Розділ 2 Методи і методика досліджень

Як відомо, розробка методики виконання любої науково-дослідної роботи є вагомим і визначальним етапом досліджень, який повинен гарантувати якісне її виконання на сучасному рівні.

За основу планових досліджень покладені вимоги чинної нормативної бази з ведення лісового господарства, зокрема «Правил відновлення лісів і лісорозведення (Київ 1996);» «Інструкції з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об’єктів (Київ 1997).» Окрім цього при плануванні окремих технологічних операцій на лісокультурних площах були використані матеріали багаторічних досліджень співробітників УкрНДІгірліс, практичні рекомендації та порадники.

В аналітичному огляді основна увага звернена на розкриття сучасного місця штучного лісовідновлення в системі заходів з відтворенням лісів.

Вибірка відомчих даних щодо природних кліматичних умов розміщення підприємства, планових і фактичних обсягів лісовідновлення; характеристика лісокультурного фонду та інших, проведена на підставі основної звітної інформації та матеріалів безперервного лісовпорядкування.

При підготовці вихідних даних для складання проектів лісових на конкретних лісокультурних площах послуговувалися загальноприйнятою методикою В.В. Огієвського і А.А. Хірова «Обстеження і дослідження лісових культур» (Ленінград 1967).

Висновки сформульовані в розрізі основних розділах роботи. Вони витікають з неї та враховують місцевий виробничий досвід планування та виконання лісокультурних заходів.

Предметом аналізу в огляді служили новітні ідеї і проблеми; можливі підходи до вирішення тих чи інших проблем; результати теоретичних і експериментальних досліджень; передовий виробничий досвід вітчизняних та зарубіжних підприємств.

Розділ 3

Природно – кліматичні умови району досліджень

3.1. Характеристика території і лісорослинних умов

3.1.1. Місцезнаходження і площа лісництва

Криницьке лісництво, загальною площею 3229 га. Входить до складу ДП «Бучацьке лісове господарство» і розміщене в північно-західній його частині на території двох адміністративних районів (Бучацький і Монастириський)

Лісові масиви Криницького лісництва розміщені в підрайоні свіжих і вологих грабових і букових дібров Тернопільського Придністровського лісо- рослинного району Західної провінції.

3.1.2. Рельєф

Рельєф представляє собою високо підняте, сильно розсічене плато. Окремі точки цієї місцевості досягають 445 м над рівнем моря. Територія має загальний ухил із півночі на південь і південний схід, порізана глибокими, але неширокими долинами. Схили різних долин звичайно круті і обривисті. Процеси заболочування практично відсутні.

3.1.3. Основні риси клімату

В цілому клімат району розміщення лісництва сприяє для нормального росту наступних деревних і чагарникових порід: бук лісовий, дуб звичайний, ясен звичайний, граб звичайний, модрина європейська, ялиця біла, ялина європейська, сосна звичайна, дугласія, горіх грецький і чорний, бархат амурський.

Табл 3.1. Особливості клімату Криницького лісництва

1	2
Середньорічна температура повітря	+7,3 °C.
Тривалість вегетативного періоду	206 днів , з березня по жовтень.
Пізні весняні заморозки можливі	по 12 травня
Продовження табл. 3.1.
1	2
Максимальна температура повітря	+36,5 °C
Мінімальна температура повітря	-31,5 °C.
Середньорічна кількість опадів	595 мм
На протязі вегетативного періоду випадає опадів	67%
Середня глибина промерзання ґрунту	33 см
Максимальна глибина промерзання ґрунту	46 см
Постійний сніговий покрив встановлюється	З 15 грудня
Танення снігового покриву відбувається	з 1 березня по 31 березня
Середня дата сходження снігу	12 березня
Вітри переважають	Північно-західні і західні

Кліматичні фактори, які негативно впливають на ріст і розвиток деревних і чагарникових порід: пізні весняні і ранні осінні заморозки , посушливі дні( в середньому за рік 23 дні), проливні дні(в середньому за рік 17 днів).

3.1.4. Характеристика ґрунтів

Найбільш поширеними грунтами на території лісництва є сірі опідзолені середньосуглинкові грунти, темно-сірі опідзолені глейові, лучно-чорноземні середньосуглинкові грунти.

На території лісництва ерозійні процеси не мають суттєвого розповсюдження і значення.

Однак, при відсутності на площах рослинності (зруби, вітровали, буреломи і інше) грунти (глинисті, сланці, глини) піддаються водній і вітровій ерозії. Тому значення лісів в протиерозійному процесі надзвичайно велике.

За ступенем вологості більша частина грунтів відноситься до вологих.

В зв'язку з незначною площею земель з надмірним зволоженням і їх розкиданістю, проводити гідролісомеліоративні роботи не території держлісгоспу недоцільно.

3.1.5. Фітоценотичний покрив

Найбільш розповсюдженими типами лісу є свіжа грабова діброва (Д2 ГД) – 57,1%, свіжа грабово-букова діброва (Д2 ГБД) – 12,8%, волога грабова діброва (Д2ГД ) – 10,3% та свіжа грабова бучина (Д2 ГБ) – 7,6% покритої лісом площі. Нелісові землі на 50% складаються із лісогосподарських угідь, які використовуються для вирощування с/г продукції.

В лісовому фонді переважають твердолистяні насадження – 86,1 %, зокрема дубові насадження (65,7%).

Площа спілих насаджень порівняно з попереднім ревізійним періодом збільшилася на 49,2 % і в розподілі покритих лісом земель займає 10,2 %. Найбільшу долю займають молодняки (42,2%) і середньовікові деревні насадження (39,7%). Середній вік насадження становить 49 років. Середній бонітет є відповідно 1,3.