Розділ 3. Використання пам’яток
3.1. Пропозиції по покращенню використання сакрально-архітектурних об’єктів.
Завдяки своєму розташуванню Івано-Франківська область має надзвичайно високий рекреаційно-туристичний потенціал, що надає області значні можливості для розвитку релігійного туризму. Дуже важливо врахувати той факт, що на території Івано-Франківської області розташована велика кількість історико-культурних пам’яток, серед яких чисельні замки, культові споруди, історія яких датується ХІІ ст., численні музеї. До найбільш значимих пам’яток можна віднести – церкву Св. Пантелеймона, Костел кармелітів у Більшівцях, Успенський Собор, церкву Різдва Христового та інші архітектурні пам’ятки.
Слід зазначити, що західноукраїнський регіон має сприятливі суспільно-географічні умови, потужний історико-культурний потенціал для розвитку сакрального туризму, однією з форм якого є організація туристсько-екскурсійної діяльності даного спрямування, котру необхідно адаптувати до духовного змісту суспільного життя[%].
Основними напрямками праці щодо покращення розвитку та використання сакрально-архітектурних об’єктів мають стати:
виявлення особливостей використання сакрально-архітектурних об’єктів та доручення їх до сфери міжнародного туризму – насамперед за рахунок багатої та цікавої історії та багатовікового збереження;
проводити постійний моніторинг стану збереження та використання сакрально-архітектурних об’єктів;
потрібно якісно новий підхід до подання матеріалу,який буде цікавим і легким для сприйняття екскурсанта;
Висновки
За 150 років зібрано чимало матеріалу польових досліджень, намножено багато гіпотез, романтичних теорій щодо походження та розвитку української дерев’яної церкви, написано чимало монографій і статей про архітектуру, які б мали поставити крапку в дослідженні церков.
Але сьогодні дослідження церков потрібні з багатьох причин:
1. необхідно провести критичний аналіз наукової спадщини, що залишилися нам від часів колоніальної залежності України;
2. у радянський час дослідження були обмежені не тільки політичними, а й антирелігійними тенденціями, спрямовані на аналіз архітектурно художніх областей, а тому не сприяли всебічному вивченню церковної архітектури;
3. однобічне архітектурно-мистецьке вивчення церков призвело до того, що ми маємо різний рівень дослідження питань сакрального будівництва, у яких переважають архітектурно-мистецькі аспекти і які не дають відповіді на всі запитання, пов’язані з цим будівництвом трактують їх дуже спрощено;
4. необхідність пропонованого дослідження зумовлена не тільки критичним аналізом напрацьованого, а й сучасними аспектами розвитку науки.
Отже, дослідження дерев’яних церков українців Карпат актуальне не тільки у контексті збереження національної художньої спадщини, але має світове культурне значення та грунтується на наступних засадах:
• наявність окремих праць і відсутність узагальнюючих, які б з позиції об’єктивної історії України різнобічно підійшли до вивчення та з’ясували наукову генезу дерев’яних церков українців Карпат;
• закономірності розвитку історико-архітектурної та етнографічної науки в Україні, яка сьогодні вимагає створення власної історії архітектури, етнології та висвітлення всіх їхніх аспектів;
• необхідність осмислення значної кількості напрацьованого фактологічного матеріалу та аналіз старих і нових гіпотез щодо генези українського сакрального будівництва, його поцінування в контексті національної та світової культури;
• неопрацьованість теми щодо впливу на формування архітектури дерев’яних церков географічних, етнографічних, церковних чинників і залучення лінгвістичних та інших міждисциплінарних досліджень для розв’язання окремих проблем щодо генези церкви, появи певних об’ємно-планувальних вирішень визначення архітектурно-етнографічного районування;
• нові досягнення археології, історії, релігії, мовознавства, які упродовж останніх десятиліть дали багато матеріалу, що стосується дерев’яного сакрального будівництва України і зокрема Прикарпаття;
• опрацювання нових архівних матеріалів (візитації, кадастральні плани, окремі архівні справи, що стосуються церкви);
• поява в останні десятиліття великої кількості праць з історії та архітектури українських церков, польських, словацьких, румунських учених, які включили культурну спадщину на українських етнічних територіях до свого культурного поля;
• втрат дерев’яних церков у роки незалежності України, руйнівні процеси в сучасному церковному будівництві, необхідність інвентаризації церков з метою перегляду історичної, культурної спадщини та відтворення усього того, що ми мали на основі давних матеріалів;
• необхідність включення в реєстр ЮНЕСКО низки українських дерев’яних церков як спадщини світового культурного значення.
