Документ Microsoft Office Word (5)
.docxМіністерство освіти і науки України
Київський національний торговельно-економічний університет
Кафедра технології і організації
ресторанного господарства
ЗВІТ
про технологічну практику в готелі « Дніпро »
Виконала:
студентка 2 курсу,
14 групи ФРГТБ
Лазаренко Маріанна
Перевірив:
Грищенко І.М.
Київ 2010
План :
Вступ……………………………………………………………………………3
1.Коротка характеристика підприємства…………………………………….6
2.Характеристика складського господарства………………………………..10
3.Характеристика виробничих цехів…………………………………………12
4.Характеристика обладнання………………………………………………...19
5. Асортимент готової кулінарної продукції та напівфабрикатів…………..23
Висновки і пропозиції…………………………………………………………27
Список використаних джерел………………………………………………...28
Додатки: заповнені бланки документів, копії документації, технологічні схеми, карти та інше…………………………………………………………..29
Вступ
Ресторанне господарство, яке сформувалось в виді галузі народного господарства, є однією з форм розподілу матеріальних благ між членами суспільства і сприяє раціональному використанню харчових ресурсів країни. Своєчасно надаючи мільйонам людей збалансоване по своєму складу харчування, працівники цієї галузі тим самим сприяють збереженню здоров’я людей, зростанню продуктивності праці, підвищенню якості навчання, розумному використанню вільного часу, економічним використанням харчових ресурсів, зменшенням часу на приготування їжі у домашніх умовах. Головною метою ресторанного господарства в умовах ринкової економіки є повне задоволення постійно зростаючих матеріальних та духовних потреб населення. Ресторанне господарство надає платні послуги і тому тісно зв'язане з розвитком всієї економіки держави і вирішенням важливих соціальних проблем. Всі підприємства харчування повинні мати високий рівень конкурентоспроможності. Щоб у боротьбі за клієнта запропонувати послуги краще ніж у конкурентів, власних сил у закладі ресторанного господарства буває недостатньо. Умови конкуренції змушують шукати такі шляхи, які б орієнтувались на консолідацію зусиль, спільні інтереси серед однопрофільних підприємств для значно ширшого залучення відвідувачів, розв'язання поточних проблем, сприяння розвитку ресторанного господарства в цілому.
Мета технологічної практики - закріплення та поглиблення теоретичних знань, отриманих студентами в процесі теоретичного навчання, формування професійних вмінь та навичок у виробництві напівфабрикатів та готової кулінарної продукції масового споживання.
Завдання технологічної практики:
вивчення правил техніки безпеки, санітарії та особистої гігієни працівників підприємства;
ознайомлення з підприємством, складськими, виробничими, торговельними групами приміщень та їх призначенням;
вивчення способів постачання та зберігання сировини, півфабрикатів та готової продукції;
ознайомлення з товаротранспортними операціями, сертифікацією на товари, які поступають на підприємство та тарним господарством;
ознайомлення із впровадженням комп’ютерних технологій в організацією виробничого процесу (автоматизація робочих місць працівників складського господарства, складання калькуляційних карточок тощо);
ознайомлення із нормативною документацією, яка регламентує технологічний процес та показники якості продукції;
ознайомлення практичними навичками обробки сировини, виготовлення напівфабрикатів та холодних страв, перших та других страв, борошняних кулінарних та кондитерських виробів;
ознайомлення з прийомами оформлення та подачі страв у відповідності із вимогами Всесвітньої асоціації кулінарних союзів (ВАКС);
ознайомлення із видами та способами обслуговування споживачів.
Об’єктом дослідження виступають технології, методи та якість обслуговування споживачів у обраному підприємстві ресторанного господарства.
Предмет дослідження є готель «Дніпро»,який розташований у м. Київ, ст. Майдан Незалежності, Європейська площа, вул. Хрещатик 1.
Основними джерелами інформації та методами дослідження є меню-замовлення № ДН – 000000412 на 15 чоловік ( вважається розрахунковим документом ); весільне меню від 29.10.05; проект меню ювілею на 120 чоловік; проект меню свята Всіх Закоханих; проект меню «Новий-рік 2005»; варіанти банкетів,що пропонуються у трьох варіантах; варіанти фуршетів, запропоновані також у трьох варіантах; технологічні схеми м’ясних та холодних закусок (Додатки ).
