Рис 9. Історико-архітектурні пам’ятки міста Берестечка
Дзвіниця в с.Олика Ківерцівського району також є унікальною пам'яткою архітектури. У 30-х роках XVII століття, щоб збільшити оборонну здатність Олики, жителі обнесли містечко валом висотою 7 м, а для в'їзду в місто побудували ворота. Від фортифікаційних споруд лишились тільки стіни з баштами і Луцькими воротами, Петропавловський костьол. Архітектурні прикраси і техніка будівництва свідчать про те, що тут працювала та ж бригада луцьких майстрів, яка споруджувала Хресто-Воздвиженську Братську церкву і синагогу з баштою в Луцьку.
У 1554-1564 роках в Олиці був споруджений великий оборонний замок, перебудований в VIII столітті за новою бастіонною системою. Це триповерхова квадратна споруда, яка має 360 кімнат. Замок був обнесений валом і кам'яними стінами з чотирма бастіонами по кутках.
Рис 10. Олицький замок князів Радзивілів
В селі Рокині створено Міжгосподарський народний музей історії сільського господарства Волині. Його численні експонати розповідають про виникнення і розвиток землеробства і тваринництва на Волині, починаючи від первіснообщинного ладу і до сьогоднішніх днів. Експозиція під відкритим небом відтворює пам'ятки дерев'яного будівництва: господарські будівлі, житлові будинки, об'єкти позасадибного будівництва (вітряки, криниці, корчми).
Славу селу Колодяжне принесла сім'я Косачів. Тут чимало років жила Олена Пчілка, пройшло дитинство української поетеси Лесі Українки.
Рис 11. Літературно-меморіальний музей-садиба Лесі Українки
Колодяжне відвідав Іван Франко, родина М.Лисенка. В 1938 році прогресивна громадськість Західної України порушила питання про викуп Лесиного «білого будиночка», його ремонт і збереження. У травні 1941 року відкрито музей Лесі Українки, відреставровано будівлі. В центрі села, біля музею, на території колишньої садиби Косачів, споруджено пам'ятник Лесі Українці [3;18-25].
Отже, на території Волинської області є значна кількість цікавих пізнавальних об'єктів історії, культури та мистецтва.
Розділ 5. Аналіз сучасного стану та перспектив розвитку рекреаційних ресурсів Волинської області
На початку 90-х років В.П.Руденком проведена економічна оцінка ПРП Волинської області. Вона здійснювалась через грошову оцінку вільного часу, який витрачається реакреантами для відпочинку на природі з врахуванням рекреаційної цінності території, окремих рекреаційних ресурсів. Економічна оцінка вільного часу зводилась до розрахунку вартості звільнення однієї години робочого часу в сфері матеріального виробництва через відношення величини валового суспільного продукту до загальної кількості населення країни, яке використало рекреаційні ресурси.
Оцінка на той час склала відповідно 84 млн. крб. і 9,1% в інтегральному ПРП області (4 місце за значенням). Згідно з цією оцінкою Волинська область добре забезпечена природними ресурсами, які використовуються для організації відпочинку, лікування, туризму. Найкращі природні умови для розвитку рекреації в поліських районах, але і лісостепові райони мають значний потенціал. Найвищий природно-рекреаційний потенціал в Любомльському (разом з Шацьким), Ківерцівському районах, середній – в Луцькому, Рожищенському, Камінь-Каширському, Любешівському, Ратнівському, Старовижівському, Іваничівському районах, низький – у Горохівському, Локачинському, Володимир-Волинському, Ковельському [11; 81].
Природно-рекреаційний потенціал свердловин мінеральних вод наведено в додатку «А». Потенціал свердловин мінеральних вод використовується на 1,6%. Використання потенціалу родовищ мінеральних вод в санаторіях області складає: Журавичівського – 5%, Ковельського – 29%, Шацького – 3%.
Для оцінки ПРИ родовищ лікувальних грязей враховано термін регенерації грязей – 25 років та середню норму витрати на курс лікування – 0,2 м3 (для аплікацій та ванн). Результати розрахунків відображено в додатку «Б».
Для санаторно-курортного лікування використовуються грязі Журавичівського та Шацького родовищ. Згідно проведеного аналізу потенціал цих родовищ використовується відповідно на 5,2% і 4,5%.
Для обрахунку ПРП озерних родовищ сапропелю використано матеріали відповідних досліджень. Норма витрат сапропелю для ванн і аплікацій приблизно в два рази більша, ніж для торфових грязей (0,4 м3 на курс лікування). Результати розрахунків відображено в додатку «В». Для санаторно-курортного лікування сапропелі в області не використовуються.
Природний потенціал кліматолікувальних місцевостей визначається за площами курортних лісів області, які мають високофітоцидні властивості. Тривалість сприятливого для кліматолікування періоду в теплу пору року – 155 днів. Тривалість курсу кліматолікування – 48 днів. Норма екологічно-допустимих навантажень на курортні ліси становить 50 люд/га.
При оцінці використовувались площі лісових масивів санаторіїв і профілакторіїв, де передбачається кліматолікування. Потенціал цих територій використовується на 60-85% при теперішній місткості закладів курортно-санаторного лікування, які на них розміщені [11; 87].
Навантаження на пляжні смуги становить 50 люд./км, тривалість сприятливого для купання періоду становить 80 днів в рік.
Річкові та озерні пляжі області використовуються дуже інтенсивно. Найбільше навантаження припадає на озерні пляжі Ківерцівського, Любомльського, Ковельського, Ратнівського, Старовижівського, Турійського, Шацького районів.
