3. Функції шкіри:

А. Захисна функція.

Шкіра захищає організм людини від механічних, фізичних, хімічних та біологічних дій зовнішнього середовища. Так від механічних дій (тертя, тиск, травма) шкіра захищає за рахунок рогового шару шкіри, високої еластичності шкіри, підшкірної жирової клітковини.

Захист від висихання відбувається за рахунок утворення на поверхні шкіри жирової "змазки".

Шкірний пігмент, роговий і блискучий шари шкіри захищають організм від ультрафіолетового проміння. Шкіра частково захищає організм від деяких хімічних речовин невисокої концентрації.

Шкіра являє собою біологічний бар'єр. Захищає від мікробів.

Б. Терморегулююча функція.

Шкіра захищає організм, як від переохолодження, так і від перегрівання. Шкіра є поганим провідником тепла, що допомагає організму зберегти сталу температуру.

В той же час віддача тепла організмом (до 80%) відбувається через шкіру - за рахунок тепловіддачі шкіри (інфрачервоне проміння), випаровування води (піт).

Регулювання процесів тепловіддачі засноване на змінах кровообігу, потовиділення і контролюється вегетативною нервовою системою.

В. Секреторна функція.

Сальні залози виробляють шкірне сало, яке складається з жирних кислот, ефірів холестерину, гліцерину і т.д. Шкірне сало змішуючись з потом, утворює на поверхні шкіри тонку плівку, яка має бактеріостатичний, фунгістатичний вплив, протидіє втраті води організмом.

Мерокринні потові залози продукують піт (98-99% води). Цей піт має слабкі бактеріостатичні і фунгістатичні властивості, відіграє роль в терморегуляції організму.

Функція апокринових потових залоз пов'язана з діяльністю статевих залоз. Емоційний стрес викликає через адренергічну регуляцію посилене потовиділення цих залоз. Цей піт містить ароматичні кислоти. Г. Резорбційна функція.

Шкіра непроникна для води, багатьох розчинів, але проникна для речовин, які розчиняються в жирах, ліпідах. При пошкодженні шкіри різко збільшується її проникність.

Д. Рецепторна функція.

В шкірі людини розташовані рецептори - вільні нервові закінчення, барорецептори, тактильні рецептори, терморецептори, хеморецептори. їх ми вже розглядали.

4. Профілактика шкірних захворювань передбачає виконання всіх правил гігієни шкіри, волосся, нігтів. Також обережність по відношенню до бездомних котів та собак, підтримання в школі чистоти свого класу, а вдома свого куточка.

Гнійничкові захворювання шкіри викликаються мікробами, найчастіше стафілококками та стрептококками. Окрім виконання правил особистої гігієни, звертають увагу на профілактичну обробку дрібних ран (царапини, ссадини, порізи).

Чесотка – заразна хвороба, яка передається чесотковим кліщем. Цей кліщ занурюється в шкіру і робить в ній ходи. Зараження виникає при безпосередньому контакті з хворими тваринами і людьми. Хворих людей ізолюють і лікують.

Дерматомінози - грибкові захворювання шкіри. Грибок, який викликає паршу, поражає волосся голови, шкіру, нігті. Хворіють паршою частіше діти і підлітки. Також хворіють тварини і птахи. Трихофітією хворіють кішки, собаки, рогата худоба, птахи. У дітей буває тріфохітія волосся, шкіри і нігтів.

Діти, які хворіють дерматомінозами не допускаються в дитячі заклади. При виявленні захворювання всі члени сім'ї і діти проходять ретельне обстеження. При підозрі на наявність захворювання хворого направляють до дерматолога. Діти, які відвідують басейн після занять повинні митись під душем, мити ноги, витирати досуха шкіру між пальцями - особливо ніг, протирати їх одеколоном. Бані, басейни, душі повинні контролюватись санепідемстанцією.

5. В загартуванні організму шкіра грає першочергову роль. Повітряніта водні процедури_І сприяють видаленню зі шкіри парів, газів, поту, сала і мертвих клітин епідермісу, мають гігієнічне значення. Чиста шкіра має високі бактерицидні властивості. Окрім цього повітряні ванни і водні процедури завдяки термічному подразненню шкіри мають на організм фізіологічну дію. При цьому рефлектрно звужуються і розширюються кровоносні судини з покращенням терморегуляції організму, підвищується тонус м'язів, тренується серцево-судинна система, збільшується гемоглобін в крові. Таким чином шляхом вироблення складних рефлексів при використанні природних факторів можливо термічними, механічними і біологічними діями на шкіру сприятливо впливати на весь організм в цілому. В системі фізичного виховання дітей та підлітків широко використовуються водні процедури (часкові та повні обтирання, обливання, душі, ванни, купання), повітряні сонячні ванни.