Розділ 1. Коротка характеристика підприємства
Готель "Дніпро" − один із найкращих чотиризіркових готелів України, збудований у 1964 році. Одним із його архітекторів був В. Д. Єлізаров, який разом з колегами в 1947-1954 роках створював новий архітектурний ансамбль Хрещатика. Готель приймає гостей із 95 країн світу і є найвідкритішим в Україні для співпраці у сфері організації туризму. Готель розташований у самому серці Києва, на Європейській площі столиці, в історичному, діловому та культурному центрі міста.
На сьогодні готель "Дніпро" − це торгова марка, яка відома далеко за межами України. Готель "Дніпро" неодноразово відзначався багатьма нагородами і відзнаками, серед яких Почесна грамота і Почесний знак Кабінету Міністрів України "За суттєвий вклад у розвиток туризму в Україні і високу якість обслуговування, впровадження нових професійних технологій". Готель нагороджений дипломами переможця та лауреата Всеукраїнської професійної туристичної програми "Кришталевий лелека", почесними дипломами і бронзовими медалями на Міжнародному конкурсі кулінарного мистецтва на Мальті, дипломами переможця конкурсу "Золотий ковпак" у номінації "Кращий готельний ресторан", Гран-прі і золотими медалями за І місце на Всеукраїнському фестивалі "Зірки кулінарного мистецтва".
Заклади ресторанного господарства при готелі «Дніпро» :
1) Ресторан "PANORAMA CLUB". Завітавши до ресторану "PANORAMA CLUB" відразу виникає почуття душевного комфорту та піднесеного настрою. Атмосфера затишку та неперевершена панорама міста зачаровують з перших хвилин.
Ресторан "PANORAMA CLUB" - це втілення витриманості в інтер'єрі та безмежної фантазії у вишуканих стравах, створюваних геніальним шеф-кухарем, майстром кулінарної справи Вячеславом Грибовим. Найсвіжіші камчатські краби, чорні тигрові креветки, індійський лобстер в авторському трактуванні принесуть Вам справжнє задоволення. Чудовим доповненням до обраної Вами страви буде, підібране досвідченим сомельє, наповнене тонким і делікатним ароматом, вино з ексклюзивної колекції.
2) Ресторан "Дніпро".Від початку свого заснування, а саме з 1964 року, ресторан Готелю "Дніпро" славиться своєю гостинністю. Протягом понад сорока років існування ресторану його співробітники з радістю вітали більш ніж 5 мільйонів гостей з різних куточків світу. У ресторані "Дніпро" проводились офіційні прийоми на честь президентів Фінляндії, Португалії, Литви, Австрії.
Ресторан "Дніпро" - один з найбільш фешенебельних ресторанів класу "люкс" міста Києва, що пропонує світовий рівень обслуговування і прекрасний вибір традиційних українських та різноманітних європейських страв і напоїв. У ресторані "Дніпро" працюють досвідчені кухарі, серед яких 7 кухарів найвищої категорії - "майстер-кухар". Діяльність ресторану "Дніпро" не обмежується лише майстерністю кухарів та відмінним обслуговуванням.
3) Бар "Мюнхен".Бар славиться справжньою німецькою кухнею та найсвіжішим бочковим пивом. Особливою гордістю цього бару вважається колекція пивних кухлів наших постійних гостей.
4) Бар "Європейський".Бар , який знаходиться у холі готелю та працює 24 години на добу, є гарним місцем для неофіційних зустрічей та бесід. Кожен вечір за коктейлем чи філіжанкою ароматної кави у Вас є можливість насолодитися теплою й чарівною атмосферою готелю. Влітку працює літній майданчик.
У обов’язки керівників практики від підприємства входить:
проведення робочого інструктажу, знайомство студентів з організацією роботи на робочому місці, з особливостями роботи цехів, їх функціями;
щоденне безпосереднє керівництво практикою у відповідності до програми практики;
навчання студентів на робочому місці, контроль за роботою їх, допомога у зборі усіх необхідних відомостей про підприємство, в т.ч. нормативно-технічної документації;
облік роботи студентів-практикантів, контроль за веденням щоденників практики;
складання виробничої характеристики на студента, перевірка звітів, участь у екзамені на кваліфікаційний розряд.