Мисливський потенціал області використовується найбільш інтенсивно – на 85%.
Сумарний природно-рекреаційний потенціал в розрізі адміністративних районів, визначений в натуральних показниках, відображено в додатку «Г».
Отже, найбільшим рекреаційним потенціалом володіють Шацький, Ратнівський, Ківерцівський райони, середнім – Ковельський, Луцький, Любомльський, Старовижівський та Турійський райони.
Найбільш перспективними для розвитку санаторно-курортного лікування є Ківецівський, Ковельський та Шацький райони; для туристично-екскурсійного профілю – Володимир-Волинський, Горохівський, Луцький та Шацький райони; для оздоровлення та відпочинку – всі райони поліської частини області за винятком Камінь-Каширського, Любешівського та Маневицького районів.
Сучасне реформування економіки України пов'язане з проведенням глибоких перетворень у всіх сферах національного господарства. Важливе місце у процесі переходу до ринку відводиться рекреаційній сфері, яка залучає великі матеріальні й трудові ресурси. Вона об'єднує комплекс субгалузей, що задовольняють попит на різноманітні види лікування, активний відпочинок та розваги [2; 129].
Розвиток туристично-рекреаційного комплексу особливо важливий для Волині, оскільки область багата рекреаційними ресурсами, що створює сприятливі передумови для організації ефективної туристично-рекреаційної діяльності протягом усього року.
У той же час необхідно зазначити, що рекреаційний потенціал області використовується недостатньо, ряд рекреаційних зон знаходиться в занедбаному стані. Відсутність очисних споруд, збору і вивозу сміття, невирішення питань водопостачання і каналізування неминуче призводить до забруднення навколишнього природного середовища.
Важливими напрямами подальшого використання рекреаційних ресурсів є: проведення інвентаризації всіх видів ресурсів, складання кадастру земель оздоровчого призначення, вивчення соціальних потреб населення, зміцнення матеріально-технічної бази туризму, створення вільних рекреаційних (туристських) економічних зон із широким залученням коштів і технологій зарубіжних країн як експериментальних лабораторій для поетапного входження рекреаційного потенціалу області до світового ринку туристських послуг, розширення мережі заповідних об'єктів, які забезпечують раціональне й екологічно безпечне використання рекреаційних ресурсів [14; 140].
В умовах важкого фінансового становища, яке переживає рекреаційна сфера в період економічної кризи, необхідна гнучка державна політика фінансового регулювання її розвитку. Зокрема, всі податки і платежі, які стягуються з суб'єктів рекреаційного господарювання, повинні залишатись на місцях і концентруватися для розвитку рекреаційної галузі. Окремі субгалузі рекреації, передусім санаторно-курортне лікування, вимагають податкових пільг.
Місцеві збори і податки доцільно використовувати як засіб нагромадження коштів для утримання об'єктів благоустрою та інфраструктури загального користування в рекреаційних центрах. Серед місцевих зборів і податків, які передбачається використати, розглядається рекреаційна рента, плата за автостоянки, природоохоронні платежі. Така фінансова політика сприятиме розвитку рекреаційної сфери окремих районів, визначатиме їх спеціалізацію, що дасть змогу раціонально використовувати рекреаційні ресурси.
Одним з найважливіших напрямів освоєння рекреаційних територій є розвиток рекреаційного підприємництва та залучення в цей процес іноземних інвесторів. Спільна підприємницька діяльність у рекреаційній сфері може здійснюватись у формі отримання валютного кредиту для спорудження й експлуатації об'єктів, створення спільних міжнародних підприємств, а також створення вільних економічних зон. Важливим тут є співробітництво в рамках єврорегіону "Буг". Уже є попередні домовленості про створення спільно з польськими колегами заповідних формувань у долині р. Західний Буг і подальшому співробітництві між Шацьким національним природним парком і Поліським парком народовим Республіки Польща [14; 141].
Підсумовуючи сказане, необхідно зазначити, що в сучасній територіальній рекреаційній системі Волинської області існує ряд важливих проблем: населення регіону недостатньо підготовлене до рекреаційного підприємництва, відсутні стабільні механізми регулювання господарських відносин, економічні важелі та стимули розвитку рекреаційної сфери лише формуються, інженерна і соціальна інфраструктура загального призначення (дороги, транспортне сполучення, зв'язок, водозабезпечення, каналізація, громадське харчування) мають низький рівень розвитку, не сформована сучасна система інформаційного забезпечення рекреаційного бізнесу, спостерігається дефіцит висококваліфікованих менеджерів у сфері туристського бізнесу тощо.
Для подолання цих проблем необхідно вирішити такі першочергові завдання у розвитку туризму: проведення наукових досліджень щодо виявлення й оцінки рекреаційних ресурсів і перспективного рекреаційного фонду, реконструкція та модернізація існуючої інфраструктури туризму, залучення як внутрішніх, так і іноземних інвесторів до розбудови туристично-рекреаційного комплексу Волині, утворення інфраструктури туризму в зонах міжнародних і внутрішніх транспортних коридорів на території області, створення туристично-рекреаційної системи сервісу на рівні європейських стандартів у Шацькому національному природному парку, створення порайонного кадастру рекреаційних ресурсів з оцінкою їх значення і розробкою генерального плану використання природних рекреаційних ресурсів району, формування сучасної системи інформаційно-рекламного забезпечення туристично-рекреаційного бізнесу Волині, створення центру розвитку туризму з метою підготовки кадрів наукових, економічних, соціальних і маркетингових досліджень в інтересах регіону та держави.