- •Мнс україни
- •Університет цивільного захисту україни
- •Інститут державного управління у сфері
- •Цивільного захисту
- •1. Державна політика україни у сфері цивільного захисту
- •1.1. Основні напрямки державної політики України у сфері цивільного захисту
- •1.1.1 Правова основа цивільного захисту
- •1.1.2 Принципи та завдання цз
- •1.2. Державне управління захистом та безпекою у надзвичайних ситуаціях
- •1.2.1. Системні характеристики державного управління у сфері цивільного захисту
- •1.2.2. Механізми державного управління за складовою запобігання нс
- •1.2.2.1. Формування та розвиток діяльності спрямованої на регулювання безпеки у нс
- •1.2.2.2. Оцінка ризику
- •1.2.2.3. Завчасне реагування на загрозу виникнення нс
- •1.2.3. Механізми державного управління у сфері цивільного захисту за складовою ліквідації нс
- •1.2.3.1. Негайне реагування
- •1.2.3.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •2. Надзвичайні ситуації та загрози їх виникнення
- •2.1. Класифікація нс
- •2.1.1. Класифікація нс залежно від причин їх виникнення
- •2.1.2. Класифікація нс природного і техногенного характеру, залежно від масштабів та розмірів нанесеного збитку
- •2.2. Загрози виникнення нс
- •2.2.1. Природні загрози
- •2.2.1.1. Загрози геологічного характеру
- •2.2.1.2. Загрози гідрометеорологічного характеру
- •2.2.1.3. Загрози пожеж в природних екосистемах
- •2.2.1.4. Загрози медико-біологічного характеру
- •2.2.2. Техногенні загрози
- •2.2.2.1. Загрози радіаційної небезпеки
- •2.2.2.3. Загрози пожежовибухонебезпеки
- •2.2.2.5. Чинники небезпеки на транспорті
- •2.2.2.6. Чинники небезпеки на об'єктах життєзабезпечення
- •Розподіл надзвичайних ситуацій на системах життєзабезпечення за видами у 2003 - 2006 роках
- •2.2.3. Транскордонні загрози
- •2.2.4. Соціально-політичні загрози
- •3. Єдина державна система цивільного захисту
- •3.1. Організаційна структура єдс цз
- •3.1.1. Органи управління єдс цз
- •3.1.2. Сили і засоби єдс цз
- •3.2. Комісії з питань тєб та нс
- •3.2.1. Загальні положення про Державну комісію з питань тєб та нс
- •3.2.2. Нормативно-правові документи об'сктової комісії з питань нс
- •4. Основні заходи у сфері цивільного захисту
- •4.1. Оповіщення та інформування
- •4.2. Спостереження та лабораторний контроль
- •4.3. Укриття у захисних спорудах
- •4.3.1. Загальні питання
- •4.3.2. Сховища
- •4.3.3. Протирадіаційні укриття
- •4.4. Евакуаційні заходи
- •4.4.2. Евакуаційні органи, їх призначення.
- •4.4.3. Планування евакуації населення (працівників,)
- •4.4.4. Порядок проведення евакуації населення (працівників)
- •4.4.5. Завдання основних видів забезпечення евакуаційних заходів
- •4.5. Інженерний захист територій
- •4.5.1. Зміст інженерного захисту територій.
- •4.5.2. Заходи інженерного захисту при проектуванні та будівництві підприємств та міст
- •4.6. Радіаційний захист
- •4.6.1. Радіоактивне забруднення місцевості при аваріях на аес
- •4.6.2. Радіоактивне зараження місцевості при застуванні ядерної зброї
- •4.7. Хімічний захист
- •4.7.2. Визначення ступеню хімічної небезпеки об'єктів господарської діяльності та адміністративно-територіальних одиниць.
- •4.8. Сучасні методи та прилади дозиметричного і хімічного контролю
- •4.8.1. Основні величини дозиметричного контролю та одиниці їх вимірювання
- •Значення коефіцієнтів для розрахунку ефективної дози опромінення
- •Співвідношення між несистемними одиницями та одиницями у системі сі
- •4.8.2. Методи виявлення іонізуючих випромінювань.