Обов’язки студентів при проходженні практики :
до початку практики пройти медичний огляд і оформити санітарну книжку;
одержати від керівника практики університету всі необхідні документи і консультативну інформацію щодо їх оформлення та своєчасно приступити до роботи;
виконувати правила внутрішнього розпорядку, що діють на підприємстві;
вивчати та суворо дотримуватися правил техніки безпеки, протипожежної безпеки і виробничої санітарії;
виконувати завдання, які передбачені програмою практики;
своєчасно оформляти щоденник практики, написати та у встановлений термін захистити звіт з практики.
Особиста гігієна працівників
Саме з немитих рук в їжу мають змогу потрапити хвороботворні мікроби (дизентерійні палички тощо), під брудними нігтями можуть накопичуватись сальмонели, яйця глистів, гнійничкові бактерії, кишкові палички тощо. Тому нігті слід коротко обстригати, щоб не допустити накопичення бруду під ними. Перед роботою, після відвідування туалету, після прибирання, руки необхідно мити теплою водою з милом та щіткою (до ліктів), а потім споліскувати 0,2 % розчином хлорного вапна, або 0,1 % розчину хлораміну. Щоб не вражати харчові продукти на руках не повинно бути подряпин, порізів, опіків, нагнивань.
Якщо під час роботи ушкодили шкіру пальців рук, їх слід обробити дезинфікуючим розчином окису водню, закрити стерильною пов’язкою і одягнути гумові пальчики.
Особиста гігієна працівників – це показник якості та рівня закладу ресторанного господарства.
Розділ 2. Характеристика складського господарства
Складське приміщення у готелі «Дніпро» розташовується на першому поверсі будівлі, яке з’єднується з виробничим приміщенням за допомогою ліфта. На цьому складі здійснюють приймання товарів від місцевих та іногородніх постачальників, а також їх сортування, комплектування партій товарів відповідно до замовлень від роздрібних торгівельних підприємств. Велике значення тут має контроль за якістю зберігання товарів. На складі містяться кімнати , як для харчових , так і не харчових продуктів.(кімнати для зберігання посуду, столових приборів, білизни).
Для забезпечення безперебійного виготовлення і реалізації кулінарної продукції у визначеному асортименті ресторанну «Дніпро» має певний запас продуктів. Величина запасів круп, борошна, макаронних виробів, цукру не перевищує обсягу 8-10-денної реалізації; продуктів, що швидко псуються (м'ясо, риба, птиця та ін.), — 3-денної реалізації; овочів і картоплі — 15-денної. Молоко, молочні продукти, напівфабрикати і хліб завозять на підприємство щодня.
Для короткочасного зберігання продуктів і напівфабрикатів на підприємстві виділяють складські приміщення: холодильні камери і склади для овочів, сухих продуктів.
Холодильні камери призначені для зберігання продуктів, що швидко псуються і напівфабрикатів. На великих підприємствах, що працюють на сировині, обладнують кілька холодильних камер: м'ясну, рибну, молочно-жирову, гастрономічну, для фруктів і зелені. На невеликих підприємствах може бути 1-2 холодильні камери. В таких випадках продукти необхідно зберігати в тарі й особливо додержуватись правил товарного сусідства різних продуктів, яке впливає на їхню якість при зберіганні. Не можна зберігати разом продукти, що мають різкий запах (оселедець, сири, копчені вироби, прянощі), з продуктами, які легко поглинають запах (вершкове масло, хліб, борошно), або вологі продукти з сухими гігроскопічними (цукор, сіль, сухе молоко), сировину і готову продукцію. На підприємствах, які працюють з напівфабрикатами, виділяють камери для зберігання м'ясних, рибних і овочевих напівфабрикатів.
Склад для сухих продуктів (борошна, круп, цукру, солі, кави, какао, спецій та ін.) розташовується у сухому приміщенні з природним освітленням і доброю вентиляцією. В зимовий період його опалюють.
Складське приміщення ресторанну «Дніпро» має обладнання для зберігання продуктів (стелажі, підтоварники, бункери, засіки, шафи), приймання і відпускання. Їх ваги (товарні і циферблатні) і механізації навантажувально-розвантажувальних робіт (вантажні ліфти, підйомники, транспортери, візки та ін.), а також інструменти для перевірки якості продуктів (овоскоп, лупи, пробовідбірники та ін.), контролю режимів зберігання (термометри, психрометри) та інвентар для відпускання продуктів (совки, насос для олії, лопатки, виделки, ложки, ножі, струни для нарізування масла, лійки, молокоміри і відкривання тари (молотки дерев'яні і металеві, обценьки, томагавк, знімач обручів з бочок, набійник металевий і дерев'яний, фігурний важіль та ін. .
