- •Міністерство освіти і науки україни
- •Розділ і електронні підручники як засіб підтримки учбового процесу
- •Розділ іі технологія створення електронного підручника
- •1. Інструментальне забезпечення. Редактор FrontPage
- •1.1 Вставка тексту
- •1.2 Використання спеціальної вставки
- •1.3 Виділення тексту
- •1.4 Копіювання
- •1.5 Видалення тексту
- •1.6 Розриви тексту
- •1.7 Шаблони
- •1.8 Шаблони сайтів
- •1.9 Шаблони сторінок
- •1.10 Створення фреймів
- •1.11 Шрифти
- •1.12 Символи
- •1.13 Форматування абзаців
- •1.14 Списки
- •1.15 Створення гіперпосилань
- •1.16 Графічні формати
- •1.17 Збереження зображень
- •1.18 Колекція ілюстрацій
- •2 Характеристика та етапи створення електронного підручника
- •Розділ ііі ряди Числові ряди.
- •1.2 Знакододатні ряди. Умови збіжності таких рядів.
- •1.3 Абсолютно та умовно збіжні ряди
- •1.4 Ознаки збіжності знакозмінних рядів.
- •1.5 Множення рядів
- •Функціональні послідовності та ряди
- •2.1 Збіжність, рівномірна збіжність функціональних рядів і послідовностей
- •2.2 Властивості рівномірно збіжних послідовностей і рядів
- •Степеневі ряди
- •3.1 Область збіжності степеневого ряду. Властивості сум степеневих рядів
- •3.2 Розклад функції у степеневий ряд. Біноміальний ряд
- •Висновок
- •Список використаної літератури
1.4 Ознаки збіжності знакозмінних рядів.
Знакозмінним називається ряд у якому існує безліч як додатніх, так і від’ємних членів. Можна при дослідженні на збіжність таких рядів використовувати наступну процедуру:
перейти від цього ряду до ряду з модулів;
з допомогою якоїсь ознаки збіжності знакододатніх рядів дослідити його на збіжність;
якщо він виявиться збіжним, то за відомою теоремою і вихідний ряд теж буде збіжним;
якщо ж ряд з модулів виявиться розбіжним, то ми поки що не маємо ніяких ознак, крім означення і критерію Коші, тому є потреба їх отримати.
В цьому параграфі ми якраз і дамо деякі ознаки збіжності таких рядів. Для доведення потрібних нам теорем, і не лише для цього, нам буде потрібне наступне твердження.
Теорема1.
(Перетворення Абеля). Нехай маємо
і
дві послідовності дійсних чисел, і
та
.
Тоді справедлива така рівність
.
▲
Розглянемо
.А
далі все зрозуміло.
▼
Тепер вже ми можемо сформулювати і довести згадані вище ознаки.
Теорема2. (Перша ознака Абеля-Діріхле). Нехай нам дано ряд
(1)
Якщо:
послідовність
(
)
– обмежена;
–монотонно
прямує до нуля,
то ряд (1) – збіжний.
▲
Нехай
для конкретності
– монотонно зростаюча послідовність,
тоді оскільки, послідовність
– обмежена, то
.
З умови 2) випливає, що
(2)
Звідси,
застосувавши перетворення Абеля
одержуємо
і
:
![]()
,
а це за критерієм Коші означає збіжність
ряду (1).
▼
Теорема3. (Друга ознака Абеля-Діріхле). Нехай ми знову маємо ряд (1). Якщо:
послідовність
(
)
– збіжна;
–монотонна
і обмежена послідовність,
то ряд (1) – збіжний.
▲
Із
перетворення Абеля матимемо, що
.
Зрозуміло, що оскільки
і
збіжні, нехай до чисел
і
,
то два останні доданки правої частини
останньої рівності прямуватимуть кожен
до![]()
,
тому цю рівність можна переписати так
(3)
Оскільки
– збіжна, то вона обмежена, отже,
.
(4)
З того,
що останні два доданки справа в (3) при
прямують до нуля, матимемо:
,
(5)
.
(6)
Оскільки,
– збіжна, то за критерієм Коші матимемо,
що для вказаного вище
,
(не зменшуючи загальності його можна
вважати тим самим що і в (5) і в (6)):![]()
.
(7)
Оцінимо
модуль лівої частини рівності (3), для
.
Одержимо![]()
.
А це за критерієм Коші означає збіжність
ряду (1).
▼
Приклад.
Дослідити на збіжність ряд
.
Покладемо
,
.
Тоді
.Оскільки,
відомо, що
,
то
,
.
А отже, оскільки
і
– монотонна спадна послідовність, то
за першою ознакою Абеля-Діріхле наш ряд
є збіжним.
Розглянемо
далі один частковий випадок знакозмінних
рядів – це, так званні, знакопочережні
ряди. Нехай
,
тоді ряд
(8)
називається знакопочережним рядом.
Ряд (8) називається рядом Лейбніца, якщо:

.
Зрозуміло, що за першою ознакою Абеля-Діріхле справедливе таке твердження.
Теорема4.
(Лейбніц). Ряд Лейбніца – збіжний.
.
Ряд
є рядом Лейбніца, тому він збіжний.
Виявляється, що для ряду Лейбніца
справедливе наступне.
Зрозуміло,
що
(парні часткові суми ряду Лейбніца) є
монотонно неспадною послідовністю.
Справді
.
Оскільки ця послідовність має своєю
границею число
,
що є сумою ряду Лейбніца, то з того, що
вона монотонно неспадна зразу одержуємо
,
.(9)
Розглянемо
тепер послідовність
![]()
.
Звідси видно, що послідовність
– монотонно не зростаюча, і оскільки,
вона ще й збіжна до тієї ж границі
,
то
,
.(10)
З (9)
і(10) маємо, що
,
звідси
.
(11)
Так само одержимо
.
(12)
З (11) і
(12) ми маємо, що
справедлива нерівність
.
(13)
З неї
зокрема випливає, що похибка від заміни
суми ряду Лейбніца його
-тою
частковою сумою не перевищує модуля
-го
члена цього ряду. Отже, щоб знайти суму
ряду Лейбніца з певною точністю
,
слід знайти найменше
при якому виконується нерівність
.
Якщо це буде, наприклад,
,
то
і буде давати наближене значення суми
ряду Лейбніца з точністю
.
