- •1. Основи металознавства
- •1.1. Роль вітчизняних вчених у розвитку металознавства.
- •1.2. Основні відомості про метали.
- •1.3. Відмінні властивості металів від неметалевих матеріалів.
- •1.4. Кристалізація реальних металів.
- •1.5. Алотропні перетворення у металах.
- •1.6. Загальні відомості про вади будови металів.
- •1.7. Властивості металів.
- •1.8. Основні методи дослідження властивостей металів.
- •1.9. Основи теорії сплавів.
- •1.10. Діаграми стану подвійних сплавів.
- •1.11. Зв’язок між діаграмами стану і властивостями сплавів.
- •1.11. Зв’язок між діаграмами стану і властивостями сплавів.
- •1.2. Залізовуглецеві сплави
- •1.2.1. Діаграма стану "залізо - вуглець".
- •1.2.2. Класифікація, маркування і застосування вуглецевих сталей.
- •1.2.3. Класифікація, маркування і застосування легованих сталей.
- •1.2.4. Класифікація, маркування і використання чавунів.
- •1.3. Термічна і хіміко-термічна обробка металів і сплавів.
- •1.3.1. Основи теорії термічної обробки сталі.
- •1.3.2. Види термічної обробки.
- •1.3.3. Основи теорії хіміко-термічної обробки.
- •1.4. Кольорові метали та іх сплави.
- •1.4.1. Мідь та основні сплави на її основі.
- •1.4.2. Алюміній та основні алюмінієві сплави.
- •1.4.3. Сплави на основі магнію.
- •1.4.4. Сплави на основі титану.
- •1.5. Порошкові матеріали.
- •1.5.1. Тверді сплави.
- •1.5.2. Металокерамічні тверді сплави.
- •1.5.3. Металокерамічні матеріали.
- •1.6. Антифрикційні сплави і матеріали.
- •1.6.1. Бабіти.
- •1.6.2. Алюмінієві антифрикційні сплави.
- •1.6.3. Антифрикційні матеріали на основі міді.
- •1.7. Корозія металів.
- •1.7.1. Основи теорії корозії металів і види корозії.
- •1.7.2. Способи захисту металів від корозії.
- •1.8. Загальні відомості про неметалеві матеріали.
- •1.8.1. Деревина, її властивості, структура, сортамент, застосування.
- •1.8.2. Пластмаси, їх властивості, структура, застосування.
- •1.8.3. Гума та гумові вироби.
- •1.8.4. Скло і скляні вироби.
- •1.8.5. Клеї та їх застосування.
- •1.8.6. Лаки і фарби.
- •2. Виробництво чорних і кольорових металів.
- •2.1. Виробництво чавуну.
- •2.1.1. Вихідні матеріали для виробництва чавуну.
- •2.1.2. Будова доменної печі.
- •2.1.3. Доменний процес.
- •2.1.4. Продукти доменного виробництва, їх характеристика і призначення.
- •2.1.4. Автоматизація доменного виробництва.
- •2.2. Виробництво сталі.
- •2.2.1. Хімізм сталеплавильного процесу.
- •2.2.2. Сучасні методи виробництва сталі.
- •2.2.3. Методи розливання сталі.
- •2.2.4. Інтенсифікація сталеплавильних процесів.
- •2.2.5. Методи виробництва високоякісних сталей.
- •2.3.2. Виробництво алюмінію.
- •3. Методи виробництва заготовок і деталей.
- •3.1. Ливарне виробництво.
- •3.1.1. Ливарні сплави і формувальні суміші.
- •3.1.2. Класифікація ливарних форм і технологія їх виготовлення.
- •3.1.2. Плавильне обладнання.
- •3.1.3. Спеціальні види лиття.
- •3.1. Обробка металів тиском.
- •3.2.1. Теоретичні відомості про обробку металів тиском.
- •3.1.2. Основні види обробки металів тиском.
- •3.1.2. Нові методи обробки металів тиском.
- •3.3. Зварювання і паяння металів.
- •3.3.1. Види зварних з'єднань, їх різновиди і застосування.
- •3.3.3. Газове і дугове різання металів та їх застосування.
- •3.3.4. Паяння металів.
- •3.3.5. Основи технології виробництва виробів з деревини, пластмас, скла, гуми.
- •Посилання на літературу
2.2.5. Методи виробництва високоякісних сталей.
Для виробництва високоякісних сталей використовують конверторний і мартенівський способи виплавляння сталі у поєднанні з позапічним рафінуванням. Високоякісні сталі виплавляють в електропечах із чистих компонентів. Плавлення може проводитися у відкритих електропечах, вакуумних та інертній атмосфері.
2.2.6. Бездоменний процес виробництва сталей.
Бездоменний процес виробництва сталі полягає в одержанні з руди чистого заліза, а потім шляхом добавок до нього різних компонентів виплавляють різні вуглецеві та леговані сталі. Залізо з руд добувають шляхом відновлення його з оксидів за допомогою більш активних елементів (Н2, С2).
2.2.7. Порошкова металургія.
Технологічний процес виготовлення заготовок чи виробів шляхом порошкової металургії полягає в тому, що спочатку виготовляють порошки складових, потім старанно перемішують і суміш пресують під тиском від 100 до 420 МПа. Одержані у прес-формах напівфабрикати спікають при високих температурах до 1773 0К. У процесі спікання зв’язуючий метал розплавляється і зв'язує тверді частинки в одне ціле. Часто пресування і спікання суміщають (гаряче пресування).
2.2.5. Методи виробництва високоякісних сталей.
Для виробництва високоякісних сталей використовують конверторний і мартенівський способи виплавляння сталі у поєднанні з позапічним рафінуванням. Високоякісні сталі виплавляють в електропечах із чистих компонентів. Плавлення може проводитися у відкритих електропечах, вакуумних та інертній атмосфері.
2.2.6. Бездоменний процес виробництва сталей.
Бездоменний процес виробництва сталі полягає в одержанні з руди чистого заліза, а потім шляхом добавок до нього різних компонентів виплавляють різні вуглецеві та леговані сталі. Залізо з руд добувають шляхом відновлення його з оксидів за допомогою більш активних елементів (Н2, С2).
2.2.7. Порошкова металургія.
Технологічний процес виготовлення заготовок чи виробів шляхом порошкової металургії полягає в тому, що спочатку виготовляють порошки складових, потім старанно перемішують і суміш пресують під тиском від 100 до 420 МПа. Одержані у прес-формах напівфабрикати спікають при високих температурах до 1773 0К. У процесі спікання зв’язуючий метал розплавляється і зв'язує тверді частинки в одне ціле. Часто пресування і спікання суміщають (гаряче пресування).
2.2. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ВИРОБНИЦТВО
МІДІ ТА АЛЮМІНІЮ.
2.3.1. Виробництво міді.
Мідь у природі знаходиться у самородному стані, сульфідних і окисних рудах. На сульфідні руди припадає близько 80 % усіх світових запасів. З них найпоширеніші: халькопірит (мідний колчедан) СuFеS2, халькозин Сu2S, борніт Сu3FеS3, ковелін СuS.
З окисних руд використовують малахіт СuСО3·Сu(ОН)2, куприт Сu2О, тонорит СuО, азурит2СuСО3·Сu(ОН)2. Середній вміст міді в рудах не перевищує 3 %.
Технологічний процес плавлення міді складається з: одержання мідних концентратів (збагачена руда); одержання з мідних концентратів шляхом випалювання, мідного штейну; виплавляння з мідного штейну, шляхом продування його повітрям у спеціальних конверторах, чорнової міді; рафінування чорнової міді (вогневим і електролітичним способами).