Кожна група продуктів потребує певних умов зберігання, залежно від їх властивостей, тому у складських приміщеннях підтримують необхідну температуру і вологість повітря, додержуються вимог і правил санітарії та гігієни.
Продукти складають і зберігають у складських приміщеннях різними способами: стелажним, штабельним, насипним, наливним, підвісним. Стелажний спосіб використовують для зберігання риби, субпродуктів, масла, сиру, хліба, хлібобулочних виробів, кави, какао, спецій, сухого молока, яєчного порошку, свіжої капусти. Продукти розміщують на полицях стелажів, у шафах. При цьому способі продукти не відволожуються, оскільки є доступ повітря до нижніх їх шарів.
Розділ 3. Характеристика виробничих цехів
У виробничій частині підприємства знаходиться шість виробничих цехів:
- гарячий
- холодний
- мясний
- кондитерський
- борошняний
- овочевий
Також до виробничої частини належать молочно-жирова камера (температура в ній не перевищує -6°С), комора для зберігання сипучих продуктів, хліборізка, мийні, приміщення для нарізання паперу. Всі ці приміщення знаходяться на другому поверсі.
Ресторан забезпечений необхідним інвентарем, посудом та приладами. Весь інвентар помічений відповідно до санітарних вимог відповідними написами в залежності від свого призначення: „риба”, „варені овочі”, „сирі овочі” та ін. Ресторан забезпечений необхідним посудом (металевим, скляним, пластмасовим, пластиковим, дерев’яним, фаянсовим):
- кухонним: дошки для нарізання продуктів, каструлі, сковороди, миски, сотейники, сита, друшляки, черпаки, лотки, відра, чайники, ножі, ложки, щипці, лопатки, протевні, банки, пляшки, тощо.
- столовим: стакани, чашки, вилки, ножі, ложки, тарілки, фужери, салатниці, блюда, соусниці, тощо.
На даному підприємстві висота виробничих приміщень сягає не менше 3,2 метра; стіни обкладені плиткою на висоту 1,5 метра; у цехах водонепроникна підлога зі склоном для стікання води; використовується як природне так і штучне освітлення (люмінесцентні лампи денного освітлення). Гаряча і холодна вода підведена до ванн, раковин, плит і котлів. Каналізація забезпечує швидке видалення відходів і стічних вод, всі труби сховані у підлозі і настилах.
Гарячий цех
Призначений для виробництва готових страв і напівфабрикатів високого ступеня готовності, включаючи готові охолоджені страви і кулінарні вироби із напівфабрикатів. Цей цех зв’язано зі всіма виробничими приміщеннями, він розміщений поблизу холодного цеху і приміщення для миття посуду.
Важливий також правильний підбір посуду за обсягом призначення. Посуд повинен відповідати таким вимогам: бути виготовленим із металу, що не окислюється (нержавіюча сталь чи алюміній); мати рівне дно, гладкі стінки; міцно прикріплені ручки; маркування із вказаним обсягом, місткістю.
У даному гарячому цеху для варки використовують каструлі різного об’єму; для пасерування, тушіння і припускання – циліндричні або конусні сотейники з однією або двома ручками і кришкою; для смаження – різні сковорідки. Бульйони переливають черпаками і проціджують через цідилки, сита. Для приготування парових і других страв: друшляки, шумівки, соусові ложки, лопатки, поварські ложки, вилки, ножі, сітчані вставки для варки на пару. Використовується також скляний (стакани, чашки), порцеляно – фаянсовий (тарілки та чашки), пластиковий (пляшки) та дерев’яний (дошки нарізання, ложки) посуд. Гарячий цех належним чином механізовано. Тут наявне високоякісне обладнання як вітчизняного, так і іноземного виробника. Для приготування перших страв, гарнірів, соусів тощо в гарячому цеху є електричні плити з важелями для регулювання ступеня нагріву, пароконвектомат – це новий вид обладнання, що дозволяє легко і швидко стушкувати, підігріти, спекти, довести до готовності будь-яку м’ясну та іншу продукцію за допомогою програмування на певний режим.
В гарячому цеху також наявні духові шафи для випічки виробів з дріжджового тіста а також для доведення до певної готовності виробів з м’яса та овочів, дві великі електричні сковорідки для приготування як гарнірів, так і м’ясних та овочевих страв.
