Область Північного (Байрачного) Степу*

Простягається від південної межі Лісостепу до Південного (Безлісого) Степу і займає

площу 140 тис. км2. Характерними рисами природних умов цієї області є засушливий

клімат і недостатнє зволоження. Середньорічна кількість опадів становить

430-500 мм. Переважають звичайні середньо- та малогумусні чорноземи, а також

південні малогумусні чорноземи.

Природні ліси зростають в основному в північній частині області (байрачні ліси),

в заплавах рік (заплавні лісп), на піщаних терасах рік (арешті ліси). Загальна площа

лісових насаджень області становить 663 тис. га, в тому числі вкрита лісом - 486 тис. га.

Насадження по ярах, берегах рік і водойм займають 172 тис. га, грунтозахисні ліси -

144 тис. га, зелені зони - 341 тис. га, полезахисні смуги - 194 тне. га. Середня лісистість

Північного Степу становить 3,6%. В складі лісів переважають твердолистяні

породи (74%), соснові ліси займають 17,6% загальної площі, а ліси м’яколистяних

порід, зарості шелюги, верби і кущів - 7,8%. Байрачні ліси представлені дубом з домішкою

кленів гостролистого і польового, ясена, в’яза, береста та ін. На правобережжі

в складі байрачних лісів зустрічається граб.

Найбільш поширеними типами лісорослинних умов є дуже сухі (D0), сухі (D,) і

свіжі (D,) діброви. В складі деревостану переважає дуб III-IV (а в дуже сухих дібровах

1V-V) бонітстів з домішкою береста, груші, клена польового, інколи ясена, липи,

клена гостролистого. вий ІІ-ІІІ бонітетів з домішкою береста, ясена, клена польового.

Основними лісогосподарськими заходами в усіх лісах Байрачного степу с своєчасне

і якісне проведення рубок догляду і санітарних рубок, підвищення ефективності

полезахисного лісорозведення і агрономічної лісистості.

Область Південного (безлісого) Степу

знаходиться на крайньому півдні України, нижче Байрачного степу. Займає відносно

широку смугу вздовж Чорного і Азовського морів, а також центральну і північну частини

Кримського півострова. У Південному Степу природних лісів майже немає, є

лише полезахисні лісові смуги і штучно створені невеликі лісові масиви. Для цього

регіону характерні часті засухи, суховії, пилові бурі і засолені ґрунти, тому область має

чітко виражений агролісомеліоративний характер. В північній частині області переважають

солонцеві чорноземи, південніше-темно-каштанові ґрунти, а в Гірисивашші -

невеликі площі каштанових солонцюватих грунтів. Кліматичні умови характеризуються

теплим тривалим літом, короткою зимою, недостатнім зволоженням.

Загальна його

площа становить 100 тис. км2. Рельєф рівнинний з підвищенням до півночі і північного

заходу. Кліматичні умови характеризуються теплим довгим літом, короткою

зимою; середньорічна температура повітря дорівнює 9-10°С; середньомісячна температура

липня - 22-24°С, а середньомісячна січня - 1-4°С. Загальна кількість опадів

300-120 мм.

Лісові насадження округу' займають 365,9 тис. га, в тому числі лісовкрита площа становить

170,7 тис. га. Насадження по ярах, берегах рік і-водойм займають 54,1 тис. га,

грунтозахисні ліси - 245,8 тис, га, зелені зони - 58 тис. га, заповідні ділянки і пам'ятки

природи - 8 тис. га. Крім того, 127,9 тис. га представлені полезахисними й іншими

захисними насадженнями на землях агрофірм. Площа держлісфонду становить

3 15 тис. га, з них близько 200 тис. га зайнято грунтозахисними насадженнями. В породному

складі лісів держлісфонду питома вага дуба становить 26%, сосни - 20%,

акації білої - 23%, ясена звичайного і зеленого - 5%. За лісорослинними умовами

ліси поділяють таким чином: дуже сухі і сухі сугруди займають більше 40%, груди -

37%, бори - 13%, субори - решту площі.

