- •1. Основи металознавства
- •1.1. Роль вітчизняних вчених у розвитку металознавства.
- •1.2. Основні відомості про метали.
- •1.3. Відмінні властивості металів від неметалевих матеріалів.
- •1.4. Кристалізація реальних металів.
- •1.5. Алотропні перетворення у металах.
- •1.6. Загальні відомості про вади будови металів.
- •1.7. Властивості металів.
- •1.8. Основні методи дослідження властивостей металів.
- •1.9. Основи теорії сплавів.
- •1.10. Діаграми стану подвійних сплавів.
- •1.11. Зв’язок між діаграмами стану і властивостями сплавів.
- •1.11. Зв’язок між діаграмами стану і властивостями сплавів.
- •1.2. Залізовуглецеві сплави
- •1.2.1. Діаграма стану "залізо - вуглець".
- •1.2.2. Класифікація, маркування і застосування вуглецевих сталей.
- •1.2.3. Класифікація, маркування і застосування легованих сталей.
- •1.2.4. Класифікація, маркування і використання чавунів.
- •1.3. Термічна і хіміко-термічна обробка металів і сплавів.
- •1.3.1. Основи теорії термічної обробки сталі.
- •1.3.2. Види термічної обробки.
- •1.3.3. Основи теорії хіміко-термічної обробки.
- •1.4. Кольорові метали та іх сплави.
- •1.4.1. Мідь та основні сплави на її основі.
- •1.4.2. Алюміній та основні алюмінієві сплави.
- •1.4.3. Сплави на основі магнію.
- •1.4.4. Сплави на основі титану.
- •1.5. Порошкові матеріали.
- •1.5.1. Тверді сплави.
- •1.5.2. Металокерамічні тверді сплави.
- •1.5.3. Металокерамічні матеріали.
- •1.6. Антифрикційні сплави і матеріали.
- •1.6.1. Бабіти.
- •1.6.2. Алюмінієві антифрикційні сплави.
- •1.6.3. Антифрикційні матеріали на основі міді.
- •1.7. Корозія металів.
- •1.7.1. Основи теорії корозії металів і види корозії.
- •1.7.2. Способи захисту металів від корозії.
- •1.8. Загальні відомості про неметалеві матеріали.
- •1.8.1. Деревина, її властивості, структура, сортамент, застосування.
- •1.8.2. Пластмаси, їх властивості, структура, застосування.
- •1.8.3. Гума та гумові вироби.
- •1.8.4. Скло і скляні вироби.
- •1.8.5. Клеї та їх застосування.
- •1.8.6. Лаки і фарби.
- •2. Виробництво чорних і кольорових металів.
- •2.1. Виробництво чавуну.
- •2.1.1. Вихідні матеріали для виробництва чавуну.
- •2.1.2. Будова доменної печі.
- •2.1.3. Доменний процес.
- •2.1.4. Продукти доменного виробництва, їх характеристика і призначення.
- •2.1.4. Автоматизація доменного виробництва.
- •2.2. Виробництво сталі.
- •2.2.1. Хімізм сталеплавильного процесу.
- •2.2.2. Сучасні методи виробництва сталі.
- •2.2.3. Методи розливання сталі.
- •2.2.4. Інтенсифікація сталеплавильних процесів.
- •2.2.5. Методи виробництва високоякісних сталей.
- •2.3.2. Виробництво алюмінію.
- •3. Методи виробництва заготовок і деталей.
- •3.1. Ливарне виробництво.
- •3.1.1. Ливарні сплави і формувальні суміші.
- •3.1.2. Класифікація ливарних форм і технологія їх виготовлення.
- •3.1.2. Плавильне обладнання.
- •3.1.3. Спеціальні види лиття.
- •3.1. Обробка металів тиском.
- •3.2.1. Теоретичні відомості про обробку металів тиском.
- •3.1.2. Основні види обробки металів тиском.
- •3.1.2. Нові методи обробки металів тиском.
- •3.3. Зварювання і паяння металів.
- •3.3.1. Види зварних з'єднань, їх різновиди і застосування.
- •3.3.3. Газове і дугове різання металів та їх застосування.
- •3.3.4. Паяння металів.
- •3.3.5. Основи технології виробництва виробів з деревини, пластмас, скла, гуми.
