Тема 8. Доходи.

Доходи - це грошові й матеріальні ресурси, що надходять населенню, підприємствам і державі в процесі розподілу й перерозподілу національного доходу.

Підприємницький дохід - частина прибутку, що залишається в розпорядженні підприємця після відшкодування всіх витрат виробництва й обігу.

Відсоток- частина прибутку, який функціонуючий капіталіст виплачує власникові позичкового капіталу за право тимчасового користування його коштами .

Заробітна плата- грошове вираження вартості (ціна) робочої сили.

Компенсація - коректування доходів населення на поточні зміни ринкових цін з урахуванням рівня інфляції.

Індексація - зміна, перерахування величини грошових доходів, внесків, цінних паперів, грошових нагромаджень залежно від рівня інфляції, здійснюване звичайно шляхом множення номінальної величини на індекс інфляції.

Реальна заробітна плата- показник, що відбиває купівельну здатність заробітної плати працівника, її реальний споживчий зміст.

Ліквідність- гроші або речі, які можна швидко й легко перетворити в гроші.

Реальні доходи- узагальнюючий показник рівня життя народу. Вони характеризують кількість матеріальних благ і послуг, що здобуваються членами суспільства на їхні грошові доходи з урахуванням зміни роздрібних цін і тарифів на послуги.

Бюджетний дефіцит- сума перевищення витрат уряду над його доходами протягом року.

Державний борг - загальний розмір заборгованості уряду власникам цінних паперів, дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів (мінус бюджетний надлишок).

Державний бюджет - основний фінансовий план урядових доходів і витрат.

Податки - система обов'язкових платежівфізичних та юридичних осіб в державний бюджет. Податки - основний інструмент державного регулювання економікою. Податки є потужним важелем перерозподілу доходів на рівні суспільства й регіонів.

Прибутковий податок- вид податкового платежу, при якім об'єктом обкладання виступає дохід (прибуток) юридичної й фізичної особи, отриманий у результаті трудової діяльності або від використання майна.

Податок на додану вартість- частина знову створеної вартості, яка сплачується в держбюджет на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг.

Штраф - грошова сума, що сплачується підприємством, організацією, підприємцем, громадянином за порушення договірних зобов'язань або недотримання обов'язкових норм поведінки.

Засновницький прибуток- прибуток, який привласнюється засновниками акціонерних товариств у вигляді різниці між сумою коштів , отриманої від реалізації випущених акцій, і капіталом реально вкладеним ними в нього.

Структура використання сімейних доходів- основні статті витрат на покупку товарів народного споживання, транспорт, зв'язок, житло утвір, охорону здоров'я, культуру, спорт і їх питома вага в загальному обсязі сімейних доходів.

Акцизний податок- податок на витрати, пов'язані із придбанням конкретного товару або кількості купленого товару.

Дивіденд- дохід, одержуваний власником акції.

Дотація - форма централізованого регулювання доходів і витрат підприємств, організацій, установ, а також бюджетів, планові витрати яких перевищують отримані доходи, у формі надання коштів , що компенсують збитковість; доплата; матеріальна допомога.

Рантьє- особи, що живуть на відсотки з капіталу, що віддається в позичку, або на доходи від цінних паперів.

Рента- регулярно одержуваний власником дохід з капіталу, майна або землі, що не вимагає здійснення підприємницької діяльності.

Валовий дохід - реалізована знову створена вартість на даному підприємстві, на практиці ВД - це різниця між віручкой і матеріальними витратами.

Чистий дохід- реалізований прибавочний продукт.

Прибуток- основна форма прибавочного продукту, ціль і рушійний мотив товаровиробника. На практиці він обчислюється як різниця між оптовою ціною підприємства й повною собівартістю.

прибуток х 100

норма рентабельності (у будівництві) = ---------------------------

повна собівартість

Собівартість - виражені в грошах витрати підприємства, пов'язані з виробництвом і реалізацією одиниці продукції (собівартість = СПСП (МЗ)+СНП/зарплата/). Тема 9. Відтворення та економічні кризи.

Відтворення - процес постійного повторення й поновлення виробництва.

Основні моменти відтворення - відтворення матеріальних благ і послуг; відтворення сукупної робочої сили; відтворення природніх умов життєдіяльності людини; відтворення економічних відносин.

Просте відтворення - таке виробництво, при якім обсяг виробництва, речовинні й особисті фактори залишаються незмінними.

Розширене відтворення - таке виробництво, при якім размери зробленого продукту й речовинні й особисті фактори виробництва, у кожному наступному циклі зростають.

Економічний ріст

1) збільшення виробничих потужностей у результаті збільшення кількості використовуваних факторів виробництва або вдосконалювання техніки й технології;

2) збільшення або реального валового національного продукту, або реального ВНП на душу населення.

Екстенсивний - це тип економічного росту, що досягається за рахунок залучення додаткової робочої сили, сировини, матеріалів при незмінній матеріально-технічній базі. Інтенсивний тип економічного росту характеризується розширенням виробництва за рахунок застосування більш ефективних засобів і предметів праці, т. е. за рахунок зміни базису виробництва, якісного вдосконалювання знарядь праці, підвищення кваліфікації працівника.

Нагромадження - використання частини національного доходу на розширення виробництва, невиробничої сфери. Виражається в збільшенні основних фондів, обігових коштів, створенні страхових запасів і матеріальних резервів.

Інвестиції - довгострокові вкладення капіталу в галузі економіки усередині країни або за кордоном.

Інвестор - вкладник, особа, що зробила інвестицію.

Економічна криза - надвиробництво товарів, т. е. товарів зроблене більше в порівнянні із платоспроможним попитом споживачів.

