5. Автотранспорт і проблема загибелі тварин. Проблема електромагнітного забруднення вздовж ліній електропередач.

Транспортні магістралі людини завжди приваблюють різноманітних тварин. Тут вони знаходять додатковий корм (розсипане при перевезенні зерно, рештки їжі тощо), оптимальні маршрути пересування, зручні ділянки для полювання; нарешті дороги людини часто перетинають шляхи міграції тварин. Доки швидкості руху транспортних засобів були невеликими, загибель тварин на дорогах не мала масового характеру (за виключенням малорухомих земноводних і плазунів). Поява потужних електровозів і швидкісних автомобілів помітно ускладнило ситуацію.

Прямі спостереження в природі показують, що загибель від залізничного і автомобільного транспорту відбувається у кількох типових випадках:

• дрібні птахи, що харчуються по узбіччях доріг, при наближення транспортного засобу злітають, і у більшості випадків не тікають убік, а стараються пересікти дорогу прямо перед транспортним засобом. Зазвичай швидкість руху транспортного засобу швидше польоту птахів і частина з них гине при зіткненні;

• хижу птахи і тварини часто під час полювання потрапляють на авто та залізничні шляхи і гинуть під колесами автотранспорту, нічних птахів транспорт крім того сліпить, і кількість загиблих нічних тварин є значно більшою ніж денних;

• транспорт часто пересікає традиційні шляхи міграції тварин;

• особливо багато гине на автошляхах комах і “повільних” тварин і птахів.

Задля перешкоджання масовій загибелі тварин необхідно запроваджувати ряд заходів. У місцях міграції тварин, плазунів та птахів потрібно ставити спеціальні знаки на транспортних шляхах, які би попереджали водіїв про можливість появи на дорозі тварин. Якщо це можливо в місцях переходу дороги “повільними” тваринами необхідно робити мости або тунелі для безпечного їх пересування. Також необхідно ставити огорожі навколо швидкісних автомагістралей і особливо залізничних колій.

Часто автошляхи, які проходять через природні угруповання, стають бар’єром на шляху вільного пересування тварин. Для запобігання цьому у майбутньому дороги, які проходять через природні ландшафти (ліс, болото тощо) повинні бути побудовані або над ними (у вигляді мостів), або під ними (тунелів). Звісно це значно збільшує вартість будівництва, але вирішує таку складну проблему як загибель тварин на дорогах.

Деякі види техніки створюють електромагнітні поля, які в окремих районах у сотні раз перевищують природний фон. Головними джерелами електромагнітного випромінювання є радіотелевізійні і радіолокаційні станції, засоби радіозв’язку, та високовольтні лінії електропередач, електростанції й трансформаторні підстанції, а також лінії електротранспорту. Значення електромагнітних полів поблизу потужних ліній електропередач перевищує норму у 20 разів. Вплив електромагнітного поля спричиняє головний біль і сильну втому, а при підвищенні напруженості електромагнітного поля більше 1000 вольт/метр спричинює неврози, безсоння, імпотенцію та інші тяжкі захворювання.

Ще одним результатом передачі електроенергії за допомогою ЛЕП є вилучення земель із сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва і природних угідь. На 1 км високовольтної ЛЕП з напругою 20 кВт вилучається 2,2 га землі і 16 га – при більших значеннях напруги.

Одним із шляхів вирішення проблеми електромагнітного забруднення є перенесення усіх ліній електропередач під землю у вигляді кабелів. Звісно, що це значно дорожче прокладання надземних ліній електропередач, але електромагнітне випромінювання зникає майже повністю і при цьому вирішується проблема естетичної привабливості ландшафтів.