Приклад розрахунку поверхні нагріву радіаторів типу м-140, м-10-ао.

Розрахункова схема

18 ^оС

=95 ^оС

t_зв=70 ^оС

Q₁=1600 Вт

Q₂=1100 Вт

Q₃=1200 Вт

Нумерація приладів беремо по ходу руху теплоносія

1. Теплове навантаження на стояк, Вт

Q_ст= Q₁+ Q₂+ Q₃=1600+1100+1200=3900Вт;

2. Витрата води в стояку, кг/год:

де: С_w=4,19 кДж/кг ^оК – питома теплоємність води;

3. Температури на виході і вході з приладу, ^оС

t₁=95 ^оС

;

;

;

4. Температура теплоносія в приладі, ^оС:

;

де: t_вх, t_вих – температура відповідно на вході і виході і – того приладу, ^оС,

5. Температурний натиск для і – го приладу, ^оС :

де: t_в – розрахункова температура внутрішнього повітря, ^оС;

;

6. Поверхня нагріву приладів – радіаторів рекомендується проводити по формулі:

де: Q_пр – теплове навантаження на прилад, Вт;

К_пр – коефіцієнт теплопередачі, Вт/екм ^оС, визначається по запропонованих залежностях.

β₁ – коефіцієнт, що враховує охолодження води в трубах, приймається рівним 1.

F_тр – поверхня нагріву труб, покладених в приміщенні, екм

F_тр=0,4 екм (для труб діаметром 15 мм і рухи теплоносія зверху вниз).

Поверхню нагріву можна визначити:

де: q_е – теплова потужність 1екм нагрівального приладу, Вт/екм. Визначається по додатку 13 або розраховується.

У разі відкритої установки приладу – радіатора біля зовнішньої стіни при односторонньому приєднанні до стояка користуються спрощеною залежністю:

7.Поверхня нагрівального приладу – радиатора , екм:

8. Число секцій – в кожному нагрівальному приладі:

;

де екм/секція для радиаторів М-140-АО.

β₂=1

β₃= залежить від числа секцій в приладі

Додаток 11

Приклад розрахунку природною канальною витяжкою вентиляції

Розрахункова схема:

Розрахувати 2 вентиляційні канали кухонь

на 1-му і на 3-му поверсі.

1. Загальна кількість повітря, яка повинна бути видалене з житлових кімнат через вентиляційні канали кухні, м³/год; для 1-го і 2-го каналів:

м³/год;

де: -площа житлових кімнат квартири, розраховується відповідно до варіанту завдання за планом типового поверху, м².

Отримана кількість повітря узгоджується відповідно до таблиці 12.

2.Розрахунковий гравітаційний тиск, Па:

Для 1-го канала:

Па;

Для 2-го канала:

Па;

де: h₁,h₂ – відстань між гирлом вентиляційної шахти і центром вентиляційного отвору поверху, що розраховується, м, (по розрахунковій схемі) для 1-го і 2-го каналів;

ρ_з, ρ_в – щільність відповідно, зовнішнього (при t_з=+5 ^оС) і внутрішнього повітря (t_в=+15 ^оС), кг/м³, розраховуємо по формулі 7.3 або приймається по відповідних таблицях.

3. Відповідно до таблиці 13, 14 задаємося орієнтування розмірами каналів.

Хай це буде вентиляційний канал з цеглини : 140X140, площею поперечного перетину f_к=0,02 м².

4. Швидкість повітря в каналі (для 1-го і 2-го) буде, м/с:

м/с;

5. Діаметр каналу круглого перетину, рівновеликий прямокутному по втратах на тертя (еквівалентний), мм:

Для 1-го і 2-го каналів:

мм;

де: a, b – розміри прямокутного каналу або табл. 10, 11.

6. Використовуючи номограму (рис.11) по кількості повітря і еквівалентному діаметру знаходимо:

Для 1-го канала: P_дин1=1,1 Па; R₁=0,25 Па/м;

Для 2-го канала: P_дин2=1,1 Па; R₂=0,25 Па/м;

7. Фактичне значення втрат тиску на тертя Па:

Для 1-го канала: Па;

Для 2-го канала: Па;

де: β=2,0 – поправка на шорсткість;

l₁, l₂ – довжина відповідно , 1-го і 2-го канала, м (по розрахунковій схемі).

8. Втрати тиск, пов'язаний з місцевими опорами:

Для 1-го канала:Па;

Для 2-го канала:Па;

де: -сума коефіцієнтів місцевого опору.

9. Сумарні втрати тиску, Па:

Для 1-го канала: Па;

Для 2-го канала: Па;

10. Порівняємо гравітаційний тиск з сумарними втратами тиску, Па. При порівнянні повинна виконуватися умова:

Для 1-го канала:

-умова не виконалася

Для 2-го канала:

-умова не виконалася

11. Оскільки умова не виконується, перетин вентиляційного каналу необхідно збільшити і виконати перерахунок, починаючи з пункту 3.

12.Відповідно до табл. 13, 14 задаємося розмірами каналів:

Для 1-го канала: м²;

Для 2-го канала: м²;

13. Швидкість повітря в каналі:

м/с;

м/с;

14. Еквівалентний діаметр:

мм;

мм;

15. По номограммі рис. 10 визначаємо:

Для 1-го канала (V_к1=76 м³/год; d_е1=185 мм);

P_дин1=0,4Па ; R₁=0,07 Па/м.

Для 2-го канала (V_к2=76 м³/год; d_е2=270 мм);

P_дин2=0,009Па ; R₂=0,015 Па/м.

16. Фактичне значення втрат тиску на тертя, Па:

Для 1-го канала: Па;

Для 2-го канала: Па;

17. Втрати тиск, пов'язаний з місцевими опорами, Па:

Для 1-го канала:Па;

Для 2-го канала:Па;

18. Сумарні втрати тиску, Па:

Для 1-го канала: Па;

Для 2-го канала: Па;

19. Перевіримо виконання умови:

Для 1-го канала:

-умова виконалася

Для 2-го канала:

- умова виконалася

Результати розрахунку зводимо в таблицю:

№ кан	Vк, м3 год	L, м	a х b, мм	fк, м2	d , мм	W, м/с	R , Па/м	β	βRL, Па		Pдин, Па	Z, Па	βRL+Z, Па	Pгр, Па
1	76	16	270х270	0,02	140	1,1	0,25	2	8	3,8	1,1	4,18	12,84	6,81
1	76	16	270х270	0,038	185	0,56	0,07	2	2,24	3,8	0,4	1,52	3,76	6,81
2	76	4,8	270х270	0,02	140	1,1	0,25	2	2,4	3,8	1,1	4,18	7,24	1,98
2	76	4,8	270х270	0,73	270	0,29	0,015	2	0,144	3,8	0,09	0,34	0,484	1,98

Т.о. 1-й канал: 140 270; f_к=0,038 м²

2-й канал: 270 270; f_к=0,073 м².