Холодний цех
Призначений для випуску широкого асортименту виробів: бутербродів, холодних страв і закусок, солодких страв, холодних супів та напоїв. У процесі приготування більшість продуктів не підлягають тепловій обробці, тому потрібно на робочому місці уважно дотримуватись правил санітарії, та особистої гігієни. Із обладнання використовують різні види холодильного (шафи, машини), механічного (привід універсальний) і немеханічного (столи, стелажі) обладнання. Використовують також різноманітний інвентар: вилки, ножі, посуд і форми.
Цех холодних закусок обладнано трьома великими холодильниками, мийною ванною, достатньо великим виробничим столом з підвісною платформою, овочерізкою.
У приміщенні доготівельного цеху знаходяться машини для подрібнення сухарів, для приготування картопляного пюре, м’ясорубка. Потреби у окропі покривають спеціальною водонагрівальною машиною „Титан”.
Борошняний цех
Відрізняється високим ступенем механізації. Тут є машина для вимішування тіста, пристрій для нарізання твердого сиру та м’ясних продуктів, овочерізка. Як напівфабрикати реалізуються пельмені та вареники із різними наповнювачами.
М’ясний цех.
Цех розташовано поблизу гарячого цеху. Його обладнано морозильними камерами, спеціальними ваннами, колодами для розділення м’яса, м’ясорубками, столами, та іншим необхідним інвентарем. У м’ясному цеху є мийна ванна для розморожування та миття м’яса і риби, три мийки, ваги максимальною масою 0,2 та 100 кг, достатньо необхідного інвентарю. Приміщення добре освітлюється природнім шляхом. У цеху знаходиться два великих 2-камерних холодильника для зберігання сировини та напівфабрикатів, а також нові італійські холодильник і морозильна камера.
З м’ясного цеху є вихід до приміщень, де зберігаються сипучі продукти (крупи, борошно, цукор) та приправи, а також до молочної холодильної камери та коридору, що зв’язує цех з ліфтом для постачання сировини та з іншими цехами.
Кулінарна обробка м’яса містить такі операції: розморожування, зачищання забруднених місць і видалення клейма, обмивання, жилкування і зачищення від сухожилків, надлишку жиру і грубих плівок; приготування напівфабрикатів.
До комбінату м’ясо надходить тушами, напівтушками та четвертинами.
У цеху м’ясо розморожують двома способами: повільним та швидким. М’ясо зачищають, обмивають, розділяють на частини і відділяють кістки. М’якоть зачищають від плівок, сухожиль, після чого використовують, рибу зачищають і розбирають на кускові н/ф та філе (із шкіркою або без шкірки).
За способом приготування розрізняють напівфабрикати: иль фейикові, порційні, иль фейикові і січені. Щоб їх приготувати використовують такі прийоми: нарізання, відбивання, підрізання сухожилків, панірування, шпигування, маринування.
М’ясні січені напівфабрикати виготовляють відповідно до Збірника рецептур страв і кулінарних виробів для підприємств громадського харчування.
Для приготування січеної маси використовують яловичину — м’якоть шийної частини, пахвину і обрізки, а також пружок з туш II категорії, баранину, телятину, свинину — м’якоть шийної частини і обрізки.
Окрім м’ясних напівфабрикатів у м’ясному цеху виготовляють рибні напівфабрикати і напівфабрикати з птиці.
М’ясний цех виготовляє велику і різноманітну кількість напівфабрикатів, як для їдальні так і на замовлення. Асортимент готової продукції: філе куряче запечене з овочами, риба смажена в клярі, риба «Мариньє» (додаток), реберця по – Мексиканські (додаток), курча «Кордон- блю»(додаток), курка по – Медітеранськи (додаток), рулет «Київський»(додаток), котлета рибна „Бравий кок”, котлета „Садко”, котлета по – київськи, львівські ковбаски, риба під овочами, мазурка по – волинськи тощо. Особливим тут є дотримання вимог щодо санітарії та особистої гігієни.
Овочевий цех
В овочевому цеху відбувається технологічний процес обробки овочів. Технологічний процес обробки овочів складається з таких послідовних операцій: сортування і калібрування, миття, обчищання, промивання, нарізування.
