах, їхні уявлення про інших складні та диференційовані, вони помічають тонкі нюанси поведінки інших людей, не ігнорують різноманітні суперечності, їхні соціальні прогнози значно надійніші.Когнітівно складна особистість, у порівнянні з когнітивно простою, відрізняється наступними характеристиками: 1) має краще психічне здоров'я; 2) краще справляється зі стресом; 3) має вищий рівень самоооцінки; 4) більш адаптивна до нових ситуацій.Згідно теорії особистісних конструктів, двоє людей схожі одне на одного настільки, наскільки схожі їх системи конструктів. Більшість людей шукають друзів і коханих серед тих, чия когнітивна складність відповідає їхнім власним показникам. З віком люди стають більш когнітивно складними, і, відповідно, з віком ускладнюється і Я-концепція особистості. Когнітивна складність - бажана адаптивна риса, однак вона не є єдиним критерієм адаптивної конструктної системи. Здоровий розвиток особистості спирається на інтеграцію різноманітних конструктів. 28)РЕТ Елліса. Раціонально-емотивна терапія.РЕТспрям.на вивчення способів мислення та дій.Одне із завд.терапії – звільнити клієнта від стереотипів мислення та сприймання і забезпечити або сформувати неупереджений погляд на світ.Існ.2 осн.види переконання що визначають відношення людини до себе і до світу:раціональні(потреби,симпатії),ірраціональні(перешкоджають людині адекватно сприймати оточуючу дійсність).В основі РЕТ – позиція що ірраціональні уявлення викликають емоційні страждання та поведінкові проблеми.Для виявлення та боротьби з ірраціональними уявленнями використ.раціональні аргументи і логіку.Вважає що людина народилась з певним потенціалом який має дві сторони.Вивчаючи поведінку,запропонував модель :АBC-модель. А подія яка викликає активність,В думка про подію,С наслідки даної події,Dреакція на подію в результатіобдумування,Евисновок,узагальнення. На основіданоїмоделіповед.люд.відб.наосн.схеми:подія-сприймання-реакція-розмірковування-висновок. Осн. Передумови використання РЕТ:ос-ть сама несе в-сть за свої проблеми,на ці проблеми можна суттєво вплинути,визнання ,що емоц.проблеми виникають на осн.ірраціональниху явлень,виявлення та усвідомленняцихуявлень,визнанняважливостіобговореньцихуявлень,згода на готовність до конфронтації із цими уявленнями,згода на використання РЕТ.Запропон.13 критерії психол. здоров я. 29)Когнітивна теорія А.Бека АаронБек.Ввів поняття автоматичних думок(іноді клієнт говорить щось одне,а паралельно відб.ще одна думка)Автоматичні думки – безперервний коментарій,який супроводжує те що людина робить,відчуває.Можуть бути як в здорових,так і в тривожних людей. Виник.швидко та автоматично,як рефлекси.Когнітивна психотерапія Л.Бека головну увагу приділяє емоційним розладам, зокрема депресіям. Мета, прийоми роботи та вихідні передумови, на думку О. Ф. Бондаренка, в цілому збігаються з РЕТ. Головною метою психотерапії, є допомога клієнтові стати розважливим та емоційно витривалим, досягнути особистісної незалежності, піднесення рівня самосвідомості й розробити план особистісного вдосконалення. Головний інструмент практичної роботи полягає у послідовній реалізації семи кроків спільної з клієнтом роботи, які в сукупності забезпечують досягнення психопедагогічних цілей:

1) встановлення стосунків з клієнтом (заприязнитися, прийняти, вміти вислухати й виявити щире піклування); 2) забути про минуле й головну увагу приділяти теперішній поведінці; 3) заохочувати клієнта до оцінювання своєї поведінки; 4) допомогти клієнтові у пошукові альтернативних способів дії та виробленні плану, який повинен бути простим, ясним, конкретним; 5) зобов'язати виконати план; 6) відмовитися прийняти пробачення; 7) бути жорстким, але не застосовувати покарання . Модель А. Бека ґрунтується на уявленні про провідну роль абсолютистських вимог у виникненні неврозів; причини їх він убачає в порушеннях процесів опрацювання інформації і виокремлює три основні групи механізмів, у яких можливі "збої": когнітивні елементи, когнітивні процеси і когнітивний зміст. Аналіз та перегляд ірраціональних настанов і невротичних зобов'язань допомагає особистості звільнитися від неадаптивних примусових реакцій і форм поведінки, а когнітивна психотерапія пропонує конкретні форми і способи таких оздоровчих для свідомості процедур. 30)Теорія когнітивного дисонансу Фестінгера Когнітивний дисонанс визначає стан особистості, що характеризується невідповідністю і суперечливістю поглядів, переконань, установок і зовнішніми умовами. Автором теорії та самого поняття когнітивного дисонансу є Л. Фестінгер. Дане вчення базується на прагненні людини до стану душевного комфорту. Тільки дотримуючись шляхом досягнення намічених цілей і успіхів, людина отримує задоволення від життя. Дисонанс – це стан внутрішнього дискомфорту, що викликається протиріччями між стійкими уявленнями особистості і новими фактами або умовами. Це відчуття викликає прагнення стимулювати процес пізнання з метою упевнитися в істинності нової інформації. Теорія когнітивного дисонансу Фестингера дає пояснення конфліктних ситуацій, які виникли в когнітивної системі окремо взятої людини. Основні конфліктуючі подання у свідомості людини – це релігійні, ідейні, ціннісні, емоційні та інші невідповідності. ПРИЧИНИ ДИСОНАНСУ Даний стан може виникнути внаслідок наступних причин: у разі логічного невідповідності; при входженні думки індивідуума до складу групової думки; з причини усталених традицій і звичаїв; у разі невідповідності минулого досвіду з новою ситуацією.