- •4.8.3. Прилади дозиметричного контролю
- •4.8.4. Методи та прилади хімічного контролю
- •4.9. Спеціальне майно цивільного захисту
- •4.9.1. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- •4.9.2. Вимоги керівних і нормативних документів по зберіганню спеціального майна цивільного захисту
- •4.9.3. Обов'язки керівників об'єктів, відповідальних осіб за збереження, освіження, заміні й обліку спеціального майна
- •4.10. Спеціальна обробка
- •4.10.1. Речовини і розчини, що застосовуються для спеціальної обробки.
- •4.10.2. Особливість проведення спеціальної обробки під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської аес
- •4.11. Біологічний захист
- •4.11.2. Захист від біологічних засобів ураження та заходи для попередження інфекційних захворювань
- •4.12. Медичний захист
- •4.12.1. Основні заходи медичного захисту у нс
- •4.12.2. Організація в Україні екстреної медичної допомоги.
- •4.13. Психологічний захист
- •4.13.1. Мета, завдання, принципи психологічної допомоги при нс
- •4.13.2. Застосування психопрофілактичних методів
- •4.13.3. Виявлення чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги
- •4.13.4. Використання сучасних технологій психологічного впливу для нейтралізації негативних психічних станів серед населення
- •5. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Управління ризиками нс
- •5.1.1. Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •5.1.2. Декларування безпеки опн
- •5.1.3. Паспортизація та реєстрація пно
- •5.1.4. Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
- •5.1.5. Державна стандартизація у сфері цивільного захисту
- •5.1.6. Державна експертиза у сфері цивільного захисту
- •5.1.7. Державний нагляд і контроль у сфері цивільного захисту
- •5.2. Управління ризиками нс
- •6. Забезпечення заходів та дій у сфері цивільного захисту
- •6.1. Основи планування заходів цз 6.1.1. Загальні питання
- •6.1.2. Організація та порядок планування
- •6.2. Основи управління заходами і діями сил цз у режимі нс
- •6.2.1. Завдання і принципи управління заходами і діями сил цз
- •6.2.2. Система управління цз
- •6.2.3. Особливості організації управління у режимі нс
- •6.3. Організація забезпечення протипожежних заходів
- •6.3.1. Основні положення
- •6.3.2. Органи управління, розподіл компетенції, призначення та обов'язки
- •6.3.3. Організація забезпечення протипожежних заходів
- •6.3.4. Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки
- •6.3.5. Гасіння пожеж та проведення оперативно-рятувальних робіт
- •6.4. Основні напрямки сталого функціонування галузей та об'єктів економіки у нс
- •6.4.1. Сутність проблеми підвищення стійкості роботи економіки України в нс
- •6.4.2. Основні напрямки підвищення стійкості функціонування економіки України в надзвичайних умовах
- •6.4.2.1. Забезпечення захисту населення і його життєдіяльності.
- •6.4.2.2. Раціональне розміщення виробничих сил на території держави.
- •6.4.2.3. Підготовка до роботи в умовах нс мирного та воєнного часу об'єктів економіки.
- •6.4.2.4. Підготовка до виконання робіт по відновленню об'єктів економіки в умовах нс мирного та воєнного часу.
- •6.4.2.5. Підготовка системи управління цз до функціонування в умовах мирного та воєнного часу.
