- •Конспект лекцій
- •1.1 Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні праці
- •1.2 Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці
- •1.3 Соціальний діалог в Європейському Союзі.
- •1.4 Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності. Міжнародні норми соціальної відповідальності.
- •1.5 Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність».
- •1.6 Міжнародний стандарт iso 26000 «Настанова по соціальній відповідальності». Вимоги до забезпечення охорони праці в структурі соціальної відповідальності.
- •1.7 Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці.
- •1.8 Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •1.9 Нормативні акти з охорони праці. Загальне поняття про нормативно - правові акти з охорони праці. Система стандартів безпеки праці.
- •1.10.1 Міжгалузеві та галузеві акти з охорони праці
- •1.11 Отраслевые программы улучшения состояния безопасности, гигиены труда и производственной среды
- •Лекція № 2
- •2.1 Елементи системи управління охороною праці, міжнародний стандарт ohsas 18001:2007
- •2.2 Нормативно-правове та методичне забезпечення суоп
- •2.3 Комплексне інженерно-технічне забезпечення
- •2.4 Інформаційне забезпечення
- •2.5 Навчання працюючих безпеки праці.
- •2.6. Професійний відбір і його медичне забезпечення
- •2.7 Організація функціонування суоп
- •2.8. Служба охорони праці на підприємстві
- •2.9. Стимулювання робіт з охорони праці
- •2.10. Атестація робочих місць за умовами праці. Гігієнічна класифікація умов праці
- •3.1. Контроль за станом охорони праці
- •3.2. Державний нагляд за охороною праці. Органи державного нагляду за охороною праці.
- •3.4 Держгірпромнагляд
- •3.4 Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду.
- •3.5 Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
- •3.6 Проведення державного нагляду з охорони праці
- •3.7 Внутрішньовідомчий і громадський контроль за охороною праці
- •3.8. Відповідальність за порушення вимог охорони праці
- •3.9 Страхування від нещасного випадку
- •3.10 Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду.
- •4 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •4.2 Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці.
- •4.3 Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів.
- •4.4 Протипожежні перешкоди.
- •4.5 Забезпечення безпечної евакуації персоналу.
- •4.6 Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •4.8 Пожежна сигналізація і зв'язок
- •4.9 Засоби гасіння пожеж. Первинні засоби пожежогасіння.
- •4.10 Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі. Протипожежне водопостачання.
- •5. Рекомендований перелік практичних занять
- •6. Самостійна робота студентів
- •7. Оцінка якості засвоєння навчальної дисципліни «охорона праці в галузі»
- •8. Вимоги до робочих навчальних програм
- •9. Підсумкова державна атестація
- •10. Умови реалізації навчальної програми
- •11. Зв'язок зі стандартами освіти вищих навчальних закладів (спеціаліст, магістр)
- •12. Навчально-методичне забезпечення дисципліни
4.2 Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці.
Пожежовибухонебезпечність виробництв характеризується сукупністю умов, здатних спричинити і розвинути пожежу або вибух певних масштабів.
Пожежна небезпека виробничих будівель залежить від кількості та здатності до горіння речовин і матеріалів, що в них знаходяться або використовуються, а також від пожежної небезпеки технологічних процесів й особливостей конструкції самої будівлі (приміщення). Технологічний процес визначає ймовірність виникнення і розміри пожежі або вибуху. Конструкції будівель зумовлюють межі поширення пожежі та її наслідки.
Оцінка вибухопожежонебсзпсчності полягає у тому, щоб Визначити можливості руйнівних наслідків пожежі і вибухів на об'єктах, а також небезпечних факторів цих явищ для людей. Існує два методи визначення пожежовибухонебезпечності — детермінований і вірогідний.
Детермінований — базується па нормуванні технологічного проектування.
Вірогідний - передбачає недопущення дії на людей шкідливих факторів пожежі з вірогідністю, що перевищує нормативну.
За вибухонебезпекою та пожежною небезпекою приміщенні та будівлі згідно з НАПБ Б.03.002-2007 взамен ОНТП 24-86 поділяються на п'ять категорій: А, Б, В, Г, Д.