Сучасна психологія вивчає стан когнітивного дисонансу з метою пояснення та дослідження стану внутрішнього невідповідності, що виникає в окремої людини або групи людей. Індивідуум, накопичивши певний життєвий досвід, має діяти врозріз йому, згідно умов, що змінилися. Це і викликає відчуття дискомфорту. Для ослаблення цього почуття, людина йде на компроміс, намагаючись згладити внутрішній конфлікт. Прикладом когнітивного дисонансу може стати будь-яка ситуація, що змінила плани людини. Наприклад: людина вирішила виїхати за місто на пікнік. Перед виїздом він побачив, що пішов дощ. Людина не очікував випадання опадів, умови його поїздки змінилися. Таким чином, дощ став джерелом когнітивного дисонансу. Цілком зрозуміло, що кожній людині хотілося б знизити дисонанс, а при можливості і зовсім усунути. Досягти цього можна трьома способами: зміною свого поведінкового елемента, зміною когнітивних елементів зовнішніх факторів, або введенням нових когнітивних елементів у свій життєвий досвід. 31)Смисл життя,свобода та відповідальність ос-ті у логотерапії В.Франкла Австрійський психолог і психіатр В. Франкл (1906-1998) вважав, що рушійною силою людської поведінки і розвитку особистості є пошук Логосу, сенсу життя, що має здійснюватися конкретною людиною за її власною потребою. Екзистенційна теорія Франкла складається з трьох частин: учення про прагнення до сенсу, про сенс життя і про свободу волі.Основна теза вчення про прагнення до сенсу свідчить: людина прагне знайти сенс і відчуває екзистенційну фрустрацію або вакуум, якщо її спроби залишаються нереалізованими. Прагнення до сенсу Франкл розглядає як природжену мотиваційну тенденцію, властиву всім людям і основною рушійною силою поведінки і розвитку особистості. Відсутність сенсу породжує у людини стан екзистенційного вакууму, що є причиною неврозів. Головна теза вчення про сенс життя - життя людини не може позбутися сенсу ні за яких обставин; сенс життя завжди може бути знайдений. Відповідно теорії Франкла, сенс не суб'єктивний, людина не вигадує його, а знаходить у навколишній дійсності, у тому, що є для неї цінністю. Вчений виділяє три групицінностей: творчості, почуття і ставлення. Сенс життя можна знайти в будь-якій із цих цінностей. Тобто, немає таких обставин і ситуацій, в яких людське життя втратило б свій сенс.Основна теза вчення про свободу волі свідчить, що людина спроможна знайти і реалізувати сенс життя, навіть якщо ЇЇ свобода обмежена об'єктивними обставинами. Свобода, за теорією Франкла, тісно пов'язана з відповідальністю людини за правильний вибір і реалізацію сенсу свого життя.Франкл підкреслював, що відсутність сенсу життя або неможливість його реалізувати приводить до неврозу, породжує у людини стан екзистенційної фрустрації. Неврози нерідко виникають тоді, коли людина усвідомлює беззмістовність свого життя, порожнечу існування. В основі таких поширених явищ, як депресія, правопорушення, алкоголізм, наркоманія, агресивність, моральні падіння, лежить відсутність смислу життя, що може бути частково компенсовано людиною потягом до влади, сексу, бажанням грошей.