Ведення лісового господарства в Південному Степу повинно бути спрямоване на

збереження і підвищення ґрунто-полезахисної, гідрокліматичної і берегозахисної

ролі лісів. Основними заходами в боротьбі з негативними явищами природи є підвищення

ефективності полезахисного лісорозведення, збільшення (в 1,5-2 рази) агрономічної

лісистості, розширення меліорації засолених ґрунтів і попередження вторинного

засолення в умовах зрошення

Ведення лісового господарства в окрузі спрямовується, головним чином, на збереження

та підвищення грунто-полезахиспої, гідрокліматичної і берегозахисної ролі

лісів. Головним заходом повинно бути підвищення ефективності полезахисного лі-сорозведення. збільшення (в 1,5-2 рази) агрономічної лісистості; розширення меліорації

засолених грунтів і попередження вторинного засолення в умовах зрошення.

ГІРСЬКИЙ КРИМ

Гірський Крим характеризується відносно високою лісистістю (36,1%), дуже

багатим флористичним складом та різноманітністю рослинності. Тут нараховується

150 видів деревних і чагарникових порід. Головними рослинними угрупованнями

є дубово-ялівцеві, соснові, букові і дубові ліси, чагарникові зарості і степові

трав’яні угруповання. Загальна площа лісів області становить 309 тис. га, запас

деревини 25,6 млн. м3, або 2,1% запасів всіх лісів України. У зв’язку з надзвичайно

важливими водоохоронно-захисними функціями лісів усі вони віднесені до 1

групи. В лісовому фонді переважають насадження твердолистяних порід. Вони займають

89,2% покритої лісом площі. Питома вага шпилькових становить 7,2%,

м’яколистяних і чагарників - 3.6% плоші всіх лісів. Із твердолистяних порід найбільшу

питому вагу за плошею займають дуб пухнастий і дуб скельний (64%), бук

кримський займає 14,7%, а граб звичайний - тільки 6,3% покритої лісом площі. З

хвойних порід найбільшу площу займає сосна кримська (іл. 9), друге місце належить

сосні Коха. Поряд з тим найбільш поширеними є грабинник, ясен звичайний,

берест, клеїш польовий і Стевена, осика, вільха та інші.

Залежно від висоти над рівнем моря лісотвірні породи формують ряд поясів. На

північному макросхилі від 100 до 400 м формується нижній лісостеповий пояс, що займає

передгір’я. Вище, до 700 м над рівнем моря, простягається пояс дубових лісів з

підпояса дуба пухнастого (350-550 м) і підпояса дуба скельного (550-750 м). В підпо-

ясі лісів дуба скельного панують свіжі чисті і ясеневі діброви, які в верхній частині пояса

змінюються грабовими і буковими дібровами. Вище 700 м до висоти 1300 м над рівнем

моря знаходиться пояс букових (з бука східного і звичайного) і грабових лісів, що

ростуть на бурих лісових ґрунтах. В середній частині цього поясу бучини характери*

Цей та матеріал про Південнобережний округ написано автором за участю Ю.Р.Шсляг-Сосонка.

128

зуються високою продуктивністю (І бонітет) і високою повнотою насаджень. На південному

макросхилі (до висоти 450 м над рівнем моря) простягається пояс соснових

лісів. Всі ліси округу мають велике захисно-рекреаційне значення. В них проводяться

тільки рубки догляду (освітлення, ирочистки) і санітарні рубки.

Головний напрямок

ведення лісового господарства передбачає: реконструкцію низькопродуктивних і малоцінних

насаджень дубового поясу; створення плантацій цінних порід з горіха, інжи-

ра, лавра благородного, персика, мигдалю та інших; корінне поліпшення водно-фізичних

властивостей ґрунтів нижнього поясу шляхом внесення добрив і зрошення; захист

лісів від випасання, поширення шкідників і хвороб, виникнення пожеж.

УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ

Це унікальний природний

комплекс із великим розмаїттям ландшафту, багатим па рослинний і тваринний

світ. Лісистість Українських Карпат становить 40,2%. Тут ростуть 70 видів

деревних порід і 110 чагарникових. Найбільшу площу займають насадження з переважанням

смереки (41%), бука (35%), дуба (9%), ялиці (4%). Інші листяні і

шпилькові породи (сосна, береза, вільха, ясен, клен) становлять 6% площі всіх лісів.

Українські Карпати характеризуються яскраво вираженою висотною зональні

В умовах Українських Карпат формуються різноманітні типи лісу: в грудах і

сугрудках - діброви і судіброви, яличини і суяличини, бучини і субучиии, смеречини

та ін. Наявність постійної домішки в корінних насадженнях дає можливість

виділити такі типи лісу, як ялицеві діброви.