- •Розділ 1. Характеристика природних ресурсів Волинської області
- •Кліматичні ресурси
- •Тривалість часу для отримання біодози уфр при різному стані неба о 10 і 12-й годинах дня, хв [2; 98]
- •Середня температура води в озерах Волинської області, градуси [2; 99]
- •Бальнеологічні ресурси
- •Мінеральні води
- •1.4.2. Лікувальні грязі.
- •Розділ 2. Рекреаційні ресурси природно-заповідного фонду
- •Рис 1. Шацький національний природний парк
- •Розділ 3. Основні курортно-оздоровчі заклади
- •Рис 4. Санаторій «Лісова пісня»
- •Розділ 4. Історико-культурні ресурси як фактор розвитку рекреації
- •Рис 5. Заповідник «Старе місто»
- •Рис 6. Луцький замок (XIV-XV ст.)
- •Рис 7. Володимир-Волинський Свято-Успенський собор (хii ст.)
- •Рис 8. Зимненський Свято-Успенський жіночий монастир (хi ст.)
- •Рис 9. Історико-архітектурні пам’ятки міста Берестечка
- •Рис 10. Олицький замок князів Радзивілів
- •Рис 11. Літературно-меморіальний музей-садиба Лесі Українки
- •Розділ 5. Аналіз сучасного стану та перспектив розвитку рекреаційних ресурсів Волинської області
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Природно-рекреаційний потенціал родовищ мінеральних вод
- •Природно-рекреаційний потенціал родовищ лікувальних грязей
- •Природно-рекреаційний потенціал озерних родовищ сапропелю
- •Природно-рекреаційний потенціал Волинської області
Рис 7. Володимир-Волинський Свято-Успенський собор (хii ст.)
Храм своєрідний, не має критих галерей, окремих веж зі сходами, багатих мозаїчних картин. Велика увага звернена на простоту і якість внутрішнього і зовнішнього вигляду. В плані Успенський собор – прямокутна споруда без будь-яких добудов, з трьома напівкруглими виступами зі східного боку. Стіни оздоблені стрункими цегляними півколонами, акуратним фризом. Завершується храм шоломоподібним куполом простої лаконічної форми. Струнка і велична сувора будівля собору знаходиться на широкому пагорбі. Вона добре продивляється майже з усіх околиць міста. Як і більшість храмів, побудованих у столицях удільних князівств, Успенський собор став усипальницею Волинських князів. Тут похований Мстислав Ізяслович і один із видатних діячів об'єднаного Галицько-Волинського князівства Роман Мстиславович.
Біля Успенського собору знаходиться Єпископський палац. Феодальним власником його була Володимирська єпископська кафедра, яка володіла містами і селами.
Василівська церква-ротонда (кругла в плані будівля) – досить рідкісний тип храму, витончена творчість геніального майстра, яка не має собі аналогій у світовій архітектурі. У плані це майже кругла – 8-ми пелюсткова форма, що складається з поєднання відтінків дуг. Хоч церква невелика, за традицією стародавньої архітектури Галичини і Волині вона має два портали: один із них оздоблений кам'яним різбленням, другий – західний – простіший. Колись церква була увінчена шоломоподібною покрівлею[11;54].
В с. Піддубці Ківерцівського району стоїть 14-купольна культова споруда, побудована у 1745 році. В плані – це хрестовий храм з однією великою баштою. Легкість форм, органічний зв'язок з ландшафтом і урочистість - все це вирізняє церкву серед інших храмів Волині, робить її цікавою пам'яткою мистецтва стилю барокко.
В с. Забороль проживав поміщик Олізар, де до сьогоднішнього часу зберігся його будинок. В цьому будинку під час поїздки до Варшави з князем Меншиковим в 1707 році затримався Петро І, тому що Луцьк був знищений пожежею. В 1950 році на будинку, де він перебував, встановлена меморіальна дошка. Пізніше на його місці спорудили феодальний замок з кам'яними стінами та ровом, що заповнювався водою.
Святогорський монастир в селі Зимне Володимир-Волинського району є одним з небагатьох відносно добре збережених до ваших днів монастирських комплексів оборонного типу.
Рис 8. Зимненський Свято-Успенський жіночий монастир (хi ст.)
Зимненський монастир – найдавніший з усіх монастирів Волині. За його древність говорить те, що в цьому селі збереглась помонастирська церква однакової кладки з стінами Володимирської кафедри – кафедрального собору, спорудженого самим князем Володимиром відразу після прийняття християнства. В 15-ти метрах на захід від головного храму розмістився із семи кімнат терем святого Володимира, в якому він жив, коли перебував в зимовий період року на молінні в монастирі. Від того, що в зимовий період князь Володимир перебував в монастирі, місцевість почали називати Зимно. В 1945 році князь Федір Чорторийський на місці ранньої культової споруди збудував високу Успенську церкву, яка після кількох пізніших перебудов збереглася до наших днів. Вся монастирська територія огороджена високим муром з бійницями, який увінчаний шістьма спостережними вежами. Одна з них відведена під дзвіницю.
Нижче Успенської церкви, на терасі, розмістилася ще одна церква – нижня старовинна Троїцька церква, побудована в XV ст. Від неї відкривається вхід у печери, які були сховищем під час ворожих набігів. Вони нагадують довгий і розгалужений лабіринт, стіни і стелі якого викладені цеглою. Перші дослідження дають підстави стверджувати, що ці твори відносяться до того періоду, коли тільки започаткувалось християнство на Волині. На їх стінах зустрічалися написи, хто похований в нішах. Основна святиня Свято-Троїцької церкви – древній чудотворний Зимненський образ Пресвятої Богоматері, якою Константинопольський патріарх благословив грецьку царівну Анну на брак з великим князем Володимиром Святославовичем, а той заповів її Свято-Троїцькій церкві. В даний час комплекс Святогорського монастиря реставрується і заселяється монахами [11;55].
Затурці подарували світові таку велику людину, як Вячеслав Липинський. Тут він похований, лише зараз могила В. Липинського впорядкована, а садиба, що була повністю зруйнована, реставрується.
На околиці Жидичина збереглися залишки поселення, городище 10-13 ст., Жидичинський монастир, куди їздив молитися галицько-волинський князь Данило (1227р.) і де жив син Богдана Хмельницького – Юрій.
В Берестечку зберігся монастирський комплекс тринітаріїв з дівочим монастирем і костелом (1765 р). Костел збудований в стилі барокко, поряд з ним – дзвіниця 13 століття. В костелі планується створити органний зал. В центрі міста височить Свято-Троїцька церква. В 90-х роках її реставрували. На околицях в 1901 році історик В. Антонович віднайшов групу давніх рукотворних курганів – до 40 насипів.
На місці Берестечківської битви споруджено храм-пам'ятник «Козацькі могили», в якому поховані рештки героїв, що полягли в бою. Над гробницею-саркофагом піднялась 40-а метрова Георгіївська церква. На цей пагорб перенесли з села Острів Михайлівську церкву, яку з'єднали з Георгіївською підземним переходом. До 340-річчя битви відкрили монументальну скульптурну композицію, що символізує велич та героїзм козацтва та України.
З 1991 року на місці Берестечківської битви засновано національний історико-меморіальний заповідник.