Досліджуючи можливості корекції поведінки, представники гуманістичної психології орієнтуються на розвиток у людей усвідомлення своєї відповідальності за власну поведінку, яка базується на усвідомленні себе і свого місця в світі. Так, Роджерс вважає, що "потрібно допомогти людям упоратися зі щоденними вимогами, допомогти їм зрозуміти, що вони не безпорадні жертви, вони мають вибір і повинні бути відповідальними за свої вчинки навіть тоді, коли не здатні змінити ситуацію". 32)Гештальт підхід Перлза Гештальт-терапія – складний синтез психоаналізу екзистенцрс біхевіоризму псих одрами та елементів дзен-буддизму.Присутня і феноменологічна пс.В основі гештальт-терапії – уявлення про організм як про цілісність.Індивід і його середовище перебувають у постійній взаємодії .Гештальт – цілісність,особливості взаємодії частин. Гешта́льт — це просторово-наочна форма предметів що сприймаються, чиї властивості неможливо зрозуміти шляхом сумування властивостей їх частин.Організм пристосовується до середовища досягаючи певної рівноваги та впорядкованості частин.Не можна водночас тримати в полі уваги все ,є основне і другорядне.Основне – наші актуальні потреби,це є фігура.Другорядне – фон.Фігура і фон можуть змінюватися.Те що було фігурою може ставати фоном і навпаки.Фігурою можуть виступати бажання почуття думки які домінують.Якщо потреба не задовольняється то гештальт залишається незавершеним.Незавершенігештальти стають причиною неврозів.Прирнцип «тут і тепер» - важливий в гештальт-терапії.Мова йде про актуальні потреби саме в даний момент.Ще одне важливе поняття – сморегуляція.Перлз виділяє 2 критерії психологічного здоровя і зрілості:1)опора на себе(маніпуляція іншими,зміна обставин);2)перехід на саморегуляцію(вибирати спосіб поведінки).Зрілість – одне з понять гештальт-терапії.

33)Трансактний аналіз Берна Одне з понять – трансакція ,розглядається як міжособистісна взаємодія або як обмін впливами 2х людей в різних его-станах.Виділив 3 его-стани:родитель або батько,дорослий,дитина.Вільна дитина – є слухняною і робить так як треба(може стати бунтуючою через багато заборон,мало турботи про справжнє Я дитини).Транс аналіз вкл. В себе:1)ст.-рний та функціональний аналіз ос-ті:аналіз его-станв і аналіз транзакцій.2)аналіз психологічних ігор.3)аналіз життєвого сценарію.Гра це певний стереотип поведінки який є фіксованим і неусвідомленим і включає ряд дій до яких відносять слабкість пастка винагорода розплата.Жит сценарій закладається в дитинстві ,підкріплюється батьками,оправдовується ходом подій.Жит сценарій також частоє неусвідомленим(це певний алан життя який ми складаємо ще в дитинстві).Щоб вийти із сценарію необхідно виявити незадоволені потреби дитинства і знайти способи їх задоволення в теперішньому часі.В сценарії існує 4 варіанти життєвої позиції:я ок-тиок,я не ок-тиок,я ок-ти не ок,я не ок-ти не ок.Життєва позиція – сукупність основних уявлень про себе і про оточуючих,які мали би виправдовувати рішення та поведінку людини.Сценарні посилання – (драйвери) можуть представлятись вербально або невербально.Верб – чіткі часті фрази від батьків.Неверб – через поведінку.Можуть мати сприятливий і несприятливий х-р.Трансаназі дозволяє клієнту знайти можливість вийти за межі неусвідомлюваних схем та шаблонів поведінки,обрати іншу когнітивну ст.-ру поведінки і на осн цього покращити своє життя.Основне – усвідомити свої его-стани,жит сценарій і можливість побудувати іншу форму поведінки,яка відповідає теперішнім прагненням.