А. Загартування повітрям.

В залежності від температури повітря ванни діляться на: холодні (6-14°С), прохолодні та помірні (14-20°С), теплі (20-30°С). Діти 6-7 років на протязі 10-15 хв. роздягнені до пояса, 6 хв. займаються гімнастикою. В літній час повітряні ванни проводять на відкритому повітрі, в місцях захищених від сонця і вітру. Тривалість перших ванн не повинна перевищувати 15 хв. (температура повітря не нижча 20°С.

Б.Водні процедури.

Водні процедури (обтирання, обливання, купання) мають гігієгічне та фізіологічне значення.

Місцеві водні процедури - ранкове вмивання, миття рук перед вживанням їжі, миття ніг перед сном.

Обтирання - полягає в послідовному обтиранні тіла махровим рушником, або рукавичкою змоченою в воді, послідовно шию, руки, груди, живіт, спину, стегна, гомілки, стопи ніг. Після цього енергійно розтирають усе тіло махровим рушником до відчуття тепла. Температура води при перших обтираннях - 33°С. Кожні 2-3 дні вона знижується на 1-2°С і доводиться до 18°С.

Загальні обливання. Через 1-1,5 місяця обтирань можна переходити до загальних обливань. Почи- нати треба з температури 33°С, через кожні 2-3 дні вона знижується на 1-2°С і доводиться до 26-24%. їх рекомендується проводити 2 рази в тиждень дітям₀від 1 року і старшим при температурі 36°С на протязі 10 хв., з настапним обливанням водою (34 с).

Купання. Це найбільш поширений вид загартування. Купання проводять через 1,5-2 години після прийому їжі. Купання проводять при температурі води не нижче 20°С. Перші купання не перевищують 2-3 хв. Купання проводять після сонячних ванн. Більше одного купання в день проводити не рекомендується. Не можна допускати довготривалого перебування дітей у воді. Переохолодження тіла шкідливе для здоров'я. Діти молодшого та середнього шкільного віку перебувають у воді до 8-10 хв., а старші - до 15 хв. Діти, які бігали, мають перед купанням 10 хв. спокійно посвдіти.

Найбільший ефект загартування буде при раціональному комбінуванні загартовуючих процедур: повітряні ванни, ранкові та вечірні водні процедури, заняття на повітрі.

6. Гігієна шкіри має велике значення у профілактиці не тільки шкірних, а й інших, особливо шлунково-кишкових захворювань. Для догляду за шкірою дітей треба мати ванни для купання, засоби гігієни.

У перші місяці життя дитини лице і руки її протирають ватними тампонами, змоченими у кип'яченій воді. З 5-6 місяців дитину можна вмивати без тампонів водою кімнатної температури. Треба стежити за тим, щоб дитина весь час перебувала в чистому і сухому одязі, пелюшках. Після дефекації дитину підмивають теплою проточною водою (36-37°С), обсушити рушником і загорнути в чисту білизну. Змазують вазеліном місця, де може з'явитись опрілість. Добре користуватися памперсами.

Дитину можна купати після відпадіння пуповини. В першу половину року гігієнічну ванну роблять щодня, з 6 місяців - через день, після року - двічі на тиждень, а після 3 років - один раз на тиждень, при обов'язковому щоденному обмиванні ніг. У перші два місяці життя дитину купають у кип'яченій воді, або слабкому розчині калію перманганату, потім переходять до купання в сирій воді.

З 2-2,5 років дітям починають прищеплювати гігієнічні навички по догляду за своїм тілом: правильно вмиватися, мити руки перед їжею.

Обслуговуючий персонал дитячого закладу повинен щодня оглядати тіло дитини і звертати увагу на появу навіть невеликого почервоніння. Якщо є невеличкі травми шкіри їх обробляють.

Потребують постійного догляду волосся голови. Вони звичайно швидко забруднюються шкірним салом Волосся голови миють кожен тиждень. Кожна дитина повинна мати свій гребінець або щітку. їх також миють з милом. Нігті рук і ніг коротко обстригають. Отже утримання шкіри тіла в чистоті забезпечує її нормальне функціонування.

ЛЕКЦІЯ