Промисловий цикл - період від початку однієї кризи до початку наступного. Він охоплює наступні фази: криза, депресія, пожвавлення й підйом.

Субсидія - фінансова допомога у вигляді грошового посібника, надаваний найчастіше за рахунок засобів державного бюджету місцевим органам влади, юридичним і фізичним особам, іншим державам.

Ефективність нагромадження (на рівні суспільства) - відношення приросту національного доходу до розміру капітальних вкладень.

Ефективність нагромадження (на рівні підприємства) - відношення призростання прибутку до розміру капітальних вкладень. Диспропорційність - порушення пропорцій, відповідності в розвитку окремих виробництв, підгалузевих, галузевих і міжгалузевих структур, сфер народного господарства, основних макроекономічних показників. Тема 10. Макрорегулювання економіки

Макроекономіка - розділ економічної теорії, у якому аналізується структура й динаміка економічної системи в узагальнюючих показниках.

Валовий національний продукт (ВНП) - загальна ринкова вартість усіх готових товарів і послуг, зроблених у країні протягом року.

Номінальний ВНП - обсяг усіх товарів і послуг у діючих ринкових цінах.

Реальний ВНП - обсяг усіх готових товарів і послуг у ринкових цінах за винятком приросту цін за рахунок інфляції, тобто в цінах базисного року, постійних цінах.

Потенційний ВНП - це високий реальний ВНП при стабільному рівні інфляції й максимально можливому рівні зайнятості.

Дефіцит ВНП - це різниця між потенційним і реальним ВНП.

Національний доход - результат суспільного відтворення, у якому представлена знову створена протягом року в суспільнім виробництві вартість.

Національне багатство - накопичені в результаті праці людей, матеріальні й нематеріальні блага, а також природні ресурси.

Рівень інфляції - це відношення різниці індексів споживчих цін поточного й минулого років до індексу споживчих цінминулого року й помноженого на 100% :

Індекс споживчих цін - індекс, що показує динаміку зміни ціни "ринкового кошика", тобто ринкового набору споживчих товарів і послуг.

Рівень зайнятості - відсоток чисельності робочої сили, що має роботу на певний момент. Максимально можливий рівень зайнятості називається природнім рівнем безробіття.

Безробіття - складне соціально - економічне явище, при якому частина працездатного населення не знаходить собі роботу, поповнюючи резервну армію праці.

Фрикційне безробіття - це безробіття, яке пов'язане з пошуками нової роботи внаслідок переїзду, зміни професії, у зв'язку із впровадженням нової техніки, технології і т.д.

Структурне безробіття - це безробіття, яке з'являється у формі надлишку робочої сили в одній галузі, а в інший попит навпаки перевищує пропозицію у зв'язку зі зміною структури суспільного відтворення.

Циклічне безробіття - це безробіття, яке виникає в результаті циклічного розвитку суспільного відтворення й особливо в період кризи.

Сукупний попит - це загальний обсяг товарів і послуг, які можуть бути куплені населенням, підприємствами й державою.

Сукупна пропозиція - це загальна кількість товарів і послуг, які перебувають на ринку або можуть бути представлені на ринок. Макроекономічна рівновага, на думку Кейнса, цей стан економіки, коли сукупний попит (СС) відповідає сукупній пропозиції (СП). Сукупний попит дорівнює попиту на споживчі й інвестиційні товари, а СП рівно ВНП.

Розрив безробіття - це стан економіки в цілому, коли рівень нацдохода з повною зайнятістю лежить вище рівня рівноваги. Розрив безробіття відбиває те, що економіка не задіє повністю всі ресурси. Політика експансії, запропонована Кейнсом, усуває розрив безробіття за рахунок збільшення державних видатків, зниження податків і відсотка.

Розрив інфляції - це стан економіки, коли СС перевищує СП, диспропорції у виробництві викликають підвищення цін. Політика стримування, запропонована Кейнсом, полягає в зменшенні, госрасходов і відсотка. Купівельна спроможність і сукупний попит скорочуються й ліквідується розрив інфляції.

Фіскальна політика - зміни, внесені урядом у порядок державних витрат і оподатковування, спрямовані на забезпечення повної зайнятості

і виробництво неінфляційного національного продукту.

Фінанси- система економічних відносин по формуванню й використанню фондів коштів на основі розподілу й перерозподілу сукупного суспільного продукту й національного доходу.

Грошова політика- регулювання грошової маси в країні за допомогою різних важелів. Політика регулювання доходів - це державна політика регулювання грошового попиту населення, підприємств і організацій. Соціальна політика спрямована на розробку адресних програм допомоги незаможним верствам населення, інвалідам і пенсіонерам, а також забезпечення захисту населення від наслідків інфляції шляхом індексації й компенсації всіх видів доходів. Зовнішня політика - це політика регулювання експорту й імпорту,управлінняобмінним курсом національноївалюти стосовно інших на основі використання ' інструментів (тарифів, квот, ліцензії, мит і т.д. ).

Прогнозування- спосіб наукового передбачення на тривалу перспективу змін в економіці і її різних частинах, тих або інших факторів і результатів розвитку.

Програмування- розробка економічної моделі на основі аналізу структури й динаміки економічної системи в синтетичних показниках.

Кредитно-грошова політика- зміна маси грошей в обігу з метою досягнення неінфляційного виробництва сукупного продукту за умови повної зайнятості.

Квота- фіксована частка, частина, продукція, відсоток.

Ліцензія- дозвіл на ту або іншу господарську діяльність, на право ввозу або вивозу товарів або використання винаходів, захищених патентами.

Мультиплікатор- відношення зміни рівноважного чистого національного продукту(ЧНП) до зміни обсягу інвестицій.