Тестові завдання для підсумкового контролю з модуля

“ЕТИКА СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ”

1. Етика розглядається як:

а) форма людської поведінки;

б) галузь пізнання;

в) форма взаємин між людьми.

2. Предметом етики виступає:

а) моральність;

б) моральна культура;

в) мораль.

3. Під поняттям “моральність” розуміють:

а) основу пізнання;

б) форму світогляду;

в) форму людської поведінки.

4. Вислів “Культура, в якій деградують засади етики, приречена на занепад” належить:

а) В. Малахову;

б) Аристотелю;

в) В. Швейцару.

5. Соціально-педагогічна деонтологія розглядається як:

а) прикладна частина соціально-педагогічної діяльності;

б) система моральних норм і вимог;

в) частина загальної етики педагога.

6. Соціально-педагогічна етика є:

а) формою взаємин між соціальним педагогом і клієнтом;

б) прикладною частиною соціально-педагогічної діяльності;

в) наукою про моральну діяльність соціального педагога.

7. В основу моральної регуляції закладено:

а) приведення в моральну відповідність поведінки;

б) моральні вчинки;

в) культуру поведінки.

8. Моральна регуляція діє через:

а) науку і поведінку;

б) принципи і норми;

в) переконання й адаптацію.

9. Моральна культура виступає як:

а) форма суспільної свідомості та вид суспільних відносин;

б) галузь науки;

в) найпростіша форма моралі.

10. В основі духовної творчості фахівця закладено:

а) здобування знань;

б) практичну діяльність;

в) активну та самостійну діяльність.

11. До предмета соціально-педагогічної етики відносять:

а) соціально-педагогічну творчість;

б) соціально-педагогічну мораль;

в) соціально-педагогічну професійність.

12. До фахових функцій етики відносять:

а) діагностичну і прогностичну;

б) корекції і вироблення імунітету до моральних спотворень;

в) профілактичну і виховну.

13. До завдань соціально-педагогічної етики відносять:

а) аналіз особливостей моральної свідомості соціального педагога;

б) запобігання негативним тенденціям у суспільстві;

в) дослідження теоретичних проблем соціально-педагогічної діяль­ності.

14. В основі моралі закладено категорії:

а) компетентності й фаховості;

б) добра і зла;

в) принципів і норм.

15. Добро виступає як:

а) моральна норма;

б) оцінна моральна категорія;

в) духовна творчість.

16. Доброта проявляється в:

а) комунікативності і креативності;

б) конфіденційності і професіоналізмі;

в) милосерді та гуманності.

17. До добросовісної соціально-педагогічної діяльності відносять прин­ципи:

а) системності;

б) уникнення участі в діях, що шкодять психічному здоров’ю;

в) народності.

18. Совість виступає як:

а) моральна норма;

б) моральний регулятор поведінки;

в) моральний ідеал.

19. До етичних концепцій морального вчинку належать:

а) патерналістична й інструментальна;

б) кантова і релятивізму;

в) персоналістична і контрактна.

20. В основу кантової етичної концепції морального вчинку закла­дено твердження:

а) доброчесна людина творить добро, тому що це приносить задо­волення;

б) доброчесна людина творить добро, оскільки це правильно;

в) найкраща дія – та, яка приводить до найвищого блага для най­більшої кількості людей.

21. Підґрунтям аристотелівської етичної концепції морального вчинку вважають твердження:

а) доброчесна людина творить добро, тому що це приносить задо­волення;

б) найкраща дія – та, яка приводить до найвищого блага для най­більшої кількості людей;

в) доброчесна людина творить добро, оскільки це правильно.

22. В основу етичної концепції морального вчинку утилітаризму закладено твердження:

а) найкраща дія – та, яка приводить до найвищого блага для найбільшої кількості людей;

б) добро і зло є відносними;

в) чинити добро необхідно, бо це приносить задоволення.

23. В основу етичної концепції морального вчинку релятивізму закладено твердження:

а) добро і зло є відносними і залежать від суспільного устрою та потреб особистості;

б) чинити добро необхідно, бо це приносить задоволення;

в) доброчесна людина творить добро, оскільки це правильно.

24. До фахових моделей прийняття рішень належать:

а) кантова й релятивізму;

б) утилітаризму й аристотелівська;

в) патерналістична й контрактна.

25. Інструментальна модель прийняття рішень полягає в:

а) продажу послуг клієнтові;

б) авторитарних діях соціального педагога;

в) моральній домовленості між соціальним педагогом і клієнтом.

26. Патерналістична модель прийняття рішень полягає в:

а) моральній домовленості між соціальним педагогом і клієнтом;

б) продажу послуг клієнтові;

в) авторитарних діях соціального педагога.

27. Контрактна модель прийняття рішень полягає в:

а) продажу послуг клієнтові;

б) авторитарних діях соціального педагога;

в) моральній домовленості між соціальним педагогом і клієнтом.

28. Персоналістична модель прийняття рішень полягає в:

а) продажу послуг клієнтові;

б) стосунках між соціальним педагогом і клієнтом, які виходять за межі формального виконання контракту;

в) моральній домовленості між соціальним педагогом і клієнтом.

29. Під цінністю в соціально-педагогічній етиці розуміють:

а) етичні норми;

б) етичний світогляд;

в) певні моральні критерії виходу з проблеми.

30. До структури моралі соціально-педагогічної діяльності відно­сять:

а) моральні норми і переконання;

б) моральні взаємини і діяльність;

в) моральні принципи і цінності.

31. Категоріями соціально-педагогічної етики є:

а) принципи і цінності;

б) світогляд і поведінка;

в) етична свідомість і професійний обов’язок.

32. До моральних цінностей соціально-педагогічної діяльності від­но­сять:

а) конфіденційність і комунікативність;

б) повагу до людини і наснаження;

в) відповідальність і фаховість.

33. До рис фахівця з соціальної педагогіки відносять:

а) комунікативність, толерантність, емпатійність;

б) наснаження, право на залежність;

в) компетентність і співпрацю.

34. До принципів у соціально-педагогічній діяльності належать:

а) чесність, правдивість, терпеливість;

б) компетентність і співпраця;

в) комунікативність, толерантність, емпатійність.

35. Принцип “насамперед не зашкодь” полягає у:

а) збереженні в таємниці інформації про клієнта;

б) визнанні пріоритету прав клієнта;

в) усуненні обставин, які можуть зашкодити моральному, психіч­ному стану клієнта.

36. Принцип конфіденційності полягає в:

а) усуненні обставин, які можуть зашкодити моральному, психіч­ному стану клієнта;

б) збереженні в таємниці інформації про клієнта;

в) визнанні пріоритету прав клієнта.

37. Принцип співпраці полягає у:

а) збереженні в таємниці інформації про клієнта;

б) визнанні пріоритету прав клієнта;

в) підтримці і взаємній довірі.

38. Принцип колегіальності полягає в:

а) співробітництві та взаємодопомозі у прийнятті рішень;

б) визнанні пріоритету прав клієнта;

в) підтримці та взаємній довірі.

39. Принцип профілактичної спрямованості полягає у:

а) повазі та збереженні соціальних прав клієнта;

б) запобіганні виникненню соціальних проблем;

в) праві клієнта самому вирішувати свої проблеми.

40. Принцип охорони соціальних прав полягає у:

а) підтримці і взаємній довірі;

б) запобіганні виникненню соціальних проблем;

в) повазі та збереженні соціальних прав клієнта.

Шкала оцінювання

Правильна відповідь на:

40–35 питань – 20 балів; 35–30 питань – 15 балів; 30–25 питань – 10 балів; 25–20 питань – 5 балів.