33. Племінна робота врх.

Племінна робота в скотарстві спрямована на підвищення молоч­ної та м’ясної продуктивності, поліпшення якості продукції й зни­ження її собівартості. Основними елементами племінної роботи є відбір, підбір, методи розведення, техніка відтворення, спрямоване вирощування молодняку, зоотехнічний та племінний облік. В удо­сконаленні племінних і продуктивних якостей тварин вирішальне значення має відбір.

Молочних корів оцінюють і відбирають за молочною продуктив­ністю, типом будови тіла, живою масою, інтенсивністю молоко­віддачі, походженням; бугаїв — типом будови тіла, живою масою, інтенсивністю росту, походженням; молодняку — типом будови тіла, походженням.

Молочну продуктивність корів оцінюють за надоєм, кількістю молочного жиру та білка за 305 днів лактації чи скорочену закінче­ну лактацію тривалістю не менше ніж 240 днів. Інтенсивність моло­ковіддачі (ІМ, кг/хв) визначають діленням кількості отриманого вранці молока на тривалість доїння.

Тип будови тіла корів і бугаїв визначають за 100-бальною шка­лою оглядом тварин і зменшенням кількості балів за окремі статі екстер’єру залежно від розвитку та відповідно до особливостей по­рід, наявності вад екстер’єру.

Оцінювання корів і бугаїв за живою масою здійснюють за міні­мально встановленими вимогами до кожної породи: корів залежно від кількості отелень (перше, друге, третє і старше), бугаїв — певно­го віку (18 міс, 2, 3, 4, 5 років і старше). Інтенсивність росту бугаїв визначають за результатами зважування. Тип будови тіла молод­няку оцінюють за 10-бальною шкалою (загальний вигляд і розвиток — 3, форма тулуба — 4, кінцівки і ратиці — 3).

Комплексний клас тварин визначають за 100-бальними шкала­ми, а за сумою одержаних балів тварин зараховують до класу: 85 балів і вище — еліта-рекорд, 75 - 84 — еліта, 65 - 74 — І клас, 55 — 64 — II клас. Тварин, які отримали менше ніж 55 балів, зара­ховують до некласних.

--------------------------------------------------------------------

34. Дати визначення екстер"єру та інтер"єру тварин.

Екстер'єр тварин — це зовнішній вигляд, форми тіла як загалом, так і окремих його частин (статі), зумовлений конституційними особливостями організму. Найважливіші статі — голова, шия, холка, груди, спина, поперек, кінцівки, вим'я, розвиток шкіри. За екстер'єром роблять висновки про здоров'я тварин, міцність будови тіла, рівень продуктивності.

Екстер'єр оцінюють за зовнішніми ознаками (окомірна оцінка), вимірюванням (беруть проміри окремих частин тіла), визначенням індексів будови тіла, промацуванням, фотографуванням.

Окомірна оцінка має суб'єктивний характер, так як потребує великого досвіду, глибоких знань особливостей породи. Точним методом оцінки є вимірювання частин тіла або статей. Кожен промір беруть у певних анатомічних точках тварин за допомогою мірної палки, циркуля чи стрічки. Можна оцінювати тварин за допомогою шкали. За цим методом кожну стать тварин оцінюють повним балом (найвища оцінка — 5 балів). Бали за статі підсумовують й отримують загальну суму балів за екстер'єр при 100-бальній оцінці тварин. При оцінці екстер'єру враховують загальний розвиток тварин, тип її конституції, породу, стать, вік, фізіологічний стан, виробниче призначення, рівень продуктивності.

Проміри для обчислення живої маси, зокрема обхват грудей за лопатками, довжину тулуба (від середини холки до кореня хвоста) визначають стрічкою. Для обчислення живої маси молодняку великої рогатої худоби молочних порід беруть коефіцієнт 2, м'ясних і молочно-м'ясних порід та дорослих тварин — 2,5, живу масу тварин вище середньої вгодованості збільшують на 5—10 відсотків, нижче середньої — відповідно знижують. Для визначення живої маси свиней довжину тулуба множать на обхват грудей і добуток ділять на 156 при середній вгодованості, на 142 — при вищій вгодованості і на 162 — для нижче середньої вгодованості свиней.

Інтер'єр — це сукупність внутрішніх фізіологічних, анатомо- гістологічних і біохімічних властивостей організму щодо його конституції і направленням продуктивності.

Об'єктами інтер'єрних досліджень є кров і її імунологічні властивості, молочні, потові, сальні залози, шкіра, внутрішні органи, залози внутрішньої селекції, кістяк, м'язи, цитологічні компоненти клітини.

Без знання інтер'єру тварини не можна вести поглиблену племінну роботу, направлену на вдосконалення продуктивних якостей.

-------------------------------------------------------------------