ші

Тема 2. Особливості діяльності нбу.

1. Особливості виникнення та розвитку центральних емісійних банків

2. Організаційно-правовий статус центральних банків

3. Органи управління НБУ

4. Структура Національного банку

5. Основні принципи функціонування Національного банку

6. Функції та операції НБУ

Мета: з'ясувати особливості виникнення центральних банків, їх організаційно-правовий статус, засвоїти особливості організації Національного банку України, основні принципи його функціонуваня, познайомитися з основними функціями та операціями банків

1. Особливості виникнення та розвитку центральних емісійних банків

Центральні банки у їх сучасному вигляді, з притаманними їм функціями, існують відносно нетривалий період часу. Перший центральний банк (швецький "Ріксбанк") був створений у 1668 р., у 1694 р. був створений Банк Англії. Виникнення центральних банків визначається генезисом грошово- кредитного обігу, зокрема появою на потребу часу - неповноцінних грошей (банкнот).

У 17-18. ст. монополії не емісію банкнот не існувало, тобто банки активно застосовували випуск банкнот для нагромадження капіталу.. Це призвело до суттєвого розширення грошової маси і підвищення значення готівкового обігу банкнот; банкноти витісняли повноцінні монети (золото) з обігу. Активний розвиток ринку вимагав надійного купівельного та платіжного засобу, який би користувався народною довірою та обертався на території усієї країни. Того часу децентралізована емісія банкнот дозволяла практично будь-яким банкам (незалежно від їх розміру та надійності) випускати гроші в обіг. Окремі банки зловживали випуском банкнот, що призводило до неможливості останніх задовольнити підвищений попит їх клієнтів щодо обміну банкнот банків на золото. Це спричиняло банкрутство окремих банків та посилення недовіри до обігу банкнот.

Ця ситуація обмежувала можливості держави в управлінні економікою за допомогою кількості грошей, що знаходяться в обігу і вимагала прийняття державою певних заходів, які дозволяли би регулювати грошовий обіг та захищати інтереси вкладників банків. Такими державними заходами стали спочатку обмеження кількості банків, що мали право на випуск банкнот - як правило, це були найбільші та надійні банки, пізніше стало закріплення за одним банком монопольного права на випуск банкнот, які визнавались єдиним законним платіжним засобом на території держави.

Отже, в історичному плані Саме централізація банкнотної емісії привела до появи центральних емісійних банків. Такий шлях розвитку пройшли більшість центральних банків європейських країн (Банк Англії, Банк Голландії, Банк Франції), у яких цей процес завершився на початку XX ст. У інших країнах центральні банки створювалися протягом першої половини XX ст. шляхом прийняття відповідних законів, у яких закріплювалися відповідні їх повноваження.

Отже, у світі склалося два шляхи виникнення центральних банків:

1. еволюційний - становлення центрального банку відбувалося протягом тривалого періоду часу шляхом поступового закріплення за ним монопольної емісії банкнот. Центральні банки цих країн виникли на базі найбільших банків, у яких з розвитком кредитної системи відбувалася концентрація банкнотної емісії; . ,

2. директивний - держава приймала рішення про заснування центрального банку, закріпивши за ним з моменту створення монопольне право випуску грошей у країні, наділивши його також функціями регулювання діяльності комерційних банків та грошово-кредитного регулювання економіки (Федеральна резервна система США, Резервний банк Австралії, Національний банк України).