Сортування і калібрування сприяють раціональному використанню овочів для приготування страв, зменшують кількість відходів при механізованій обробці. При сортуванні видаляють сторонні домішки, пошкоджені домішки. Сортують за ступенем достигання, якістю. Калібрують овочі за розміром.
Щоб зняти з поверхні овочів залишки землі та піску, раціонально використати відходи їх миють.
Обчищають овочі з метою видалення тих частин, що не придатні до вживання або мають понижену харчову цінність. Після обчищання механічним способом овочі дочищають вручну ножами жолобковим або з коротким лезом , а також за допомогою механічного пристрою з метою видалення залишків шкірочки, темних плям, вічок у картоплі.
Промивають обчищені овочі у холодній воді (у ваннах), щоб видалити залишки бруду.
Нарізують (подрібнюють) овочі для того, щоб надати їм певної форми. Це сприяє рівномірному прогріванню і одночасному доведенню до готовності різних видів овочів, які підлягають тепловій обробці разом, поліпшує зовнішній вигляд і смак страви. Нарізують овочі механічним способом або вручну.
Залежно від призначення існують певні форми нарізування картоплі та овочів:
1) Соломкою ( пай ) – довжина – 3, 0 – 4, 0; поперечний переріз – 0,2 х 0,2.
2) Брусочками ( прентаньєр) – довжина – 3,5 – 4,0; поперечний переріз – від 0,7- 0,7 до 1,0 х 1,0.
3) Кубиками (бренуаз) - а) великі - довжина – 2,0 – 2,5; б) середні – довжина - 1,0 – 1,5; в) дрібні – довжина – 0,5- 0,7.Поперечний переріз – 0,5 х 2,5.
4) Кружальцями (пейзан) – діаметр – за розміром середніх бульб. Товщина – 0, 2 -0,5.
5) Скибочками – товщина – 0, 2 – 0,5.
6) Часточками – довжина – за розміром бульби, але не довше за 4,0.
7) Бочечками, грушами (дюшес) – висота – 4,0 – 5,0; діаметр – 3,5 – 4,0.
8) Кульками – а) великі (шато) - діаметр – 3,0 – 4,0; б) середні ( нуазет ) – діаметр – 1,5 – 2,5.
9) Стружкою – ширина – 2,0 – 3,0; товщина – 0,2 – 0,3.
10) Спіраллю – залежно від розміру картоплі.
Кондитерський цех
Займає значну площу виробничого приміщення. Кондитерський цех, як кажуть на кухні, являє собою окрему державу. Складається з таких приміщень:
Запас сировини;
Мийка яєць, мийка інвентарю;
Цех просіювання та замісу;
Цех розробки;
Цех оздоблення;
Цех готової продукції.
Цех обладнано двома морозильними камерами, машиною для вимішування тіста, німецьким та угорським апаратами для збиття кремів, трьома параконвертоматами та іншим необхідним обладнанням. Столи для розділки тіста та формування продукції покриті деревяним покриттям.
В кондитерському цеху виробляють дріжджове, здобне, бісквітне, пісочне, листкове, заварне, білкове, шарове тісто. Готова продукція реалізується через торговельні приміщення, а також через приватні замовлення.
Асортимент готової продукції різноманітний: слойка дріжджова з шоколадом, з сиром, з курячим філе, з грибами, тістечко «Блек Форест» (додаток), торт „Святковий” (додаток), полуничний иль фей, тістечко „Шоколадне”, кекс тощо.
Розділ 4. Характеристика обладнання
За технологічними призначенням все обладнання поділяють на універсальне
та спеціальне.
За принципом дії діляться на безперервної дії та періодичної.
За ступенем автоматизації поділяють:
Неавтоматизоване — таке, коли контроль за роботою машини та за технологічним процесом здійснює робітник.
Напівавтоматизоване – таке, коли контроль за роботою машини здійснює автоматика, а за технологією робітник.
Автоматизоване – таке, коли контроль за всім здійснює автоматика.
Все обладнання підприємств громадського харчування поділяють на такі групи:
Механізм (картоплечистка, овочерізка, м'ясорубка, хліборізка, мийна машина).
Теплове (електроплити, електросковороди, електрофритюрниця, електроплити).
Холодильне (холодильні шафи, холодильні камери та вітрини).
Вагове (ваги циферблатні, поштові, напільні).
Розрізняють також універсальне обладнання (електроплити, жарильні шафи, електросковороди, пароконвектомат) і спеціалізоване (електрофритюрниця, електрокип'ятильник).