34) Основні принципи гуманістичної психології Гуманістична психологія - особливий напрямок, що відрізняється від інших шкіл по ряду принципово важливих для розуміння природи людини положень. До нього традиційно відносять такі концепції, як теорія особистісних рис Г. Олпорта, теорія самоактуалізації А. Маслоу, теорія і індирективна психотерапія К. Роджерса, уявлення Ш. Бюлера про життєвий шлях особистості, ідеї Р. Мейя..Такими принципами є:1)Принцип розвитку означає, що людина постійно прагне до нових цілей, самовдосконаленню завдяки наявності в неї вроджених потреб - прагнення до самореалізації, потребі в самоактуалізації, бажання здійснювати безупинний поступальний розвиток.2)Принцип цілісності, що дозволяє розглядати особистість як складну відкриту систему, спрямовану на реалізацію усіх своїх потенціалів.3)Принцип гуманності означає, що людина по своїй природі є доброю і вільною, і тільки обставини, що перешкоджають розкриттю її щирої сутності, роблять її агресивною і відчуженою.4)Принцип цільового детермінізму, що припускає вивчати особливості особистості в аспекті орієнтації людини на майбутнє, тобто з погляду її очікувань, цілей і цінностей, при цьому відкидаючи ідею причинного детермінізму.5)Принцип активності, що дозволяє прийняти суб'єкта як самостійно мислячу і діючу істоту, у житті якої інша людина (наприклад, психотерапевт) може відігравати роль підтримуючого, безумовно приймаючого, створюючого сприятливі умови для його розвитку партнера. Психотерапевт змінює установки клієнта, допомагає взяти відповідальність на себе, але при цьому не учить і не наставляє.6)Принцип неекспериментального дослідження особистості, що заснований на ідеї цілісності, і відповідно неможливості адекватного вивчення особистості по окремих фрагментах, оскільки система (а такою і є особистість) найчастіше має такі властивості, що не притаманні її окремим частинам.7)Принцип репрезентативності, що означає, що мета й об'єкт дослідження в гуманістичній психології збігаються, тому що задача вивчення нормально і повноцінно функціонуючої людини реалізується на виборі здорових, що самореалізуються особистостей. Іншими словами:Людина повинна вивчатися в її цілісності;Кожна людина унікальна, тому аналіз окремих випадків не менш виправданий, ніж статистичні узагальнення;Людина відкрита світу; переживання людиною світу і себе у світі — головна психологічна реальність;Життя повинне розглядатися як єдиний процес становлення і буття людини;Людина наділена потенціями безупинного розвитку і самореалізації як частиною своєї природи;Людина має визначений ступінь волі від зовнішньої детермінації завдяки змістам і цінностям, якими вона керується у виборах;Людина — активна, творча істота.

35.Феноменологічний підхід та клієнт центрована терапія Роджерса. Однією з важливих особливостей теорії Роджерса є феноменологічний підхід до особистості, згідно з яким, основою особистості виступає психологічна реальність, тобто суб'єктивний досвід, відповідно до якого інтерпретується дійсність. Визначальну роль у поведінці людини відіграє її здатність пізнавати світ і створювати на цій основі суб'єктивну реальність, тобто реальність свідомо сприйняту особистістю в даний момент часу. Прибічники феноменологічного підходу заперечують, що довколишній світ існує як об'єктивна реальність сама по собі, незмінна для всіх. Фундаментальне поняття теорії Роджерса - "Я-концепція", що складається із сприйняття себе і своїх взаємин з іншими людьми, а також з цінностей "Я". Я-концепція включає не лише сприйняття себе реального, але також і уявлення про те, якою би людина хотіла бути. Не зважаючи на те, що "Я" людини постійно змінюється в результаті досвіду, уявлення людини про себе залишається відносно постійним. Клієнт-центрована психотерапія - напрям, орієнтований на актуалізацію за допомогою розуміючого і глибоко особистого контакту між клієнтом і терапевтом уродженої тенденції організму І психіки до розвитку, самоорганізації і самозбереження з метою досягнення внутрішньої гармонії і задоволеності життям.К.-Р. Роджерс переглянув позиції пацієнта у психотерапії, запропонував поняття "клієнт" для опису рольової позиції суб'єкта терапевтичного впливу, утвердивши визнання особистого потенціалу пацієнта, його самостійності й активності у процесі зцілення. Це потребує іншої форми комунікації між клієнтом і терапевтом порівняно з психодинамічною терапією, для якої клієнт є пацієнтом, або з поведінковою терапією, де він - об'єкт оперантного навчання.Сутність центрованої на клієнті терапії полягає в такій побудові контакту психотерапевта із клієнтом, за якої пацієнт сприймає терапію не як лікування і вивчення з метою діагностування, а як глибоко особистий досвід.

