Тема 2. Економічний зміст власності й форми її реалізації.

Власність - це відносини між людьми щодо привласнення засобів і результатів виробництва.

Об'єкти власності - земля з її надрами, повітряний простір, водні й ін. природні ресурси, засоби і результати виробництва, наукові досягнення, національні, культурні й історичні цінності і т.д.

Суб'єкти власності - народ України, громадяни, юридичні особи, держава, інші держави, їх юридичні особи, СП, міжнародні організації, громадяни інших держав і особи без громадянства.

Приватна власність - це тип присвоєння (суспільна форма виробництва), при якому інтереси індивіда або групи осіб домінують над інтересами суспільства.

Суспільна власність - це тип присвоєння, при якому інтереси реалізуються через їхню оптимізацію на основі взаємного узгодження. Тут пріоритет суспільного інтересу.

Колективна - це форма власності, що базується на спільнім присвоєнні засобів і результатів виробництва.

Державна власність - система відносин між людьми, колективами, регіонами країни щодо спільного привласнення засобів і результатів виробництва на макрорівні.

Індивідуальна власність - це власність окремого громадянина на кошти й результати виробництва.

Акціонерна власність - вид власності, що утворюється за рахунок об'єднання індивідуальних капіталів і залучення грошових заощаджень вкладників шляхом продажу акцій і облігацій (цінних паперів).

Володіння - реальне,фактичне володіння річчю,коли сам суб'єкт має можливість вирішувати її долю.

Користування - це використання речі з метою витягу з неї користі, використання її у своїх інтересах.

Розпорядження - визначення долі речі, можливість використовувати її за своїм розсудом.

Відчуження - стійке відокремлення від людини умов і результатів його економічної діяльності, а також самої цієї діяльності.

Приватизація – передача державної власності окремим особам у приватну власність.

Тема 3. Форми та системи суспільного виробництва. Категорії та закони товарного виробництва.

Натуральне господарство - форма суспільного господарства, при якій продукти праці призначені для задоволення власних потреб виробника й внутрішньогосподарського споживання.

Товарне виробництво - форма суспільного господарства;при якій продукти праці виробляються для обміну на ринку шляхом купівлі - продажу, або при якій економічні відносини між людьми проявляються через ринок, через купівлю - продаж їхньої праці.

Суспільний поділ праці (усередині суспільства й підприємства) - відокремлення різних видів трудової діяльності.

Товар - продукт праці, що задовольняє ту або іншу потребу людини й призначений для обміну на ринку шляхом купівлі - продажу.

Суспільна споживча вартість - здатність товару задовольняти певні потреби покупців.

Мінова вартість - здатність товару обмінюватися на інший товар у відповідних пропорціях.

Вартість - втілена у товарі суспільна праця.

Абстрактна праця - це праця взагалі, витрати фізичної й інтелектуальної енергії в процесі виробництва товару, частина сукупної суспільної праці, праця, що створює вартість.

Конкретна праця - це праця в якісно певній формі, що створює споживчу вартість.

Проста праця - праця, що не вимагає спеціальної підготовки.

Складна праця - праця, що припускає певну попередню підготовку, кваліфікацію працівника.

Форма вартості - це вираження вартості одного товару за допомогою іншого.

Проста, одинична або випадкова форма вартості - властива початковому етапу товарного обміну, коли роль еквівалента виконував випадковий товар, наявний у цей момент на ринку.

Повна або розгорнута форма вартості - виникає в процесі розвитку товарного виробництва й проявляється в здатності одного товару бути виміняним на ряд інших товарів, що виконують роль еквівалентів.

Загальна форма вартості - виникає, коли в процесі розвитку товарного виробництва й обміну виділяється товар або група товарів, що володіють здатністю безпосередньо обмінюватися на будь-які інші товари, тобто виконувати функцію загального еквівалента в границях даного ринку.

Грошова форма вартості - припускає стійке закріплення функції загального еквівалента за дорогоцінними металами, у першу чергу, за золотом.

Гроші - товар особливого роду, що виконує функції загального еквівалента в товарному обміні (у міжнародному масштабі).

Функції грошей - засіб вартості; засіб обігу; засіб нагромадження; засіб платежу; світові гроші.

Засіб вартості - це функція грошей, що свідчить про те, що вони служать матеріалом для вираження вартості всіх вироблених у суспільстві товарів. Щоб виконувати цю функцію, гроші самі повинні мати одиницю виміру. Нею є масштаб цін - юридично закріплене державою кількість реальних грошей (золота) за відповідної грошовою одиницею країни.

Функція грошей - засіб обігу означає, що вони служать посередником в обміні товарів:

Т - Д – Т’

Гроші як засіб нагромадження виступають у тому випадку, коли вилучають їх з обігу з різних причин: надлишок їх в обігу, необхідно нагромадити певну суму для покупки товару і т.д.

Гроші як засіб платежу виконують цю функцію в тому випадку, якщо існує відстрочка платежу (виплата зарплати, сплата комунальних послуг, продаж товарів у кредит).

Світові гроші - це коли гроші обслуговують міжнародні зв'язки.

Інфляція - знецінення паперових грошей у результаті перевищення кількості грошових знаків, що перебувають в обігу, над сумою товарних цін і поява в результаті цього грошей, незабезпечених товарами.

Девальвація - зниження обмінного курсу (ціни) грошової одиниці (валюти) однієї країни стосовно грошової одиниці (валюті) іншої країни.

Ревальвація - підвищення курсу валюти даної країни стосовно грошових одиниць інших країн.

Стагфляція - інфляція, супроводжувана стагнацією (зниженням обсягу' виробництва) і високим рівнем безробіття в країні, з одночасним підвищенням рівня цін.

Суспільно необхідні витрати праці (ОНЗТ) - витрати праці на виробництво конкретного товару при суспільно - нормальних умовах, середньому рівні техніки, інтенсивності й умілості виробника. ОНЗТ лежать в основі суспільної вартості.

Закон вартості виражає необхідність виробництва й обміну товарів у відповідності з вартістю, обумовленою суспільно - необхідними витратами праці (ОНЗТ), тобто відповідно до суспільної вартості.

Ціна - (по Марксу К.) грошове вираження вартості товару. Відповідно західній економічній теорії ціна - це грошове вираження граничної корисності, суспільних (граничних) витрат.