- •6.5. Ліквідація наслідків нс
- •6.5.1. Зміст та послідовність виконання рінр
- •6.5.2. Алгоритм дій керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування при виникненні нс
- •6.5.3. Заходи забезпечення рінр
- •6.5.4. Заходи безпеки при виконанні рінр
- •6.6. Забезпечення життєдіяльності населення у нс
- •6.6.2. Забезпечення продовольством, питною водою та предметами першої необхідності
- •Обсяги пропонованих запасів продуктів (у розрахунку на 1000 чоловік)
- •6.6.3. Забезпечення житлом, комунальними послугами та працевлаштування евакуйованих
- •6.6.4. Торгово-побутове обслуговування та медичне забезпечення
- •6.7. Фінансування та матеріальне забезпечення заходів у сфері цз
- •6.7.1. Порядок фінансування заходів з запобігання та ліквідації нс
- •6.7.2. Порядок створення та використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації нс та їх наслідків
- •7. Підготовка керівних кадрів цз та навчання населення діям в
- •7.2.2. Підготовка студентів та навчально-виховна робота з дітьми й учнівською молоддю
- •7.3. Навчально-практичні та просвітницькі заходи з навчання населення за місцем роботи на підприємствах, в установах, організаціях та проживання
- •7.3.2. Просвітницькі заходи з навчання населення за місцем проживання
- •Додатки
- •3. Права окнс
- •1 Ручний насос; 2- насадка; з- касети з it; 4- захисні ковпачки: 6- протидимні фільтри.
6.6. Забезпечення життєдіяльності населення у нс
Життєзабезпечення населення у випадку НС мирного та воєнного часу - це комплекс заходів, спрямованих на задоволення потреб населення у матеріальних засобах та умовах, необхідних для підтримання їх життя, збереження здоров'я та працездатності.
Воно включає забезпечення населення водою, продуктами харчування, предметами першої необхідності, житлом та комунальними послугами, а також медичне забезпечення.
Підготовка до життєзабезпечення, його організація та здійснення є найважливішою функцією державної адміністрації.
Плани реалізації заходів щодо життєзабезпечення розробляються з урахуванням пріоритетності заходів:
проведення рятувальних та інших невідкладних робіт;
надання допомоги постраждалим від надзвичайної ситуації;
забезпечення водою, продуктами харчування, одягом, предметами першої необхідності населення у зоні стихійного лиха;
можливе послаблення наслідків надзвичайної ситуації.
Особлива увага у планах реалізації заходів щодо життєзабезпечення приділяється вибору місць розташування заміської зони, де враховується їх положення відносно ПНО або ОПН.
В умовах можливого обмеження споживання товарних ресурсів вводиться забезпечення за нормою: водою, продовольством та предметами першої необхідності. Нормативи життєзабезпечення встановлюються в залежності від регіону, масштабів лиха з врахуванням наявних запасів та засобів життєзабезпечення.
6.6.1. Вимоги до вибору районів розміщення заміських зон
Райони заміських зон повинні бути розташовані за межами 50 км (30 км) зон навколо АЕС, поза зонами можливого руйнування, небезпечних радіоактивних забруднень, хімічного зараження, катастрофічних затоплень, розповсюдження зсувів, снігових лавин та ін.
Розміщення заміських зон не допускається:
на землях заповідників, природних національних парків, ботанічних садів та водоохоронних смуг;
в зонах охорони гідрометеорологічних станцій;
у лісопаркових зонах міст;
на земельних ділянках, забруднених органічними та радіоактивними залишками;
у небезпечних зонах відвалів породи вугільних та сланцевих шахт;
у сейсмічне небезпечних районах і зонах, безпосередньо прилеглих до активних розломів;
в охоронник зонах магістральних продуктопроводів;
поблизу державних стратегічних та воєнних об'єктів;
у районах розміщення об'єктів, експлуатація яких з пов'язана викидом у навколишнє середовище токсичних речовин;
у населених пунктах, які відселяються;
у районах, які підлягають впливу ураганів, тайфунів та смерчів;
у районах, де вода у джерелах постачання має високу хімічну та біологічну забрудненість, що перевищує нормативи, передбачені правилами охорони поверхні води.
Райони заміських зон повинні відповідати:
вимогам санітарних норм;
забезпечення термінів перевезення персоналу, який продовжує свою роботу, (не більш як 4 години).
Райони евакуації (основні та запасні) для АЕС повинні розміщуватися з навітряної сторони по відношенню до атомної станції. Переважне направлення вітрів слід приймати по середній розі вітрів літнього та зимового періодів року на основі даних багатолітнього спостереження. Заміські зони при евакуації персоналу АЕС повинні бути єдиними як на випадок надзвичайної ситуації мирного часу, так і на воєнний час.