Тема 2. Теорія споживацького вибору

Семінар 1.

Завдання 1. До кожного наведеного положення знайдіть відповідний термін.

1. Стан задоволення, який споживач хотів би зберегти, або стан незадоволення, який спонукає його до економічної діяльності.

2. Здатність економічного блага задовольнити ту або іншу потребу.

3. Показник, який відображає кількість одного блага, від якої може відмовитись споживач, для отримання додаткової одиниці іншого блага при незмінному рівні корисності.

4. Додаткова корисність, отримана від споживання додаткової одиниці блага.

5. Крива рівної корисності, всі точки якої показують комбінацію двох благ, споживання яких забезпечує однаковий рівень корисності.

6. Функція, що відображає співвідношення між обсягами спожитих товарів та послуг і рівнем корисності, що його досяг споживач.

Терміни та поняття

а) гранична норма заміщення;	г) гранична корисність;
б) крива байдужості;	д) функція корисності;
в) корисність;	е) потреби;

Завдання 2. Знайдіть єдину правильну відповідь.

1. Форма кривої байдужості окремого споживача пояснюється:

а) його уподобаннями;

б) цінами благ;

в) його уподобаннями та цінами благ;

г) уподобаннями, розміром доходу та цінами благ.

2. Головна мета споживача:

а) максимізувати загальну корисність; в) мінімізувати граничну корисність;

б) максимізувати граничну корисність; г) мінімізувати свої витрати.

3. Що з перерахованого відображає зміст граничної корисності:

а) відношення загальної корисності до обсягу споживання;

б) кількість одного товару, здатну замінити одиницю іншого товару при незмінному рівні корисності від споживання цих благ;

в) приріст загальної корисності при збільшенні споживання блага на одиницю;

г) сума загального попиту на благо.

4. Загальна корисність кожної нової порції продукту:

а) більше попередньої; б) дорівнює попередньої;

в) менше попередньої; г) правильна відповідь відсутня.

5. Відвідувачів ресторанів обслуговують по типу "шведського столу". Споживач, що максимізує корисність, буде пити сік доти, поки:

а) у ресторані буде сік;

б) не вип'є один стакан;

в) гранична корисність останнього випитого стакану не стане зменшуватись;

г) гранична корисність останнього випитого стакана соку не наблизиться до 0.

6. Гранична норма заміщення означає:

а) що споживач віддає перевагу благу Х по відношенню до блага Y;

б) скільки одниць блага Х здатно замінити одиницю блага Y;

в) приріст загальної корисності при збільшенні споживання на одиницю;

г) вірної відповіді немає.

7. Яка величина відображає кут нахилу кривої байдужості:

а) загальна корисність; в) гранична норма заміщення;

б) гранична корисність; г) ціна товару.

8. Який із наступних переліків значень граничної корисності ілюструє закон спадаючої граничної корисності?

а) 100, 80, 50, 50; в) 100, 150, 200, 250;

б) 100, 80, 50, 20. г) 100, 150, 180, 200;

9. Якщо у попередньому завданні наведено перелік значень загальної корисно­сті, то який з них відображає закон спадаючої граничної корисності?

Завдання 3. Визначте, яке положення вірне, а яке помилкове.

1. Якщо споживач в віддає перевагу одному з благ, то він в змозі ранжирувати свої потреби.

2. Основна мета споживача – максимізувати граничну корисність.

3. Усі точки на кривій байдужості відповідають однаковому рівню корисності для споживання двох благ.

4. Загальна корисність завжди зростає при збільшенні рівня споживання.

5. Якщо гранична корисність зменшується, то і загальна корисність також зменшується.

6. Гранична норма заміщення відображає кут нахилу кривої байдужості.

7. При споживанні більшої кількості якого-небудь товару гранична корисність для зменьшується.

Завдання 4. Вирішіть задачі.

1.Споживання чаю та молока утворює сітку споживача. Визначте – скільки чашок чаю здатна замінити четверта чашка молока.

Чай, чашки	9	8	6	4	1
Молоко, чашок.	1	2	3	4	5

2. Споживач купує 5 кг картоплі за ціною 8 грн. та 1 кг помідорів за ціною 15 грн. Чому дорівнює гранична норма заміщення помідорів картоплею. Скільки коштує цей набір продуктів?