Категорія А (вибухопожежопебезпечна). Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28°С у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні паро- і газоповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кГІа. Речовини та матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск у приміщенні перевищує 5 кПа;
Категорія Б (вибухопожежонебезпечна). Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28°С та горючі рідни у такій кількості, що можуть створювати вибухонебезпечні пило- повітряні або пароповітряні суміші у разі спалахування яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа;
Категорія В - (пожежонебезпечна). Горючі гази (ГГ), легкозаймисті, горючі і важкогорючі рідини, а також речовини та матеріали, які здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним вибухати і горіти або тільки горіти; горючий пил і волокна, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (обертаються), не відносяться до категорій А, Б і питома пожежна навантага для твердих і рідких легкозаймистих та горючих речовин на окремих ділянках1 площею не менше 10 м2 кожна перевищує 180 МДж/м2
Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо;
Категорія Д. Речовини і матеріали, що вказані вище для категорій приміщень А, Б, В (крім горючих газів) у такій кількості, що їх питома пожежна навантага для твердих і рідких горючих речовин на окремих ділянках площею не менше 10 м2 кожна не перевищує 180 МДж/м2, а також, негорючі речовини і/або матеріали в холодному стані, за умови, що приміщення, в яких знаходяться (обертаються) вищевказані речовини і матеріали, не відносяться до категорій А, Б і В. До цієї ж категорії дозволяється зараховувати приміщення, у яких розміщені горючі речовини у системах змащування, охолодження і гідроприводу обладнання і яких не більше 60 кг в одиниці обладпання(за умов тиску не більше 0,2 МПа), а також кабельні електропроводки в обладнанні, окремі предмети меблі па місцях.
Залежно від категорії виробництва вибирають ступені вогнестійкості будівель й приміщень, а також розробляють заходи щодо запобігання виникненню вибухів і пожеж па виробничих процесах.
Найбільш небезпечні щодо вибухів і пожеж види виробництв необхідно розміщувати в одноповерхових будівлях, а в багатоповерхових — на верхньому поверсі у зовнішніх стін.
Окрім вибухоиожежної класифікації приміщень існують вибухонебезпечні і пожежоиебезпечні зони в приміщеннях. Вибухонебезпечна зона - це обмежений простір у приміщенні або за його межами, де існують чи можуть утворюватись вибухонебезпечні суміші.
Класифікація вибухонебезпечних зон здійснюється у відповідності з ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок".
Газо- пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0,1,2, а пилоповітряні-вибухонебезпечні зони класів 20, 21, 22.
Вибухонебезпечна зона класу 0 — простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу. Вона може мати місце тільки в межах корпусів технологічного обладнання.
Вибухонебезпечна зона класу 1 — простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи, тобто ситуації, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів, але виділені горючі гази і пари горючих речовин можуть створити з повітрям або іншими окислювачами вибухонебезпечні суміші.
Вибухонебезпечна зона класу 2 — простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго.
Вибухонебезпечна зона класу 20 — простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і (або) простір, де можуть утворюватись пилові шари непередбаченої або надмірної товщини.
Вибухонебезпечна зона класу 21 — простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації.
Вибухонебезпечна зона класу 22 — простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з'являтися нечасто і існувати недовго, або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати і утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії.
Класифікація пожежонебезгіечних зон викопується відповідно до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ).
Пожежонебезпечна зона — це обмежений простір всередині або поза приміщенням, в межах якого постійно або періодично знаходяться горючі речовини. У такому приміщенні вони можуть перебувати як при нормальному технологічному процесі, так і в разі його порушення. Пожежонебезпечні зони поділяються на чотири класи: П-1, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ.
Клас П-І — зони приміщень, в яких зберігаються (використовуються) горючі рідини з температурою спалаху вище 61 °С.
Клас П-ІІ — зони приміщень, де можливе утворення горючого пилу або волокон з нижньою концентраційною межею межу поширення полум'я понад 65 г/м3 до об'єму повітря.
Клас П-ІІа — зони приміщень, в яких є тверді горючі речовини. Горючий пил і волокна відсутні.
Клас П-ІІІ — зовнішні установи та ззовні розташовані зони, де зберігаються або використовуються горючі рідини з температурою спалаху понад 61 °С, а також тверді горючі речовини.
Згідно п 4.2.7. Правил пожежної безпеки в Україні для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також класи зон, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також на межах зон всередині приміщень та із зовні, при цьому па полі вказівного знака зверху позначена категорія пожежної небезпеки згідно з НАПБ Б.03.002-2007, а під нею - клас зони.