36.Гуманістична психології А.Маслоу. Американський психолог А. Маслоу (1907-1970) - один із основоположників гуманістичної теорії, головною характеристикою особистості вважав потяг до самоактуалізації, самовираження, до творчості та любові, в основі яких лежить гуманістична потреба нести людям добро. Він стверджував, що людині не властиві природжені інстинкти жорстокості й агресії, як вважав 3. Фрейд. Навпаки, в них закладено інстинкт збереження своєї популяції, що змушує людей допомагати одне одному. Потреба в самоактуалізації своїх можливостей і здібностей властива здоровій людині, а найбільшою мірою - видатним людям. Суспільство може процвітати, якщо воно знаходить шляхи розвитку здорових, сильних, розумово повноцінних особистостей. Поступ суспільства відбувається не революційним шляхом, не соціальними перетвореннями, а задоволенням гуманістичних потреб людини.За А. Маслоу, ядро особистості утворюють гуманістичні потреби в добрі, моральності, доброзичливості, з якими народжується людина і які вона може реалізувати за певних умов. Однак, ці потреби в самоактуалізації задовольняються лише під час задоволення інших потреб і передусім фізіологічних. Більшості ж людей не вдається досягти задоволення навіть нижчих потреб. Ієрархія потреб, згідно з Маслоу, охоплює: - фізіологічні потреби; - потреби в безпеці; - потреби в любові й прихильності; - потреби у визнанні та оцінці; - потреби в самоактуалізації - реалізації здібностей і талантів. 37.Екзистенціальна психологія Мея та Ялома. Ролло Мей (1909-1994) провідний представник екзистенційної психології у СІЛА. Представниками екзистенційної психології здійснюється феноменологічний аналіз актуального людського існування шляхом дослідження проблем життя і смерті, свободи і вибору, сенсу буття. Не випадково сама назва походить від англійського слова ехzistence - існування, буття. Теорія Р. Мея базується на клінічних експериментах. Людина живе сьогоденням, для неї актуально насамперед те, що відбувається тут і тепер. У цій єдиній справжній реальності людина формує себе сама і відповідальна за те, ким вона врешті-решт стає. Прослідкову-ючи докорінні відмінності між психічно здоровою, повноцінною людиною і психічно хворою, Р. Мей дійшов до висновку, що багатьом людям бракує хоробрості зустрітися віч-на-віч зі своєю долею. Спроби уникнути подібного зіткнення призводять до того, що люди намагаються втекти від відповідальності, заявляючи про споконвічну несвободу своїх дій. Не бажаючи робити вибір, вони втрачають здатність бачити себе такими, якими вони є насправді, і переймаються почуттям власної незначущості й відчуженості від світу. А здорові люди, навпаки, кидають виклик своїй долі, цінують, оберігають свою волю і живуть справжнім життям, чесно щодо себе та інших. Мей вважав, що воля приходить до людини, коли вона протистоїть своїй долі і розуміє, що смерть або небуття можливе в будь-який момент. Людина може бути внутрішньо вільною, навіть якщо вона фізично перебуває у в'язниці. Своє слово в екзистенціальної психології сказав американський психотерапевт, доктор медичних наук Ірвін Ялом. Виходячи з самоцінності особистого конкретного досвіду, І. Ялом переконаний в необхідності розробляти окрему терапію для кожної людини. Крім цього, екзистенціальний терапевт дбає, щоб його пацієнт був відкритий виникають у його житті можливостям, які можуть бути шансом реалізувати свої таланти. Екзистенціальна психологія здатна допомогти подолання дисонансу людини з навколишнім світом. Ялом розвиває екзистенційну тему смерті. Коли людина розуміє кінцівку свого існування, його світосприйняття сильно змінюється.

38.Позитивна психотерапія Пезешкіана. Назва позитивна психотерапія походить від слова positium – фактично дане, те що є позитивним та негативним (+/-). Позитивна психотерапія опирається на принцип надії, принцип балансу і принцпи само досконалості. Позитивна психотерапія опирається на крос культурний підхід. У позитивній психотерапія часто використовується метафора, позитивна реінтерпритація. Схема Пезешкіана: тіло, діяльність, контакти, сфера (це в ромбі). Пезешкиан стверджував , що виникнення конфліктів у клієнта пов'язано з постійно повторюваними нормами поведінки , які він назвав актуальними здібностями. Аналіз здібностей (ДАО). Диференційний Аналіз здібностей. Є первинні та вторинні здібності. Пезешкіан сформував список з 24 актуальних здібностей : любов , сексуальність , впевненість , сумнів , терпіння , надія , акуратність , охайність , пунктуальність і т.д. У свою чергу актуальні здібності автор методу позитивної психотерапії розділив на первинні та вторинні актуальні здібності . У кожній групі по 12 актуальних здібностей.