21. Скотарство як провідна галузь тваринництва

Скотарство — це провідна галузь тваринництва, яка займається вирощуванням великої рогатої худоби. В Україні завдяки функціонуванню цієї галузі народного господарства отримується 99% молока і 40% м'яса від загальних об'ємів виробництва цих продуктів. Від великої рогатої худоби одержують цінні й незамінні продукти харчування — молоко та яловичину. Молоко містить усі необхідні поживні речовини і в найсприятливішому співвідношенні. Яловичина і телятина відзначаються високими смаковими якостями і користуються підвищеним попитом у населення. У раціоні людини на ці продукти має припадати 50 % загальної потреби в тваринному білку. Від скотарства отримують цінну шкіряну сировину, а також побічні продукти забою (кров, кишки, кістки, роги, волос та ін.). Внаслідок біологічних особливостей велика рогата худоба здатна споживати і добре засвоювати дешеві рослинні корми, що містять багато клітковини. Біологічні особливості великої рогатої худоби дозволяють широко використовувати механізацію в скотарстві, що дає можливість організувати виробництво молока та м'яса на основі промислової технології.

------------------------------------------------------------

22. Травна система у жуйних тварин.

Травна система жуйних складається з ротової порожнини, глотки, стравоходу, шлунка, товстої і тонкої кишок. У процесах травлення також беруть участь печінка, підшлункова й слинні залози, які розміщені поза травним каналом. У ротовій порожнині корм подрібнюється, змочується слиною і проковтується через глотку й стравохід у шлунок. Глотка — це лійкоподібний орган, який з’єднує ротову порожнину із стравоходом та гортанню, а через неї — із трахеєю. Крім того, вона має два отвори у носову порожнину і два отвори, з’єднані трубками із середнім вухом. Стравохід — це перетинчастом’язова трубка. Через нього внаслідок скорочення м’язової оболонки корм просувається із глотки в шлунок. У жуйних тварин шлунок складається з 4-х камер: рубця, сітки, книжки і сичуга. Печінка виділяє жовч, що надходить у дванадцятипалу кишку й сприяє перетравленню жирів. Крім того, в ній відбуваються процеси обміну речовин і вона відіграє захисну функцію в організмі. Підшлункова залоза виробляє підшлунковий сік. Він надходить у дванадцятипалу кишку й містить низку ферментів, які беруть участь у перетравленні білків, жирів та вуглеводнів, а також виділяє гормон інсулін, що надходить у кров і регулює вуглеводний обмін.

---------------------------------------------------------------

23. Дати визначення що таке кормова одиниця.

Кормова одиниця — одиниця виміру загальної поживності кормів. Для оцінки поживності кормів і нормування годівлі тварин було запропоновано сінні еквіваленти, а на початку XX ст. — крохмальні еквіваленти. У Данії, Швеції та Норвегії користуються скандинавською кормовою одиницею, що за поживністю дорівнює 1 кг ячменю. У Радянському Союзі було введено радянську кормову одиницю, що відповідає поживності 1кг вівса середньої якості. На основі кормової одиниці розраховують кормові норми для сільськогосподарських тварин. Загальна поживність однієї кормової одиниці вимірюється за жировідкладенням, при відгодівлі дорослого вола і становить 150 г жиру або 1414 ккал. Кормова одиниця є похідною крохмального еквівалента. Одна кормова одиниця відповідає 0,6 крохмального еквівалента. При відгодівлі тварин поживну якість кормів оцінюють за кількістю кормових одиниць у кілограмі, центнері, тонні корму. При годівлі тварин, які ростуть, враховують вміст у кормі перетравного протеїну, жиру, вуглеводів, кальцію, фосфору, каротину.

----------------------------------------------------------------