- •Посилання на літературу
1.8.3. Гума та гумові вироби.
У машинобудуванні гумові вироби використовують для рухомих пристроїв (шин, приводних пасів, трубок, шлангів, рукавів, ущільнювачів, кілець, прокладок тощо).
Сира гума складається з каучуку (5-95 %). Суміші містять помякшувачі, наповнювачі, вулканізуючі речовини, речовини проти старіння, барвники.
Каучук розрізняють природний і штучний. Помякшувачі - (стеарин, олеїнова кислота) підвищують пластичність сирої гуми і мякість гумових виробів.
Наповнювачі підвищують твердість і міцність гумових виробів. До них належать сажа, окис цинку, крейда, каолін та ін., а також рукавні тканини, кордові тканини, стальні дротики.
Як вулканізуючу речовину застосовують сірку. Для вулканізації відформовані напівфабрикати із сирої гуми нагрівають до температури близько 413 0К і піддають пресуванню.
Сповільнювачі старіння (парафін, вазелін та ін.) сповільнюють процес окислення каучуку, підвищують стійкість і збільшують термін служби гумових виробів.
1.8.4. Скло і скляні вироби.
Скло - це аморфна речовина, яка утворюється в результаті швидкого застигання силікатного розчину. Основна сировина, яка використовується для варіння скла: кварцовий пісок, борна кислота, бура, крейда, вапняк, мармур, доломіт, сода, сірчанокислий натрій і поташ.
Допоміжні матеріали:
Освітлювачі - окисли миш'яку, натрієва селітра.
Барвники - окисли селену, хрому, кадмію, золота.
Відновлювачі - магній, алюміній, деревне вугілля, кокс.
Глушники - кріоліт, плавиковий шпат.
Скло варять у спеціальних печах, викладених з вогнетривкої цегли. Паливом служить газ, мазут та ін.
Вироби із скла одержують: видуванням, витягуванням, пресуванням, литтям і прокатуванням.
Для знищення внутрішніх напружень вироби із скла піддають відпалу (нагрівання до 773-873 0К і повільне охолодження). Для підвищення міцності загартовують (нагрівання до 788-893 0К і швидке охолодження стиснутим повітрям), а також армують, або до нього добавляють спеціальні компоненти (молібден, вольфрам).
Скло використовують майже в усіх галузях промисловості.
1.8.5. Клеї та їх застосування.
Клеї - це розчини природних або штучних високомолекулярних речовин. Вони бувають рослинні, тваринні і синтетичні. Для склеювання прилеглі поверхні деталей повинні бути змочені клеєм і міцно прилягати одна до одної. Затвердіння клею відбувається при випаровуванні розчинника або у результаті хімічних реакцій.
Рослинні клеї - крохмаль, декабрин, природний каучук, каніфоль та ін. Іх використовують для склеювання паперу, шкіри, тканини. Вони бувають у вигляді розчинів і твердіють при випаровуванні розчинника.
Тваринні клеї застосовують для з'єднання дерева, шкіри, паперу. До цих клеїв належать казеїновий і столярний. Такі клеї застосовуються у вигляді розчинів і твердіють при випаровуванні розчинника. Вони слабостійкі у воді.
Синтетичні клеї пов'язані з розвитком виробництва пластмас. По мірі розвитку виробництва пластмас розробляють нові марки синтетичних клеїв. Ці клеї водостійкі та не руйнуються плісеневими грибками.
Клеї на основі ефірів целюлози застосовують для склеювання паперу, тканин, шкіри, гуми, пластмас. Твердіють вони при випаровуванні ефірів.
Клеї на основі конденсаційних смол твердіють у процесі завершення поліконденсації під дією хімічних реагентів або при нагріванні, у результаті утворюються тверді і нерозчинні продукти - резити з високою
теплостійкістю (до 673 0К). Такіі клеї застосовують для склеювання металів, пластмас, шпону.
Клеї на основі полімеризаційних смол є полівінілові ефіри, поліакрилати і застосовуються у вигляді розчинів в ацетоні, оцтово-етиловому ефірі та ін. Твердіє клей при випаровуванні ефірів. Такі клеї застосовують для склеювання скла, кераміки, гуми, пластмас, картону та ін.