Vі. Домашнє завдання
Опрацювати § 18 підручника;
із запитань таблиці 6 скласти діалог.
Vіі. Підсумок уроку
Учитель. Ваше життя у ваших руках!
Ви тільки вступаєте у повноцінне життя, яке наповнене багатьма приємними подіями. Так багато треба встигнути зробити корисного, стільки необхідно побачити й пізнати. Але, насамперед, треба навчитися правильно приймати життєві рішення, не уникати відповідальності та не бути байдужим. Пам'ятайте, що завжди є люди, яким ви не байдужі!
Соціальний педагог. Зверніть увагу на те, що усі наркотики, незалежно від їхнього виду і способів вживання, обов’язково пошкоджують органи та системи організму: нервову систему (у тому числі головний мозок), імунну систему, печінку, серце, легені. Наркотичні речовини порушують процеси обміну речовин, накопичуються у жировій тканині. Наркотичні речовини склерозують судини, порушуючи обмін речовин між кров’ю та тканинами, у тканинах накопичуються продукти розпаду. Відбувається інтоксикація організму, послаблення його захисних і пристосувальних функцій. Усе це руйнує здоров’я і призводить до інвалідності. Середня тривалість життя наркомана після початку вживання наркотиків становить близько 7 років.
Наркомани рідко доживають до 30-річного віку. Звичайно, є такі, що живуть із цією отрутою і 15, і 20 років. Але є й такі, що гинуть на 6–8-й місяць після початку регулярного вживання наркотиків. Найчастішими причинами смерті наркоманів є випадкові передозування; отруєння фальсифікованими наркотиками; захворювання (пневмонія, сепсис, гепатит, хронічна печінкова недостатність); травми; самогубство.
Отже, роблячи важливі кроки в житті, треба дуже гарно все обмірковувати, щоб потім не жалкувати про свої вчинки. Не зробіть помилку!
Людина, що всерйоз захопилася наркотиками, поступово потрапляє до злочинного середовища. Світ наркоманів і злочинців жорстокий, і людське життя тут нічого не варте. Відомо, що для здобуття грошей на наркотики, наркоманам доводиться красти, грабувати людей, продавати наркотики, навіть займатися проституцією. Наркотики і злочинність йдуть у парі. Звичайно, усе починається з дрібних крадіжок у магазинах або з кишенькового злодійства, а закінчується більш серйозними злочинами — пограбуваннями, розбоєм і насильством. У всіх країнах торгівля наркотиками контролюється злочинним світом. І майже скрізь виробництво, зберігання, розповсюдження та вживання наркотиків знаходиться поза законом. У наркоманів виникає велика проблема матеріальної залежності від тих, хто забезпечує наркотиками. Уникнути її практично неможливо. Ніколи не підтримуйте стосунків із торговцями наркотиками. За законом суворо переслідуються навіть ті, хто виконує їхні дрібні доручення в якості плати за наркотики. А в результаті — ув'язнення.
Додаток 1
Батько син і віслюк
Якось раз батько зі своїм сином і віслюком у полуденну спеку подорожував по курних вулицями міста. Батько сидів верхи на віслюку, а син вів його за вуздечку.
– Бідний хлопчик, – сказав перехожий, – його маленькі ніжки ледь поспівають за ослом. Як ти можеш ліниво сидіти на віслюку, коли бачиш, що хлопчисько зовсім вибився з сил?
Батько прийняв його слова близько до серця. Коли вони завернули за ріг, він зліз з осла і велів сину сісти на нього. Дуже скоро зустрівся їм інший чоловік. Гучним голосом він сказав:
– Як не соромно! Малий сидить верхи на віслюку, як султан, а його бідний старий батько біжить слідом.
Хлопчик дуже засмутився від цих слів і попросив батька сісти на віслюка позаду нього.
– Люди добрі, бачили ви де-небудь подібне? – Заголосила жінка. – Так мучити тварину! У бідного віслюка вже провис хребет, а старий і молодий ледарі сидять на ньому, ніби він диван, о нещасна істота!
Не кажучи ні слова, батько і син, осоромлені, злізли з віслюка. Ледве вони зробили кілька кроків, як зустрілася їм людина і стала насміхатися над ними:
– Чого це ваш віслюк нічого не робить, не приносить ніякої користі і навіть не везе кого-небудь з вас на собі?
Батько сунув ослику повну пригорщу соломи і поклав руку на плече сина.
– Що б ми не робили, – сказав він, – обов’язково знайдеться хтось, хто з нами буде не згоден. Я думаю, ми самі повинні вирішувати, як нам подорожувати.