Вітамін в2 (рибофлавін)
У 1879 році Блайт виділив вітамін з молочної сироватки, який був названий лактофлавіном. Увагу хіміків привернуло інтенсивне жовтогаряче забарвлення і яскрава зеленувата флуоресценція рибофлавіну. Структуру рибофлавіну визначили в 1933 році Кун і його співробітники, які виділили 30 мг чистої речовини з 30 кг яєчного білка. У 1935 році вітамін був синтезований Каррером. За хімічною будовою вітамін В2 є похідним трициклічної сполуки ізоалоксазину та спирту рибітолу:
D-рибітол
6,7-диметилізоалоксазин
Вітамін В2 (рибофлавін) рибофлавінфосфат
(ФМН)
залишок фосфорної кислоти
↓
↑
залишок аденілової кислоти
флавінаденіндинуклеотид (ФАД)
Всмоктуючись з кишечника, рибофлавін при участі АТФ фосфорилюється і перетворюється в наступні коферментні форми: флавінмононуклеотид (ФМН) флавінаденіндинуклеотид (ФАД). Обидва коферменти приймають участь в окисно-відновних процесах в складі дегідрогеназ і оксидаз. Рибофлавін приймає участь в процесах вуглеводневого, білкового і ліпідного обміну; він відіграє важливу роль в підтриманні нормальної зорової функції очей і в синтезі гемоглобіну. Групу ферментів, в склад яких входить рибофлавін, зазвичай називають флавіновими ферментами.
Флавінаденіндинуклеотид , по суті, не зовсім динуклеотид, оскільки D-рибітальна група не утворює з рибофлавіном глікозидного зв’язку.
Флавінові ферменти беруть участь у реакціях дегідрування субстратів. Особливо характерною реакцією є участь в окисленні відновленого НАДН∙Н+:
НАДН∙Н+ + ФАД → НАД+ + ФАДН2
Відновлена форма ФАДН2є субстратом окислення для коферментуQ-убіхінону:
ФАДН2 + УX → ФАД + УХН2
Біологічна дія флафінованих ферментів пов’язана з тим, що до атомів Нітрогену в ізоалоксазиновому кільці коферменту за місцем подвійних зв’язків приєднуються атоми Гідрогену, які відщепилися від молекул субстратів, що окислюються:
ФАД∙Н2
Вітамін В2 широко розповсюджений в рослинному і тваринному світі. В організм людини поступає головним чином з м’ясними і молочними продуктами. Міститься в дріжджах, молочній сироватці, яєчному білку, м’ясі, рибі, печінці, нирках, горосі, зернових культурах. Одержаний був також синтетично.
За фізичними властивостями вітамін В2 – кристалічний порошок жовто-оранжевого кольору, гіркий на смак, має слабкий специфічний запах, на світлі нестійкий, малорозчинний в воді і спирті.
При низькому вмісті чи відсутності в їжі вітаміну В2 в людини виникає гіпорибофлавіноз, а згодом арібофлавіноз. При гіпорибофлавінозі може бути зниження апетиту, зниження ваги, слабкість, головна біль, порушення зору, сльозоточивість. Спостерігається ангулярний стоматит, при якому утворюються тріщини в кутиках рота та на губах; розвивається себорейний дерматит носо-губних складок; може виникнути подразнення шкіри біля носа і навколо вушних раковин. Часто виникає анемія.
Добова потреба для дорослої людини в вітаміні В2біля 2,5 мг; при важкій фізичній праці біля 3 мг. Добові потреби для дітей: в віці від 6 міс. до 1 року – 0,6 мг; від 1 року до 1,5 року – 1,1 мг; від 1,5 до 2 років – 1,2мг; від 3 до 4 років – 1,4 мг; від 5 до 6 років – 1,6 мг; від 7 до 10 років – 1,9 мг; від 11 до 13 років – 2,3 мг; для юнаків 14-17 років – 2,5 мг ; для дівчат 14-17 років – 2,2 мг.