Усе це доводить актуальність зазначених проблем і тези загалом, вказує на існування різночитань щодо походження, виникнення, становлення церков і ставить перед нами головну мету – з’ясування невідомих раніше і уточнення відомих фактів, чинників, закономірностей щодо генези сакральної духовної архітектури , аналіз формування архітектурно-містобудівельних ландшафтних вирішень і архітектурно-етнографічних районів.
Список використаної літератури
Боднарєв І. Станіслаські ратуші / І. Боднарєв.- Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2012.- №33.- С. 53-55.
Бурдуланюк В. Пам’ятки культури Івано-Франківщини / В. Бурдуланюк. – Івано-Франківськ : Нова зоря, 1998. – 56 с.
Гаврилів Б. На сторожі культурної спадщини Прикарпаття: Навч. посібник / Б. Гаврилів, В. Любінець, М. Гаврилів - Івано-Франківськ: Тіповіт, 2006.-
Гаврилів Б. Памятки історії та культури Івано-Франківщини / Гаврилів Б. – Івано-Франківськ : Нова зоря, 2001.- 95 ст.
Грабовецький В. Івано-Франківськ у пам’ятниках історії і культури: Навч. посібник / В.Грабовецький, Б.Гаврилів, Г.Карась – Івано-Франківськ: Нова зоря, 2001.- С. 165,204-209.
Грабовецький В. Українські святині Прикарпаття крізь століття Том 3 / В. Грабовецький - Івано-Франківськ, 2009.- С. 127-134.
Драган М. Українські дерев'яні церкви. - Частина 1 /М. Драган - Львів, 2000 — С. 72-74.
Кугутяк М. Прикарпаття спадщина віків: Монографія / М.Кугутяк, П.Мельник та ін.- Львів: Манускрипт-Львів, 2006.-
Лесик О.В. Замки та монастирі України / О.В. Лесик.- Львів: Світ, 1993.-172 с.
Лопаткевіч Т. Мала сакральна архітектура на Лемківщині: Навч. посібник: Тадеуш і Мангожата Лопаткевіч – Львів: Місіонер, 1993.-
Мельник В. Церква святого духа в Рогатині: Навч. посібник / В. Мельник – Київ: Мистецтво, 1991.- С. 45-48,102-124.
Мунін Г.Б. Визначні місця Західної України: Навч. посібник / Мунін Г.Б, Роглєв Х.Й, Гаца О.О.- Київ: вид. «Книга»,2008.- С.74-80.
Патріарх Дмитрій Церковне будівництво Західної України: Навч. посібник / Патріарх Дмитрій – Львів: Місіонер, 1998.- С. 68.
Проблеми використання архітектурної спадщини[Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://bukvar.su/kultura-i-iskusstvo/148521-Problemy-sohraneniya-kul-turnogo-naslediya-v-deyatel-nosti-mezhdunarodnyh-organizaciiy.html (%)
Процак Р. Церкви Прикарпатського краю / Р. Процак - Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2006. - С. 24-41.
Прибєга Л.В Дерев’яні храми Українських Карпат: Навч. посібник / Прибєга Л.В – Київ «Техніка», 2007.- С. 38-45.
Сакральна дерев’яна архітектура Покуття[Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті:http://www.parta.com.ua/referats/view/1495/.
Слободян В. Храми Рогатинщини: Навч. посібник / В. Слободян. – Львів: Логос, 2004.- С. 58-65.
Соколовський З. Архітектори радянського Івано-Франківська / З. Соколовський.- Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2011.- С. 74-76.
Харитон В. Духовні святині Снятинщини: Навч. посібник / В.Харитон, Я.Романюк, Д.Чабан – Снятин: ПРУТ ПРИНТ, 2004.- С. 34-35.
Ярослав Т. Сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат: Навч. посібник/ Ярослав Тарас – Львів, 2007.-
Додатки
Геоморфологічна карта Івано-Франківської області
Додаток В
Додаток С